Альтернативна енергетика. Тепло для всіх

29 січня 2018"Наші Гроші"

У Слов’янську виявили, що опалення дровами обходиться значно дорожче, ніж газом. Загальна сума витрат – 8 млн грн. Поки що.

Журналістів «Наших грошей» давно обурювала схема, що складається з двох етапів використання альтернативних джерел енергії (АДЕ) для опалення. Її суть полягає в тому, що на першому етапі – "інвестор" без жодних конкурсів отримує котельню біля бюджетної установи і переходить з газу на дрова; на другому етапі – користуючись своїм монопольним становищем, він підвищує ціну настільки, як йому хочеться.

Час від часу ми дискутували з різними регіональними чиновниками, які запевняли, що «підняти ціну настільки, наскільки заманеться – неможливо». Тепер можемо повернутися до цієї дискусії. З фактами, які ми отримали на прикладі Слов’янська Донецької області.

Справа в тому, що вже більше п’яти років мережа приватних підприємств опалює заклади освіти Слов’янська. За останні два роки було переплачено 4,63 млн грн, а на цей момент діє тариф, що передбачає ще 3,3 млн гривень незаконної переплати.

Розповімо історію детальніше, аби пізніше порівняти її з іншими регіонами України.

Неля Штепа та енергонезалежність

Вважається, що основними перевагами альтернативного опалення є доступність та незалежність від російського газу. В Слов’янську за енергонезалежність України почали боротися ще за часів мерства відомої Нелі Штепи.

В кінці 2012 року місцевий відділ освіти та ТОВ «Промышленное оборудование»   підписали угоду про встановлення котлів на біопаливі в двох школах міста. Тариф на тепло встановили на 10% нижче, ніж у ОКП “Донецьктеплокомуненерго” (в Слов’янську його відділення називається “Слов’янськтепломережа”).

Щоб закріпити успіх, планували побудувати ще одну котельню за рахунок держави. Проте, де є публічні кошти, там завжди виникають нюанси. Так сталося і цього разу.

На будівництво заклали 1,5 млн грн, із яких 218 тис – з місцевого бюджету, а решта – з державного та обласного. Котельню по вулиці Конєва будували практично рік, закінчили наприкінці 2013 року.

Замовником робіт стало КП «Слов’янське управління капітального будівництва», яке на той момент очолював Ігор Шаповалов. У 2015 році він стане заступником міського голови, а через рік його затримають за корупційні злочини.

Без тендеру обрали підрядником ТОВ «Віокс», на субпідряд потрапило  ТОВ «СМУ-4». Обидва підприємства були пов’язані з місцевою владою. Засновником ТОВ «Віокс» є Володимир Білик, який раніше керував комунальним підприємством «Комсервіс». Засновник ТОВ «СМУ-4» – Андрій Фільчак, який з лютого 2012 року стане директором ПП «ПНТК Електротехмаш». Раніше цю позицію обіймав Ігор Шаповалов, але в 2012 році він перейшов на роботу в комунальні структури Слов’янської міськради.

Котельня, збудована за бюджетні кошти, була передана в оренду тому ж ТОВ «Промышленное оборудование». На момент передачі, згідно з актом прийому-передачі, вартість майна була 997 тис. грн. Але приватники вирішили, що плата за місяць оренди більше 4 тис. грн для них надто висока, тому найняли оцінювача.

Наприкінці 2014 року незалежний оцінювач ФОП Наталія Лук’янчук встановила вартість котельні на рівні 94,2 тис. грн, що в 10 разів менше. Відповідно, ціна оренди знизилася до 403 грн на місяць, що стало більш вигідним для інвестора.

Розквіт альтернативи та дивна схема

Після попередніх експериментів альтернативні котельні почали з’являтися в великій кількості. Однак, на відміну від інших регіонів України, в Слов’янську запровадили досить дивний підхід. Приватний інвестор будував котельню, потім передавав її на баланс міста, а згодом знову її ж орендував. Ця схема ще потребує детального вивчення, але можна стверджувати, що оплата за оренду особливо не завдавала шкоди приватникам. Інвестори заявляли, що вартість котельні при передачі варіювалася від 1640 до 4955 грн. Таким чином, і орендна плата складала від 8 до 24 грн на місяць.

Кожного року в місті з’явилось приблизно 20 котелень. На початку це й справді виглядало вигідно для бюджету.

