Чи сприятиме підвищення тарифів швидкому відновленню зруйнованих енергооб’єктів

08 липня 2024

Держава заявила, що гроші, отримані з населення, будуть витрачені на відновлення енергетичних потужностей. Домогосподарства почали економити електроенергію й намагаються підготуватися до зимового сезону самостійно

Фото: Shutterstock

Більше місяця ми користуємось новим тарифом на електроенергію – 4,32 грн за кВт·год. Це на 60% більше, ніж попередній тариф. Поки що суми в рахунках українців не збільшилися лише через вимушені обмеження в електропостачанні. Проте новий тариф не відповідає ринковій вартості електроенергії, що, за оцінками Міненерго, становить приблизно 7,5 грн/кВт·год. Крім того, кількість зруйнованих енергооб’єктів зростає. Отже, є ймовірність, що зовсім скоро українці отримають інформацію про нове підвищення тарифів, щоб вийти з кризи та наблизити їх до ринкових цін, як це рекомендовано МВФ.

Чи допоможуть ці кошти швидко відновити зруйновані енергооб’єкти та підготуватися до важкої зими? "Українська енергетика" вирішила дослідити цю тему разом з експертами.

Підвищення тарифу на електроенергію: необхідність чи можливість

Уряд вирішив підвищити з 1 червня 2024 року тариф на електроенергію для населення з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год, тобто на 60%. Останній раз тариф змінювався навесні 2023 року, також на 60% – з 1,68 до 2,64 грн/кВт·год. І хоча після цього уряд заявляв, що подальших підвищень під час війни не буде, тариф все ж був підвищений. В Кабінеті міністрів зазначили, що в умовах сьогоднішньої складної ситуації держава не може підтримувати низькі пільгові ціни для всіх споживачів, тому підвищення тарифу стало необхідним кроком.

"Мета – не залишитися без електроенергії та забезпечити стабільність системи. Нам необхідно провести масштабну реконструкцію, що вимагатиме значних ресурсів і коштів. На даний час відбувається ремонт на об’єктах генерації, розподілу та передачі. На жаль, ми розуміємо, що атаки на енергетичні об’єкти від ворога продовжуватимуться, тому нам потрібно залучити всі можливі ресурси", – заявив міністр енергетики України Герман Галущенко.

Отже, тариф суттєво зріс, але ситуація в енергетиці не покращилася, перш за все через нові атаки. На конференції в Берліні з питань відновлення України президент Володимир Зеленський повідомив, що з 22 березня по 11 червня на нашу країну було здійснено 8 масованих російських атак. В результаті Україна втратила половину потужності своїх електростанцій – понад 9 ГВт. Для розуміння: голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький порівняв це з обсягом, який у пікові години споживають Нідерланди або сумарно Словаччина та країни Балтії при температурі 25-30°C.

"Ми стикнулися з серйозними пошкодженнями інфраструктури нашої магістральної мережі, яка передає електроенергію від електростанцій до мереж обленерго. Постраждало близько половини наших активів. Деякі енергоблоки теплових та гідроелектростанцій були знищені – вони або зовсім не підлягають відновленню, або їх відновлення вимагатиме значного часу, можливо, кілька років. Однак є й пошкоджені об’єкти, які ще можна відновити. Ми повинні зосередитися на їхньому ремонті до зими. Це важливо для зменшення дефіциту електроенергії взимку, коли споживання зростає на 40% у порівнянні з літнім періодом", – сказав Володимир Кудрицький.

Він вважає, що всі українці повинні приєднатися до боротьби з ворогом на енергетичному фронті: споживачі повинні знижувати споживання електроенергії, а енергетики – виконувати свою роботу. Внесок кожного дуже важливий.

І населення справді економить. Дехто це робить свідомо, а дехто – через планові відключення електроенергії. Люди готові терпіти і жити в умовах дефіциту, проте їм важливо знати, чи дійсно їхні кошти допомагають зменшити цей дефіцит і що відбуватиметься взимку.

