Багато міст навіть не мають уявлення про обсяги газу, що споживають їх муніципальні будівлі

16 вересня 2021

Олександр Шумельда: відсутність системи енергетичного менеджменту незабаром призведе до того, що місцева влада витрачатиме весь бюджет громади на енергоресурси

Основна мета Європейського зеленого курсу (ЄЗК), яку підтримала Україна – досягнення кліматичної нейтральності Європи до 2050 року. Одним з ключових напрямків ЄЗК є будівництво та реконструкція енергоефективним і ресурсозберігаючим способом.

Експерти розглядають цей аспект як можливість створення умов для малих міст і громад, які за допомогою підтримки ЄС могли б розпочати роботи над переходом до кліматичної нейтральності. Щоб утворити таку "кліматично нейтральну громаду", фахівці пропонують активізувати програми енергоефективності, здійснити повну модернізацію енергетичних систем (теплопостачання, відновлені джерела енергії тощо) та запроваджувати принципи циркулярної економіки.

Для обговорення практичних кроків на рівні міської ради, “Українська енергетика” запросила Олександра Шумельду, експерта з енергоменеджменту, консультанта з просування енергоефективності. Олександр Шумельда завершив навчання на філософському факультеті Львівського національного університету, вивчав політичні науки. Наразі він працює консультантом проєкту “Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні”, який реалізується GIZ GmbH за дорученням уряду Німеччини, раніше – програма ЄС “Угода мерів – демонстраційні проєкти”.

Наш співрозмовник вважає, що зменшення споживання викопних джерел енергії, ефективне використання енергоресурсів та раціональне їх управління – важлива частина діяльності в громадах. Також Олександр Шумельда підкреслює, що людям необхідно усвідомити свій вплив на навколишнє середовище, відказатись від споживацької моделі та підготуватись до нових кліматичних умов.

Чому питання ефективного споживання енергоресурсів є важливим для громади?

- Я почав займатися цією темою одинадцять років тому. Тоді ціна газу становила 50 доларів за тисячу кубометрів, і коли йшлося про енергоефективність, люди лише сміялись та казали “горить, ну і що”.

Вважаю, що сфера енергоефективності є не технічною, а менеджерською. Ми навчаємо працівників органів місцевого самоврядування, які не мають жодного досвіду в цій області. На певному етапі виявилось, що витрати на енергетичне утримання будівель зросли.

Ми проаналізували ситуацію та перспективи для міст і зрозуміли, що 100% їх витрат йтиме на опалення. Якщо не змінити ситуацію, про розвиток міст можна буде забути вже зараз. Отже, питання енергоефективності стало для мене головною темою.

Якщо розглядати розвиток міст, підвищення комфортності проживання та якість життя населення, то питання енергоефективності є питанням номер один. Ним потрібно займатися, і активні дії потрібно було розпочати ще десять років тому.

Що в собі містить термін "енергоефективність"?

- Часто плутають два терміни: "енергозбереження" і "енергоефективність". Енергозбереження – це зменшення споживання енергії або відмова від певного виду енергії. Енергоефективність – це отримання тієї ж послуги, але з меншими витратами енергії.

Наприклад, у випадку автомобіля, енергоефективність означає зменшення обсягу двигуна або перехід на електромобіль. А енергозбереження – це відмова від автомобіля чи перехід на велосипед.

Важно розуміти, що в муніципалітетах ми не можемо відмовитись від опалення шкіл чи дитячих садків. Нам потрібно забезпечити відповідність температурного режиму нормативам, але при цьому зменшити витрати громади на утримання будівель.

Отже, необхідно провести технічну модернізацію приміщень: утеплити стіни, замінити інженерні системи, встановити теплові пункти, автоматизувати погодне регулювання. Це дозволить споживачам при тому ж рівні комфорту витрачати менше викопних вуглеводнів, що впливають на викиди.

