Чи забезпечить війна вчасний старт опалювального сезону
Чи зможе війна забезпечити своєчасний старт опалювального сезону
31 травня 2022
Комунальні підприємства пропонують ввести державне регулювання цін на газ, який постачається їм ГК “Нафтогаз Трейдинг”, а також забезпечити компенсацію різниці в цінах на газ за рахунок державного бюджету на поточний рахунок постачальника за програмою спеціальних обов'язків.

Підготовка до нового опалювального сезону під час війни є великим викликом для українських комунальних підприємств теплопостачання. Проблеми викликані не лише зруйнованою інфраструктурою. Комунальні підприємства не зможуть працювати, якщо не буде проведено повних розрахунків за газ. В умовах війни це маловірогідно без співпраці з постачальниками та підтримки з боку держави, адже обсяги оплат населення за послуги значно зменшились, а тарифи залишаються на тому ж рівні.
Журнал “Українська енергетика” розглянув ключові виклики нового опалювального сезону та можливі рішення для його вчасного старту.
Теплові компанії вже відновлюють пошкоджену інфраструктуру
Попри війну в Україні, заклади, що генерують та постачають тепло, провадять активну підготовку до нового опалювального сезону. Найбільше складнощів виникає у містах, які зазнали руйнувань, де знищені або суттєво постраждали котельні та мережі.
“Відновлення нині є безумовним пріоритетом, – стверджує Сергій Дунайло, віцепрезидент асоціації “Укртеплоенерго”. – Питання: як забезпечити теплом Ірпінь, Бучу, Гостомель, Чернігів та інші. Що робити, якщо лише система теплопостачання збереглася, а котельні повністю знищені? Завдяки зусиллям колективів котелень, таких як “Харківські теплові мережі” та “Чернігівтеплокомуненерго”, удалося зберегти опалення та гарячу воду під час бомбардувань. Зараз відновлення триває, але для забезпечення устаткування дахами та вікнами в котельнях потрібні тимчасові конструкції.”
Наприклад, представники КП "Харківські теплові мережі" розповіли, що на котельні, яку вразила авіабомба на вулиці Холодногірській, почали зводити нові стіни. Щоб зекономити, робітники та підрядники використовують цеглу, яка встояла під ударами снарядів. Вцілілі цеглини очищають від цементу та використовують у новій стіні, армують металевою сіткою.

Фото КП "Харківські теплові мережі"
Також модернізують котельню на вулиці Армійській, встановлюючи нові котли українського виробництва. Нове обладнання має ККД 92% і здатне забезпечити максимальну температуру теплоносія до 95 градусів за Цельсієм. Фахівці вважають, що це дозволить суттєво знизити витрати на газ або мазут.
Однак вітчизняне обладнання (котли, насоси, труби тощо) нині дуже затребуване, тому поки що не всім його вистачає. За словами Сергія Дунайла, наразі можна купувати обладнання у сусідніх країнах. Але для цього, як зазначає експерт, необхідна організація та координація відновлення на рівні держави, Міністерства регіонального розвитку.
“Наскільки мені відомо, Держенергонагляд активно працює над цією темою. Він збирає інформацію з усіх областей щодо стану підприємств теплокомуненерго та необхідних заходів для підготовки до опалювального сезону,” – додав віцепрезидент асоціації “Укртеплоенерго”.
На початковому рівні інформацію збирають безпосередньо підприємства. Представники "Харківських теплових мереж" зараз активно займаються ревізією та ремонтом системи опалення, заміною запірної арматури, а також розкриттям ґрунту над комунікаціями, де виявлені дефекти. Зварювальникам та слюсарям активно допомагає служба пошуку підземних пошкоджень.
