Час займатися батареями: знизити витрати на 30% тепла – це можливо

23 травня 2020

“Українська енергетика” дослідила досвід ОСББ та визначила, як вдосконалити систему опалення й зменшити витрати

У деяких квартирах взимку прохолодно, тоді як в інших відкривають вікна – на жаль, це поширене явище. Причина – в застарілій однотрубній системі опалення, відсутності можливості регулювати температуру на кожному радіаторі та проблемах з індивідуальним обліком тепла. Чи можливо це змінити й платити лише за фактично спожите тепло?

Неправильні втручання та їх наслідки

“У більшості багатоквартирних будинків одні мешканці страждають від холоду, а інші – від перегріву. Причина такої ситуації полягає в тому, що багато хто взагалі не знає, як працює їхня система опалення, – пояснює Олександр Гут, фахівець з термомодернізації. – І навіть ті, хто займається їх обслуговуванням, через свою недостатню кваліфікацію часто не усвідомлюють, як ці системи мають функціонувати. На жаль, ми втратили багато фахівців, які мали б займатися цим питанням. Квартирні власники покладаються на колишні ЖЕКи, де насправді немає інженерів-фахівців, оскільки за маленьку зарплату мало хто бажає працювати”.

80% багатоквартирних будинків, збудованих 30-40 років тому, мають застарілі однотрубні системи опалення

Масштаб проблеми є значним, адже десь 80% багатоквартирних будинків, збудованих 30-40 років тому, мають старі однотрубні системи опалення. Вони працюють за принципом, коли теплоносій циркулює по одній трубі до всіх квартир. І чим далі твоя квартира від початку подачі, тим менше тепла вона отримає. “Тобто трубопровід до твого радіатора веде далі до сусіда”, – додає Андрій Туцький, фахівець з енергоменеджменту. Це призводить до того, що сусіди стають залежними один від одного. Якщо хтось вносить зміни в систему (наприклад, змінює радіатор, додає ще один у кімнаті чи встановлює теплу підлогу), це може порушити гідравлічний баланс. В одному стояку теплоносій рухається швидше, а в іншому – повільніше. Це призводить до того, що одні квартири отримують недостатньо тепла, а інші – надмірно.

“На жаль, в Україні відсутня відповідальність співвласників за втручання у внутрішньобудинкові інженерні системи, зокрема опалення, – констатує Олександр Гут. – Внаслідок безладних змін опалювальних приладів одні мешканці відчувають комфорт, а інші – ні, порушуються права та комфортні умови життя людей. І з цим необхідно щось робити”.

Як вирішити проблему?

Фахівці надають два варіанти вирішення проблеми. Перший: заміна однотрубної системи на більш сучасну – двотрубну. В чому різниця? “У двотрубних системах витрати енергоносія на радіаторах менші, а перепад температур більший, – пояснює Андрій Туцький. – Тобто є значний температурний діапазон теплоносія, який підходить до кожного опалювального приладу. В однотрубних – навпаки: велика витрата енергоносія і дуже маленьке падіння температури. Це призводить до того, що зазвичай температура енергоносія в дев’ятиповерховому будинку змінюється всього на 2–3 градуси на одному радіаторі. І навіть незначна зміна конструкції приладу може збільшити цю різницю до 4-5 градусів, що вже може бути недостатньо для сусіда”.

Проте перехід на двотрубну систему потребує великої перебудови, адже необхідно прокладати додатковий трубопровід через усі поверхи. Це також означає значні витрати співвласників. Багато людей не готові до таких змін, оскільки не хочуть знову робити ремонт у своїх квартирах. Тому, за словами експертів, варто звернутися до другого шляху – модернізації вже існуючої однотрубної системи шляхом регулювання та балансування. Яким чином це реалізувати?

Крок №1 – ІТП

Фахівці радять почати модернізацію з встановлення індивідуального теплового пункту (ІТП), що передбачає центральне регулювання.
“ІТП – це комплекс пристроїв для підключення до центральної теплової мережі систем опалення, гарячого водопостачання та вентиляції в межах одного будинку або його частини. На жаль, усі забули про вентиляцію, і невідомо, коли на це звернуть увагу. Поки що за можливостями вплинути на опалення”, – каже Олександр Гут. Він також радить обирати тільки сучасні ІТП з регулятором термічного потоку, насосною циркуляцією та автоматикою, яка забезпечує погодну компенсацію тепла, що подається в систему опалення. “Усі елементи повинні відповідати нормам”, – підкреслює він.

