230 реформ за рік: чи зможе Україна виконати свої зобов'язання під час війни

28 березня 2024

Завдяки "Матриці реформ", розробленій урядом, країна змогла систематизувати свої зобов’язання, що має спростити їх виконання. Проте реалізація цих реформ також вимагатиме схвалення множини нових законів Верховною Радою

Фото: Shutterstock

Україна вкотре змогла укласти угоду з Міжнародним валютним фондом. Йдеться про третій перегляд програми фінансування, що передбачає отримання нової фінансової допомоги у розмірі 880 млн доларів. "Ці кошти допоможуть покрити основні бюджетні витрати та підтримувати макрофінансову стабільність", – повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Співпраця України з Європейським Союзом у рамках програми Ukraine Facility також набирає успіху: програма розрахована на 4 роки, і для України планується виділити 50 млрд євро. Перший транш Україна вже отримала у березні, він становив 4,5 млрд євро, а ще 1,5 млрд євро передадуть у квітні.

Кабінет міністрів подав до Єврокомісії "План України", який є фактично переліком реформ. Цей документ є умовою продовження стабільної фінансової підтримки з боку ЄС та містить 380 сторінок.

Усі зобов'язання України на поточний рік структуровано у "Матриці реформ". Цей документ містить близько 230 пунктів, які країна пообіцяла реалізувати у співпраці із міжнародними партнерами, включаючи Європейський Союз, США, МВФ, Світовий банк тощо. Частина зобов’язань повторюється, тому було важливо їх систематизувати, що вдалось уряду.

Яким чином Україна виконує зобов'язання перед міжнародними партнерами, чи є затримки у реалізації "маяків" та яку суму коштів Україні бракує у 2024 році? На ці питання звернули увагу спеціалісти RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine). Консорціум складається з чотирьох українських організацій, які підготували третій аналітичний звіт за підтримки фондів.

Яка нестача коштів Україні?

В умовах війни державний бюджет України має дефіцит, тому фінансування з-за кордону є критично важливим. У 2024 році Кабінет міністрів розраховує отримати 37,2 млрд доларів від донорів.

Найбільші труднощі виникають із США: через внутрішню політику голосування за допомогу Україні залишається під питанням. Водночас з іншими партнерами ситуація є більш сприятливою, але фінансова підтримка залежить від виконання Україною своїх зобов'язань.

Таким чином, фінансові очікування України цього року виглядають наступним чином:

• ЄС – 16 млрд євро;
• США – 8 млрд доларів;
• МВФ – 5,4 млрд доларів;
• Світовий банк – щонайменше 1,5 млрд доларів.

Фінансова підтримка для України у 2024 році від Міжнародного валютного фонду розділена на 4 транші. Для отримання коштів у визначені терміни уряд мусить виконувати свої зобов'язання. Що стосується підтримки з боку ЄС, то Україні надається 11,5 млрд євро за умови виконання обіцянок, ще 3,5 млрд євро – без жодних умов.

Що ж до Світового банку, то Україна майже не отримала фінансових "маяків": Верховній Раді потрібно було ухвалити три важливих закони, що не всі були прийняті. Один з них, що стосується Національної комісії з цінних паперів, ще не затверджений президентом.

" Україні потрібна величезна фінансова допомога, щоб витримати і подолати цю війну. Важливо стало питання, як же нам отримати ці кошти для фінансування бюджету, адже велика частина фінансів залежить від того, наскільки ми виконаємо свої зобов'язання перед партнерами та собою," – зазначив економіст Центру економічної стратегії Максим Самойлюк.

Допомога від ЄС: умови та механізми

Несмотря на певні труднощі, Європейський Союз ухвалив комплексну програму фінансової допомоги Україні під назвою Ukraine Facility. Загалом планується виділити 50 млрд євро протягом 4 років. Грошова підтримка включає три складові.