Теплопостачальникам катастрофічно не вистачає фінансів
“Візьмемо, наприклад, Полтаву, – говорить Олександр Олексенко, директор “Полтаватеплоенерго”. – Тут одночасно тилове місто, але й у нас відбуваються обстріли. Як і з ситуацією з оплатою за тепло і гарячу воду, вона вкрай важка. Раніше наш традиційний рівень розрахунків становив близько 96%, зараз він близько 84%. Це значно краще, ніж на початку травня, коли становив 42%. У деяких бюджетних установах рівень оплати наразі складає лише 30%. Такого в історії не було.”
Зі слів Сергія Дунайла, оплата населення за послуги теплопостачання впала приблизно на 20-40% по всіх містах. Це означає, що підприємства ТКЕ не можуть оплатити спожитий природний газ.
Водночас Олександр Олексенко зазначив, що в Україні наразі існують економічно необгрунтовані тарифи на тепло, які через меморандум залишились незмінними. За цими тарифами частка газу (без вартості розподілу) становить близько 86%. Також підприємства повинні покривати зарплати працівників, витрати на електроенергію та витрати на воду, котра використовується як теплоносій, а також повинні мати певні кошти на усунення аварійних ситуацій.
Оплата населення за послуги теплопостачання впала, приблизно, на 20-40% у всіх містах. Це означає, що підприємства ТКЕ не в змозі розрахуватись за спожитий природний газ...
“Минулий опалювальний сезон проходив під егідою двох меморандумів щодо непідвищення тарифів на тепло для населення: від 9 лютого 2021 року між Асоціацією міст України та конгресом громадських рад, а також від 30 вересня 2021 року між мерами міст і урядом, – зазначає Сергій Дунайло, віцепрезидент асоціації “Укртеплокомуненерго”. – Відповідно до домовленостей, тарифи на тепло не коригувалися. ГК “Нафтогаз Трейдинг”, в свою чергу, постачав газ для населення та бюджетних установ за фіксованими цінами – 7,42 грн/куб. м та 16,4 грн/куб. м відповідно. Ціна пального для інших категорій споживачів була ринковою – 33,8 грн/куб. м (з ПДВ та без націнок).

Фото КП "Харківські телпові мережі"
Згідно домовленостей, підприємства, що виробляють і постачають тепло, мали отримати компенсації, – 13% за рахунок акцизу на пальне, ще 4% – за рахунок податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Але після початку війни тарифи залишились незмінними, акцизи на пальне скасували, а сплата ПДФО різко зменшилась, адже багато людей переїхали і втратили роботу. Відтак не було компенсацій від державного бюджету місцевим бюджетам, або через місцеві бюджети підприємствам ТКЕ. Тепловики зазнали збитків. Відповідно, борги за спожитий газ зросли.
“Наше підприємство підпорядковане обласній владі (обслуговує Полтаву і чотири райцентри), і з обласного бюджету отримує солідну підтримку, – розповідає Олександр Олексенко. – Завдяки цим коштам ми зараз реконструюємо дві аварійні котельні. Щодо міського бюджету, то міська влада цьогоріч, на жаль, не надала жодної копійки.”
ТКЕ ще не погасили старі борги, а ціни на газ уже зросли
Через економічно необгрунтовані тарифи та відсутність компенсацій з держбюджету, підприємства, які надають теплопостачання, не в змозі розрахуватися за газ з НАК “Нафтогаз”. Зі слів Олександра Олексенка, тепловики мають два типи боргів. Перший – борги, які існували станом на 1 червня 2021 року (коли завершилось ПСО). Другий – борги, які виникли після 1 червня 2021 року через несоразмірність тарифів та відсутність підтримки з боку міської влади.
