Чи будуть кіловат-години нас зігрівати?

04 липня 2020

Незабаром українці отримуватимуть рахунки не за кубометри природного газу, а за його кіловат-години. Які переваги це матиме для споживачів?

Іноді, щоб закип'ятити воду для чаю на газовій плиті, достатньо кількох хвилин, а іноді здається, що вода не закипає ніколи. Експерти стверджують, що це пов'язано з якістю блакитного палива. Прогнозують, що вона покращиться після підписання та реалізації прийнятого Верховною Радою законопроєкту, який передбачає облік та розрахунки за природний газ в енергетичних одиницях.
Отже, Кабмін ухвалюватиме рішення про перехід на розрахунки та балансування на ринку природного газу під час транспортування, зберігання, розподілу, видобутку, купівлі-продажу, постачання та споживання газу в енергетичних одиницях. Споживачів інформуватимуть у платіжках про спожиту теплову енергію в кіловат-годинах. Розгляньмо, для чого потрібні ці зміни.

Коли газ з ЄС досягає нашого кордону, його обсяг переведений вручну, із застосуванням коефіцієнтів, з енергетичних одиниць газу в метричні...

Нормативи: наші та європейські

Природний газ на українському ринку постачається з двох джерел: власного видобутку та імпорту. За вітчизняне паливо розрахунки здійснюються на основі кубометрів, тоді як газ, що постачається з європейських торгових майданчиків, - за кіловат-годинами, тобто в європейських країнах паливо вимірюється не в обсягах, а в теплових одиницях. 

“Отже, коли газ з ЄС досягає нашого кордону, обсяг переводять вручну, із застосуванням коефіцієнтів, з енергетичних одиниць газу в метричні”, - зазначає Максим Білявський, провідний експерт енергетичних програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова. Експерт зауважує, що європейські енергоринки говорять мовою енергетичних одиниць, в той час як Україна - метричних, і використовують перекладача, який не завжди здатний якісно виконати цей переклад. Цей бар'єр тепер потрібно зняти. Перехід на кіловат-години означає, що Україна перейде на вимірювання, які використовуються в Європі, що спростить ситуацію, усунувши необхідність перетворення в кубометри.  

“Це дозволить гармонізувати українське законодавство з європейським і завершити реформування газового ринку, усунувши бар'єри для інтеграції з європейськими ринками, де газ та електроенергія оплачуються в кВт·год”, - говорить Денис Сенектутов, голова Асоціації газового ринку України.  

Водночас він зазначає, що з технічної точки зору нових змін не відбудеться, оскільки оператори газорозподільних мереж (ГРМ) з 2016 року вже виконують технічну частину розрахунку обсягу енергії в об'ємі газу. “Під час імпорту газу до України контракти укладаються саме в енергетичних одиницях, - додає голова Асоціації. - Клієнти газорозподільних компаній отримують інформацію в квитанціях про обсяг енергії у кВт·год для зручності порівняння.”

Втім, заступник начальника департаменту енергоефективності НАК “Нафтогаз України” Олексій Хабатюк вважає, що зміни у законодавстві не призведуть до дотримання європейських норм. “Законопроєкт № 2553 передбачає змінити Закон України “Про митний тариф”, але пропонує визначити як додаткову одиницю не “ТДж”, а “кВт·год” без зазначення методу визначення кількості енергії природного газу (за нижчою чи вищою теплотою згорання), - зауважує він. - Прийняття норми в такому вигляді створить невідповідність із вимогами Угоди про асоціацію та правову невизначеність, що може призвести до ускладнень у практичному застосуванні та зловживань.” 

Метрична система дозволяє “гуляти” якістю газу й постачати українцям паливо з найнижчою теплотою згорання (7600 ккал на м3), оскільки це закладено в наші нормативи.

Корупційні можливості

Незалежні експерти переконані, що перехід від кубометрів до кіловат-годин на кордоні означає не лише математичні ускладнення, а також можливість для маніпуляцій. Саме тому уніфікація одиниць вимірювання з ЄС може насправді принести більше користі, ніж виглядає на перший погляд. 

“При прийомі ресурсів з Європейського Союзу, обсяг якого переводять із енергетичних одиниць у метричні, через коефіцієнт переведення закладається певна похибка. Застосування коефіцієнтів на великих обсягах газу (а ми імпортуємо щонайменше 8-12 млрд м3 щорічно) означає можливість маніпуляцій, в тому числі з боку великих трейдерів,” - підкреслює Максим Білявський. 

Крім того, метрична система дозволяє “грати” якістю газу, постачаючи українцям паливо з найнижчою теплотою згорання (7600 ккал на м3), строго регламентованою нашими нормативами. Якою є енергетична система вимірювання газу? Це обрахування кількості тепла або кілокалорій, які виділяються під час згорання одного кубічного метра пального. “Проте не всі українські компанії дотримуються вимог щодо якості природного газу, хоча всі вони формально відповідають державному стандарту, постачаючи газ із найнижчою прописаною теплотою згорання - 7600 ккал/м3”, - пояснює експерт. Відповідно до європейських норм теплота згорання постачаного споживачам природного газу повинна становити щонайменше 9000 ккал/м3.

