Без електромережі: як “зелена” енергія допомагає вижити під час війни

22 квітня 2022

За допомогою сонячної енергії жителі кількох захоплених сіл на Київщині змогли задовольнити базові побутові й інформаційні потреби, усвідомивши важливість укриття та резервного джерела енергії.

Сонячні електростанції для домашнього використання в Україні наразі є найпоширенішими локальними генераторами. Спеціалісти Держенергоефективності до кінця 2021 року зареєстрували близько 45 тисяч домогосподарств з альтернативними джерелами енергії. Однак ці дані відображають лише кількість електростанцій, що підключені до “зеленого” тарифу. Щодо кількості автономних станцій на відновлювальних джерелах енергії, офіційна статистика поки що відсутня, тож фактичні цифри можуть бути значно вищими. Війна продемонструвала, що домашні електростанції іноді служать єдиним джерелом енергії для власників і сусідів.

Мешканці Київщини поділилися досвідом, як їхні домашні електростанції на відновлювальних джерелах енергії допомагають виживати в умовах відсутності загальної електромережі.

Як у "польових" умовах адаптувати мережеву СЕС під автономну роботу

Невелике село Ясногородка на Київщині, де мешкає родина Олексія Хабатюка, було окуповане вже на перші дні вторгнення військ рф в Україну.

Олексій Хабатюк - енергетик і фахівець з енергоефективності та відновлювальних джерел енергії, має досвід у керуванні проектами у великих компаніях. У 2014 році він встановив власну сонячну електростанцію, яка забезпечує електропостачання будинку, а залишки енергії надсилаються до загальної мережі на “зелений” тариф.

Його станція потужністю 10 кВт має три однофазних інвертори в трифазній системі. З метою забезпечення автономності, раніше він додав автономний інвертор і акумулятори.

“За сім років мережу відключали не більше ніж на півтори доби, і енергії в акумуляторах вистачало на комфортне життя, - згадує Олексій Хабатюк. - Але потім прийшли окупанти з війною. Станція та її резервний інвертор зупинилися, бо через порушення електромережі акумулятори розрядилися. Залишилися тільки кілька розеток для зарядки телефонів.”

Після масованих обстрілів з "Градів" усім, хто жив у будинку, довелося евакуюватися.

Сонячна станція в с. Ясногородка, в кадрі видно слід від ворожої міни поруч з льохом. Джерело: фото О. Хабатюка

“Після приходу окупантів робота домашньої електростанції зупинилась: не було ані енергії в акумуляторах, ані бензину для генератора. Зв’язку теж не було. Відчувався тотальний глухий кут,” - згадує Хабатюк.

Оборону села вдалося відновити наприкінці березня 2022 року, хоч окупанти продовжували обстрілювати територію. Так з’явилась можливість повернутись у село.

Повернувшись, жителі стикнулись з відсутністю постачання енергії.

Знайти бензин для генератора у "сірій" зоні було небезпечно, тому довелося шукати інші варіанти.

“Я вирішив переробити домашню електростанцію на швидку руку та створити “енергетичний острів”. Для цього потрібно було вирішити два основні завдання: організувати прямий заряд акумуляторів від сонячних панелей і налагодити AC-coupling, щоб велике поле панелей, підключених до мережевих інверторів, не залишалося без діла,” - ділиться Олексій зі спільнотою власників електростанцій.

Домашня електростанція в Ясногородці, адаптована для автономної роботи. Фото О. Хабатюка

Попри технічні труднощі, власник зміг змонтувати конструкцію, яку він називає “сумішшю автономного рішення з AC-coupling.” Спеціалісти пояснюють, що це принцип підключення сонячних панелей через мережевий інвертор в автономній системі без проміжних перетворень постійного струму на змінний. Олексій зазначив, що власники електростанцій, які хочуть реалізувати подібні рішення, повинні детальніше вивчити можливості.

Олексій Хабатюк пояснив, що автономний інвертор забезпечує опорну напругу та частоту для синхронізації мережевих інверторів, які підключаються до енергії з акумулятора через автономний інвертор. Надлишкова енергія від мережевих інверторів надходить для зарядки акумуляторів через автономний інвертор з функцією заряду. Фахівець зазначив, що всі три мережевих інвертори були підключені до однієї фази.

Проблему з зарядкою від сонця допоміг вирішити придбаний ще до війни сонячний зарядний пристрій XANTREX C40. Залишки бензину використали для генератора, щоб відновити акумулятори до мінімальної напруги, щоб їх “підхопив” сонячний зарядний пристрій.

Після модернізації система змогла одночасно живити потужну насосу свердловини та енергомісткі прилади, а також сусідні домогосподарства. Експерт зазначив, що завдяки такому рішенню їм вдалося дочекатися відновлення електромережі.