“Станом на 1 червня 2021 року борги підприємств ТКЕ перед НАК “Нафтогаз України” становили 37,4 млрд грн, – зауважив Сергій Дунайло. – Вони мали бути погашені підприємствами ТКЕ згідно договорів реструктуризації, проте їх не встигли укласти. “Нафтогаз” не зміг налагодити відповідні процедури, тому перед війною підприємства лише почали укладати договори щодо заборгованості перед НАК станом на 1 червня 2021 року. Оскільки кореспондування тарифів на тепло не відбулося, заборгованість перед ТОВ ГК “Нафтогаз Трейдинг” зросла з червня. Так, КП “Маріупольтепломережа” має 243 млн грн боргу за опалювальний сезон 2021/2022 років, а 1,3 млрд грн старих боргів. АТ “Облтеплокомуненерго” (м. Чернігів) має, відповідно, 140 млн грн нових і 573 млн грн старих боргів.
“Полтаватеплоенерго” наразі звернулося до НАК “Нафтогаз” і очікує від компанії договір про реструктуризацію,” – розповів ситуацію Олександр Олексенко.
Час чинності останнього меморандуму завершився 1 червня 2022 року. Це означає, що “Нафтогаз Трейдинг” мав визначити нові ціни на природний газ та умови його постачання для виробників тепла на період з червня 2022 року по травень 2023 року. Таким чином, підприємства ТКЕ повинні подати для затвердження нові тарифи на теплову енергію на наступний опалювальний сезон до органів місцевого самоврядування.
Кабмін постановою від 31 травня поклав на “Нафтогаз” спеціальні зобов'язання постачати у червні-липні 2022 року газ за ціною 7,42 грн/куб. м для гарячого водопостачання. До цієї ціни додається плата за транспортування природного газу та коефіцієнт, що використовується при замовленні добової потужності. Водночас “Нафтогаз Трейдинг” з 1 червня 2022 року, за умови укладання договору з ТКЕ, має розірвати угоду на постачання природного газу на 2021-2024 роки.
Яким чином тепловики можуть досягти порозуміння з газопостачальниками?
Боргова проблема завжди переслідувала теплопостачальників. Тим не менш, вони вважають, що навіть в умовах війни, зменшення розрахунків за комунальні послуги, зниження податкових надходжень, підприємства ТКЕ здатні впоратися з боргами завдяки підтримці держави. Але лише за певних умов. По-перше, “Нафтогаз” повинен відкоригувати обсяги газу, адже частина населення виїхала з окремих областей, в той час як у інших громадах населення, навпаки, зросло. І частина підприємств мусила забезпечити гарячою водою більше людей, а тому для цього потрібен більший обсяг газу за фіксованою ціною. По-друге, досягти розрахунків по боргах тепловикам заважає вимога НАК “Нафтогаз” про 100%-й рівень розрахунків.
Ні у влади, ні у нас не піднімається рука відключити гаряче водопостачання людям, які залишилися без житла й тепер тимчасово живуть в іншому місті. Вони без роботи, без засобів для існування...
Борги теплопостачальників викликані ініціативою законопроєкту щодо мораторію на підвищення цін (тарифів) на ринках природного газу та у сфері теплопостачання. Кабмін затвердив цей документ, який наразі передано до Верховної Ради.
“Новий опалювальний сезон може бути дуже складним через законопроєкт щодо мораторію на підвищення тарифів, – зазначає Сергій Дунайло. – Поряд з великими позитивними моментами, які у ньому є (непідвищення (цін) тарифів, враховуючи воєнний стан і ще півроку після його завершення, а також обіцянка компенсацій, належні юридичні документи), залишаються питання.
“Згідно із законопроєктом, ми повинні реструктуризувати заборгованість перед НАК “Нафтогазом”, і якщо протягом двох місяців (раніше три місяці, за чинними законами) не погасимо її відповідно до розкладу, або якщо будемо накопичувати нові, то комунальні підприємства теплового господарства можуть бути передані під управління “Газтепло” (підрозділ НАК “Нафтогаз України”), – уточнив віцепрезидент асоціації “Укртеплоенерго”. – По суті НАК “Нафтогаз” прагне забрати під контроль власність територіальних громад, підприємства, які для багатьох міст є бюджетоутворюючими. Крім того, ми спостерігали на прикладі ТЕЦ Новояворівська, інших підприємств, як НАК діє – просто забирає кошти, не займаючись технічними питань, підготовкою, чи ремонтом.”

