Арсентій Блащук: “Існує загроза зупинки теплопостачання”

12 вересня 2023

Голова "Укртеплокомуненерго" – про підготовку постачальників тепла до опалювального сезону та фінансові виклики у цій сфері.

Фото: dengi.informator.ua

Навіть незважаючи на те, що уряд в серпні 2023 року ухвалив рішення, що дозволяє постачальникам тепла купувати газ за минулими цінами для обігріву населення, це не забезпечує гарантоване постачання послуг. Існує ймовірність, що теплопостачання може бути зупинено. Причиною цього стало не лише накопичена проблема з боргами, але й нові вимоги щодо розрахунків через Державне казначейство. Це ускладнює закупівлю необхідного обладнання для ремонту, що може призвести до замерзання систем опалення взимку.

Про нові виклики в опалювальному сезоні “Українській енергетиці” розповів президент Міжгалузевої асоціації (МА) “Укртеплокомуненерго” Арсентій Блащук.

– У серпні уряд затвердив постанову, яка накладає спеціальні обов'язки на ринку природного газу на "Нафтогаз Трейдинг". Згідно з цією постановою, з 15 квітня 2024 року виробники теплової енергії отримуватимуть природний газ за ціною 7 420 грн/тис. куб. м для населення та 16 390 грн/тис. куб. м для бюджетників. Для інших споживачів ціна газу визначатиметься за спеціальною формулою, залежно від ринкової ситуації. Як ці та інші зміни вплинули на роботу підприємств-виробників теплової енергії?

– Хоча уряд вирішив призупинити автоматичне списання коштів з рахунків підприємств теплокомуненерго (ТКЕ) за несвоєчасну оплату газу, загалом нові зміни ускладнюють нашу роботу. Відповідно до нового механізму, з 1 вересня до 31 грудня 2023 року 65% надходжень на рахунки тепловиків ідуть на оплату газу, тоді як лише 35% залишаються на первинні потреби (обслуговування мереж, ремонти, зарплати тощо). При цьому тарифи не змінювалися з 2018 року і на 30-50% є нижчими за економічно обґрунтовані. Фактично залишатиметься не 35%, а лише 15-25%.

Однак, насправді проблема навіть не в залишках, а в ускладненні механізму платежів. Якщо б ці 35% надходили безпосередньо на рахунки підприємств, було б легше. Але тепер усі платежі ТКЕ проходять через Державне казначейство. Кошти з рахунків підприємств, отримані від споживачів, мають бути переказані на рахунки в казначействі, де вони діляться на 65% та 35%.

Ці зміни запрацювали з 1 вересня 2023 року. Але у підприємств не було договорів з банками для такого перерахунку, що викликало відключення постачання газу окремими облгазами.

– Які наслідки цього?

– Це унеможливлює закупівлю газу, виробництво тепла та ускладнює підготовку до опалювального сезону.

Підприємствам потрібно відкрити рахунки в казначействі, що займає час. Чому приватні підприємства зобов’язані відкривати рахунки в Державному казначействі?

Додатково, якщо виникає аварійна ситуація та терміново потрібні матеріали, раніше платежі здійснювалися через банк майже миттєво. Тепер потрібно проходити процедуру через казначейство, що уповільнить процес. Це навантажить казначейство, а затримка з оплатою може призвести до замерзання системи.

Це сильно гальмує робочий процес. Чому кошти не можуть надходити безпосередньо підприємству, яке ними розпоряджається? Чому має існувати контроль, який втручається у розподіл коштів?

– Чому обрано саме таке співвідношення 65% на 35%?

– У середньому в структурі тарифу на тепло газ становить 65%, решта витрат (паливо, зарплати, податки, запчастини) – 35%. Але наш тариф не відповідає реальним витратам.

– Яка ситуація з боргами? Чи є прогрес у їх вирішенні?

– Борги підприємств ТКЕ зросли через заборону підвищення тарифів для населення. Станом на кінець липня 2023 року державний борг перед ТКЕ становив 33 млрд грн і може зрости до 36 млрд грн до початку сезону. У той же час, рівень оплати населення за теплопостачання становив лише 67%, інших споживачів — 77%. Це стає особливо критичним у містах ближче до фронту, де населення не може платити.

У минулому опалювальному сезоні багато ТКЕ вижили завдяки підтримці з місцевих бюджетів, яка у 2022 році перевищила 23 млрд грн. Наприклад, львівські тепловики не мають боргів, тоді як запорізькі – мають.

Якщо держава компенсує різницю між ринковими і діючими тарифами ТКЕ, ця сума перевищить борги за газ. Проте, уряд не робить нічого, щоб покращити ситуацію. Відсутність виплат заборгованостей та їх не врахування при сплаті за газ є проблемою.

Якщо я винен 100 млн грн, а державний борг переді мною становить 120 млн грн, то чому я маю платити 65%? Це неправильно, адже борги фактично в держави, а не в мене. Держава може провести оплату через казначейство безпосередньо постачальникам.

– Чи є пропозиції держави щодо вирішення цієї проблеми?

– Ні, пропозицій не було. Чиновники лише відписуються на наші звернення, посилаючи копії рішень, але не пропонують ніякої допомоги. Найчастіше кажуть, щоб зверталися до місцевої влади, де можливостей для підтримки немає.

– Яка критична межа для подальшого заморожування боргів за різницю тарифів?

– Це політичне питання. У майбутньому для населення тарифи можуть підвищитися до більш економічно обґрунтованих. Гроші потрібні, але під час війни навряд чи звичайні громадяни зможуть справлятися без державної допомоги.

Ми обіцяли людям, що під час війни не будемо підвищувати тарифи, тому потрібно дотримуватися цього слова. Потім вже потрібно розглянути проблему з боргами та можливість їх реструктуризації.

– Чи може ситуація з боргами призвести до зупинки теплопостачання? 

– Так, загроза зупинки теплопостачання реальна. Постійно відчувається нестача коштів. Також істотно бракує кадрів. Ми працюємо в надскладних умовах, тому важливо не погіршувати їх.

Уявіть, що почався опалювальний сезон, випали морози, а на тепломережі сталася аварія. Якщо вийшов з ладу котел, то ще можна знайти запас, але якщо полетів насос, доводиться чекати дозволу казначейства на оплату, що може затриматися на кілька днів. У мороз цієї затримки може бути критично.

– Яка ситуація щодо відновлення пошкоджених підприємств?

– Усі ТКЕ активно працюють. Співпрацюють з міською владою і допомагають один одному. Опалювальний сезон ми проведемо не гірше за минулий, навіть з обмеженими ресурсами. Основні кошти на відновлення з надходжень від споживачів. Держава надає певну допомогу, але цього недостатньо. Ми намагаємося робити все можливе, щоб зберегти тепло для людей.

– Які найскладніші проблеми в роботі?

– Найважче з фінансами для закупівлі матеріалів для ремонту. Ми використовуємо те, що є, але на краківському обліку не завжди достатньо коштів. Необхідно знайти більше фінансування, тому ми хочемо справедливості. Чому тепловики мають нести всі витрати, маючи тільки 80% оплат?

– Що далі після закінчення дії постанови у 2023 році?

– Має бути нове обговорення та зміни, але це не вплине на проходження сезону. Уряд гарантує постачання газу до 15 квітня 2024 року. Ми готові до викликів і будемо працювати, щоб забезпечити споживачів теплом.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”

Теги:Поділитись