Чи зможе Україна взимку забезпечити безперервне постачання світла та тепла?

08 листопада 2021

У цьому опалювальному сезоні Міністерство енергетики планує маневрувати між обмеженими запасами вугілля, високими цінами на газ та спробами організувати стабільний імпорт електроенергії з Білорусі і Росії.

Ціни на енергоносії в цьому сезоні викликають серйозне занепокоєння у промисловості, а також у виробників тепла та електроенергії: середня ціна газу на європейських біржах перевищує 1000 доларів за тисячу кубометрів, а імпортне вугілля коштує до 200 доларів за тонну. Проте це не єдина проблема цьогорічного опалювального сезону. На початку листопада запаси вугілля на складах теплових станцій, які грають критичну роль у стабільності енергосистеми, виявилися на низькому рівні, значно нижче, ніж заплановано.

Енергосистему можна було б стабілізувати за рахунок імпорту електроенергії з сусідніх держав. Але досягти угоди з Білорусією та Росією щодо поставок виявилося великим викликом, що було підтверджено першим тижнем опалювального сезону.

Цієї зими перед енергетиками постане ряд складних завдань. Окрім звичайної необхідності забезпечити населення теплом і електрикою, енергосистема України повинна пройти важливе тестування, щоб інтегруватися з європейською системою ENTSO-E, що вимагатиме роз’єднатися від енергосистем Росії та Білорусі на кілька днів.

Чи зможе Україна впоратися з цими завданнями, аналізувала "Українська енергетика".

Запаси газу – оптимістичні, але ціна на нього викликає тривогу

За підготовку до опалювального сезону відповідають центральна і місцева влада, постачальники тепла та НАК "Нафтогаз України". Держкомпанія, зокрема, забезпечує накопичення газу у підземні сховища (ПСГ) і постачання ресурсу окремим категоріям споживачів. Влітку уряд поставив перед НАК завдання закачати не менше 17 млрд кубометрів газу, а сама компанія висловила готовність накопичити близько 19,2 млрд кубометрів.

Проте до зазначеної мети не вдалося дотягнути. Перше опалювальне сезона 2021/2022 Україна розпочала з 18,8 млрд кубометрів, а станом на 3 листопада, згідно з даними Міненерго, у сховищах містилося 18,03 млрд кубометрів. Глава правління "Нафтогазу" Юрій Вітренко переконаний, що цих обсягів вистачить для забезпечення проходження зимового періоду.

"У нас достатньо власного газу навіть для покриття потреб населення, бюджетних закладів та енергетичних компаній. Для промисловості, як ми виконуватимемо свої зобов'язання як "постачальника останньої надії", – запевнив він.

Ця впевненість ґрунтується на історичних даних про запаси та споживання газу.

Дані  Energy Map  за період з червня 2014 року до 31 жовтня 2021 року. На початку опалювального сезону 2021/2022 запаси газу у сховищах перевищують показники 2015, 2016, 2017 та 2018 років.

 

Громадяни України використовують газ для промислових потреб, обігріву приміщень та приготування їжі. Газ є також основним паливом в централізованих системах теплопостачання України.

Після запуску газового ринку, ціна на ресурс мала бути приблизно однаковою для всіх цих потреб. Але через різке подорожчання газу на біржах, уряд впровадив цінові обмеження для різних груп споживачів.

Так, для населення діє “запобіжник” у вигляді фіксованої річної ціни. Всі постачальники газу зобов'язані продавати газ за незмінною ціною з травня 2021 року до кінця квітня 2022 року. В рамках цієї угоди підвищувати вартість газу заборонено, незалежно від того, що відбувається на європейських та українських ринках. У листопаді,  ціни на газ залишаються в діапазоні від 7,8 до 13,5 грн за кубометр.

Бюджетні організації можуть отримувати газ у постачальників за ринковими цінами або купувати у НАК "Нафтогаз України" на основі довгострокових контрактів із ціновим показником 16,8 грн за кубометр протягом 15 місяців (до кінця 2022 року). За інформацією "Нафтогазу", на 3 листопада для укладення договорів на постачання газу звернулися 6668 бюджетних установ, що становить близько 87% загальної кількості бюджетних організацій з індивідуальними системами опалення. Щоб прискорити укладання угод та обійти норми закону про публічні закупівлі, регіони оголошували надзвичайний стан. Бюджетники, які досі не уклали договори, отримують постачання газу від "Нафтогазу" як від постачальника останньої надії. У жовтні-листопаді для них ціна також становила 16,8 грн за кубометр.