"Це бюджетна підтримка, інвестиції, а також кошти на субсидування відсотків та технічну допомогу. Останній платіж передбачається у 2028 році. Виконання умов оцінюватиметься в кінці VI кварталу 2027 року. Європейська комісія вже виділила перші 4,5 млрд євро. Ця допомога є критично важливою для нас. Ще 1,5 млрд євро Україна отримає у квітні за умови виконання певних вимог," – зазначила генеральна менеджерка DiXi Group Вікторія Коваленко.

Фінансова допомога від ЄС розподілятиметься так:

– бюджетна підтримка – 38,27 млрд євро;
– інвестиції – 6,97 млрд євро;
– технічна допомога та покриття кредитів – 4,76 млрд євро.

18 березня Кабінет міністрів затвердив "План України". Створення цього документу є умовою роботи програми Ukraine Facility. Він містить 16 політик та 69 напрямів реформ. Цей план стане основою економічного розвитку на найближчі чотири роки та включає індикатори для кожного рішення. Невиконання вимог означатиме відсутність фінансування, проте Україна матиме рік на виправлення ситуації. Європейська комісія щоквартально оцінюватиме виконання зобов'язань урядом.

"У плані є багато розділів, що містять перелік реформ, і це формує 150 індикаторів, які Україна повинна виконати перед Європейською комісією. Наприклад, у бюджеті на 2024, 2025 та 2026 роки передбачено 800 млн євро на підтримку малого та середнього бізнесу", – пояснила заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

Кабмін підкреслив, що "План України" не є всебічним документом, який покриває всі державні політики. 20 березня Україна офіційно передала документ до Єврокомісії. Тепер слово за сторонами ЄС, які повинні погодити пропозиції України, і лише після цього програма підтримки Ukraine Facility розпочне свою роботу.

"Що робить цей план унікальним? Мабуть, те, що протягом цього року його не можна буде змінити. Все, що заплановано, має бути реалізовано в 100% обсязі, інакше це стане складним завданням, враховуючи історію виконання подібних планів," – підсумував заступник міністра економіки України Олексій Соболев.

“В історії ніколи не було такої ситуації, щоб все виконувалось без затримок.”

Щодо аудиторських процедур, вони проводитимуться на кількох рівнях. Первинний контроль здійснюватиме Міністерство фінансів, яке відповідатиме за впровадження реформ. У сфері інвестицій за використанням коштів слідкуватиме Державна аудиторська служба. Також Europejska комісія запровадить окрему аудиторську раду. Крім "Плану України", уряд працює над виконанням інших зобов'язань.

"Три з них вже виконано: проведено конкурс до Вищої ради правосуддя, затверджено план заходів для боротьби з відмиванням грошей та ухвалено стратегію доходів на 2024-2030 роки. Не вдалося виконати зобов'язання щодо затвердження порядку використання бюджетних коштів на підтримку індустріальних парків та щодо взаємодії між Земельним кадастром та реєстром речових прав," – додала Вікторія Коваленко.

Ще є час для виконання цих умов, але цей термін закінчується наприкінці квітня. Виконання зобов'язань уряду є ключовим для отримання вчасної фінансової допомоги з ЄС.

Співпраця з МВФ: чи отримує Україна фінансування?

Наприкінці лютого Україна уклала угоду з МВФ про третій перегляд програми фінансування, яку нещодавно затвердила Рада директорів. МВФ визнав, що Україна виконує свої зобов'язання, що дало змогу отримати новий транш у розмірі 880 млн доларів. Проте на цьому робота не закінчується, існують ще численні умови, з якими уряд сподівається впоратися для продовження фінансової допомоги.

"З початку року до кінця лютого ми виконали один маяк, розробивши заходи для збільшення надходжень до бюджету на 0,5% ВВП. Однак вперед нам потрібно реалізувати ще два маяки до кінця березня: підготувати концепцію для програми "5-7-9" та оптимізувати роботу Вищого антикорупційного суду. Повідомлено, що до парламенту зареєстровано відповідний законопроект," – розповів аналітик Інституту аналітики та адвокації В’ячеслав Курило.