“Вихід завжди є, якщо його шукати. Тому шукати!”,- закликає Олексій Хабатюк.

Автономні СЕС задовольняли основні потреби

Жителі містечка “Мальовниче” неподалік села Мила на Житомирській трасі вдруге зіштовхнулися з війною з 2014 року. Кілька десятків родин з Донбасу та Криму у 2016 році створили спільноту, викупивши у місцевої ради 4 гектари старого саду для будівництва приватних домівок. Кожна сім’я будувала оселю, багато обрали сучасні проекти і технології енергоефективності, екології. Серед них було і дві автономні сонячні станції.

На початку березня “Мальовниче” опинилося у зоні бойових дій. Окупація тривала близько місяця. З сотні мешканців у будинках залишилось декілька родин, які пристосувалися до кризових умов, використовуючи наявні ресурси, включаючи дахову сонячну станцію одного з домів.

Українці усвідомили, наскільки важливо мати надійні укриття та додаткове джерело енергії

“Наших людей під час окупації Мили/Дмитрівки на Житомирській трасі врятувала саме така електростанція, збудована сусідом,- зауважив один із жителів “Мальовничого” Ігор Назаров. - У його будинку завжди була електрика. Це дозволяло заряджати телефони, акумуляторний інструмент, набирати воду зі свердловини. Щиро дякуємо, що панелі не постраждали під час обстрілів. Чотири будинки згоріли повністю, а більшість вікон та дахів вибито.”

Дахова сонячна станція у містечку переселенців “Мальовниче” (у верхньому правому куті), яка забезпечує енергією мешканців під час бойових дій. Джерело: скрін відео аерознімання поселень по Житомирській трасі за 6,5 км від Києва

Мешканці селища повідомили, що автономна електростанція функціонувала вдень і відключалася на ніч, щоб уникнути повної розрядки акумуляторів.

За словами Ігоря Назарова, це ще раз підтвердило необхідність резервних джерел електроенергії, оскільки село досі не підключене до електромережі через бюрократичні перешкоди, а залежить від “приватників” з сусідніх вулиць. Наразі всі мережі згоріли разом із проводами та стовпами під час бойових дій.

Тож мешканці мають намір обладнати ще кілька домів, від 5 до 10, подібними електростанціями.

“Скажу одне: СЕС – це сила. Плануємо подібний варіант, почавши з мінімального, а далі поступово збільшувати потужність. Потрібно знайти тих, хто зможе реалізувати проекти в цей складний час,” - резюмує Ігор Назаров.

Власники ще одного будинку у передмісті Києва, що також у відносній безпеці, поділяють його думку про важливість резервного джерела енергії.

“Коли з’явилося сонечко, наша домашня сонячна електростанція, яку ми з чоловіком змонтували під час війни, знову запрацювала. Власне джерело енергії - це не просто фінансове питання, це питання безпеки,” - ділиться досвідом Олена Суржикова.

Сонячні панелі на подвір’ї садового кооперативу у Києві забезпечують енергією побутові прилади. Джерело: фото Олени Суржикової

Сумарна потужність сонячних панелей у їхній станції складає 2,4 кВт. Власники зазначають, що в сонячну погоду енергії достатньо для всіх побутових потреб: працюють холодильник, плита, пелетний котел, телевізор, бойлер, звичайно, якщо вони не працюють одночасно. Також заряджаються акумулятори.

Сонячну станцію родина встановила під час війни, хоча планували це зробити раніше. Генератором наразі не користуються, так як вважають це дорогим і незручним. Вони акцентують на ще одній проблемі, яка перешкоджає розширенню потужностей СЕС.

“Ми не можемо поставити більше панелей, оскільки для цього потрібно віддавати електроенергію в загальну мережу, а у нас у садовому кооперативі ситуація така, що компанія не може укласти угоду без згоди кооперативу,” - зазначила Олена Суржикова та наголосила на необхідності вирішити цю проблему для майбутніх змін.

Власники сонячних станцій переконані, що в умовах війни на перший план виходить енергетична безпека. Вони усвідомили, як важливо мати не тільки надійні укриття, але й додаткове джерело енергії. Власна генерація забезпечує тепло, світло, змогу приготувати їжу, вийти на зв’язок з рідними, дізнатися правдиву інформацію про події та варіанти порятунку.

Отже, фокус на подальшому розвитку відновлювальної енергетики полягає в стійкому розвитку дистрибутивних систем. Вказані історії підтверджують, що енергетична безпека має стати одним з принципових аспектів при будівництві житла.

Лариса Білозерова спеціально для “Української енергетики”

Автор: Лариса БілозероваТеги:домашні СЕСвійнарозподілена генераціяенергетична безпекасонячна енергіяПоділитись