Амбіційні завдання в біоенергетиці виникають із принципу «зеленого» енергетичного переходу — Гелетуха
Амбітні цілі в біоенергетиці виходять з концепції «зеленого» енергетичного переходу — Гелетуха
18 лютого 2020
Голова правління Біоенергетичної асоціації Георгій Гелетуха поділився з “Українською енергетикою” можливостями розвитку біоенергетики та розробкою плану її прогресу.

- Біоенергетичні проєкти можуть покрити близько третини газових потреб України. Нещодавно це обговорювали учасники загальних зборів Біоенергетичної асоціації України (БАУ). Але для реалізації біопроєктів необхідний план. Чи існує такий план?
На сьогодні подібний документ в Україні відсутній, але вже розроблені Національний план дій з розвитку відновлюваних джерел енергії до 2020 року, а також Енергетична стратегія України. Ці документи, так чи інакше, сприяють розвитку біоенергетики. Згодом, ще більш амбітні цілі для біоенергетики виникатимуть з концепції «зеленого» енергетичного переходу до 2050 року, яку нещодавно презентував уряд для обговорення.
- Наскільки детально ці документи описують, як саме планується досягти цілей біоенергетики?
Ці документи не надають характеристик цілей біоенергетики, тому Біоенергетична асоціація України активно працює над створенням дорожньої карти розвитку біоенергетики до 2050 року. Ми плануємо розробити цей документ протягом року. Дорожня карта є необхідною, оскільки вона визначає роль біоенергетики у досягненні міжнародних зобов’язань України зі скорочення викидів парникових газів відповідно до Паризької угоди про клімат 2015 року. Вона надасть план дій для розвитку біоенергетики до 2035 року та окреслить цілі і можливості сектора до 2050 року.
- Які конкретні пропозиції вже готові до реалізації?
Дорожня карта охоплює період з 2020 до 2050 року з кількома ключовими етапами, зокрема 2035 рік, що відповідає цілям розвитку біоенергетики, визначеним Енергетичною стратегією України до 2035 року.
На мою думку, дорожня карта відповідає сценарію досягнення 70% відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі України до 2050 року. Водночас передбачається, що загальна встановлена потужність біоенергетичного обладнання через тридцять років складе 36 ГВт теплоелектричної потужності і 3,5 ГВт електричної.
Можливо, загальне споживання біопалив у той час досягне 23 млн т н.е./рік. Ця цифра відповідає повному використанню поточного потенціалу біомаси в Україні.
Проте, ми очікуємо, що до 2050 року енергетичний потенціал біомаси в Україні може зростати до приблизно 43 млн т н.е./рік, тому рівень споживання біопалив, передбачений дорожньою картою, не перевищуватиме 60% загального річного потенціалу.
- Чи описує дорожня карта, яким чином зростатиме енергетичний потенціал біомаси?
Ми пропонуємо, щоб зростання енергетичного потенціалу біомаси відбувалося шляхом підвищення врожайності сільськогосподарських культур, зростання потенціалу біогазу з різних видів сировини, збільшення частки рубки річного приросту деревини в лісах та впливу інших факторів.
Наприклад, я б радив розглянути графік основних тенденцій, які, за прогнозами експертів, можуть мати місце в біоенергетиці до 2050 року.

- З графіка видно, що більша частина використаних біопалив є рідкими...
Згідно з прогнозами БАУ, у 2050 році в Україні близько половини обсягу споживання біопалив припадатиме на тверді біопалива, які використовуватимуться для виробництва теплової енергії.
Інша частина буде пропорційно розподілена між твердими біопаливами для генерації електричної енергії, біогазом, біометаном та рідкими біопаливами першого покоління. Найменша частка споживання біопалив доведеться на рідкі біопаливи другого покоління. Це чітко видно на другому графіку.

- Які інвестиції потрібні для реалізації дорожньої карти?
Попередні експертні оцінки свідчать, що реалізація дорожньої карти вимагатиме значних інвестицій — від 37,5 до 132,5 млрд євро (залежно від вартості впроваджуваного обладнання).
На мою думку, розподіл інвестицій за видами обладнання має бути таким пропорційно:
- котли на біомасі: від 4 до 24 млрд євро;
- ТЕЦ на біомасі: від 8 до 29 млрд євро;
- ТЕЦ на біогазі (біогаз з с/г відходів та ТПВ): від 10 до 35 млрд євро;
- виробництво біометану: від 8 до 38 млрд євро;
- виробництво рідких біопалив першого покоління: від 2,5 до 5 млрд євро;
- виробництво рідких біопалив другого покоління: від 1 до 1,5 млрд євро.
Дорожня карта також міститиме аналіз перешкод для розвитку сектору біоенергетики в Україні і рекомендації для їх подолання.
Лариса Оксенчук, спеціально для Української енергетики
Теги:Дорожня картаГелетухабіоенергетикаПоділитись