Щоб досягти поставлених цілей, міськраді потрібно створити окремий підрозділ або призначити відповідальну особу, яка займатиметься управлінням енергоресурсами.

Жовква Львівської області взяла участь у програмі ЄС “Угода мерів – демонстраційні проєкти”. За рахунок співфінансування проведено комплексну термомодернізацію дитячого садка ДНЗ № 2.

Які функції виконує енергоменеджер у міській раді?

- Деякі міські ради не розуміють, навіщо їм енергоменеджер. У них є бюджетні установи, які потрібно утримувати, опалювати, фінансувати енергоносії, проводити ремонти. Це захищені статті, раніше місто отримувало на це кошти, які лише перерозподіляло.

Адміністративна реформа змінила багато чого. Наразі більшість бюджетних установ перебуває на балансі громад, і це збігається з підвищенням тарифів. Тарифі продовжать зростати, і для багатьох міст виникає вибір: або опалювати свої бюджетні заклади, або виплачувати зарплату.

У зв’язку з цим до міських голів доходить розуміння, що цю проблему потрібно вирішувати. Перш ніж шукати фінансування, слід створити діючу систему енергоменеджменту.

Проблема в тому, що більшість міст в Україні не знають, скільки енергоресурсів споживають у муніципальних будівлях за визначений період. Щоб справа з енергоменеджментом почала діяти, потрібно визначити, що саме потрібно контролювати.

Енергоменеджмент, або управління енергоресурсами, можливий лише там, де є управління, тобто де є власник.

Які етапи створення системи управління енергоресурсами в громадах?

- Якщо ми хочемо управляти ресурсами, слід знати, чим саме будемо управляти. Потрібно провести повну інвентаризацію майна, що фінансується з бюджету, тобто будівель. Для багатьох міст це стає відкриттям, що вони не знають, скільки у них є будівель. В кращому випадку вони знають число установ. Але ці установи можуть мати по кілька будівель, які отримують енергію з різних джерел, і мають різний облік споживання.

У країнах ЄС також існували такі проблеми, але їх почали вирішувати ще в 70-90-х роках. Наразі там немає ситуацій, коли будівля не обліковується або не має теплового лічильника.

Отже, першим кроком має бути інвентаризація комунального майна. Необхідно визначити будівлі без обліку та встановити лічильники. Далі муніципалітет повинен знайти енергоменеджера, мотивувати його, визначити коло обов’язків та призначити на посаду.

Наступний етап – налагодження роботи команди енергоменеджменту в міській раді для координації всіх інформаційних потоків щодо використання енергоресурсів з інших управлінь: освіти, культури, охорони здоров’я тощо.

Схема муніципального енергоменеджменту. Джерело – презентація Олександра Шумельди з тренінгу для громад.

Чи можете ви порадити ефективні міські команди, які можуть поділитися досвідом впровадження системи енергоменеджменту?

- В Україні нараховується близько двох десятків міст, що успішно реалізують систему. Наприклад, Долина Івано-Франківської області, Миргород Полтавської області, Жовква Львівської області, Мирноград Донецької області тощо вже мають реалізовані проєкти з енергоефективності.

Ми співпрацювали з 20 ОТГ та 25 містами. На сьогоднішній день 32 міста з фахівцями проєкту пройшли рівень А і вийшли на рівень В. Це свідчить про те, що за допомогою GIZ в рамках різних проектів з енергоефективності в Україні вже налічується 57 міст, які бачать енергоменеджмент як комплексну систему управління. Ці міста накопичили теоретичний і практичний досвід, створили велику кількість зразків документів.

Що це за документи?

- Це рішення сесій про запровадження систем енергоменеджменту, посадові обов’язки, інструкції та положення про відділ. Ці юридичні документи вже напрацьовані і пройшли перевірку контролюючими органами. Їх можна використовувати в будь-якій міській раді. Отже, якщо в місті є політична воля, вони можуть знайти це без особливих труднощів.