Сезон 2012-2013

Переможцем переговірної процедури стало ТОВ «Промышленное оборудование». Ціна – 1000 грн з ПДВ за 1 Гкал. Тариф ОКП «Донецьктепломережа» становив 1086 грн з ПДВ.

Сезон 2013-2014

Жовтень-грудень. Переможцем стала ТОВ «Промышленное оборудование» та ТОВ «Укрекотепло». Ціна – 1000 грн з ПДВ за 1 Гкал. Тариф «Донецьктеплокомуненерго» – 1086 грн з ПДВ.

Січень-квітень. Ціна ТОВ «Промышленное оборудование» – 787 грн з ПДВ, а ТОВ «Укрекотепло» – 787 грн без ПДВ (оскільки підприємство перебувало на єдиному податку). Тариф для тепла, яке виробляли комунальники з газу, складав 1086 грн з ПДВ.

Сезон 2014-2015

Після звільнення Слов’янська, у вересні 2014 року вперше проводиться відкритий тендер.

Важливий фактор, що вплинув на ситуацію, – коливання цін на центральне опалення по всій Україні. З січня 2014 року по січень 2017 року тариф ОКП “Донецьктеплокомуненерго” для бюджетних установ змінювався 12 разів:

Жовтень – грудень. Переможець – «Промышленное оборудование». Ціна – 1198 грн з ПДВ. Вартість 1 Гкал у договорі з ОКП “Донецьктепломережа” зазначалася 1302,55 грн.

Січень-квітень. Переможець – «Укрекотепло». Ціна – 1390 грн/Гкал без ПДВ. Вартість газового опалення в середньому становила 1709 грн/Гкал з ПДВ.

Сезон 2015-2016. Перші переплати

У вересні 2015 року з’явився портал “Є-Дата”. Це дало можливість спостерігати, скільки насправді сплачувалося за договором.

Жовтень – грудень. У жовтні 2015 року був укладений договір з ТОВ “Укрекотепло” на 4,44 млн грн. Потім уклали додаткові угоди, і у фіналі відділ освіти сплатив 5,52 млн грн. Ціна однієї Гкал в 1691 грн стала нижчою від тарифу комунальників у 1716 грн тільки за рахунок того, що “Укрекотепло” не сплачує ПДВ. Це стало першим сигналом, що приватники можуть опалювати пелетами дорожче, ніж централізоване газове опалення.

У січні 2016 року  був укладений договір на опалення, за яким вартість від “Укрекотепла” в 1885 грн/Гкал без ПДВ є дорожчою, ніж у ОКП “Донецьктеплокомуненерго” 1672 грн/Гкал з ПДВ.

Загалом, у порівнянні з тарифами комунальників було переплачено 898,7 тис грн.

Цей дорогий тариф затвердила виконком Слов’янської міської ради. Однак це сталося 6 квітня 2016 року, через два з половиною місяці після підписання договору. Більш того, згідно з чинним законодавством «Про теплопостачання», тарифи на опалення, що опираються на відновлювані джерела енергії, мали затверджуватися виключно НКРЕКП до літа 2017 року.

Але тепер не будемо зважати на ці «дрібниці». Все це затмило опалювальний сезон 2016-2017.

2016-2017. Підвищення цін

Несподівано, але в Слов’янську почалася епоха Prozorro. В результаті «прозорих і відкритих» тендерів ціна на опалення від альтернативників почала стрімко перевищувати традиційні варіанти.

Восени 2016 року влада виставила 18 лотів на постачання теплової енергії 18 навчальним закладам.

Шість перемог здобуло ТОВ “Укрславтерм” (на 2,12 млн грн), 12 лотів отримав  ТОВ “Слов’янські теплові мережі” (“СТМ”) (4,95 млн грн). Третім учасником, який підливав олію в вогонь, стало «Промышленное оборудование».

Вартість 1 Гкал від “Укрславтерм” склала 1895 грн без ПДВ, від “СТМ” – 1904 грн без ПДВ. У той же час “Тепломережа” надавала теплопостачання за газовими тарифами в середньому за 1419 грн з ПДВ. Відчувається, що приватним постачальникам було переплачено 2,18 млн грн.

Наступні тендери у січні-квітні 2017 року знову пройшли за того ж сценарію. На цей раз відділ освіти Слов’янська поділив замовлення на три лоти. Участь у тендері взяли три учасники, кожен з яких гарантовано виграв у одному лоті і програв в інших.

