Значення акцизного податку на ВДЕ для державного бюджету: збільшить чи зменшить надходження?

18 липня 2021

Вплив акцизу на електроенергію з ВДЕ на економіку сектора та інвестиційні плани.

Депутати Верховної Ради України попередньо підтримали законопроєкт №5600 «Про зміни до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо врегулювання бюджетних надходжень». Документ вносить зміни до ставок податків, екоподатку і рентної плати, а також містить норму про введення акцизу на електроенергію з ВДЕ у розмірі 3,2%, виключаючи її з групи товарів, на які акциз не поширюється.Цей крок, за словами експертів, фактично знижує пільговий «зелений» тариф для виробників відновлювальної енергії.

Які переваги чи проблеми може принести акцизний податок для економіки України, – це питання «Українська енергетика» обговорила з представниками держави, експертами та інвесторами.

Прийняття Закону України №810-IX «Про зміни до деяких законів України з метою покращення умов підтримки виробництва електроенергії з альтернативних джерел» призвело до зниження «зеленого» тарифу.

Закон був ухвалений у липні 2020 року після тривалих обговорень між урядом та представниками асоціацій відновлювальної енергетики. Внаслідок консенсусу було підписано Меморандум про врегулювання проблемних питань у сфері відновлювальної енергетики в Україні, положення якого були закріплені в Законі 810-ІХ та постановах НКРЕКП.

Рік тому в інтерв’ю «Українській енергетиці» Олександра Гуменюк, директорка ЄУВА, що брала участь у розробці Меморандуму, зазначила, що документ є результатом тривалих переговорів та пошуків компромісу.

Виробникам «зеленої» енергії було встановлено понижуючі коефіцієнти на «зелений» тариф залежно від типу генерації, терміна введення і потужності установок, без подовження договору купівлі-продажу електроенергії та визначено відповідальність за небаланси.

Уряд взяв на себе зобов'язання внести відповідні зміни до 1 серпня 2020 року, включити норми про стабілізацію в Договір купівлі-продажу електричної енергії, погашати заборгованість за «зеленим» тарифом до 31 грудня 2021 року та забезпечити проведення аукціонів для проектів відновлювальної енергетики до кінця 2020 року.

Проте рік по тому заговорили про нові зміни для «зелених». У новому законопроекті №5600 міністерство фінансів запропонувало введення акцизу на енергію з ВДЕ. 1 липня 2021 року законопроект був підтриманий 264 депутатами Верховної Ради.

Результати голосування депутатів ВРУ з законопроекту про зміни до Податкового кодексу України

Однак у висновку Головного науково-експертного управління ВРУ до законопроекту зазначається, що супровідні документи не містять обґрунтування того, чому електричну енергію з ВДЕ потрібно зробити підакцизним товаром.

Експерти управління також зазначають, що Директива Ради ЄС 2003/96/ЄС про реструктуризацію системи оподаткування дозволяє повне або часткове звільнення чи зменшення рівня оподаткування енергопродуктів і електроенергії. Для України імплементація цієї Директиви вимагається Угодою про асоціацію з ЄС.

Проте уряд та українські депутати вирішили впровадити додатковий податок на «зелену» енергію.

Наразі учасники Меморандуму висловлюють розчарування через повільні темпи повернення заборгованості, і перспективу введення акцизного податку лише погіршує ситуацію.

5 липня 2021 року три асоціації сектора відновлювальної енергетики України оприлюднили спільну заяву проти запровадження акцизу на електроенергію з ВДЕ, передбаченого проектом №5600. У документі зазначено, що державні органи ігнорують чинне законодавство та зобов'язання перед інвесторами, надані урядом та ВРУ рік тому, що веде до зростання недовіри та погіршення інвестиційного клімату в Україні.

Можливі наслідки введення акцизного податку «Українська енергетика» обговорила з представниками енергетичної галузі, влади та виробниками «зеленої» енергії.

Ольга Буславець: вважаю, що введення акцизу на електроенергію з ВДЕ завдасть шкоди державі

У коментарі для «Української енергетики» екс-керівниця Міністерства енергетики Ольга Буславець висловила свої сумніви щодо введення акцизного податку на «зелену» енергію. Саме під час її керівництва було укладено згадуваний Меморандум.

«Держава повинна бути послідовною у своїй політиці і виконувати зобов'язання, що були прийняті в Меморандумі та Законі № 810-IX, адже лише за таких умов можна відновити довіру інвесторів до України», – переконана Ольга Буславець.

«Енергетика потребує значних інвестицій для модернізації існуючих потужностей та будівництва нових генеруючих потужностей, електромережної інфраструктури, що забезпечить енергетичну незалежність і безпеку країни», – зазначає вона. – «Без відновлення довіри інвесторів і чітких, послідовних законодавчих умов їх роботи ми не зможемо забезпечити необхідні інвестиції для України».

