Біометан і аграрний сектор: взаємодія та можливості партнерства
Біометан та агроіндустрія: зв'язок і майбутні перспективи співпраці
16 квітня 2024
Виробництво біометану дозволяє агровиробникам зменшити ризики, пов’язані з коливаннями цін на продукцію та її реалізацією, а також надає можливість забезпечувати свої господарства органічними добривами. Це сприяє створенню нових робочих місць у громадах.
Біогазове виробництво у Франції. Фото: Shutterstock
Зараз в Європейському Союзі спостерігається зростання виробництва біометану, який є горючим газом, виробленим з біомаси та підготовленим до стандарту природного газу. Біогазові установки формують біогаз із суміші: 55% метану (СН4) та 45% вуглекислого газу (СО2). Біометан – це очищений біогаз, з якого виділено СО2 і вміст метану перевищує 96%. Використання біометану суттєво знижує викиди парникових газів.
Пріоритетом є підтримка виробництва біометану з відходів, які не конкурують з продуктами харчування (Директива ЄС RED II). У цій директиві наведені види сировини, зокрема гній. Використання біометану з гною забезпечує максимальне скорочення викидів парникових газів, а також цікаву ціну. Наприклад, в ЄС готові платити 55-60 євро/МВт·год за біометан із силосу кукурудзи, 90-95 євро/МВт·год за біометан із соломи та 140-145 євро/МВт·год за біометан з гною. Отже, виробництво біометану з гною є найприбутковішим.
Основні джерела та види сировини для виробництва біогазу*
* вказано кількість тварин або землі під певною культурою, необхідна для виробництва 1 млн куб. м біометану на рік
Біометан сприятиме розвитку тваринництва в Україні
На жаль, в Україні не так багато відходів тваринництва, з яких можливо отримати високодоходний біометан. Це пов'язано з значним зменшенням числа тварин у країні за роки незалежності. Кількість великої рогатої худоби на початок 2022 року становила 2,6 млн голів, що лише 11% від кількості у 1991 році (24,6 млн голів). У сільгосппідприємствах число ВРХ ще менше – приблизно 1 млн голів, включаючи 424,6 тис. корів.
У 2021 році кукурудзу на силос в Україні вирощували на 214,2 тис. га (лише 0,5% угідь), тоді як у 1990 році ця площа складала 4636,9 тис. га (близько 14%). Таким чином, площа під кукурудзою на силос зменшилася більш ніж у 20 разів. Наприклад, у Німеччині площа під силосом становить 2,2 млн га, або 12% сільгоспугідь. При цьому близько 20% кукурудзяного силосу йде на виробництво яловичини, інша частина використовується рівномірно для молочного сектору та виробництва біогазу.
В сучасних умовах обмеженість вивозу зерна через чорноморські порти підштовхує українських аграріїв diversификувати свій традиційний бізнес із вирощування зерна, зосереджуючи увагу на розвитку тваринництва та виробництві біометану з гною. Наразі спостерігається зниження цін на зернові та зростання цін на м’ясо та молоко, що робить тваринництво вигідним напрямом знову.
Середня рентабельність тваринництва в Україні суттєво зросла у 2021 році – до 12,7% у порівнянні з 1,2% у 2020 році. Середня рентабельність виробництва молока у 2021 році становила близько 20%. Рентабельність виробництва біометану з гною та посліду становить 30-65% (в окремих випадках – до 100%). Таким чином, будівництво заводу для виробництва біометану з гною та посліду суттєво підвищує рентабельність тваринницької ферми чи птахофабрики, діючи як додатковий стимул для аграріїв розвивати тваринництво. Комплексне поєднання скотарства на базі місцевих кормів, включаючи високоурожайну кукурудзу на силос, з виробництвом біометану дозволить отримувати більший прибуток від реалізації продуктів харчування (молока і м’яса) та відновлювальних енергоресурсів (біометану) ніж виробництво біометану окремо від тваринництва. Зазначимо, що сектор тваринництва в структурі сільгоспвиробництва в Україні становить близько 23%, у Польщі – 41%, а в Німеччині – близько 80%.
Розглянемо приклади перших біометанових заводів в Україні.