Ціни переможців: ТОВ “Промбіосервіс” – 2055 грн без ПДВ; ТОВ “Укрславтерм” – 1450 грн без ПДВ; ТОВ “Слов’янські теплові мережі” – 1450 грн без ПДВ.

В той же час ОКП “Донецьктеплокомуненерго” опалювала заклади освіти Слов’янська по ціні 1338 грн з ПДВ. Отже, переплата від приватних постачальників тепла склала 1,55 млн грн.

2017. Закон, який ігнорували в Слов’янську

У березні 2017 року сталась важлива подія. ВР ухвалила зміни до закону «Про теплопостачання», регулюючого ціни на альтернативне обігрівання. У ньому зазначено, що тариф на нього має складати 90% від середнього по області на тепло з газу.

Тоді деякі експерти вказували, що навіть 90% – це занадто, і саме цю цифру лобіювали альтернативники, щоб виправдати свої фінансові вимоги. Експерти просто не знали, як вміють “викачувати” в Слов’янську. Справа в тому, що тут цей закон навіть не помітили.

25 вересня 2017 року Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України визначило, що середньозважений тариф на теплову енергію для бюджетних організацій по Донецькій області складає 1201,71 грн за Гкал. Тому тариф на опалення з використанням альтернативних джерел енергії мав би бути  1081,54 грн.

Практично одразу після цього, у жовтні 2017 року Слов’янськ оголосив новий тендер. Відділ освіти знову розділив замовлення на три лоти. Участь взяли чотири постачальника, один з яких – ТОВ “Промышленное оборудование” – виступило статистом на усіх трьох лотах. Не було зроблено жодного зниження по ціні, а кожен з переможців прийняв участь лише в одному лоті.

Результати: “Краматорська енергетична компанія” (“КЕК”) – 2050 грн, “Слов’янські теплові мережі” – 1850 грн, “Укрславтерм” – 1940 грн.

Тут вступила в гру прокуратура. Але ця гра вийшла досить смішною. У день, коли були укладені договори з “КЕК”, “СТМ” і “Укрславтерм”, було опубліковано додаткові угоди про узгоджене зниження ціни. Місцева прокуратура бравурно запевнила, що її зусиллями вдалося домогтися зниження вартості закупівлі теплової енергії на 350 тис. грн.

 В результаті зусиль прокуратури ціни знизились до 1990 грн, 1800 грн та 1820 грн відповідно. Отже, переплата за використання альтернативних джерел енергії, що перевищує 90% вартості середньозваженого тарифу на теплову енергію в Донецькій області, зменшилась з 3,61 млн до 3,3 млн. Ось таке досягнення.

За підсумками понад п’ятирічної епопеї з опаленням закладів освіти приватними структурами, переплачено 4,63 млн грн у порівнянні з тарифами комунальників. Після укладення договору з “КЕК”, “СТМ” та “Укрславтерм” восени 2017 року тарифи на опалення вже, у порушення Закону “Про теплопостачання”, перевищують  3,3 млн грн. У підсумку це 7,93 млн грн, які можна було б зекономити.

Представляємо діаграму порівняння вартості 1 Гкал від ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та приватних постачальників за кожен опалювальний період:

Голова правління ГС “Біоенергетична асоціація України” Георгій Гелетуха прокоментував ситуацію з опаленням закладів освіти Слов’янська приватними структурами:

“У цій ситуації виникає кілька запитань. Перше – хто затверджував тариф на опалення? Згідно із змінами до Закону “Про теплопостачання” з червня 2017 року тарифи на опалення з використанням альтернативних джерел енергії (таких як дрова чи пелети) мають встановлювати органи місцевого самоврядування. Раніше тарифи встановлювались винятково НКРЕКП. Дуже сумніваюсь, що цим приватним опалювачам тариф затверджувала Нацкомісія. Не могли ж їм встановити тарифи на рівні 1800-2000 грн, якщо вони опалюють пелетами.

По-друге, чому місцева влада мовчить і сплачує такий дорогий тариф? Закон зазначає, що перегляд тарифів відбувається раз на квартал. Якщо у них є актуальний тариф на рівні 2 тис. грн, то, згідно закону, відділ освіти мав право подати заяву до ОМС про перегляд тарифу. Освітяни мали б послатися на закон, де чітко визначено, що тариф з використанням АДЕ має становити 90% від середньозваженого по області, і просити переоцінити. Таким чином, приватникам мали б встановити 0,9 від тарифу на газ по області – тобто 1081 грн за Гкал. А аж ніяк не 1800-2000 грн.

