Броунівський рух: державні зусилля для вирішення боргової кризи в енергетичному секторі

17 січня 2024

Загальний обсяг боргів у енергетичному секторі досягає десятків мільярдів гривень. Уряд шукає шляхи розв'язання цієї проблеми, але наразі їх реалізація виглядає фрагментарною.

Фото: Shutterstock

Держава розпочала активні дії для вирішення боргової проблеми в енергетичному секторі. Уряд застосував кілька підходів, серед яких – видання розпорядження про взаємозалік боргів між підприємствами за минулі три роки. Крім того, чиновники провели значну перевірку списків критично важливих споживачів, які раніше підлягали захисту від відключення електрики, адже до них потрапили, наприклад, готелі, які споживали електроенергію, але не сплачували за неї. Проте домашні споживачі-боржники також можуть залишитися без електрики, оскільки скасовано мораторій на відключення домогосподарств, що діяв під час війни. Час покаже, чого буде досягнуто, – розбиралася КП "Українська енергетика".

Балансуючий ринок: борги продовжують зростати

Невтішні підсумки 2023 року вражають. Борги в балансуючому сегменті ринку невпинно зростають. Зокрема, заборгованість учасників ринку перед "Укренерго" перевищила 30 млрд грн, що є стрибком на 40%. Ця ситуація ускладнила не лише діяльність самого оператора системи передачі, але й призвела до його заборгованості перед учасниками балансуючого ринку в 18,4 млрд грн, що на 44% більше за рік.

"Оператор не в змозі розрахуватися з постачальниками балансуючих послуг – генеруючими компаніями. Наприклад, в "Укргідроенерго" повідомляють, що заборгованість "Укренерго" перед гідрогенерацією, яка забезпечує близько 50% обсягів балансуючої енергії, складає 8 млрд грн. Вони також зазначають, що в цьому році вона може зрости вдвічі, якщо не будуть вжиті ефективні заходи," – пояснює експертка Аналітичного центру DiXi Group Олена Лапенко.

Заборгованість "Укренерго" перед гідрогенерацією, яка забезпечує близько 50% всього обсягу балансуючої енергії, складає 8 млрд грн

Причини зростання боргів у балансуючому ринку різноманітні, проте головна проблема – боржники. На це вже неодноразово звертали увагу міжнародні партнери та кредитори.

"Навіть найдосвідченіші генеруючі компанії, такі як "Укргідроенерго", відчувають значний тягар через це. Вони можуть зіткнутися з фінансовими труднощами, оскільки не зможуть впоратися з накопиченими боргами. Я не можу не згадати про те, що ми, як оператор, несемо всю тяжкість цих боргів," – зауважує голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький.

У 2023 році у "Укренерго" не було можливостей примусово стягувати кошти з боржників. У таких умовах нормальне функціонування ринку є неможливим.

"Компанії, які не сплачують за електроенергію, продовжують споживати її. А боржники, що не виконують зобов'язання перед постачальниками, передаються новоствореній компанії – постачальнику останньої надії, з яким, згідно з законодавством, договір може діяти максимум 90 днів. Через брак фінансів постачальник останньої надії "випадає" на більш дорожчий балансуючий ринок. За інформацією "Укренерго", основна частина боргів у цьому сегменті походить від ПОН," – додає Олена Лапенко.

Отже, через те, що "Укренерго" не отримує належних коштів, у них виникають найбільші борги перед гідрогенерацією, тепловими електростанціями та ТЕЦ. Згідно з даними ExPro Electricity Daily, структуру боргів "Укренерго" перед учасниками ринку складають 80% – це борги перед постачальниками балансуючих послуг, а 20% – перед сторонами, відповідальними за баланс.

Чи стануть додаткові зобов'язання для імпортерів дієвими?

Уряд працює над можливими змінами, які можуть вплинути на ситуацію. Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, ще восени запропонувала проект постанови, що запроваджує так зване імпортне ПСО. Регулятор планує, аби суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності компенсували різницю між ринковою ціною та вартістю доступної електроенергії для побутових споживачів, що, на думку регулятора, забезпечить енергетичну безпеку країни.

Однак фінансове навантаження від імпортного ПСО знову впаде на "Укренерго", оскільки доведеться покривати різницю між вищою ціною імпортної електроенергії та нижчою в Україні.