На думку Буславець, з введенням акцизу бюджет може отримати близько 1,5 млрд грн на рік. Але ризики від звернення інвесторів до арбітражу є суттєвими.

«Коли я очолювала Міненерго, провела ряд зустрічей з послами різних країн, які висловлювали занепокоєння щодо ситуації з невиконанням зобов'язань Україною перед міжнародними інвесторами», – зазначає вона. Ольга Буславець зауважує, що Меморандум і Закон досі не виконуються в повному обсязі, а додаткове оподаткування стимулює інвесторів до звернення до арбітражу, і вже є приклади подачі позовів.

«Збитки для держави, у разі виграшу справ у судах, можуть виявитися величезними, у десятки разів більшими за кошти, отримані від акцизу. При цьому доведеться виплачувати ці суми з бюджету, тобто з грошей платників податків. Я вважаю, такі ризики є суттєвими. Тому треба ретельно зважити, чи варто це робити», – впевнена Ольга Буславець.

Людмила Буймістер: акциз – запізно чи зарано? 

Народна депутатка Людмила Буймістер у коментарі для «Української енергетики» зазначила, що ідея акцизу на «зелену» генерацію не є новою. Вона уточнила, що всі види генерації сплачують 5% акцизу, і тема введення цього податку для ВДЕ обговорювалась восени 2019 року, коли у «зеленої» генерації ще була надія подолати кризу.

«Тоді у інвесторів залишалися перспективи завершити проєкти, щоб не втратити кошти, отримані від фінансових установ. Інвестори були навіть готові розглядати введення такого акцизу як пакетну умову. Але ситуація змінилася. Уряд погодив Меморандум, у якому щоразу не йшлося про акциз, а тепер, коли ця угода не виконується, вести розмову про акциз – це, щонайменше, вже запізно або зарано».

Депутатка впевнена, що спершу слід виконати Меморандум, а лише потім знову порушувати питання про акциз.

Вона підкреслює, що, по-перше, відповідно до норм податкового законодавства, акциз не має зворотної сили, тому його можна запровадити тільки з початку наступного податкового року, хоча ефективність цього акцизу підлягає сумніву.

«Заходи щодо наповнення бюджету акцизом не вирішать проблему. Без повернення старих боргів це нагадує ситуацію з пенсіонерами: «У нас немає коштів на пенсії, сплатіть податки, а ми вам – пенсію. Ця логіка абсолютно хибна», – зазначає Людмила Буймістер.

Крім того, депутатка вважає, що сектор відновлювальної енергетики формують не стільки економічні чинники, скільки політичні.

«Чим повільніше й гірше розвивається у нас сектор ВДЕ, тим більше ми ставимося до залежності від Російської Федерації, особливо у постачанні ядерного пального для наших атомних електростанцій. Не слід забувати, що наші вугільні електростанції можуть незабаром зупинитися, аби їх врятувати, потрібно витратити багато коштів. Вони є основою наших балансуючих потужностей».

Людмила Буймістер прогнозує, що через кілька років, коли Україні вже не будуть потрібні вугільні балансуючі потужності, відновлювальна енергетика зможе їх замінити теоретично. Але, на її думку, працювати над цим потрібно вже сьогодні.

«Щодо акцизу, я думаю, що в парламенті це питання буде непростим. Дискусії з цього законопроекту відбуваються на фоні інших податкових обговорень, де планується збільшення ренти на видобуток корисних копалин, – прогнозує депутатка. – Коли це обговорюється паралельно, стає зрозуміло, що держава сьогодні думає лише про одне: як заповнити бюджетні дірки, при цьому не погоджуючись на умови МВФ».

Максим Сисоєв: електроенергія з ВДЕ стає «шкідливим» товаром

Партнер міжнародної юридичної фірми Dentons Максим Сисоєв уточнює, що півтора роки тому вже пропонувалася замість зниження «зеленого» тарифу впровадження акцизного податку. Виробники відновлювальної енергії не погодилися на такі зміни, тим часом заборгованість ДП «Гарантований покупець» перед ними тільки зростала.

У липні 2020 року між урядом і двома профільними асоціаціями, що об’єднують значну кількість учасників ринку ВДЕ, було підписано Меморандум. Згідно з його положеннями, виробники енергії з ВДЕ добровільно погодились на зниження тарифів за певних умов. У прийнятому після Меморандуму законі №810 було зазначено, що «зелений» тариф зменшується, при цьому уряд запевнив учасників, що фінансове становище не погіршиться. Про введення акцизу в документах не ішлося.

Зараз у запровадженні акцизного податку юрист вбачає кілька аспектів, які погіршать фінансові умови для виробників відновлювальної енергії, порушуючи обіцяні стабілізаційні гарантії.

