10 кроків для усунення путінського режиму в енергетичній сфері - експерти

04 березня 2022

Енергетика – один із найскладніших секторів для впровадження санкцій

Енергетика – один із найскладніших секторів для впровадження санкцій. З одного боку, Росія має суттєву залежність від продажу своїх енергетичних ресурсів, а з іншого – зменшення постачання російського газу може призвести до зростання цін, внаслідок яких Росія виграє. Українські спеціалісти протягом багатьох років закликали країни ЄС, зокрема Німеччину, розпочати реальну диверсифікацію джерел енергоносіїв. Але ці кроки не були вжиті вчасно. Зараз необхідні складні рішення, щоб Росія більше не могла використовувати енергетику як інструмент проти України та ЄС. Все ще є способи обмежити доступ Росії до енергетичної інфраструктури, фінансування, нових контрактів та можливостей для подальшої пропаганди. Нижче наведено детальні роз’яснення.

1. Великі нафтогазові компанії повинні продовжувати виходити з російських проєктів, щоб не обмінюватись з Росією новими технологіями видобутку природних ресурсів. Перші компанії, такі як ВР, Shell, Equinor, Exxon, вже почали скорочувати свою діяльність у Росії. Важливо, щоб інші великі компанії, які поки що не поспішають відмовлятись від співпраці або обмежуються "заморожуванням" інвестицій, такі як Total, Wintershall, Trafigura, також приєдналися до цього. Необхідно тиснути на компанії, які не є західними, але мають частки в російських проєктах – такі як індійська ONGC Videsh, японські SODECO, JOGMEC, NEXI, Mitsui, Mitsubishi.

2. ЄС повинен взяти під контроль газові сховища на європейській території, які наразі управліннює "Газпром", щоб уникнути повторення ситуації з недостатнім заповненням перед зимою. У 2021 році "Газпром" не заповнював свої сховища, що стало однією з причин зростання цін у ЄС. Станом на лютий цього року ситуація залишається непростою, і російські чиновники погрожують ще більшими цінами на газ для ЄС.

3. Європейський Союз має конфіскувати активи, що належать російським енергетичним компаніям, або передати їх в управління своїм національним компаніям. Це стосується газопроводів (OPAL, Nord Stream, частина Ямал-Європа) та об'єктів хімічної, електричної і нафтопереробної промисловості. Частки російських компаній у їхніх європейських філіях повинні бути заморожені. Приклад Молдови демонструє, як Росія маніпулює власністю за кордоном для тиску на уряди різних країн.

4. Країни по всьому світу повинні припинити співпрацю з "Росатомом" і його дочірніми структурами. Залежність від Росії в атомній енергетиці є такою ж серйозною, як і в газовій. Словаччина вже почала дистанціюватися від такої співпраці, і важливо, щоб інші країни також слідували цьому прикладу. Слід запровадити санкції на постачання російського урану.

5. Відомі міжнародні PR-агентства повинні припинити співпрацю з російськими енергетичними компаніями, такими як "Газпром". Агітація за будівництво "Північного потоку-2" в Європі є яскравим прикладом того, скільки коштів російська влада вкладала в інформаційні кампанії, використовуючи свої державні енергетичні компанії. Необхідно зупинити підтримку поширення маніпуляцій.

6. ЄС має вимагати від Росії дотримання європейського законодавства і дозволити доступ до постачання газу з країн Центральної Азії. Європейська Комісія повинна була давно розробити єдиний стандарт угоди на постачання енергоресурсів з Росії, щоб не дозволити "Газпрому" маніпулювати окремими країнами. Цей стандарт повинен включати вимогу, щоб Росія діяла відповідно до європейського законодавства. Якщо такі умови будуть пред'явлені усіма покупцями з боку ЄС одночасно, Росії не залишиться нічого іншого, як погодитись. Додатковим фактором тиску має стати відновлення Єврокомісією антимонопольного розслідування щодо впливу РФ на газові ціни в ЄС у 2021-2022 роках.

7. Країни ЄС та США повинні вимагати більш прозорих звітів від російських енергетичних компаній. Непрозорість їхньої діяльності, ігнорування стандартів ESG (екологічні, соціальні та управлінські) дозволили викачувати сотні мільйонів доларів на підготовку до війни, збагачення влади, корупцію та незаконне захоплення територій інших країн. Публічне звітування за кожною ліцензією, наприклад, відповідно до стандартів ЕІТІ, має стати обов'язковим для будь-якого діалогу з енергетичними компаніями. Це не вибір для Росії, а умова співпраці з нею.

8. Країни з особливими комерційними умовами (офшорні зони) повинні ліквідувати всі офшорні компанії з російськими бенефіціарами. Саме офшори слугують засобом для виведення російських грошей з-під публічного контролю в зону "чорної готівки", що фінансує корупцію, незаконне збагачення та війни в інших країнах. Ліквідація російських офшорів стане сигналом для інших країн з авторитарними режимами.

9. Країни-імпортери повинні знизити до нуля пріоритет закупівлі енергоносіїв російського походження. Не всі країни можуть повністю відмовитись від російської нафти чи газу. Проте всі можуть поставити Росію на останнє місце в списку країн для імпорту. Також можна затягувати платежі за нафту і газ, враховуючи фінансові санкції: все більше західних банків відмовляється проводити платежі. Це не створить додаткового тиску на ринок, але все ж не дозволить Росії повноцінно залучатись до продажу нафти та газу на світовій арені, отримуючи доходи для фінансування агресивної війни.

10. США, ЄС, Японія та інші країни повинні заборонити банкам надавати кредити на енергетичні проєкти в Росії або спільно з російськими компаніями, а також заборонити експорт сучасних технологій. Усі нові ініціативи чи технології, які Росія намагається запровадити, мають бути заблоковані, щоб не створювати можливості для обходу санкцій через маніпуляції.

Теги:Поділитись