Андрій Залівський: "Ніхто не може передбачити, скільки людей залишиться без роботи"

09 квітня 2024

Мер Червонограду на Львівщині поділився з "Українською енергетикою" інформацією про закриття шахт і справедливу трансформацію шахтарської громади, а також про те, яке майбутнє чекає на місто без видобутку вугілля.

Фото надане спікером

Червоноградська громада стала пілотною в проєкті справедливої трансформації вугільних регіонів. Протягом останніх трьох років структурні зміни реалізуються, незважаючи на повномасштабну агресію Росії, за підтримки уряду Німеччини. Реформування громади передбачає декілька основних напрямків, зокрема можливість для місцевих жителів реалізувати себе в майбутньому. Проєкт також розглядає перепрофілювання економічної діяльності громади. У Червонограді місцевий бюджет не є критично залежним від видобувної промисловості, адже ця галузь складає приблизно одну четверту доходів міста, що є відносно невеликою часткою.

Ситуація на державних шахтах у громаді є складною. Копальні накопичили борги за комунальні послуги та несвоєчасно сплачують земельні податки. Також існує борг за зарплатами. Наприклад, минулого року шахтарі "Львіввугілля" отримали розрахунки лише наприкінці січня 2024 року. Про підприємство повідомили, що для збільшення видобутку необхідно близько тисячі нових працівників.

Офіційно Україна вибрала шлях до відмови від вугілля. Виробництво електроенергії з викопного палива планується до 2035 року, а російсько-українська війна, ймовірно, прискорила цей процес. Після масштабних обстрілів, що активізувалися з 22 березня, теплова генерація зазнала великих втрат.

Про те, як Червоноград планує залучити інвестиції та чому "зелена" енергетика стала пріоритетом для вугільної громади, "Українська енергетика" запитала мера Червонограда Андрія Залівського.

– Яка наразі ситуація із шахтами у вашій громаді?

– У нашій громаді є п'ять шахт, одна з яких знаходиться в сусідній громаді, а також деякі закриті шахти. Наприклад, шахта №1 "Великомостівська", яка є частиною проєкту справедливої трансформації. Щодо її закриття ми працюємо за підтримки GIZ та уряду Німеччини, який частково фінансує деякі процеси, пов'язані із закриттям цієї шахти. Уся необхідна документація готується, і наразі шахта знаходиться на етапі ліквідації.

Трансформація передбачає підготовку території до структурних змін, зокрема й закриття більше шахт. Метою є підготовка до прийняття нових бізнес-ініціатив, інвестицій та інновацій, щоб територія могла активно жити в умовах відмови від викопного палива.

– Наскільки громада залежна від вугільної індустрії, скільки людей працюють на шахтах, і яка частка доходів бюджету?

– На сьогодні в державному підприємстві "Львіввугілля" працює понад 6 тисяч працівників. Що стосується місцевого бюджету, то надходження від шахт складають у середньому 20-25%. Це доходи від ПДФО та інших платежів від вугільних підприємств. Громада тримає певну залежність від цього сектору, проте не таку, як у багатьох інших містах, де ця частка доходів перевищує 70-80%. У нас ситуація є набагато кращою в цьому аспекті.

– Скільки працівників можуть залишитися без роботи через закриття шахт?

– При закритті шахти "Великомостівська" частина людей вийшла на пенсію, а чимало охочих залишитися на роботі перейшли на інші вугільні підприємства. Тож великого соціального вибуху або безробіття ми не спостерігали.

Ми маємо також інші шахти, які були закриті раніше. Ці території не всі перейшли до нас, що є челенджем та проблемою, оскільки ці території мають потребу в управлінні, а поки що ми не можемо цього зробити.

– Скільки загалом шахт уже закрито?

– Всього закритих шахт у нас вже шість.

– Яким чином може тривати процес закриття шахт далі, і скільки працівників можуть залишитися без роботи?

– Ніхто не може точно сказати, скільки людей залишиться без роботи. Невідомо, чи всі шахти закриються, скільки буде закрито, в якому форматі, і скільки працівників потрібно залишити для роботи тих підприємств, які залишаться. Це складне питання, наразі на нього ніхто не може дати відповідь.

Також залишається питання, чи Україна виконуватиме свої зобов'язання щодо відмови від вугілля до 2035 року. Ми не закриваємо шахту, а лише готуємося до можливих змін.

– Чи мають борги шахти, що знаходяться на території громади?

– Так, перед міським бюджетом є борги, пов'язані з недоплаченим земельним податком. Також існує борг перед комунальними підприємствами, які раніше надавали їм послуги, такими як водопостачання та теплопостачання. Деякі борги існують з 2013 року і не були погашені.

– Яке ви бачите майбутнє для вашої громади? Що може стати альтернативою шахтам? Можливо, "зелена" енергетика?

– Так, ми активно працюємо над цим. Наразі розробляється індустріальний парк у селі Сілець та зоні, яка не може бути використана для сільського господарства через підтоплення. У майбутньому плануємо реалізувати проєкти сонячних електростанцій та накопичувачів електроенергії для виробництва "зеленого" водню. Також розглядаємо території старої шахти №5 "Великомостівська" як потенційну інвестиційну площадку для переробки вугільних териконів та можливої забудови.

– Чи проявляє інтерес бізнес до цих проєктів?

– Є ділянки, що є інвестиційно привабливими і вже цікавлять бізнес. Наприклад, у сфері машинобудування та переробки сільгосппродукції. Ми бачимо, що через зміну обставин на кордонах, можливо, вигідніше переробляти сільгосппродукцію тут для створення додаткової вартості та подальшої реалізації.

– Якщо повернутися до теми справедливої трансформації регіону, які професії можуть стати актуальними для громади?

– У Гірничо-будівельному ліцеї міста відкрито спеціальність "електромонтер з ремонту та обслуговування сонячних панелей". Наразі планується створення Центру альтернативної енергетики, де готуватимуть фахівців для майбутніх потреб цієї галузі, яка, на мою думку, стане важливою в найближчому часі.

Я відвідав конференцію в Берліні, де помітив нові тенденції, що відображають пріоритети: країни прагнуть відмовитися від викопного палива і виконати свої плани якнайшвидше. Зважаючи на те, що Україна підписала угоди про відмову від вугілля до 2035 року, процеси просуваються узгоджено. Ми маємо вжити заходів, щоб люди, які прийдуть після нас, не сказали, що попередники нічого не зробили. Тож ми працюємо над підготовкою громади до можливих змін, щоб забезпечити плавний перехід без фінансових труднощів для мешканців.

– Яким чином це відбувається?

– Наприклад, ми виділяємо земельні ділянки для потенційних інвесторів. В індустріальному парку передбачені податкові пільги для бізнесу. Для "зеленої" енергетики ми маємо можливість зменшити податок на землю для великих територій, відведених під цю галузь. Додаткову перевагу створює близькість до кордону, хороша логістика та вигідне розташування.

Спільно з GIZ ми плануємо розробити концепцію просторового розвитку, щоб вся територія громади була оцифрована. Це значно спростить процес отримання дозволів для будь-якого бізнесу, який бажає інвестувати в громаду. Також ми запровадили систему енергетичного менеджменту для аналізу споживання енергоресурсів, що дозволить виявити, які будівлі потребують енергозбереження найбільше та найближчим часом. Вже вдалося зекономити 13% до 18% на деяких наших об'єктах водозабору завдяки заміні частини обладнання.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"

Теги:Поділитись