Без компенсацій тепловикам містам загрожують перебої з опаленням

31 січня 2023

На 1 січня 2023 року жодне теплокомуненерго не отримало державної компенсації за різницю в тарифах, гарантованої законом. Підприємства накопичують борги, оскільки не мають можливості сплачувати за газ.

Компанії, що постачають тепло українським домогосподарствам, знаходяться у кризовій ситуації. Вони не отримують від держави обіцяної компенсації, оскільки відповідні кошти не надійшли від міжнародних донорів і урядів інших країн. Внаслідок цього постачальники тепла не в змозі розраховуватись за газ. У разі, якщо вони не зможуть виконувати свої зобов'язання, українці опиняться у скрутному становищі.

Заходи для розв'язання цієї проблеми розглянули в "Українській енергетиці".

Борги за борги

На 1 січня 2023 року заборгованість "Міських теплових мереж" в Запоріжжі перед "Нафтогаз Трейдинг" перевищувала 1 млрд грн. МКП "Чернівцітеплокомуненерго" боргувало 107 млн грн, КП ЗМР "Звягельтепло" – понад 37 млн грн, а КП "Тепловик" у Старокостянтинові – 32 млн грн. Ситуація з боргами подібна у всіх теплокомуненерго, і причиною є брак компенсації різниці у тарифах з державного бюджету, як зазначили представники асоціації "Укртеплокомуненерго" у звернені до уряду.

Нагадаємо, що тарифи на тепло не переглядалися з 2018 року і стали збитковими для тепловиків.

"Сьогодні ми використовуємо тарифи, затверджені у 2018 році, – зазначив Олександр Душенко, директор КП "Тепловик" у Старокостянтинові. – Вартість газу, електроенергії, зарплат та матеріалів зросла, а деякі з елементів нашої діяльності виросли вдвічі. Навіть якщо споживачі сплатять нам 100% нарахованого, ми не зможемо покрити витрати на газ".

Проте за законом, прийнятим влітку 2022 року, в Україні запроваджено мораторій на підвищення тарифів на тепло під час воєнного стану та протягом шести місяців після його завершення. Тепловики згодились не піднімати ціни для населення, адже державою було обіцяно, що газ для виробництва тепла постачатиметься за низькою ціною, яка покривається державним бюджетом. Однак на 1 січня 2023 року жодне підприємство не отримало компенсації різниці у тарифах.

Як повідомила заступник міністра розвитку громад і територій Наталія Хоцянівська, причина цього полягає у недостатньому фінансуванні програм допомоги з боку урядів інших країн, міжнародних організацій та донорів, а також у складнощах із субвенціями, які мали б покривати різницю у тарифах відповідно до закону.

Вона додала, що міністерство планує внести зміни до закону "Про Державний бюджет України на 2023 рік" щодо виділення субвенцій для покриття різниці у тарифах. Як тільки такі зміни будуть прийняті, "буде розроблено порядок та умови надання державних коштів місцевим бюджетам на відшкодування різниці у тарифах".

Хто кому винен

"Заборгованість нашого підприємства перед державою за різницею у тарифах складає 203 млн грн, – зазначив Ігор Ніколенко, директор МКП "Чернівцітеплокомуненерго". – Це борг за період з червня 2021 року по третій квартал 2022 року. Четвертий квартал ще не підрахували, оскільки для цього підприємство подає свої розрахунки, які затверджує або відхиляє комісія. Через нестачу фінансування з державного бюджету навіть затверджена різниця у тарифах не надійшла до нас".

Заборгованість цього підприємства за газ перед "Нафтогаз Трейдингом" становить 107 млн грн, в якій враховані нарахування за листопад і грудень 2022 року. Тепловики також мають борги за газ ще з 2018 по 2020 роки на суму близько 84 млн грн, але за цими боргами діє система реструктуризації на термін до семи років.

"У 2021 році у нас не було боргів за газ, ми повністю розрахувалися, – казав Ігор Ніколенко. – Проте з 2022 року, через відсутність підвищення тарифів, які з 2018 року стали збитковими, ми не можемо виживати без компенсації різниці у тарифах".