Куди йдуть гроші

"Інша частина коштів, отриманих за електроенергію, спожиту населенням, ПУП отримують від ДП "Гарантований покупець", – пояснює Богдан Серебренніков, заступник директора з досліджень аналітичного центру DiXi Group. – Ця сума має компенсувати різницю між фіксованою ціною електроенергії для населення, встановленою урядом (з 1 червня 2024 року для більшості домогосподарств – 4,32 грн/кВт·год), і її ринковою ціною (враховуючи витрати на транспортування та постачання). Реальна ринкова ціна для населення на 2024 рік у середньому становить приблизно 7,5 грн/кВт·год".

Цю цифру оприлюднили в Міненерго. Чому саме така?

"Діючий тариф покриває собівартість виробництва 1 кіловат-години двома державними енергокомпаніями – "Енергоатомом" та "Укргідроенерго", а також витрати на передачу електроенергії та її розподіл. Тариф складається виключно з собівартості витрат, без жодної надбавки. Ринкова ж вартість однієї кіловат-години становить понад 7,5 гривень", – зазначила Світлана Гринчук, заступниця міністра енергетики України.

Проте директор центру досліджень енергетики Олександр Харченко вважає, що насправді середнього показника ринкової ціни на електроенергію немає.

"Ціна змінюється щодня. Вона може становити 1 грн 15 копійок або 7,5 грн. Ринкова ціна відрізняється тим, що змінюється, і кожен може відповідно до цих змін вибудовувати свій графік споживання, намагаючись зменшити рахунки. І це відрізняє нас від Європи, де люди думають про свої рахунки та споживання в пікові години, скорочуючи його, коли електрика дешева. У нас такі думки не виникають, адже тариф завжди залишається незмінним", – підкреслив він.

На думку Олександра Харченка, Україні потрібно повністю модернізувати існуючий механізм роботи ринку електроенергії.

"Слід перевести його в нормальний прозорий робочий режим", – додав директор центру досліджень енергетики.

Повертаючись до розподілу грошей, частину коштів ПУП отримують від населення, а частину – від "ГарПока" в рамках механізму покладання спеціальних обов'язків (ПСО). Донорами цього механізму є державні компанії "Енергоатом" та "Укргідроенерго". Зокрема, атомники компенсують близько 85% витрат на ПСО, гідроенергетики – 15%. Це відбувається за рахунок прибутків з продажу електроенергії комерційним підприємствам за вищими тарифами.

За словами Богдана Серебреннікова, отримані з цих двох джерел кошти ПУП використовують для покриття своїх витрат на закупівлю електроенергії на оптовому ринку та оплати послуг операторів системи передачі ("Укренерго") та розподілу (обленерго). Також невелика частина коштів ПУП залишається в їхньому розпорядженні для покриття витрат постачальників універсальних послуг, встановленого Національною комісією, що регулює сфери енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Таким чином, суми, сплачені населенням, йдуть на часткове покриття зазначених вище витрат ПУП (оптова ціна, передача, розподіл та постачання електроенергії). Одночасно підвищення фіксованої ціни для населення автоматично має зменшити обсяг коштів, які "Енергоатом" та "Укргідроенерго" зобов'язані передавати "ГарПоку" та далі ПУП для компенсації різниці.

"У річному вимірі після підвищення фіксованої ціни, додатково сплачені населенням кошти за спожиту електроенергію можуть становити близько 50 млрд грн, – зазначив Богдан Серебренніков. – За інших рівних умов приблизно на цю суму зменшиться обсяг зобов’язань "Енергоатома" та "Укргідроенерго". Отже, ці кошти, які раніше вони мали передавати "ГарПоку" в рамках ПСО, тепер залишаться в їхньому розпорядженні."

