Андрій Чумак: "Ми вже два роки не отримуємо компенсації за різницю в тарифах"

12 липня 2023

Директор комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" поділився думками щодо виконання урядом своїх зобов’язань перед територіальними громадами.

Фото з архіву Андрія Чумака

Міста активно готуються до нового опалювального сезону, який для України буде не легшим, ніж попередній, вважають в уряді. Місцеві управління розробляють план "Б", у випадку якщо Росія знову залишить країну без електрики.

Як перезимував Тернопіль у минулому опалювальному сезоні і які плани на наступний? Чи зростають борги тернополян за тепло і чи компенсує Кабмін різницю в тарифах? "Українська енергетика" поспілкувалась з директором комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Андрієм Чумаком.

– Як завершився попередній опалювальний сезон у Тернополі 14 квітня? Яка була ваша перша вказівка у підготовці до наступної зими?

– У нас, в основному, не більше ніж рекомендації. В підприємстві працює кваліфікований персонал, система підготовки до опалювального сезону налагоджена. Якщо не рахувати ситуацій з новим обладнанням чи змінами в законодавстві. Тож накази мають переважно формальний характер. Служба головного інженера підготувала список необхідних робіт. Переважно орієнтуються на попередній досвід. За останні три роки ми оновили всі котельні та підвали будинків на сучасне обладнання. Таким чином виникли нові вимоги, які не такі дорогі, але вимагають вищої кваліфікації.

– Яким був опалювальний сезон 2022-2023 для Тернополя? Що було найбільш критичним?

– Ми пережили сезон відносно спокійно, адже ще в серпні 2022 року почали готуватись до можливих критичних ситуацій. Але, звісно, не встигли все реалізувати, адже ніхто не очікував на такі обставини. Найбільш критичними були проблеми в енергетиці через обстріли та порушення системи. Найбільша проблема полягла в тому, що новітнє обладнання у під'їздах будинків не могло функціонувати без електрики. Хоча ми змогли забезпечити роботу більшості котелень, у будинках змушені були терміново проводити механічні роботи для обходу новітнього обладнання. Якість послуг погіршилася, а споживання зросло.

Проте, ми змогли надати тепло у ті періоди, коли в квартирах не було електроенергії, хоча це траплялося досить часто. З деяким запізненням, але змогли забезпечити постійне теплопостачання. Інших особливих випадків не було, за виключенням деяких аварійних відключень електроенергії. Зима була досить м'якою, що допомогло нам працювати без серйозних ризиків. Також ми проводили різні технологічні експерименти.

– Які саме експерименти ви проводили?

– У нас є невелика потужність альтернативних джерел, яку ми використовували для виробництва теплової енергії. В умовах Західної України, де місто було розраховане на природний газ ще з 60-х років, перехід на альтернативне паливо є серйозним викликом. Це не лише пов'язано з системою теплопостачання, а й з логістикою доставки та зберігання цього пального. Наразі ми зосередилися на біомасі або на ресурсах, що відповідають "зеленій політиці". Це проблема, з якою ми працюємо вже багато років, але у найближчій перспективі ми не зможемо відмовитися більше ніж на 25-30% від природного газу.

– Згідно з даними Спілки споживачів комунальних послуг, кожен четвертий споживач у західних регіонах має борги за комунальні платежі. Яка ситуація з боргами тернополян перед комунальним підприємством? Чи виросли борги з моменту початку війни?

– Борги дійсно збільшилися, але це не пов'язано з поведінкою населення, а скоріше з міграційною ситуацією. Загальні борги зараз складають 170 млн грн, що відповідає тримісячним зимовим нарахуванням. Вони накопичувалися від початку 2000-х років. Раніше рівень оплати становив приблизно 94-95%, зараз це 86%, і часом досягає 92%.

Ми помічаємо, що з літніми оплатами борги погашаються повільніше. Раніше борги накопичувалися взимку, а погашались до жовтня. Зараз це відбувається повільніше, але ми вже три роки практикуємо двоставковий тариф, тому зимові борги зменшились приблизно на 18%. Заплати розподілені на 12 місяців, тому я не можу стверджувати, що поведінка споживачів кардинально змінилась.

– Тариф на опалення для населення є збитковим для постачальників. Останній раз його переглядали ще в 2018 році. Скільки платять тернополяни за тепло, а який ринковий тариф?

– Тариф для населення складає 1718 грн за 1 Гкал, в той час як економічно обґрунтований тариф становить близько 2320 грн за 1 Гкал. Тобто, він на 22,5% вищий.