Якщо такого сценарію в Слов’янську не відбулося, це все має ознаки корупції. Чому відділ освіти платить майже 2000 грн за Гкал, коли можуть сплачувати 1081 грн? Чому не подають документи на зниження тарифу? Я цього не розумію, закон цього не розуміє, та й здоровий глузд цього не розуміє”.

Кілька слів про удачливих бізнесменів

Протягом статті ми не згадували, кому насправді належать всі ці фірми і хто став активним інвестором у альтернативну енергетику в Слов’янську. Все це зводиться до однієї особи. Ми не знаємо, чиї інтереси, окрім власних, представляє ця особа. Можливо, й власні. Хоча в цьому є сумніви.

У судовому реєстрі можна знайти низку кримінальних проваджень стосовно приватних інвесторів і методів їх роботи.

Як наприклад, одне з рішень, де наголошується, що ТОВ «Промышленное оборудование» та ТОВ «Укрекотепло» подали однакові списки працівників для участі в тендері. А також є факти, що засвідчують, що директор ТОВ «Укрекотепло» не цурався підробляти документи для участі в тендері.

Лише кілька відомостей та одне порівняння.

ТОВ «Промышленное оборудование». одним з засновників у 2012 році був В’ячеслав Рогоза.

ТОВ “Укрекотепло”.  Засновники – Костянтин Бантуш, Кирил Горлов та В’ячеслав Рогоза. Керівником від початку був Рогоза.

У 2014 році, коли «Промышленное оборудование» і «Укрекотепло» брали участь в одному тендері, представником «Промышленное оборудование» був Рогоза. Він також був директором «Укрекотепло».  У протоколі розкриття пропозицій зазначено Рогозу В. О. – учасника від ТОВ “Промышленное оборудование”. «Промышленное оборудование» вказало контактний номер, який збігається з телефоном ТОВ “Укрекотепло”. Цей самий номер зазначений як контактний у ФОП Рогоза Вячеслава Олексійовича в ЄДР.

ТОВ “Укрславтерм”. Засновником і керівником є Діана Романенко. “Укрславтерм” зареєстроване в будинку, де до середини 2016 року було прописане ТОВ “Укрекотепло”.

Обладнання для ТОВ “Укрславтерм” постачає ФОП Рогоза Вячеслав Олексійович. Згідно з даними в аналітичній системі, номер телефону ТОВ “Укрславтерм” у тендерних процедурах співпадав з номером телефонів ТОВ “Укрекотепло” та ТОВ “Еко модуль-Україна”, де засновником є Вячеслав Рогоза.

ТОВ “Слов’янські теплові мережі”. Підприємство було засноване в Краматорську у квітні 2016 року. Його засновником є Олексій Распопов, чий підпис був у актах виконаних робіт між відділом освіти Слов’янська та ТОВ “Промышленное оборудование” з листопада 2012 року по квітень 2013 року.

Постачальником обладнання для “Слов’янських теплових мереж” значиться ФОП Резниченко Платон Олександрович, контактний номер якого співпадає з телефоном ТОВ “Укрславтерм” і списком ТОВ “Укрекотепло”, ТОВ “Еко модуль-Україна”.

ТОВ “Промбіосервіс”. Засноване у вересні 2016 року в Краматорську. На початку керівником і засновником був Олександр Зенько, який раніше був директором ТОВ “Укрекотепло”. Зараз директором “Промбіосервісу” є Дмитро Пустовіт, який зазначався співробітником ТОВ “Укрекотепло” згідно їх документації до тендеру.

Обладнання для ТОВ “Промбіосервіс” постачає ФОП Писаренко Марина Олександрівна з Дружківки. Це дружина бізнесмена Дмитра Писаренка, який є партнером Вячеслава Рогози та спільно засновником ТОВ “Славекотепло”.

ТОВ “Краматорська енергетична компанія”. Фірма з’явилась у квітні 2016 року в Краматорську і прописана за тією ж адресою, що й ТОВ “Слов’янські теплові мережі”, має той самий телефон, що й ТОВ “Промбіосервіс”. Виконавцем угод з постачання та реалізації тепла пов'язана з засновником та директором – Олександром Зеньком.