Куди може звернутися мер, який усвідомлює проблему управління енергоресурсами і шукає інформацію?

- У нас є велика платформа, де ми викладаємо численні рекомендації, звіти, шаблони документів та інше. Будь-яке місто може зайти на цю платформу, завантажити необхідні матеріали, адаптувати їх для себе та застосувати.

Без системи енергоменеджменту в місті не буде фінансування проектів громади через Державний фонд регіонального розвитку - норма, що прописана в законопроекті "Про енергоефективність".

Проте варто зазначити, що в Україні законопроект "Про енергоефективність" уже підтримали в першому читанні, і очікуємо, що його проголосують у другому читанні. В ньому прописано, що без наявності системи енергоменеджменту в міських органах влади не буде фінансування проектів громади через ДФРР (Державний фонд регіонального розвитку). Таким чином, якщо громада хоче отримувати кошти від держави, їй потрібно спершу налагодити систему енергоменеджменту.

Отже, всі міста в будь-якому випадку повинні будуть це зробити, і чим раніше вони почнуть, тим швидше досягнуть позитивних результатів.

Ви володієте інформацією про нецільові витрати в муніципальних закладах. Чи розуміють люди, що це крадіжка?

- Раніше це для багатьох не викликало занепокоєння. До цього часу побутував міф “якщо це нічийне, тоді воно моє і я можу його взяти”. В історії не було усвідомлення, що ресурси – це власність міської ради та громади.

Із радянських часів існує негласне правило: ми будемо вам трішки виплачувати, а натомість дозволимо інколи брати бонуси з вашої роботи, а ви не помітите, що відбувається на вищому рівні. Таким чином, так званий “клієнт-кліринг” залишився спадком радянської епохи, хоча зараз його вплив значно зменшився.

Навожу реальний приклад: окремою теплотрасою, прокладеною за пляшку горілки, опалювали гараж, що отримував тепло від школи. Коли вартість енергоресурсів була невисокою, це нікого не турбувало. Але з нинішніми цінами на тепло, це вже реальні втрати для бюджету. У таких випадках усі починають шукати винного, який таким чином отримує тепло.

Тим часом на місці гаражу вже побудована теплиця, що вирощує зелень для кафе і ресторанів. Три покоління обігрівали це приміщення відрізком теплом, і лише завдяки тепловізору місцевий енергоменеджер зміг виявити цю схему, що існувала з 70-х років.

Подібні випадки трапляються практично в кожному місті.

Це іноді доходить до абсурду. Наприклад, досі вважалося, що велику електроенергію не вкрадеш. Але я бачив випадок, коли людина приносила на роботу чотири автомобільні акумулятори, там їх заряджала, щоб забезпечити освітлення на своєму подвір’ї.

Хто підтримує проєкти з покращення енергоефективності та як оцінити їх результати?

- Є кілька способів підтримки енергоефективності з боку держави. Поки що не торкаємось житлового сектора та Фонду енергоефективності.

Наразі існують державні програми підтримки заходів з утеплення шкіл, поліклінік і дитячих садочків, але всі ці програми мають одну спільну проблему – малий аналіз отриманих результатів.

Звичайне утеплення будівлі не є енергоефективною мірою. Енергоефективна міра – це така, що забезпечує зменшення енергоспоживання.

Часто після термомодернізації будівлі не спостерігається економії енергоресурсів через застарілі інженерні системи або неправильно розроблені проекти. Таким чином, витративши бюджетні кошти, ми не досягаємо енергоефективності. Будівлі стають сучаснішими, покращується естетика, але без економії ресурсів.

Це важливий момент, наголошую на ньому, що звичайне утеплення будівлі не є енергоефективною мірою. Енергоефективною є тільки та міра, що забезпечує скорочення енергоспоживання. Утеплення будівлі без зміни поведінки людей призводить до того, що люди відкривають вікна в прагненні охолодження приміщень.