Фото КП "Харківські теплові мережі"
В асоціації також відзначили, що ситуація у підприємствах ТКЕ погіршилась через те, що почали безакцептно (тобто без розпорядження власника) знімати кошти з рахунків.
Підприємства почали отримувати “листи щастя” з вимогами від 2,2 до 47,2 млн грн за невиконання відповідних угод щодо постачання природного газу у випадках неукладення договорів на безспірне списання коштів з рахунків ТКЕ. Такі листи вже отримали близько 15 теплопостачальників, зокрема КП “Обухіврайтепломережа”, “Ковельтепло”, ДКП “Луцьктепло”, ТОВ “Рівнетеплоенерго” та ДМП “Івано-Франківськтеплокомуненерго”.
Такі дії є порушенням відповідних угод з “Нафтогазом”, оскільки спочатку кошти мають відправлятися на зарплати для працівників і покриття необхідних витрат.
“Нафтогаз” вчинили абсолютно інакше – зняли всі кошти, і ми залишилися без грошей для виплати зарплат. Тепер підприємства ТКЕ змушені подавати позови до НАК і Ощадбанку з питання: на яких підставах зняли кошти, якщо в договорі визначено порядок їх зняття. Там зазначено, що знімати лише після виплати зарплат працівникам,” – зазначив Сергій Дунайло.
На його думку, всі ці дії можуть призвести до зриву підготовки до нового опалювального сезону під час воєнного стану та, в подальшому, до колапсу системи централізованого теплопостачання в Україні.
“Ніби недостатньо того, що нашу інфраструктуру знищують росіяни, так і НАК “Нафтогаз” добиває її,” – обурюється представник “Укртеплоенерго”.
Тепловики вважають, що уряд має знайти баланс між корпоративними інтересами НАК та можливостями споживачів оплатити їх.
“На сьогодні близько 70% ринку газу контролює НАК “Нафтогаз” та його дочірні компанії, – зазначив Олександр Олексенко. – Зрозуміло, що НАК потребує коштів для розвитку, але в умовах воєнного стану та виживання питання розвитку слід відкласти або скоротити фінансування на розвиток. Повернутися до збільшення інвестиційної програми можна буде після війни.”
Експерт вважає, що державі варто інвестувати в термомодернізацію житла та підприємств, які споживають газ (теплоносії, металургійні галузі тощо).
“Це буде більш ефективно. Крім того, ці витрати позитивно позначаться на споживачах, оскільки зменшення в платіжках може досягти 60%,” – додав Олександр Олексенко.
Натомість у “Нафтогазі” повідомили, що ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” на час дії воєнного стану в Україні спростила фінансові вимоги щодо майже 12 тисяч споживачів.
“Це дало можливість близько 500 виробникам тепла та бюджету організаціям залишатися клієнтами компанії, незважаючи на заборгованість. Вони продовжують отримувати природний газ на вигідних умовах як по ціні, так і за термінами оплати. Компанія призупинила вимоги на безвідкличну банківську гарантію під час постачання газу та механізм договірного списання. Також не буде застосовуватися право на дострокове розірвання односторонніх договорів про реструктуризацію боргів за спожитий газ,” – пояснили у НАК “Нафтогаз України.”
Як допомогти ТКЕ?
Попри всі труднощі, фахівці вважають, що зможуть підготуватися до нового опалювального сезону. Вони вірять, що основна проблема, а саме забезпечення газом, буде розв'язана.
“Нам на рік потрібно близько 6 млрд кубометрів газу власного видобутку з усього обсягу, що може закачати НАК “Нафтогаз України”, – зазначає Сергій Дунайло, віцепрезидент асоціації “Укртеплоенерго”. – Плюс у нас є запевнення від європейських партнерів на допомогу в закупівлі імпортного газу для НАК “Нафтогаз” та його закачування у сховища. Однак це питання НАК і уряду. Сподіваюся, що вони його вирішать. Адже через бойові дії споживання газу в Україні значно знизилось.”