У річному вимірі після підвищення фіксованої ціни, додатково сплачені населенням кошти за спожиту електроенергію можуть становити близько 50 млрд грн…

Експерт зазначив, що під іншими рівнями йдеться про стабільність витрат ПУП на постачання електроенергії населенню. Якщо ж оптові ціни чи тарифи на передачу, розподіл та постачання електроенергії зростатимуть, то "Енергоатом" та "Укргідроенерго" будуть змушені покривати цю збільшену різницю між фіксованою та ринковою ціною для населення. Відповідно, їх потенційна річна "економія" в рамках механізму ПСО після підняття ціни для населення буде меншою ніж 50 млрд грн.

Ці додаткові гроші, отримані від населення за електроенергію, є вкрай важливими для "Енергоатома" та "Укргідроенерго", оскільки через атаки ворога ці компанії втратили значну частку генерації. Зокрема, в березні 2022 року росіяни захопили Запорізьку АЕС (6 ГВт). В Україні залишилося лише близько 8 ГВт атомної генерації. Зруйновано Каховську ГЕС (втрата 343,2 МВт встановленої потужності), пошкоджено ДніпроГЕС та інші об’єкти. Тому ані "Енергоатом", ані "Укргідроенерго" не мають достатньо фінансів для покриття ПСО, що й спричинило ланцюг боргів на ринку електроенергії. Заборгованість "ГарПока" перед ПУП становить понад 15,5 млрд грн, а заборгованість виробників сягнула майже 18 млрд грн.

"В "Енергоатома" величезні борги перед усіма учасниками ринку, – зазначила Ольга Кошарна, експертка з ядерної енергетики. – За підсумками 2023 року компанія зазнала 8,8 млрд грн чистого збитку. Перед постачальниками НАК вона заборгувала 3 млрд 770 млн грн, має довгострокові кредити на 8 млрд 245 млн та зобов'язання на 19 млрд 490 млн грн."

Куди витратять додаткові гроші компанії

Задля відповіді на питання, на що конкретно енергокомпанії витратять гроші, отримані від населення.

"В "Укргідроенерго" є серйозні пошкодження станцій, і їм дійсно потрібні кошти, – зазначив Олександр Харченко, директор центру досліджень енергетики. – Щодо "Енергоатома", то у них немає пошкоджень, але, згідно з заявами його голови та міністра енергетики, НАЕК планує ці гроші витратити на будівництво нових реакторів, які в перспективі 15–17 років допоможуть відновити українську енергетику і поступово впустять електроенергію в мережу."

Експерт вважає це помилковим рішенням, і зазначає, що ці гроші слід терміново перенаправити на підтримку створення розподіленої генерації, передусім газоспалювальної, газопоршневих установок, газових турбін. Їх потрібно встановлювати якомога ближче до критичної інфраструктури, щоб, коли відбуваються атаки і страждає висока мережа та генерація, така розподілена генерація, розташована поряд зі споживанням та інфраструктурою, рятувала міста.

Те, як саме ці дві державні енергокомпанії витратять додаткові кошти, має бути добре пояснено та прокомуніковано з населенням з боку уряду…

"Те, яким чином ці гроші будуть витрачатися, має бути чітко доведено до населення з боку уряду. Загалом прозорість дій Кабміну, таких як підвищення фіксованих тарифів електроенергії, є надзвичайно важливою", – наголосив Богдан Серебренніков, заступник директора з досліджень аналітичного центру DiXi Group.

Наразі маємо заяву заступниці міністра енергетики Світлани Гринчук про те, що додаткові кошти, які отримають енергетики внаслідок підвищення тарифу на електроенергію для населення, будуть направлені на ремонтні роботи та відновлення державної генерації.