"Якби "Нафтогаз Трейдинг" враховував цю несплачену різницю у тарифах, ми не мали б боргів..."

На теперішній час борг КП "Тепловик" становить приблизно 32 млн грн, а різниця у тарифах, яку держава винна, на початок четвертого кварталу минулого року становить 36 млн грн, з якою далі буде донараховано борг за четвертий квартал.

"Ми маємо 4 млн для погашення реструктуризованої заборгованості, – розповів Олександр Душенко, директор КП "Тепловик". – Поточна заборгованість – 32 млн, а реструктуризована заборгованість за попередні роки – 36 млн, тобто ми повинні платити по 430 тисяч щомісяця".

Директор КП Звягельської міської ради "Звягельтепло", Людмила Тодорович, повідомила, що борг цього підприємства за газ складає 37 млн 300 тис. грн, а державі вона заборгувала 27 млн 300 тис. грн. Отже, якби вони отримали цю суму, то у них залишився б борг у 10 млн грн, який потрібно погасити до 15 лютого.

"Виходить, якби "Нафтогаз Трейдинг" враховував цю несплачену різницю, то ми не мали б боргів. 10 млн грн ми легко б сплатили до 15 лютого", – упевнена представниця КП "Звягельтепло".

Проте повернення заборгованості споживачів не допоможе багатьом підприємствам ТКЕ.

Розрахунки споживачів впали

Люди почали менше розраховуватись за тепло та гарячу воду. Частково це пов'язано з традиційним зменшенням платежів в цей період. Зазвичай після опалювального сезону боржники поступово повертають борги. Але тепер триває війна, і багато українців втратили своє житло, роботу або переїхали.

"Запоріжжя – прифронтове місто, тому вже у березні 2022 року ми помітили значний відтік споживачів, – розповіла Надія Філіппенко, фінансова директорка концерну "Міські теплові мережі". – Відповідно, платежі зменшились на 20-30% в залежності від категорії споживачів у порівнянні з минулим роком".

Вона зазначила, що навіть якщо держава фінансуватиме різницю у тарифах, цього недостатньо для покриття боргів за газ. На 1 січня борг "Міських теплових мереж" сягнув понад 1 млрд грн, що включає також борг за минулий опалювальний сезон (лютий-квітень 2022 року) і за новий (листопад і грудень 2022 року). Різниця у тарифах, підтверджена протоколом, складає 590 млн грн, і прогнозна заборгованість за четвертий квартал 2022 року ще не обчислена, тобто загальна сума може скласти приблизно 800 млн грн.

"Навіть якби люди сьогодні платили більше, це б нам не допомогло..."

"Цієї різниці все одно не вистачить для розрахунків з "Нафтогаз Трейдингом". Вона не допоможе покрити заборгованість, що виникла через зниження платоспроможності споживачів. Наприклад, багато людей виїхали з міста, і лише третина домів освітлюються, коли є світло", – додала Надія Філіппенко.

МКП "Чернівцітеплокомуненерго" заборгувало населенню 96 млн грн. З них 45 млн грн виникло за попередні шість років, а решта – поточні нарахування, роз'яснив директор підприємства Ігор Ніколенко.

"Загалом споживачі сплачують менше, – підкреслив він. – Але заборгованість накопичується, як це зазвичай буває в опалювальний сезон. Порівняно з попередніми роками чергові заборгованості зменшились приблизно на 10%, зараз ми збираємо 80-85% нарахованої плати, а не 90-95%, як раніше. Але навіть при цьому, якщо б люди платили більше, нам не стало б легше".

Ігор Ніколенко пояснив, що підприємство має борги, які накопичились за попередні роки і які вже "відпрацьовані" у судах. Проте, державна виконавча служба може стягувати з офіційного доходу боржників не більше 20-25%, тому кошти повертатимуться впродовж тривалого часу. Що стосується поточної заборгованості за цей рік (близько 50 млн грн), то вони не покриють борг "Нафтогазу" в розмірі 107 млн грн.

Безакцептне списання – покарання невинних?