Біометановий завод компанії "Галс Агро", Чернігівська область
Власники агрохолдингу "Галс Агро" ухвалили рішення про початок реалізації проекту з виробництва біометану ще у 2021 році. Це був логічний крок у розвитку відновлювальної енергетики, якою агрохолдинг займається з 2017 року. За цей час було збудовано та успішно функціонують чотири біогазових заводи загальною потужністю 14,7 МВт у Чернігівській та Київській областях. Загальний обсяг інвестицій на сьогодні становить 38 млн євро. Після початку війни 7 млн євро були вкладені у потужності з генерації електроенергії потужністю 4,5 МВт, введені в експлуатацію влітку 2022 року, та 6 млн євро – у два модулі збагачення біогазу до якості біометану, загальною потужністю 6 млн куб. м на рік.
Біометановий завод компанії "Галс Агро", Чернігівська область
Біометановий завод компанії "Вітагро Енерджі", Хмельницька область
Для виробництва біометану використовуються відходи рослинництва (пожнивні рештки, солома) та тваринництва (гній, сечівка). Після попередньої підготовки та змішування сировина потрапляє в реактори анаеробного зброджування (метантенки), де під впливом анаеробних бактерій органіка розкладається на біогаз та зброджений осад (дигестат). Процес триває до 4 тижнів при температурі 36-40°C у реакторі.
Потужність біометанового заводу становить 3 млн куб. м/рік. Біометан подається у газорозподільну мережу. Для підключення заводу до мереж компанія отримала технічні умови та проводила гідравлічні розрахунки, щоб зрозуміти, скільки біометану можна подавати протягом року.
Для збагачення біогазу до рівня природного газу (біометану) необхідно видалити СО2 і довести концентрацію метану до 96-98%. Для цього використовується технологія збагачення від компанії Bright Renewables енергетичного холдингу HOST, Нідерланди.
Під час анаеробного зброджування разом з біометаном утворюється зброджений осад у вигляді дигестату, який використовується як органічне добриво. Річний обсяг добрив перевищує 80 тис. тонн, що дозволить зменшити внесення мінеральних добрив на площі до 1500 га.
Біометановий завод компанії "Вітагро Енерджі", Хмельницька область
Інвестиції компанії на реалізацію проекту склали майже 6 млн євро. Незважаючи на війну, компанія вирішила інвестувати в завод, оскільки вважає, що цей напрямок має потенціал для розвитку в Україні. Біометанові проекти – це не лише переробка відходів, а також створення доданої вартості. Вони дозволяють диверсифікувати аграрний бізнес, встановити вертикальну інтеграцію та збільшити експортні канали для українських виробників.
Дохід від продажу біометану залежить від країни імпортера, з якої сировини він виготовлений, та від сфери використання. Вартість біометану на різних ринках варіюється від 500 до 1000 євро за 1000 куб. м.
У процесі реалізації проекту компанія створила близько 50 тимчасових і 15 постійних робочих місць. Нові робочі місця в країні, що переживає війну, означають податкові надходження до місцевих і державних бюджетів та підтримку родин працівників. Один середній біометановий завод генеруватиме 2-3 млн грн податків до бюджетів усіх рівнів щороку. Це орендна плата, податок на доходи фізосіб, ЄСВ, податок на прибуток. Такі інвестиційні проекти мають великий мультиплікаційний ефект для економіки країни, оскільки створюють робочі місця і підтримують малий та середній бізнес, від виробництва будівельних матеріалів до надання сервісних послуг. Біометан з гною та інших аграрних відходів продаватиметься на експорт до країн ЄС, а зароблена валюта повернеться на український ринок.
Висновки
Для аграріїв виробництво біометану відкриває можливості для диверсифікації ризиків, пов'язаних із коливаннями цін та реалізацією продукції рослинництва, одночасно забезпечуючи їх господарства органічними добривами. Громади отримують нові робочі місця та податкові надходження. Енергетична галузь отримає стабільне джерело відновлювального газу (біометану) з великим потенціалом для експорту в країни ЄС. Очікуємо, що після відновлення експорту темпи будівництва біометанових заводів в Україні зростуть. Наприклад, у Франції новий біометановий завод запускається приблизно раз на тиждень.
Георгій Гелетуха, д.т.н.,
голова правління Біоенергетичної асоціації України
Ця публікація створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Агенції регіонального розвитку Київської області й не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Теги: біометан Біоенергетична асоціація України біоенергетика біогазПоділитись