«Навіть 3,2% акцизного податку з урахуванням вже зниженого тарифу без механізмів компенсації є новим зменшенням «зеленого» тарифу для виробників енергії з ВДЕ», – відзначає Максим Сисоєв.

Крім того, юрист нагадує, що акцизний податок застосовують до товарів, що є соціально шкідливими або мають надзвичайну рентабельність. Таким чином, акциз формує дохідну частину бюджету та слугує інструментом для обмеження споживання таких продуктів. Наприклад, алкогольних напоїв, тютюнових виробів або традиційної генерації з викопних джерел, що забруднює навколишнє середовище. В частині «зеленої» енергетики його застосування є нелогічним.

Серйозним недоліком юрист вважає відсутність механізму компенсації акцизного податку, оскільки виробники енергії з ВДЕ опиняються в нерівних умовах.

«Традиційна генерація закладає акциз у тариф, збільшуючи ціну на свою продукцію та пропонуючи її на енергоринку. А у «зеленої» генерації встановлений фіксований тариф, і єдиний покупець – ДП «Гарантований Покупець», – підкреслює Максим Сисоєв.

Крім того, за словами юриста, є серйозні регуляторні ризики – «зелені» тарифи знижено, залишається заборгованість за минулий період, й накопичуються нові борги, оскільки рівень оплати в 2021 році за передану в мережу електроенергію складає в середньому близько 90%.

Законопроект №5600 депутати Верховної Ради ухвалили в першому читанні. Проте я не бачу підстав, щоб правку щодо акцизу на енергію з ВДЕ не скасували. Між першим і другим читаннями правки ще будуть розглядатись комітетами», – анонсує Максим Сисоєв активності парламентських груп, бізнес-спільнот та гравців ринку відновлювальної енергетики.

Приморська ВЕС потужністю 200 МВт, Запорізька область. Фото renewables.dtek.com

Андрій Конеченков: зміни умов негативно позначаються на інвестиціях у ВДЕ-проєкти

Голова Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков вважає, що інвестиції у ВДЕ значно знизилися через кілька факторів: зниження «зеленого» тарифу, борги перед виробниками та можливе введення акцизного податку.

Вітроенергетичні проекти, які отримали дозволи на будівництво і підписали договори на продаж електроенергії з «Гарантованим покупцем» минулого року, витратили як мінімум 10% вартості проекту, зазначив Андрій Конеченков.

Враховуючи призупинення кредитування з боку українських та міжнародних банків внаслідок ситуації на енергоринку, експерт сумнівається, що вони встигнуть реалізувати свої проекти за «зеленим» тарифом.

«Зараз в Україні на черзі будівництва стоїть близько 5 тисяч МВт проектів, серед яких біля 600 МВт планують ввести до 2022 року. А решта залишиться без «зеленого» тарифу або вийдуть з країни. Минуле «зелене» тарифування для вітру є найнижчим у порівнянні з іншими видами відновлювальної енергетики, – нагадує керівник УВЕА. – Тому будь-які затримки з фінансуванням чи введення нових податків серйозно впливають на економічну модель. Потрібні додаткові узгодження з банками, а це дуже складний процес, тому вітрова галузь постраждає найбільше».

Водночас Андрій Конеченков прогнозує, що сучасні технології дозволять знизити витрати на проекти завдяки збільшенню одиничної потужності генераторів. Це буде вимагати меншої земельної площі, менших витрат на сам проект та зниження ціни.

«Ефективність таких проектів буде вищою. Ми переходимо на вітроустановки потужністю від 4,5 до 6 мегават. На даний момент ми розглядаємо концепцію переходу після 2022 року від «зеленого» тарифу на контракти на ринку «на добу наперед» з ринковими цінами. Планується також використовувати надбавку за місцеву складову на комплектуючі українського виробництва, що зараз працює у багатьох країнах ЄС, США, Китаї і т.д.», – поділився Андрій Конеченков.

Експерт вважає, що, по-перше, це зменшує залежність бізнесу від держави, по-друге, державі вигідно, коли генерація використовує українські комплектуючі, оскільки виробник платить податки. Завдяки власному виробництву фінанси компенсує або держава, або саме виробництво за свої замовлення додає виробнику частку фінансування.

«Це різні механізми підтримки, ми зараз вивчаємо європейський досвід і хочемо адаптувати його для України. Якщо це вийде, вітроенергетика продовжить розвиток», – сподівається Андрій Конеченков.

Щодо перспектив для сонячної енергетики, Андрій Конеченков вважає, що з зниженим тарифом в Україну будуть заходити лише ті компанії, які готові інвестувати в проекти з більшим терміном окупності, ніж за «зеленим» тарифом.