Фахівці, що представляють профільні компанії, які є членами Energy Club, вже озвучили свої пропозиції щодо правил поставки природного газу в Україні на період з 1 травня 2022 року по 30 квітня 2023 року. Вони вважають, що країна повинна розробити прогнозний баланс надходжень та розподілу природного газу, який повинен бути схвалено Кабміном, а також покласти на НАК “Нафтогаз України” спеціальні обов'язки зі стабілізації цін на природний газ. Вони також пропонують, що Міністерство повинно передати пакети акцій АТ “Укргазвидобування” та “Укртрансгаз” у відання державного органу.
Члени Energy Club визначили два варіанти вирішення проблеми з ТКЕ. Перший передбачає встановлення єдиних (фіксованих) тарифів на постачання гарячої води та теплової енергії з травня 2022 року по квітень 2023 року з урахуванням нових тарифів на розподіл газу та ціни на рівні 6000 грн (без ПДВ). До 31 серпня 2022 року необхідно розробити та ввести плани фінансування платежів за газ підприємствами ТКЕ в кожній області з залученням коштів та кредитування з бюджетів, а також отримання короткострокового кредитування. Другий варіант передбачає, що в разі встановлення державним органом єдиного тарифу, всі ризики його економічної необгрунтованості покладаються на державний бюджет.

Охтирська ТЕЦ, фото ГУ ДСНС України
Водночас асоціація “Укртеплокомуненерго” подала до Кабміну три сценарії виходу з кризи. У першому варіанті тепловики пропонують залишити ціни на газ на рівні минулого опалювального сезону, а різницю в тарифах компенсувати з державного бюджету безпосередньо НАК “Нафтогаз України”.
Другий сценарій передбачає поетапний розрахунок ТКЕ за газ. Тепловики зобов'язані оплачувати газ за ціною 7583,89 грн/тис. куб. м в узгоджений термін, а решту 21807,66 грн/тис. куб. м сплачуються після отримання компенсацій за різницю між економічно обгрунтованими і поточними тарифами на теплову енергію протягом не більше п'яти банківських днів після отримання компенсацій.
Третій варіант передбачає запровадження державного регулювання цін на природний газ, який постачається ГК “Нафтогаз Трейдинг” для ТКЕ, а також компенсацію різниці в вартості газу з держбюджету на рахунок постачальника за спеціальними обов'язками (ПСО). Для реалізації цього НАК “Нафтогаз України” має укласти угоди на постачання газу підприємствам ТКЕ для виробництва теплової енергії для всіх категорій споживачів як постачальник зі спеціальними обов'язками. Тримісцеві договори на постачання газу, які діяли досі, припиняють свою силу.
Усі три сценарії передбачають відтермінування оплат за реструктуризацію боргу (якщо потрібно) та зупинку виконавчих дій і виробництв щодо попередніх боргів до скасування воєнного стану в Україні.
Який вихід обере уряд з'ясується пізніше. Прийнята 31 травня постанова Кабміну вказує на те, що наразі він схиляється до третього сценарію. Чи стане він остаточним у цьому році – невідомо. Головне, щоб в українських домівках було тепло.
Отже, ситуація з підготовкою до опалювального сезону цього року виявиться особливо складною. Окрім звичних проблем з боргами тепловиків та забезпеченням газом, війна принесла нові виклики. Рушено котельні та мережі. Оплата населення та бізнесу за тепло та гарячу воду впали в середньому до 60-80%. І хоча до опалювального сезону залишилось лише кілька місяців, опитані нами експерти впевнені, що в країни є можливість підготуватися, якщо уряд не запізниться з прийняттям конструктивних рішень.
Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”
Теги:тарифи на теплотеплопостачальниктеплокомуненергоопалювальний сезонПоділитись