“Крім того, я не переконаний, що кожен газовидобувник дотримуватиметься навіть базових норм, оскільки для цього необхідно використовувати відповідне обладнання,” - продовжує Максим Білявський. Для цього потрібно впроваджувати системи комплексної підготовки газу та осушування, застосовувати фільтри та системи контролю. Це обладнання в реальному часі виконує кількісний й якісний аналіз складових частин природного газу. “Отже, існування метричної системи вимірювання газу в великому транспортному колі є причинами для корупції,” - підсумовує Максим Білявський. У результаті прийняття законопроєкту можливості для маніпуляцій з переведенням обсягів газу з енергетичної системи в метричну зникнуть, вважає він.

Водночас підвищиться відповідальність компаній-виробників, і з'явиться спільний формат для діалогу між українськими газовидобувними компаніями та єдиним європейським газовим ринком, зазначає Максим Білявський. 

Запровадження енергетичної системи вимірювання обсягів газу надає споживачам право платити справедливу ціну за якість товару...

Платити за тепло, а не за обсяг

Які зміни чекатимуть споживачів після того, як вони почнуть платити не за кубометри газу, а за теплову енергію у кіловат-годинах?

“Суть переходу на теплові одиниці полягає в тому, щоб споживач платив за реальну енергію і не переплачував за те, чого не отримує,” - зазначає Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, наголошуючи на доцільності змін.

Багато людей, особливо взимку, скаржаться на те, що газ згорає, але тепла недостатньо, відзначає Максим Білявський. На його думку, це може бути викликане кількома факторами, одним з яких є неналежна експлуатація газорозподільних мереж (ГРМ). “Газорозподільні мережі - це сегмент системи, що приєднаний до газотранспортної системи. Неналежна експлуатація ГРМ призводить до накопичення вологи на внутрішніх стінках трубопроводів, що може призводити до гідратних утворень. Це зменшує перетин трубопроводу, що погіршує тиск. На це можуть закривати очі під час перевірок газового видобутку,” - зауважує експерт. У результаті споживач сплачує більше, але отримує менше тепла від спалювання газу.

Запровадження розрахунків за кіловат-години дозволить споживачам платити за кількість тепла, яке виділяється при згоранні одного кубічного метра газу. “Це підвищить відповідальність виробника природного газу перед споживачем, - пояснює Максим Білявський. - Споживач на енергетичному ринку, згідно європейських практик, повинен мати пріоритет.” 

Розглядаючи думки Асоціації газового ринку України, вважаю, що перехід на кіловат-години враховуватиме якість газу в ціні. “Споживачі платитимуть за енергію, а не за обсяг,” - каже Денис Сенектутов. Це також розв'язує проблему, коли споживачі платять однакову вартість за газ з різними теплоздатностями. Крім того, зазначає голова Асоціації, споживач отримуватиме можливість легко порівнювати ціни на газ та електроенергію, обираючи вигідніший енергоресурс. Наприклад, станом на початок червня середня ціна на газ становила 0,26 грн. за кВт·год, тоді як електроенергія коштувала п’ять разів дорожче — 1,36 грн. за кВт·год.

Інвестпрограми і ремонти

Необхідність постачання якісного ресурсу буде стимулювати газорозподільні компанії вкладати кошти в оновлення своїх фондів. “Більше 80% основних фондів ГРМ України застарілі та експлуатуються понад 35 років,” - зізнає Максим Білявський. “Тому продовжувати застосування застарілого обладнання більше неможливо. Сподіваюсь, що енергетична система вимірювань обсягів газу стане додатковим стимулом для покращення господарських стандартів,” - додає він. 

Як вважає експерт, оператори ГРМ зможуть оптимізувати витрати на технологічні цілі (боротьба з втратами, їх локалізація тощо). Це позитивно відобразиться на зростанні програм капітального ремонту якості та инвествування, оскільки постачальникам газу для ліквідації технічних причин, через які виникають втрати, буде потрібна додаткова фінансова підтримка. 

Потрібен контроль за якістю

Споживачам обіцяють якісний газ. Проте, хто і яким чином контролюватиме цю якість? Чи готова країна до переходу на кіловат-години?

“Безумовно, перехід на енергетичну систему вимірювання обсягів газу вимагатиме додаткових витрат на обладнання (хроматографи, вологоміри), - зазначає Максим Білявський. - Але ці витрати не повинні лягати на плечі операторів ГТС.” Чому? Оскільки, на думку експерта, метрологічна система та її забезпечення знаходяться на належному рівні та сертифіковані. Система управління виробництвом в Україні відповідає стандартам ISO 9001 і OHSAS 150001. Тобто в ГТС все в порядку. “Газотранспортна система вважає, що вона готова до переходу з моменту адекватної підготовки на енергетичні одиниці вимірювання ще щонайменше з 2016 року. Чому це не було впроваджено? “Це, напевно, питання політичної природи,” вважає експерт.