Через борги за газ (які виникли не з їхньої вини) ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" почала безакцептне списання коштів з рахунків ТКЕ. Це обумовлено договорами між банком, підприємствами ТКЕ та газопостачальником.

"Коли були ще трирічні договори з "Нафтогаз Трейдингом", їм потрібно було відкрити рахунки для безакцептного списання коштів, інакше газ не постачали, – пояснив Сергій Дунайло, віцепрезидент асоціації "Укртеплокомуненерго". – Через це з січня 2022 року постачальник почав знімати кошти з рахунків деяких підприємств. Згодом "Нафтогаз Трейдинг" уклав новий контракт, але безакцептне списання знову стало обов'язковим".

"Нафтогаз Трейдинг" почав списувати кошти з рахунків підприємств у різний час. Наприклад, у КП "Тепловик" безакцептне списання почалося у лютому 2022 року, а з КП "Чернівцітеплокомуненерго" – з 20 січня 2023 року.

За умовами договору, спочатку кошти йдуть на покриття судових рішень, потім податки, заробітна плата, і лише потім – до "Нафтогазу".

"Нафтогаз Трейдинг" надсилає листи до банків і щоденно забирає всі кошти, які є на нашому рахунку о 16:00, – пояснив Олександр Душенко, директор КП "Тепловик". – І з лютого ми так існуємо. Раніше, до війни, ми справно платили за газ, але коли почалась агресія, наші платежі зменшились, і ситуація ускладнилася. Заборона на постачання газу торкнулась нас, звісно. Тепер ми уклали новий договір, але він знову має умови безакцептного списання".

Керівники підприємств висловили незадоволення і почали писати листи до "Нафтогаз Трейдингу" з вимогою анулювати безакцептне списання, проте компанія відповідала, що за умовами договору постачання в разі порушення оплати застосовується безакцептне списання. Водночас було зазначено, що розрахунки за борги можуть підтверджуватися лише відповідно до умов субвенцій з державного бюджету.

"Проте на даний момент ця субвенція не була надана", – підкреслили в компанії.

"Нафтогаз Трейдинг" надсилає лист до банків і щодня забирає всі кошти, які є на 16:00 на нашому рахунку"

За словами Надії Філіппенко, договірне списання з рахунків "Міських теплових мереж" розпочалося в квітні 2022 року. Після цього підприємство ще змогло десь розраховуватись за рахунок незначних коштів, які були у них на рахунках. За ці кошти вдалося купити деякі матеріали для ремонту та оплатити електроенергію у міжопалювальний сезон.

"Щоб не витрачати кошти, ми відмовились від гарячої води у місті, хоч раніше вона у нас була, – додала фінансова директорка концерну. – Перед початком опалювального сезону нам довелось звертатися до місцевих органів за допомогою для оплат за електроенергію, воду. Наразі у нас немає на це грошей, бо наші рахунки заблоковані".

Проте в бюджеті міста також недостачі коштів, оскільки бізнес і люди виїхали, що ускладнює економічну ситуацію в Запоріжжі, зауважила Надія Філіппенко. Місцевий бюджет не отримує коштів, доходи мешканців зменшились, тому підприємства ТКЕ також потерпають від відсутності оплат за надані послуги. Наслідком цього є зростання заборгованості.

Директор КП "Тепловик" Олександр Душенко також зазначив, що раніше місцеве самоврядування підтримувало підприємства, але наразі їхні бюджети значно обмежені через війну.

Без обігових коштів світить банкрутство

Стягнення коштів з рахунків підприємств ТКЕ загрожує їхній роботі. Опитані "Українською енергетикою" керівники компаній повідомляли, що без обігових коштів вони не можуть погасити витрати на газ, електроенергію, воду, запчастини та дизельне паливо для генераторів.

"Немає можливості платити за електроенергію та воду, а тому можуть бути відключення, – зазначив Сергій Дунайло. – Якщо облгази зупинять постачання газу, то постраждають споживачі через можливі відключення котелень".