Його думку поділяють спеціалісти норвезької групи Scatec, які з 2017 до 2021 року побудували в Україні п’ять сонячних електростанцій загальною потужністю близько 340 МВт. Введення цих об'єктів «зеленої» генерації сумарно дозволяє зменшити річні викиди CO2 на 150 тис. тонн.

Шостий проект у Україні компанія Scatec вирішила відкласти на невизначений термін. Будівництво фотоелектричної станції в Херсонській області було призупинено, оскільки нові економічні умови зробили його невигідним. 

Причиною цього інвестори називають ретроспективне зниження «зеленого» тарифу, відсутність аукціонів та нестабільні умови для продовження розробки і будівництва нового проекту.

Відкриття Чигиринської СЕС (Черкаська область) потужністю 55 МВт, яка з 6 липня 2021 року постачає «зелену» електроенергію в ОЕС України. Фото Лариси Білозерової

Аліна Свідерська: акциз на виробників «зеленої» енергії ніяк не покращить інвестиційний клімат в Україні

Генеральна директорка Scatec Ukraine Аліна Свідерська зазначила, що компоненти сталого розвитку інтегровані у всі процеси роботи компанії – від збереження біорізноманіття та поліпшення соціальної сфери до зменшення викидів CO2 на всіх етапах дії Scatec.

«Незважаючи на перешкоди, в рамках проекту «Чигирин» протягом двох років Scatec не тільки побудувала саму СЕС, але також реконструювала стару підстанцію «Орбіта» на суму 111 млн гривень. Також була побудована нова підстанція Грінтеко СЕС та дві повітряні лінії 150 кВ від Грінтеко СЕС до «Орбіти» протяжністю 8 км, – розповіла Аліна Свідерська. – Вся ця робота вимагала належної підготовки та якісного виконання, тож у процесі було залучено 330 працівників».

Реконструйована підстанція «Орбіта», яка забезпечує роботу Чигиринської СЕС. Фото Лариси Білозерової

«Українська енергетика» звернулася до Scatec для оцінки інвестиційної привабливості України.

Аліна Свідерська зазначає, що Україна має великий потенціал у сонячній, вітровій, біо- та гідроенергетиці, відтак компанія планує працювати в Україні щонайменше 25-30 років.

Проте під час реалізації проектів в Україні виникають урядові перешкоди, вказує директорка Scatec Ukraine. Процес ухвалення рішень є громіздким і неясним, а поділ повноважень між урядовими структурами недостатньо чіткий, а існуюча система підготовки та прийняття документів затримує поліпшення інвестиційного клімату в країні.

«Введення акцизу для виробників «зеленої» енергії є ще одним порушенням угод з іноземними інвесторами, і це точно не покращить інвестиційний клімат в Україні. Якщо ситуація не зміниться, нестабільна політика уряду та гірші умови для ведення бізнесу відштовхнуть нових інвесторів від українського ринку», – підкреслює Аліна Свідерська.

Фахівці Scatec вважають, що на формування несприятливого інвестиційного клімату впливають корупційні ризики. У той же час надійна і стабільна правова система пропонує суттєву передбачуваність для сектора ВДЕ, створюючи комфортні умови для інвесторів з точки зору політичних і економічних ризиків країни.

Альона Корогод: акциз для ВДЕ контрастує із Європейським зеленим курсом

«Незважаючи на гучні заяви влади про важливість енергетичного переходу, декарбонізації та необхідності долучитися до Європейського зеленого курсу, насправді спостерігається занепад галузі та криза довіри інвесторів до уряду у сфері ВДЕ», – вважає Альона Корогод, експертка проєкту DiXi Group «Сприяння участі України у Європейському зеленому курсі у сферах енергетики та довкілля», реалізованого за підтримки ЄС та Міжнародного фонду «Відродження».

Експертка називає основні ризики акцизного податку, які можуть призвести до репутаційних і фінансових втрат для України.

По-перше, умови введення акцизного податку не відповідають нормам Закону №810-IX, в якому держава надала гарантії стабільності законодавчих норм, зокрема, податкового режиму, крім випадків зниження або послаблення регулювання. Порушення цих гарантій не тільки зашкодить репутації держави, але й може призвести до витрат за рішеннями судів.

По-друге, скасування акцизної пільги для «зеленої» енергії ставить Україну в протиріччя з прагненнями залучитися до Європейського зеленого курсу та досягти цілі 25% енергії з ВДЕ до 2035 року.

По-третє, таке рішення може спровокувати нову хвилю позовів до суду та міжнародних арбітражів, і, з урахуванням міжнародної практики, зокрема, суперечності з раніше прийнятим законом, міжнародні інвестори матимуть високі шанси на перемогу, що призведе до додаткового фінансового тягаря для держави на виплати за цими позовами.

«На противагу регресу підтримки сектору в Україні, у світі, незважаючи на економічну кризу після COVID-19, активно стимулюють розв