ІТП з погодним регулюванням дозволяє зменшити споживання теплової енергії в залежності від зовнішньої температури. А в комбінації з тепловим лічильником, за підрахунками фахівців, це може забезпечити до 30% економії тепла.

“Якщо ІТП вже було встановлено раніше, його потрібно правильно налаштувати, адже це може підвищити економічний ефект на 5-10%. В Україні проблемою є багато неналаштованих ІТП”, – ділиться Андрій Туцький.

“У сезоні 2019-2020 років 70% будівель спожили в середньому на 19% більше тепла, ніж могли спожити за умови, що в них були не лише встановлені, але й налаштовані погодозалежні автоматизовані системи”, – розповідає результати дослідження Вадим Литвин, керівник Центру енергоефективності Асоціації енергоаудиторів України. Він наголошує, що джерела тепла не здатні підтримувати необхідну температуру для конкретних будинків, особливо враховуючи обов'язковість підігріву гарячої води до нормативної температури. Лише 7% будівель змогли заощадити у порівнянні з попереднім опалювальним сезоном. Таким чином, у більшості будинків, які мають устаткування за кілька сотень, а іноді й мільйони гривень, воно фактично не виконує свої функції і призводить до зайвих витрат на сотні тисяч гривень (на один будинок).

Крок №2 – балансування

Щоб забезпечити ефективну доставку теплоносія до кожного радіатора, опалювальну систему потрібно збалансувати. За словами експертів, у системах опалення, зокрема у вертикальних, для кожної квартири має бути автоматичний балансувальний клапан на відгалуженні. Для чого це потрібно? “Уявіть собі будинок, де посередині стоїть ІТП. Припустимо, є три під'їзди праворуч від нього та три – ліворуч. Це 30 стояків з одного боку та 30 з іншого. І у всіх них однаковий діаметр. Але вода завжди тече шляхом найменшого гідравлічного опору. Вона потече туди, де є перші відгалуження – стояки. Тому до останніх теплоносій може ніколи не дійти. Якщо ж встановити автоматичні балансувальні клапани, то в квартирах не буде перегріву, адже прийде рівно стільки теплоносія, скільки потрібно, й рівномірно”, – пояснює Олександр Гут.
Система балансування дозволяє додатково отримати від 15 до 30% економії теплоносія, додає Андрій Туцький.

Крок № 3 – терморегулятори та розподілювачі

Багато людей нині обурюються, що платять за тепло, яке не належить їм. Наприклад, якщо хтось встановив радіатори або теплу підлогу, змінив планування, але при рахунках за опалення це не враховується. Хоча метраж квартири враховується, щоденна практика показує “зрівнялівку”. Необхідно запровадити індивідуальний облік тепла. Для цього потрібно встановити радіаторні терморегулятори та розподілювачі тепла, оскільки в кожній квартирі мешканці мають різні уявлення про комфортну температуру та свої фінансові можливості.

“Довгий час у вертикальних однотрубних системах взагалі не було можливості фіксувати показники, попри те, що в радянських СНІПах (будівельні норми та правила) було вказано, що кожен радіатор має бути оснащений автоматичним терморегулятором температури повітря в кімнаті, який вплине на потужність радіатора”, – зауважує Олександр Гут. Зараз ми повертаємося до необхідності їх установлення: комусь підійде температура 16º, а комусь потрібна 24º. За міжнародними стандартами, в приміщенні може бути плюс-мінус 2º (стандарт), допустимо також 16º. Багато людей хочуть, щоб у їхніх квартирах температуру тримали нижче 20º для економії.

Право на таке уявлення є, але як його реалізувати без терморегулятора на радіаторі? Згідно з законом про облік тепла, установка автоматичного терморегулятора є обов’язковою. Тобто жителі повинні мати можливість регулювати температуру в приміщенні.

Допомогти вирішити проблему зможуть зміни до закону про комерційний облік тепла

Однак на практиці багато людей взагалі не хочуть пускати спеціалістів у свої квартири. Навіть в ОСББ стаються такі випадки. “Це відображає проблему ефективності держави в цьому напрямку. Без конкретних дій ситуація лишається без змін – особливо зміни до закону про комерційний облік тепла, прийнятого у 2017 році”, – вважає Олександр Гут.

Крім терморегуляторів, потрібні розподілювачі тепла – електронні пристрої, які вимірюють температуру радіатора та повітря в кімнаті, де вони знаходяться.