Про можливість зупинки роботи МКП "Чернівцітеплокомуненерго" на даний час мова не йде, проте директор підприємства Ігор Ніколенко наголошує, що тепловики хвилюються через можливі надзвичайні ситуації, оскільки не мають можливості фінансувати їх усунення. Вони також не виключають можливого попадання на постачальника останньої надії.

"Без змін до законодавства ми можемо стати банкрутами..."

"Газ продовжить постачатись, електрики також не відключать, але ризики великих збитків залишаються. Якщо ми не зможемо розрахуватись за електричну енергію, яка буде вища за ринкову, потім потрапимо на постачальника останньої надії", – розмірковував Ігор Ніколенко про ситуацію.

У підприємств ТКЕ існує серйозна стурбованість щодо можливого банкрутства.

"Ми не знаємо, як діяти далі. Якщо законодавство не зміниться, ми станемо банкрутами. Не зможемо виконати регламентні ремонтні роботи навіть у міжопалювальний сезон, – висловилася фінансова директорка концерну "Міські теплові мережі" Надія Філіппенко.

Директора підприємств зверталися до Кабінету міністрів та профільної асоціації з проханням розглянути свої заборгованості. Якщо борги держави перед ними перевищують їх борги за газ, то, можливо, доцільно було б зупинити безакцептне списання.

"Дайте можливість вдихнути й погасити інші накопичені борги", – пропонує Олександр Душенко.

"Держава не виконує свої зобов'язання перед тепловиками, – зазначила Людмила Тодорович. – Але до когось достукатися неможливо. Я розумію, що бюджет порожній, але "Нафтогаз" – державна компанія, і вона зобов'язана забезпечити виконання своїх зобов'язань"."

На даний час "Нафтогаз Трейдинг" діє згідно з укладеними договорами та пояснює це у своїх листах-поясненнях теплопостачальникам: "Умовами договору не передбачена можливість невиконання зобов’язань споживача з оплати отриманого природного газу через відсутність фінансування з боку держави різниці у тарифах... Компанія не має підстав для зупинення (призупинення) договорного списання за договорами про договірне списання N1 від 10.11.2021".

Найгірше те, що ситуація погіршується. Кошти на відшкодування різниці у тарифах мали надійти ще до нового року, проте цього не сталося. У 2023 році цих грошей у бюджеті не передбачили. Зміни до бюджету можуть бути внесені лише після закінчення опалювального сезону.

"Отже, ми будемо з блокованими рахунками до кінця опалювального сезону, якось виживаючи. Після сезону ми можемо стати нікому не потрібними", – прогнозує директор КП "Тепловик".

Тепловикам потрібно термінове рішення

Щоб вирішити проблему боргів підприємств ТКЕ, не потрібно чекати на зміни до бюджету. Досить внести корективи до існуючих угод і нормативно-правових актів, щоби уникнути перерв в теплопостачанні цієї зими.

Міжгалузева асоціація "Укртеплокомуненерго" пропонує внести зміни до договорів з "Нафтогаз Трейдинг" таким чином, що несплата різниці у тарифах не буде вважатись порушенням зобов'язань. Експерти також радять виключити з договору пункт щодо штрафів за прострочені платежі. Списання коштів з рахунків тепловиків має відбуватися відповідно до частки надходжень від теплової енергії та комунальних послуг, з урахуванням залишку боргів за спожитий газ і непогашеної державою різниці у тарифах.

Мінрегіон також готує зміни до постанови №812, щодо безакцептного списання, які передбачають, що щомісячне списання може становити не більше 60% надходжень на рахунок, якщо заборгованість з різниці у тарифах не перевищує борг підприємства за газ.

Попри наявність проєкту нової постанови, оптимізації не відбуваються, можливо, через реорганізацію у Мінрегіоні.

Підприємства теплопостачання опинилися у борговій пастці. У цьому опалювальному сезоні проблема виникла через брак державних ресурсів для виплати різниці у тарифах. Тепловики сподіваються на швидку реакцію уряду, проте чи дочекаються в умовах перестановок у Мінрегіоні?

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"

Теги:газ боргитеплопостачальниктеплокомуненергоопалювальний сезонПоділитись