Експерт додав, що ще багато роботи має зробити парламент, щоб ухвалити важливі для співпраці з МВФ рішення, законопроект, про необхідність якого ще не прийнято. Наступний перегляд плану призначено на червень, коли Україні потрібно буде проаналізувати свої зобов'язання, які мають бути виконані до кінця березня. Відповідно МВФ оцінить ситуацію.

Актуальні питання роботи парламенту викликають занепокоєння, законопроект поки що не дійшов до голосування.

Також важливою для співпраці з міжнародними організаціями є ситуація з реформаю Бюро економічної безпеки. Відповідний законопроект має бути ухвалений до кінця червня, оскільки це є основною умовою співпраці з МВФ та з ЄС у програмі Ukraine Facility.

Парламент розпочав роботу, але не надто успішно. 23 лютого депутати не змогли провести голосування за урядовий законопроект, який зустрів критичну реакцію з боку громадських організацій та підприємств. Зокрема, в Європейській Бізнес Асоціації підкреслили, що переатестація старих співробітників має бути ретельно регульованою, аби недоброчесні особи не могли залишитися на своїх позиціях. У Верховну Раду також подано альтернативні законопроекти, але поки не відомо, коли депутати візьмуться за розгляд зазначених ініціатив.

Середньострокове бюджетне планування: важливість

Впровадження середньострокового бюджетного планування – одна з умов для всіх міжнародних донорів, які готові фінансувати Україну. Це забезпечить стабільність та передбачуваність для партнерів. Однак середньострокове планування вигідне, перш за все, самій Україні. Державна політика стає більш прозорою, покращується фіскальна дисципліна, а підходи до видатків стають більш зваженими. Відтак, державі стане простіше контролювати свої зобов’язання та їх виконання.

"Однорічне планування не забезпечує реалізації стратегічних завдань, у тому числі інвестиційних програм. Середньострокове планування надає можливість передбачати державну політику, зокрема, урядам, щоб мати чіткі плани на найближчу перспективу. Це також вирівнює узгодженість стратегічного і бюджетного планування. Тобто ми можемо сказати, що маємо як стратегічні цілі, так і відповідні фінансові ресурси для їх реалізації," – зазначила старша експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.

Середньострокове бюджетне планування збільшує передбачуваність державної політики.

У програмах співпраці з МВФ вже з 2014 року згадуються пункти про середньострокове бюджетне планування. Проте Україна досі затвердила лише одну бюджетну декларацію, яка охоплює 2022-2024 роки. Процес впровадження механізмів нового плану вже стартував, але ще залишається безліч завдань для уряду, зокрема, затвердити нову бюджетну декларацію на 2025-2027 роки.

Значущим є ще один момент: бюджетна декларація має узгоджуватися з іншими стратегічними документами, такими як програма співпраці з МВФ, документи ЄС в межах Ukraine Facility, а також "Матриця реформ", яку також оприлюднив Кабінет міністрів.

"Які в нас завдання? Всі документи, під якими Україна підписала, або з якими веде переговори, повинні бути систематизовані. Основне завдання – це створення аналітичного простору для уряду, громадянського суспільства, парламенту та наших партнерів. Це допоможе аналізувати, як Україна виконує своє зобов'язання та де можуть виникнути труднощі, так як усі ці реформи критично важливі для нас з точки зору європейської інтеграції та фінансових вимог," – пояснила виконавча директорка Офісу реформ Кабінету Міністрів України Тетяна Ковтун.

Цей документ є найбільш повним переліком реформ, які Україна зобов'язалася реалізувати, і охоплює умови отримання фінансової допомоги від Світового банку та меморандуми з МВФ, а також програму Ukraine Facility.

Отже, узагальнений документ містить приблизно 230 умов від України на рік. Що цікаво, близько 45% з цих умов дублюються. Завдяки "Матриці реформ" уряду вдалося систематизувати зобов'язання, що, безумовно, спростить їх виконання. Повна реалізація "Матриці реформ" вимагатиме злагодженої роботи не лише від уряду, але і від Верховної Ради, оскільки включає ухвалення приблизно півсотні нових законів.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"

Теги:звітдонорифінансова допомогаКабмінDiXi GroupреформиВерховна РадазаконодавствоПоділитись