Постачальником обладнання для ТОВ “Краматорська енергетична компанія” значиться вже знайома ФОП Писаренко Марина Олександрівна.

На діаграмі це виглядає наступним чином:

Щоб зберегти баланс, ми пробували отримати коментарі від безпосередніх учасників цієї історії. Були здійснені дзвінки на контактні номери ТОВ “Краматорська енергетична компанія”, ТОВ “Слов’янські теплові мережі” та ТОВ “Укрславтерм”, які проводили тендери в жовтні 2017 року і зараз опалюють навчальні заклади. Головною метою було зрозуміти, чим відбувається опалення підприємств, обґрунтованість тарифу, причини перевищення вартості опалення у порушення норм закону та зв’язок між компаніями. Як і очікувалося, розмова з керівниками фірм не просунулась після другого питання.

Зв’язатися з “КЕК” не вдалося, оскільки ніхто не брав слухавку.

Директор і засновник “Укрславтерм” Діана Романенко запевнила, що її компанія опалює освітні заклади біопаливом. Проте після запитів про обґрунтованість тарифу зв’язок було втрачено, і далі в “Укрславтерм” слухавку більше не піднімали.

 Більш продуктивна виявилася розмова з засновником “СТМ” Олексієм Распоповим. Він зазначив, що у них пелетні котельні. На питання про розрахунок тарифу у 1800 грн за Гкал Распопов нічого не відповів і порекомендував зв’язатися з директором підприємства або бухгалтерією:

“Це ви задаєте мені занадто багато запитань, мені здається. Вам слід зателефонувати моєму директору або до бухгалтерії, надішліть лист – вам нададуть розрахунок тарифу. Давайте пізніше зв’яжемося і я поділюсь з вами контактами”, – зауважив він.

Олексій Распопов обіцяв надіслати електронну пошту бухгалтерії підприємства для отримання розрахунку тарифу, але так і не надіслав дані для контакту.

Улюбленці місцевої влади

На справді, нас не дуже цікавлять «усі ці особи». Набагато важливіше пояснити незвичну “любов” міської влади до цих компаній.

Слов’янській міській раді надіслали запит з проханням надати документи, на підставі яких тариф для приватних постачальників опалення затверджувався з 2013 року і дотепер. У відповідь надіслали лист підписаний міським головою Вадимом Ляхом, в якому йшлося, що міськрада мала право встановлювати тарифи на теплову енергію від приватних підприємств. Виконком Слов’янської міськради у квітні 2016 року затвердив тариф 1885 грн/Гкал для ТОВ “Укрекотепло”, але це призвело до відкриття поліцією кримінального провадження за статтею “Службова недбалість”.

Дані рішення про встановлення тарифів до квітня 2016 року у Слов’янській міськраді просто загубили:

«При обробці архівних документів за період 2013-2015 року, необхідні документи відсутні без відомих причин», – зазначалося у листі.

Продовження йде далі. Ми розібралися, що тарифи на опалення закладів освіти в Слов’янську з використанням пелетів повинні були затвердити НКРЕКП. В відповіді на запит в Національній комісії чітко зазначили, що тариф для жодної з груп пов’язаних фірм, які протягом п’яти років здійснюють опалення освітніх установ Слов’янська, не встановлювали.

Коли в 2016 році законодавство України зменшило максимальний дохід для підприємств на єдиному податку (а всі приватні фірми, які опалюють освітні заклади Слов’янська, окрім ТОВ “Промышленное оборудование”, перебувають на спрощеній системі оподаткування) з 20 до 5 мільйонів гривень, місцева влада вирішила йти на поступки інвесторам. І почала дробити лоти, щоб можна було вписатися в 5 млн і щоб не “злетіти” з єдиного податку, як сталося з ТОВ “Укрекотепло” у 2016 році, коли постачальники отримали договір на 7,95 млн. Це також призвело до появи нових фірм під спільним керівництвом, щоб “з’їсти” весь бюджетний пиріг, не залишаючи крихт.

Навряд чи ми зможемо знайти пояснення такої сильної прихильності влади до малого і середнього бізнесу. Коли для улюблених компаній не шкода жодних коштів, особливо якщо вони не свої.

Богдан Красовський для «Наших Грошей», Слов’янськ. Це розслідування проведене в рамках проекту USAID “Прозора енергетика”. Авторська думка може не співпадати з позиціями Агентства з міжнародного розвитку США та аналітичного центру DiXi Group.

Поділитися