За допомогою розподілювачів (включно з системою обліку, що їх контролює) спеціалісти можуть визначити, яку частку від загальнобудинкового тепла спожила конкретна батарея (або інший обігрівач). Якщо у квартирі, наприклад, п’ять радіаторів, потрібно встановити таку ж кількість терморегуляторів і розподілювачів.

Але існує проблема: зауважує фахівець, окрема людина не може встановити розподілювач лише у своїй квартирі. Потрібно, щоб їх встановили 50% співвласників будинку (згідно із законодавством). А виробники розподілювачів, які мають досвід в експлуатації таких систем в Європі, радять, що потрібно встановлювати ці пристрої у 75% і більше співвласників, щоб досягти точності розподілу теплоносія. Нажаль, домовитися з сусідами надзвичайно складно, тому система розподільчого обліку, на відміну від теоретичного, на практиці існує в дуже обмеженій кількості багатоквартирних будинків з вертикальними системами опалення.

Чи потрібно міняти труби та радіатори?

Фахівці заспокоюють: для впровадження терморегуляторів та балансувального обладнання в старих будинках бажано поміняти труби та радіатори, але не обов'язково.
Щодо чавунних радіаторів, які так люблять деякі мешканці, їх єдина перевага – інерційність, тобто такі батареї довго охолоджуються, але також довго нагріваються, на відміну від металевих. Більше того, чавунні радіатори споживають багато води, що призводить до великих тепловтрат.

“Якщо труби у дуже поганому стані (якщо підвал затоплено, якщо на трубопроводі є свищі тощо), то їх потрібно замінювати. Якщо ж вони в нормальному стані і проходять перевірку, замінювати їх на пластикові не потрібно. Тепловтрати приблизно однакові як на металевих, так і на пластикових трубах, тут важливим є питання теплоізоляції”, – зазначає Андрій Туцький.

Смарт-система

Автоматичне регулювання існуючих мереж можна організувати за допомогою комп'ютеризованої системи балансування. Вона контролює всі температурні показники і самостійно керує процесом подачі теплоносія.

“Температура теплоносія контролюється на кожному трубопроводі. Якщо вона перевищує норму, система обмежує потік у трубі за допомогою регулюючих балансувальних клапанів. Завдання налагоджувальника – правильно вибрати температурний графік системи опалення, узгоджений з роботою теплового вузла. Система контролюється диспетчером, і вона підключена до системи управління та збору даних – SCADA, що дозволяє контролювати ситуації в реальному часі. Наприклад, якщо на зовнішніх мережах знижують тиск або різко знижується температура теплоносія, фахівці реагують на індикації датчиків та інформують власника квартири, який може попередити мешканців про ситуацію та вжити заходів”, – пояснює Андрій Туцький.

Крім моніторингу споживання тепла в кожному стояку, система дозволяє економити завдяки використанню додаткових внутрішніх джерел тепла, таких як сонячна енергія (прогрівання будинку через сонячне випромінювання), побутові електричні прилади (комп'ютери, холодильники, освітлювальні прилади тощо) і самі мешканці (кожна людина генерує 100 Вт тепла за годину). Отже, система використовує дані з теплових датчиків й може компенсувати це. Якщо в будинку є 20-30% внутрішніх ресурсів тепла, то можна зекономити 20-30% ресурсу централізованої системи теплопостачання.

Чи потрібен енергоаудит?

Усі вищезазначені заходи з модернізації системи опалення експерти рекомендують починати тільки після проведення енергоаудиту, адже при правильному підході він служитиме дорожньою картою для модернізації та розвитку. Окрім того, ОСББ замовляють енергоаудит, бо без нього не можуть отримати компенсацію за програмою Фонду енергоефективності. З іншого боку, програма “теплих кредитів” або міські програми не вимагають виконання енергоаудиту. Багато ОСББ вважають, що енергоаудит – це великі витрати – 20-30 тисяч грн (навіть, якщо 70% потім відшкодує держава). Якщо на енергоаудит немає коштів, є інші варіанти.

“Якщо ОСББ не має коштів, вони можуть значно зменшити витрати на модернізацію опалювальних систем, не замовляючи енергоаудит, – вважає Андрій Туцький. – Достатньо укласти угоду на проектування, монтажні та налагоджувальні роботи та закупити обладнання. Це дасть можливість уникнути витрат на енергоаудит”. Зокрема, проектування обладнання для модернізації системи опалення багатоповерхового будинку коштує близько 30-50 тисяч гривень. За ці гроші фахівець проаналізує систему опалення в будинку, враховуючи, що вона може бути різною – п-подібна, однотрубна вертикальна, двотрубна або комбінована. Також буде проаналізовано кількість під'їздів, стояків, батарей, щоб розробити проект необхідних змін. Цей документ дозволить зрозуміти, яке обладнання та роботи потрібні, скільки це коштує, тобто скільки потрібно на модернізацію.