З його слів, основною вразливістю залишаються газовидобувні компанії. “На мою думку, цих компаній отримували надприбутки в минулі роки за рахунок підвищення цін на газ для населення, тому тепер їм час інвестувати ці надприбутки в інтереси споживачів,” - коментує Максим Білявський. “Споживачеві природний газ необхідний, тому що без досконалого ринку природний газ не матиме цінності. Споживачі стали вимогливими, і це безумовно стосується якості. На це слід звертати увагу: бізнесу, трейдерам, газовидобувним компаніям,” - зауважує він.

Газ з різних родовищ природно має різну якість. Наприклад, у грудні 2019 року калорійність газу в Донецькій області становила 8,327 Мкал на кубометр, а в Закарпатті - до 8,189.

Водночас зростають вимоги до якості ресурсу, що постачають споживачам, вважається, що газовидобувні компанії будуть змушені інвестувати більше коштів для забезпечення товару відповідної якості, підкреслює Максим Білявський. “Уявіть собі сироробні заводи, які отримують молоко, з якого можуть виготовляти якісні сири, як в Італії, - говорить він. - Однак цим заводам потрібно модернізувати обладнання, щоб конкурувати з італійськими сирами на німецькому ринку. Молоко на вході таке ж, але питання в технології. Те саме стосується газу.” Склад газу різний, але стандартні технології його комплексної підготовки можуть вирішити всі суперечності, виникаючи з компонентного складу. Причина у відсутності бажання запроваджувати їх (в частині додаткових витрат). 

Що відбудеться з тарифами 

Очевидно, що додаткові витрати на досягнення оптимальної якості газу має покривати хтось. Зазвичай, до цього звикли покладати всі витрати на споживачів. Чи готові оператори та регулятор до цього?

За словами Максима Білявського, оскільки мова йде про натуральні монополії газорозподілення, оператори ГРМ не мають можливості встановлювати тарифи самостійно, оскільки це робить НКРЕКП. Проте ці компанії підвищуватимуть інвестиційну програму, що вплине на розрахунок тарифів НКРЕКП. В результаті, у Комісії будуть підстави для підвищення тарифів для цих операторів. “Але чи піде на це регулятор, враховуючи політичну обстановку? Це питання все ще залишається відкритим,” - додає експерт.

“При збереженні соціальних зобов'язань ціна визначатиметься формулою, викладеною в ПКМУ №867,” - коментує питання тарифів Денис Сенектутов. Після скасування ПСО, розмір роздрібної націнки визначатиметься ринковими факторами і залежатиме від ринкової моделі.

До речі, за словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, ринкова ціна на газ для населення призведе до зниження тарифів на комунальні послуги, оскільки нинішня ціна газу практично вдвічі нижча від тарифів. 

Якщо споживач матиме можливість точно, за допомогою лічильників, зафіксувати, скільки саме він спожив газу в теплових одиницях...

Зміни на папері та в реальності

Згідно з законопроєктом облік газу в енергетичних одиницях може запрацювати з квітня 2021 року. Проте представники Асоціації газового ринку України переконані, що комерційні розрахунки в кіловат-годинах можуть бути запроваджені до початку нового опалювального сезону (2020/2021).

Водночас незалежні експерти вважають, що терміни впровадження залежать від державної політики щодо даного законопроєкту. Він може бути підтверджений, але важливо, чи матимуть контролюючі органи необхідні інструменти, щоб забезпечити дотримання закону на ринку. “Прийняття цього закону недостатньо для роботи всієї системи,” - вважає Максим Білявський. Він вважає, що з 1 жовтня поточного опалювального сезону система може перейти на енергетичну методику.

“Споживачі можуть отримати вигоду з прямого законопроєкту, якщо всі процедури будуть виконані належним чином,” - добавляє Володимир Омельченко. “Споживач матиме можливість за допомогою лічильників чітко фіксувати, скільки він споживав газу в теплових одиницях.” Хоча експерт наголошує, що зміни мають певні технічні проблеми переходу, тому нововведення можуть не запрацювати так швидко, як би хотілося. Наша мета - створити нормальний конкурентний ринок. Для цього важливо, щоб на ринку працювало якомога більше європейських компаній за зрозумілими для них правилами та технічним обліком, вважає Володимир Омельченко. 

“Перехід на облік газу в одиницях енергії, безумовно, потрібен, але він повинен бути зламаним, а не за принципом ‘головне втягнутися в бій, а там побачимо,’ - зазначає Олексій Хабатюк. Він вважає, що ідея переходу є надто перебільшеною для розвитку ринку газу в Україні і виконується поспішно для розв'язання проблем однієї групи учасників ринку газу, при цьому ігноруючи інтереси споживачів.

Оскільки нині українці в багатоквартирних будинках не забезпечені індивідуальними газовими лічильниками, а мережі та обладнання газопостачальників застаріли, ще зарано говорити про справедливий облік і якість газу. Ймовірно, це триватиме до тих пір, поки ринок газу не стане справжнім конкурентним. І просто запровадження кіловат-годин не зможе ані зігріти споживачів, ані зменшити їх рахунки за газ.

Світлана Олійник спеціально для “Української енергетики”

Поділитися публікацією