Фінансове навантаження в разі запровадження імпортного ПСО знову ляже на "Укренерго"

"У проекті постанови передбачено спеціальні обов'язки для імпортера на купівлю електричної енергії на ринках держав-членів ЄС в обсягах і в терміни, зазначені оператором системи передачі, а також на продаж імпортованої електроенергії на всіх ринках електричної енергії України за цінами, що складаються на цих ринках," – йдеться в документі.

У проекті постанови вказано, що ПСО є тимчасовим і діяти буде лише в період воєнного стану.

"Це виглядає, як просте рішення – покласти всі фінансові обов’язки на одну компанію та зняти відповідальність з урядовців за імпорт. Проте цей механізм матиме й суттєві негативні наслідки. По-перше, це лише погіршить кризу боргової ситуації, у якій опинилися багато державних учасників ринку," – вважає членкиня комітету Верховної Ради з питань енергетики Інна Совсун.

Ініціатива НКРЕКП піддала різкій критиці з боку учасників ринку, тому рішення про її запровадження ще не ухвалено.

"Зелений" тариф: короткочасний позитив

Станом на 1 січня 2024 року заборгованість за "зеленим" тарифом становила 32,6 млрд грн, що свідчить про заборгованість "Укренерго" перед державним підприємством "Гарантований покупець" за послуги з розвитку електроенергії з відновлюваних джерел. Насправді ж цей вид боргу зріс удвічі.

"Середній рівень розрахунків за рік сягав 44%. Але є позитивна динаміка: в листопаді було виплачено 89%, а в грудні – аж 98%. Причини цього: внаслідок холодів виник дефіцит електроенергії, тому "Гарантований покупець" продає "зелену" енергію практично за ринковою ціною. Цю енергію купують виробники за "зеленим" тарифом," – розповів голова ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв.

Унаслідок дефіциту електроенергії "Гарантований покупець" майже 100% продажу "зеленої" енергії здійснює за ринковою ціною

Проте, за словами фахівця, з кінця січня очікується зростання генерації. Відповідно, рівень платежів знову може знизитися. Зазвичай, найнижчий рівень розрахунків спостерігається влітку, що стало традицією останніх років.

"У періоди високої генерації – навесні та влітку – рівень розрахунків становив близько 55%. Компенсація для виробників "зеленої" енергії закладена в тариф "Укренерго" на передачу, тому вона повністю залежить від рівня оплати рахунків, які виставляються оператором системи передачі своїм споживачам. Зниження платоспроможності негативно впливає на фінансові надходження до "Укренерго"," – коментує експертка Аналітичного центру DiXi Group Олена Лапенко.

Взаємозалік: борги буде просто списати?

Міністерство енергетики дало розпорядження учасникам ринку електричної енергії зменшити взаємні борги, які накопичилися з 1 січня 2020 року по 30 листопада 2023 року.

"Оператору системи передачі разом з учасниками ринку електричної енергії слід вжити заходів для зменшення взаємної заборгованості […] за договорами для врегулювання небалансів електричної енергії та договорами про участь у балансуючому ринку шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, уклавши та підписавши відповідні угоди (акти) з учасниками ринку електричної енергії, і виконати регулювання зобов’язань за платіжними документами," – йдеться в розпорядженні Міненерго.

За оцінками окремих експертів, завдяки взаємозаліку можна погасити до 50% боргів на ринку електроенергії

У розпорядженні чітко вказано, за якими договорами компанії мають списати взаємні борги. Відповідно, "Укренерго" зобов’язане укласти та підписати спеціальні угоди з учасниками ринку. Цей наказ діятиме до кінця квітня 2024 року.

"Це, безумовно, позитивний крок. Учасникам ринку пропонується підписати додаткові угоди для зарахування взаємних вимог. Це стосується договорів щодо врегулювання небалансів електричної енергії та участі у балансуючому ринку. Є оцінки, що максимально за такою схемою можливо погасити до 50% боргів, проте конкретні дані надасть "Укренерго". Отже, станом на сьогодні видно, що уряд не ігнорує проблему, а активно шукає рішення, сподіваємося, що український ринок електроенергії стане ринковим, а державні механізми захисту вразливих та критично важливих споживачів стануть ефективними," – зазначає Олена Лапенко.