Комунальні підприємства постачають газ для різних категорій споживачів за диференційованими цінами. Так, для обігріву багатоквартирних будинків газ відпускається за ціною 7,42 грн за кубометр ("обсяг 1"). Для опалення промислових приміщень – за ринковою ціною, яка у листопаді досягла 36,4 грн за кубометр ("обсяг 2"). Для бюджетних установ – за ціною 16,39 грн за кубометр ("обсяг 3"). Постачальники тепла постійно скаржаться, що їм виділяють недостатню кількість "пільгового" газу, змушуючи купувати "ринкове" паливо. Однак у "Нафтогазі" запевняють, що ресурс надається відповідно до історичних показників споживання теплокомуненерго за останні три роки. Отже, його повинно вистачити для всіх потреб.

Незважаючи на суперечки, тепловики активно запускають опалення по всій Україні. Станом на 5 листопада, середній відсоток підключення житлового сектора до теплопостачання в країні становить 90%. Не досягли 100% лише через те, що в південних областях погода дозволила почати запуск теплопостачання тільки в листопаді. Кожен регіон самостійно вирішує, коли розпочати опалювальний сезон. Тепло подається, якщо протягом трьох днів середня добова температура залишається нижче 8 градусів. Це також дозволяє зекономити дорогоцінний газ.

Єдина категорія споживачів, що змушена платити ринкову вартість газу – це промисловість. Для них ціна перевищила 35 грн за кубометр. За даними аналітичних панелей "Нафтогазу", вартість газу в цьому випадку майже у 6 разів вища, ніж минулого року! Висока ціна опосередковано вплине і на населення: це відобразиться на підвищенні вартості товарів, у ціни яких вже закладено газ. У Європі, де ситуація не краща, починають з’являтися перші заходи для підтримки бізнесу в умовах високих цін. Зокрема, Європейська комісія представила ряд механізмів для обмеження цін для домогосподарств та промисловості, які можуть бути імплементовані в країнах-членах ЄС.

Запаси вугілля на критично низькому рівні

Якщо газ дорогий, але принаймні його достатньо, то ситуація з вугіллям є вкрай критичною.

Міністр енергетики Герман Галущенко 10 серпня затвердив необхідні дані щодо обсягів ресурсів на складах по місяцях. А реальні запаси можна було спостерігати на сайті міністерства, але з 26 жовтня Міненерго почало приховувати ці інформацію, перетворивши статистику на графіки "Щоденний стан постачання та накопичення вугілля".

Проте, незважаючи на все, можна підрахувати запаси вугілля на ТЕС й порівняти з планами. Згідно з даними Міненерго, на початку листопада на теплових електростанціях (без урахування ТЕЦ) повинно бути 2,4 млн тонн пального. Насправді на ТЕС наявно лише 506,4 тис. тонн, що є майже в п'ять разів менше запланованого обсягу.

Минулого року запаси вугілля на початку жовтня були майже у чотири рази більшими, проте навіть тоді були проблеми з забезпеченням нормального функціонування енергосистеми, зазначає експерт DiXi Group Богдан Серебренніков.

"Враховуючи попередній досвід, можна очікувати складнощі у забезпеченні стабільної роботи енергосистеми та електропостачання споживачів в опалювальному сезоні 2021/22 років", - наголошує експерт.

Наприкінці жовтня у Міненерго заявили, що розраховують на імпорт вугілля з Польщі, Казахстану та Південно-Африканської Республіки. Також передбачався імпорт з Росії, який мала здійснювати приватна компанія ДТЕК.

Проте не все зможе надійти. Принаймні два канали поставки заблоковані через недружні дії Росії. 29 жовтня стало відомо, що Мінекономіки РФ не надало квоти на експорт енергетичного вугілля в Україну, а також країна-агресор блокувала залізничні перевезення з Казахстану.

Чому не вдалося накопичити вугілля в період низького попиту? В Міненерго покладають відповідальність за зрив графіків на генеруючі компанії. Кабінет міністрів разом з енергетичним регулятором, згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони, повинні до 15 листопада провести перевірки генеруючих компаній на дотримання ліцензійних умов щодо забезпечення гарантованих запасів пального. В свою чергу, у ДТЕК скаржаться на те, що не змогли підготуватися до сезону через низькі оптові ціни на електроенергію.

Незважаючи на це, наслідки спостерігаються. 2 листопада, через брак вугілля та недоступність потужностей ТЕС, Україні потрібно було активізувати аварійну допомогу.

Для порятунку енергосистеми використовуватимуть атомні станції і газ

Незважаючи на складні умови для проходження зими, у Міненерго намагаються зберігати позитивний підхід.

"Ми усвідомлюємо, що це серйозний виклик для проходження цієї зими, проте ми впевнені, що зможемо пройти її спокійно і вийдемо ще сильнішими", – заявив міністр під час сеансу запитань до уряду 5 листопада.

Які заходи пропонує міністр для вирішення проблем? По-перше, цієї зими планують максимально завантажити атомні блоки. За його словами, у холодні місяці планується включити 14 з 15 блоків АЕС. Як повідомив в.о. президента ДП "НАЕК "Енергоатом" Петро Котін, цією командою компанія розраховує пропрацювати цілий квартал.