– Які збитки має комунальне підприємство через економічно необґрунтовані тарифи? Чи вистачає коштів на модернізацію обладнання та підвищення зарплат працівникам?

– Збитки станом на 1 квітня 2023 року склали 240 млн грн. Це сума, яка була розглянута комісією при обласній державній адміністрації та визнана як збитки. Прибуток, який ми намагалися накопичувати для капітальних інвестицій, навіть не враховується в цих даних.

– Уряд і місцева влада у 2021 році підписали меморандум про тарифи на опалення. Згідно з ним, тарифи не повинні змінюватися, а Кабмін зобов'язався виділяти субвенції місцевим бюджетам для компенсації різниці в тарифах. Чи виконує Кабмін ці зобов'язання?

– Після підписання меморандуму компенсація підтверджена ще й законом, що вперше у нашій історії сталося. Раніше процедура відшкодування практикувалась з початку 2000-х років, але на кінець 2022 року, незважаючи на проходження відповідних процедур, не виявилось джерел фінансування в державному бюджеті, що призвело до того, що ми вже два роки не отримуємо компенсації. Ця ситуація стосується не лише нашого підприємства, а усієї України.

– Частину збитків теплокомуненерго також компенсує місцевий бюджет. Які це суми? Чи є гарантія, що комунальне підприємство отримає їх наступного опалювального сезону?

– Місцевий бюджет не має таких зобов'язань. Суперечка між асоціаціями міст України та урядом стосувалося того, що ці зобов'язання повністю переклали на державний бюджет. Оскільки це законодавча норма, а не виконується, містами надається фінансова підтримка підприємствам залежно від бюджету. Звісно, це економічно неправильно. Міста повинні надавати фінансову підтримку лише для модернізації. У Тернополі місто час від часу допомагає комунальному підприємству у критичних ситуаціях. Вся допомога використовується для роботи з міжнародними фінансовими організаціями та погашення боргів.

Я вважаю, що ми єдине місто, яке повністю модернізувало всі джерела теплової енергії, включаючи всі котли та насоси, та намагаємося автоматизувати системи, щоб контролювати якість послуг на прийнятному рівні.

– За даними Тернопільської ОВА, минулого опалювального сезону область використала на 18% менше газу. Які показники вашого підприємства, який сенс в цій економії та як вдалося зекономити?

– Ми зуміли зекономити, оскільки в минулому році, на початку воєнного стану, завершили модернізацію котелень, що дозволило зменшити споживання газу на 12%, що для нас є досить значним досягненням.

– Чи є у Тернополя план "Б" на випадок, якщо місто залишиться без газу взимку?

– У нас є план, який передбачає роботу з альтернативними твердими видами пального. Більше ми нічого не встигнемо підготувати. Якщо природний газ буде доступний, ми не матимемо серйозних проблем з теплопостачанням без електрики. Ми також отримали підтримку від міжнародних організацій для облаштування когорегеративного установки, яка виробляє тепло і електроенергію одночасно. Це дороге обладнання, тому для нас це великий подарунок, і ми зможемо впровадити його до початку опалювального сезону, що дозволить нам не відчувати нестачі електрики.

– Чи є гарантією наявність індивідуального опалення взимку? Чи не призводить це до збільшення ризиків під час обстрілів і пошкоджень мереж?

– У військовий час це справжня гра. Якщо є проблеми з електрикою, котли індивідуального опалення не працюють. У нас є будинки з обома типами опалення. Це – 40% моїх споживачів. Якщо газ відсутній, індивідуальне опалення – це колапс, але якщо станеться обстріл, це може бути виграшем. Військовий час – це ігра, в мирний час – це інша ситуація. Як свідчить європейський досвід, краще мати централізовані системи опалення.

– Кілька місяців до опалювального сезону: що ще можуть зробити мешканці багатоквартирних будинків, щоб впевнено пережити другу зимову війну?

– У нинішній фінансовій ситуації важливо зробити дві речі. Спершу потрібно переконатися, що всі вікна та двері в під'їздах не пропускають холод. Це допоможе зменшити протяги. Також рекомендую створити "тамбури" для під'їздів. По-друге, необхідно звертати увагу на термомодернізацію, утеплюючи стіни, що дозволяє підняти температуру в приміщеннях на 1,5-2 градуси.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"

Теги: теплокомуненерго опалювальний сезон борги ТКЕПоділитись