Ще один варіант – замовити не комплексний енергоаудит всієї будівлі, а енергоаудит лише системи опалення, радить Вадим Литвин. Це буде значно дешевше, ніж комплексний аудит, проте допоможе заощадити під час впровадження. “Якщо ви починаєте щось робити без попереднього обґрунтування, обстеження, то можуть запропонувати систему, яка коштує умовно мільйон, а насправді вам достатньо було купити обладнання за 300 тисяч. І власне користь енергоаудиту в тому, що він допомагає критично оцінити, чи варто економити на певних заходах. З іншого боку, він допомагає не витрачати гроші на переплату за малоефективні рішення. Тому потрібне обстеження. За його результатами отримаємо перелік необхідних заходів для системи опалення. Це може бути 5-10 заходів із їх ранжуванням за ефективністю та попередніми витратами, відповідно керуючи черговістю впровадження. Часто зустрічаємося з ситуацією, коли спершу утеплюють будинок, витрачаючи багато грошей, а потім починають думати про систему регулювання. На це грошей вже не залишилося, тож бажаного ефекту з економії теплоресурсів немає”.

Як обрати аудитора і не потрапити у пастку?

Вадим Литвин попереджає: не варто вестись на пропозиції безкоштовного енергоаудиту в компанії, що також займається енергоефективністю (утеплення, заміна вікон, встановлення котлів тощо). Безкоштовний аудит, на думку експерта, буває тільки за рахунок подальших послуг. “Як правило, такі компанії надають необ'єктивні висновки, наприклад, вони не скажуть, що утеплення стін рідко коли окупається менше ніж за 10 років. За їх “розрахунками”, такі інвестиції окупляться за 5 років”, – зазначає експерт. Отже, для об'єктивної картини важливо отримати думку незалежного фахівця.

Проте знайти хорошого енергоаудитора – непросте завдання. “У половини (якщо не більше) з тієї прибл. тисячі енергоаудиторів, які вказані навіть на сайті Фонду енергоефективності, немає жодного досвіду у цій сфері”, – зазначає Олександр Гут.

Як обрати надійного фахівця? Вадим Литвин радить обирати тих, хто має досвід, причому важливо, щоб цей досвід закінчився реалізацією проектів. Маючи не менше 10 реалізованих проектів.

По-друге, якщо ОСББ шукає енергоаудитора у базі даних аудиторів на офіційному сайті Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, в розділі вказані енергоаудитори, які мають атестат на проведення таких робіт. “Слід пам'ятати, що, якщо переглянути базу підготовлених сертифікатів спеціалістів, виявиться, що перелік значно зменшився: багато атестованих, але біля них немає реалізованих аудиторів або жодного сертифікату”, – додає експерт. Тому під час вибору енергоаудитора варто зважати на цей список. Можна також скористатися інтерактивною картою енергоаудиторів.

Цікаві нюанси

“Людям часто пропонують саморобні системи на кшталт реверсу, що означає перевернути систему опалення з ніг на голову, прокачуючи теплоносій не зверху вниз, а навпаки. Слід зауважити, що це не має жодного сенсу, адже це суперечить законам фізики, відповідно до яких тепло рухається від нагрітого до холодного тіла. Проте в нашій країні ця схема виявилася досить популярною”, – акцентує Олександр Гут.

Досить важливе зниження енергоспоживання досягається саме завдяки автоматизації системи опалення. Проте багато хто закликає лише утеплювати стіни та міняти вікна. “Але утеплення самостійно має окупність 10 років, а враховуючи нашу банківську ставку, це ніколи не буде окупно. В той же час модернізація системи обігріву, утеплення системи трубопроводів зазвичай окупується від півроку до п’яти років”, – наголошує Вадим Литвин.

Важливі цифри

600-700 тис. грн – приблизна вартість одноконтурного ІТП під ключ (проектування, монтаж, обладнання) для системи опалення будинку з тепловою потужністю 500 кВт·год

3-6 тис. грн – вартість терморегулювання та балансування системи опалення для однотрубної системи (витрати на один стояк)

у 2,5 рази менше – стільки платила торік взимку громада ОСББ “Лавреньова, 22” та “Молодіжне-2016”, економлячи на модернізації бухгальтерського обліку

Світлана Олійник, спеціально для “Української енергетики”

Поділитись