Підвищення тарифів на електроенергію для населення: чи спрацював задум?

У 2023 році "Енергоатом" сплатив близько 128 млрд грн за послугу ПСО. Підприємство підкреслило, що минулого року виконало всі свої зобов'язання. Саме на "Енергоатом" покладено обов'язок фінансувати різницю між тарифом на електроенергію для населення й її ринковою ціною. У компанії додають, що "Енергоатом" покриває близько 85% усього фінансового навантаження, необхідного для реалізації спеціальних обов'язків задля суспільного інтересу.

"Ми здійснили ремонтну кампанію на кожному з дев'яти енергоблоків, завершивши її раніше термінів без зниження якості. Темпи проведення цих робіт дозволили заробити 4 млрд грн, які частково спрямовані на виконання ПСО. Наразі всі енергоблоки забезпечують електрикою та теплом мільйони українців," – зазначає виконувач обов'язків керівника "Енергоатому" Петро Котін.

Загальний борг в українській енергетиці зросла більше ніж удвічі й досягла близько 60 млрд грн

Літом минулого року тариф на електроенергію для населення підвищили до 2,64 грн за кВт∙год. В уряді заявили: необхідно знайти кошти для галузі і підвищення тарифу не є метою поліпшення фінансових показників компаній. Це зроблено для комплексної підготовки до зими, в тому числі для зниження боргів.

"Борги по всьому ланцюгу ринку електроенергії зросли більше ніж удвічі й становлять близько 60 млрд грн. Підвищення тарифів для населення до 2,64 грн/кВт∙год у червні 2023 року не вирішило проблему, оскільки в результаті борг НАЕК "Енергоатом" перед постачальниками універсальних послуг зріс з 364 млн до 12,4 млрд грн, оскільки наразі немає джерела покриття," – прокоментувала колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.

Чи буде покарання для боржників?

Восени українські суди розглядали близько п’ятисот справ, де "Укренерго" намагалося стягнути гроші з боржників на загальну суму 50 млрд грн. Від початку великої війни в Україні склалася ситуація, яка дозволяла компаніям не платити за електроенергію, а закон забороняв їх відключати. Весною 2022 року військові адміністрації визначили критично важливих споживачів, у результаті чого до списків потрапило близько 5,5 тисяч підприємств.

"У ці списки потрапили й сумнівні об'єкти, такі як готелі та інші компанії, які не займаються постачанням тепла чи води. Тобто це не критична інфраструктура. Тому зараз виникають запитання, наскільки правильно ці списки були складені," – зауважує голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький.

Уряд скасував попередній розпорядительний акт та доручив провести нову перевірку списків критичних споживачів

У результаті уряд скасував попередній наказ і вирішив провести масштабну ревізію списків критичних споживачів. Це створює можливості для "Укренерго" відключати несумлінних споживачів від електропостачання.

"Це хороший крок – скасування старих списків. Ми будемо пропонувати сформувати нові, до яких будуть включені лише ті компанії, які не можна відключати за жодних умов," – додає Володимир Кудрицький.

Якщо зазначити, то борг населення за спожиту електроенергію зріс на 41% у порівнянні з довоєнним періодом

Без електрики можуть залишитися і побутові споживачі-боржники. Уряд скасував мораторій на відключення, що діяв під час воєнного стану.

"Головна причина скасування мораторію – це зростання заборгованості за комунальні послуги. Зокрема, зараз борг населення за спожиту електроенергію зріс на 41% у порівнянні з довоєнним періодом. Для нормального функціонування енергосистеми України надзвичайно важливі ресурси, тому це вимушена міра," – пояснює голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський.

У владі зазначили, що з відключеннями можуть зіткнутися заможні українці, які мають можливість, але не платять за електроенергію. А от найкращі розрахунки за електрику – у субсидіантів, які можуть втратити пільги через борги, та пенсіонерів. Спілка споживачів комунальних послуг зазначила, що цей підхід може негативно вплинути на найбільш вразливі верстви населення. Водночас варто зазначити, що в зонах бойових дій буде заборонено відключати боржників і є необхідність у формуванні чіткого переліку таких населених пунктів.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"

Теги:ПУПОСРГарПокзаборгованістьринок електроенергіїУкренергоКабмінНКРЕКПЕнергоатомборгиМіненергоПоділитись