Нові тарифи та підготовка до зими

Українці опинилися в непростій ситуації: тариф зріс на 60% і став приблизно таким самим, як в деяких європейських країнах, наприклад, Албанії, Чорногорії, Нідерландах, Сербії. Однак споживачі не можуть отримати необхідні обсяги електроенергії. Крім того, населення закликають економити електроенергію, і люди дійсно це роблять. Тим не менше, деякі інвестують значні кошти в дорогі акумулятори, інвертори, сонячні панелі для отримання життєво важливої електроенергії, якою електропостачальники зобов’язані їх забезпечити.

Нещодавно держава та міста почали впроваджувати програми підтримки децентралізованої енергетики. Серед них – безвідсоткові кредити для людей (до 480 тисяч грн) на 10 років без застави на сонячні панелі та вітрові установки до 10 кВт. Також передбачена компенсація за програмою "ГрінДІМ" співвласникам житла 1 млн грн на сонячні панелі та 2 млн грн на теплові насоси. Ще одна можливість – кредити "5-7-9" для малого та середнього бізнесу на встановлення газових електрогенераційних установок, а також кредитування великого бізнесу на 5-7 років під 14-16% для створення альтернативної генерації. ОСББ та ЖБК також можуть отримувати кредити до 5 млн грн терміном до 5 років під 7% річних на впровадження енергоефективних заходів, придбання енергоефективного обладнання та сонячних електростанцій. Енергообладнання звільнено від ввізного мита та ПДВ. Термін отримання технічних умов на підключення до електромереж скорочено з 10 до 2 днів, зменшено кількість документів та термін надання послуг приєднання до газорозподільної системи.

На цьому фоні цікаво, як вплине на підготовку до зими підвищений тариф на електроенергію. Голова спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко вважає, що це не вплине ніяк.

"Будь-яке підвищення тарифів в Україні не змінить ситуацію, але збільшить борги українців за житлово-комунальні послуги, – зазначає він. – Це аксіома. І так відбувається вже протягом останніх десяти років. Проблема в тому, що в Україні відсутня тарифна політика."

Будь-яке підвищення тарифів в Україні не змінить ситуацію, але збільшить борги українців за житлово-комунальні послуги…

Люди будуть економити, коли Україні буде введена диференційована тарифна політика, тобто ціни на споживання 200, 500 і 1000 кВт. До того ж експерт вважає, що в Україні насправді і без підвищення тарифу вистачає коштів на відновлення енергосистеми.

"Європейський інвестиційний банк надав нам 300 млн євро, ЄБРР – 300 млн, а у Фонді підтримки енергетики акумульовано понад 550 млн євро. Отже, у нас більш ніж достатньо коштів, однак це навряд чи вплине на швидкість відновлення генерації", – розповідає Олег Попенко.

На його думку, не варто сподіватися на зменшення відключень електроенергії лише через кошти населення, адже повноцінно відновити гідрогенерацію та теплову генерацію в нинішніх умовах неможливо.

"Необхідно розуміти, що додаткові кошти, які надійдуть від населення до початку опалювального сезону, не достатні для повноцінного відновлення втрачених потужностей і підготовки до зими, – зазначив Богдан Серебренніков. – За належної платіжної дисципліни ця сума за червень-жовтень поточного року може становити близько 20 млрд грн (або майже 500 млн дол.). Цього мігло б вистачити для будівництва, наприклад, 400 МВт нових газотурбінних/газопоршневих установок або вітрових турбін, або 600 МВт сонячних панелей."

Звісно, це частково допомогло б енергосистемі, особливо якщо йдеться про маневрену газову генерацію, але не закрило б проблему дефіциту потужностей, як зазначає експерт. Ці кошти потраплять до "Енергоатома" та "Укргідроенерго", які, ймовірно, використовуватимуть їх для ремонту обладнання гідроелектростанцій чи будівництва нових атомних блоків на Хмельницькій АЕС, або на інші поточні потреби.

"Додатковий фінансовий ресурс, отриманий від населення, навряд чи суттєво допоможе відновити українську енергосистему чи побудувати критично необхідні потужності, – вважає Богдан Серебренніков. – Дефіцит в енергосистемі спостерігався до підвищення тарифів і залишиться після нього. Відключення електроенергії триватимуть до завершення поточного року та протягом наступного року."