Чи проходить верифікація заходів з термомодернізації в ЄС?

- Якщо фінансування здійснюється з бюджетів будь-якого рівня, мусить бути верифікація, і кошти виплачуються тільки після успішної перевірки виконаних енергоефективних заходів.

Якщо власник будівлі отримує кошти і обіцяє зменшення споживання на певний відсоток, після завершення робіт він зобов’язаний документально підтвердити це зменшення.

Якщо зменшення підтверджене, після відповідної процедури комісія ухвалює рішення про надання державного співфінансування. Тобто, отримуючи комерційні кредити, виконуючи роботи, після цього росміщуючи рахунки до бюджетів, вони отримують компенсацію лише за умови досягнення заявленої економії.

Якщо економії досягти не вдається, це може свідчити про неякісно виконані роботи або погане проектування з самого початку. Саме це відрізняє нас від західних країн.

Європейська комісія планує включити сектор будівель до системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. Яке ваше ставлення до цього інструменту?

- Я критично ставлюсь до ідеї торгівлі квотами. Це не той шлях, яким людство повинно йти для зменшення енергоспоживання та викидів парникових газів. Це лише перерозподіл обсягу викидів між країнами. І це велике питання, наскільки це дійсно зменшує негативний вплив на клімат. Де відбуваються ці викиди – в Україні чи в Китаї – не принципово.

У загальному планетарному масштабі – це просто перерозподіл обсягу CO2 між країнами. В абсолютній величині ми залишаємося на тому ж рівні, в кращому випадку скоротивши викиди на один-два відсотки, тоді як нам потрібно зменшувати їх щорічно на десятки відсотків. Не дарма Паризька угода, що замінила Кіотський протокол, не передбачає торгівлі квотами, і там багато аспектів розглядаються інакше.

Існує коло експертів, які стверджують, що зміни клімату не залежать від викидів CO2 населенням. Які аргументи ви могли б навести для підтримки іншої точки зору?

- Немає значення, чи вірите в щеплення від COVID або саму хворобу – так і у причини зміни клімату. Але варто звернути увагу на дослідження льодовикового покриву Гренландії. Вчені брали льодовий циліндр, довжиною в кілометр, розрізали його на частинки та досліджували бульбашки повітря всередині на предмет кількості CO2.

Ці дослідження показали, що нинішня концентрація CO2 в атмосфері ніколи не спостерігалася в історії планети з того часу, як лід почав формуватись на полюсах.

Крім того, існує маса досліджень та світлин, які свідчать про те, наскільки зменшились льодовики за останні п’ятдесят років. Про це також свідчить дослідження NASA, що проводилось з 1984 по 2016 рік в Арктиці.

Зміни льодового покриву Північного полюсу. Джерело -

Льодовики тануть, оскільки з початку використання викопних палив в атмосферу повернуто велику кількість CO2, створюючи парниковий ефект та підвищуючи температуру планети.

Для нас найбільша проблема – це не підвищення температури, а глобальні впливи на життя на планеті. Зміни клімату представлені різними природними явищами, що раніше не спостерігалися.

Танучий арктичний лід, який ніколи не розтавав. Синій колір льоду свідчить про те, що мільйони років накопичення в ньому означали зниження рівня кисню.

В Україні раніше не спостерігали смерчів, а зараз вони існують; ніколи не було таких великих повеней чи посух, а зараз це звичайне явище. Це, в свою чергу, впливає на агросектор, життя людей і загальну безпеку.

Отже, коли в Костополі Рівненської області відбувається смерч, який зриває дахи багатоповерхівок, це свідчить про вже відбуваються зміни. Це позначається на нашому житті і спричиняє необхідність витрачати більше ресурсів на усунення збитків та підготовку до нових викликів.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”

Автор: Лариса БілозероваТеги:Green DealтермомодернізаціяенергозбереженняенергоефективністьПоділитись