"Як бачите, "Енергоатом" працює на максимумі. Ми плануємо працювати 14-ма блоками протягом принаймні трьох місяців", – зазначив Котін.

Проте, активізація атомних блоків може не вирішити проблеми енергосистеми. На думку Богдана Серебреннікова, навіть робота 14 або всіх 15 атомних блоків не гарантує надійну роботу енергосистеми, оскільки головною проблемою залишається відсутність достатніх маневрених потужностей для оперативного балансування роботи системи.

"Основним складом аварійних потужностей нині є ТЕС, які неготові до роботи через брак пального на складах", – пояснює експерт.

Крім того, ЗМІ отримали інформацію, що заяви Галущенка та "Енергоатома" можуть бути нераціональними. Згідно з графіком ремонту енергоблоків АЕС, від 4 жовтня, передбачені ремонти на Рівненській, Запорізькій, Южноукраїнській та Хмельницькій електростанціях.

Натомість є й альтернативний сценарій порятунку енергосистеми – запуск генеруючих установок на базі дорогого газу. Логіка проста: більше витрат газу означає вищу ціну на електроенергію. В Міненерго обіцяють, що таку опцію буде вжито лише як "допоміжну послугу" для балансування. "Укренерго" надасть очікувану структуру генеруючого обладнання, яке буде працювати на газу, а також прогнозні обсяги води з листопада по березень. "Нафтогаз" приготуватиме угоди з графіками виплат за газ. Жодних знижок для енергетичних компаній не передбачається.

Разом з тим, президент DiXi Group Олена Павленко вважає: якщо зима буде холодною або станеться якась аварія, запаси газу можуть не вистачити. І ці запаси не можуть слугувати заміною вугіллю. Проте альтернатив для енергетиків не так багато. Всі енергоресурси в цьому році є важкодоступними.

"Цьогорічна ситуація складається так, що все відбувається одночасно. Було вже особливості нестачі одного або іншого ресурсу, але тепер ми обмежені у виборі, бо більшість ресурсів важкодоступні. Отже, в нашому розпорядженні залишаються або дорогий газ, або вугілля, яке почали купувати й азіатські країни", – додає експерт.

Чому імпорт електроенергії – не найкращий варіант?

Цього року ситуація змінилася. Україна кілька років тому вирішила інтегруватися з енергосистемою Європейського Союзу, відомою як ENTSO-E. На цей момент, за словами "Укренерго", для цього фактично все готове. Необхідно лише пройти останнє випробування для нашої енергосистеми. В його рамках, Україна в парі з Молдовою (яка теж прагне до ENTSO-E) має від’єднатися від інших країн та працювати автономно на своїх запасах міцності протягом кількох днів. Богдан Серебренніков зазначає, що критична ситуація із запасами вугілля ускладнить проходження цього тесту.

"Враховуючи, що тестування триватиме лише декілька днів, протягом зимового та літнього холодів, є шанси на його успішне прохождение. Але це не виключає необхідності виправлення ситуації із запасами вугілля на складах ТЕС", – додає експерт.

Щоб заощадити дефіцитне вугілля для роботи в ізольованому режимі, теоретично можна максимізувати постачання з сусідніх держав. Але навряд чи це може влаштувати Росію та Білорусь. Так, на початку листопада вони блокували експорт електроенергії в Україну через скасування аукціонів.

"Компанія "Інтер РАО" 20 жовтня оголосила аукціон на продаж електроенергії, але 21 жовтня він був скасований. Також в листопаді не буде імпорту електроенергії з Білорусі, оскільки відповідні аукціони не були проведені", – розповів голова парламентського комітету з енергетики та ЖКП Андрій Герус.

За його словами, з 6 листопада ситуацію вдалося поліпшити. Україна розпочала отримувати електроенергію з Білорусі. З імпортом очікується зростання, вже з 8 листопада він сягнув 400 МВт. Але немає жодних гарантій, що поставки не можуть бути припинені взимку, оскільки для Росії та її союзниці Білорусі енергоресурси стали політичним інструментом, а не ринковим товаром.

З 9 листопада в Україні очікується похолодання. Навантаження на енергосистему лише зростатиме. Для енергетиків виникнуть нові виклики, для які наразі не передбачено стабільних рішень. У той же час у "Укренерго" запевняють, що наразі немає сценаріїв для відключення споживачів, але ситуація може швидко змінитися.

Споживачі, скоріш за все, відчують це наприкінці, тому графіки відключень спершу стосуються промислових споживачів. Якщо знадобиться відключати домогосподарства, найбільше постраждають ті, хто використовує електричне опалення. Інші споживачі матимуть, можливо, відключення електроенергії, проте зможуть залишитися з теплом.

Руслана Чечуліна, спеціально для "Української енергетики"

Теги:зимаопалювальний сезоненергопостачанняелектропостачанняПоділитись