Додатковий фінансовий ресурс, отриманий від населення, навряд чи суттєво допоможе відновити українську енергосистему чи побудувати критично необхідні енергосистемі генеруючі потужності…

Ольга Кошарна вважає, що зміни в ситуації з відключеннями, особливо взимку, можуть бути ініційовані місцевими органами влади та приватним сектором, який створюватиме розподільну генерацію для задоволення своїх потреб, а надлишки продаватиме в єдину енергосистему. При цьому місцеві громади повинні враховувати місцеві ресурси, наприклад, не лише природний газ, але й відходи сільського господарства, торф, біогаз та інші.

"Цей напрямок має перспективи для відновлення та підготовки до зими", – додала експертка.

Водночас населення може краще підготуватися до зими. Найочевиднішими кроками, за словами Богдана Серебреннікова, є утеплення житлових приміщень, заміна освітлення (старих ламп на LED), використання портативних енергосистем (батарей із інверторами) та інше. Також частково можна встановлювати інтелектуальні лічильники та планувати енергомісткі автоматизовані побутові процеси (прання, приготування їжі, зарядка пристроїв тощо) на нічну зону (з 23:00 до 07:00), коли ціна на електроенергію для населення є удвічі меншою (2,16 грн/кВт·год).

"Такі дії допоможуть українцям скоротити енергоспоживання та зменшити рахунки, а також пом’якшити проблеми з енергозабезпеченням домівок під час відключень електропостачання", – підкреслив експерт.

Чи буде ще підвищення тарифів на електроенергію?

Невдовзі після останнього підвищення тарифів в Україні почали з’являтися припущення щодо можливого чергового зростання цін на електроенергію для населення до 8 грн за кВт·год. Міністр енергетики Герман Галущенко спростував це.

"Це неправда. Будь-яке рішення щодо тарифів приймається урядом і має термін дії. Зараз, якщо ви поглянете на це рішення, то воно було ухвалено на рік. Коли ж воно буде підвищено? Через рік? Спершу переживемо цей місяць, потім зимовий період", – повідомив він.

Однак всі пам’ятають, як міністр на початку 2024 року заперечував попереднє підвищення. А після серйозних атак на енергосистему в березні він пояснив, що Міненерго "не розглядало питання про підвищення тарифів" на електроенергію, оскільки не "розуміло" масштаби пошкоджень після російських повітряних атак на енергетичні об’єкти України. Водночас він зазначив, що в умовах складної економічної ситуації через війну не можна підвищувати електричні тарифи до ринкового рівня (майже 7,5 грн/кВт·год).

За словами Олега Попенка, українцям все ж варто готуватися до поступового, тобто багаторазового, підвищення тарифів на електроенергію протягом найближчих 2-3 років. Для підтвердження своєї думки експерт наводить цитати з нещодавно опублікованого МВФ прес-релізу щодо реформ в Україні.

"МВФ наполягає на тому, щоб тарифи були наближені до ринкової ціни. А наразі ринкова ціна на електроенергію вже становить 8,5 грн за кВт·год, а на газ – в середньому 400 доларів, або приблизно 14 тисяч грн. Отже, за квартиру, за яку люди зараз платять 2500 грн, потрібно буде платити близько 5000 грн," – спрогнозував експерт.

Водночас генератори ще надовго залишаться на вулицях, адже для відновлення й запуску генерації потрібно щонайменше 2-3 роки, тому за цей час нам ще доведеться жити з частковими вимкненнями електроенергії.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"

Теги:ПУПтариф на електроенергіювиробництво електроенергіїрівень розрахунківціни на електроенергіюОСРелектромережірозподілОСППСОгенераціяремонтУкргідроенергоУкренергоКабмінЕнергоатомборгиМіненергоПоділитись