Чи зобов’язана ОТГ компенсувати доставку газу своїми мережами?

30 січня 2021Світлана Олійник, спеціально для “Української енергетики”

Громади виступають проти плати за розподіл газу через власні трубопроводи

Рукшинська ОТГ у Чернівецькій області першою в Україні вирішила довести, що частина газорозподільних мереж є її власністю та має намір укласти угоду оренди з АТ "Чернівцігаз".

Аналогічну ініціативу запровадила Мукачівська міськрада, де депутати проголосували за повернення територіальній громаді певних підводних газових мереж. Зокрема, на позабалансовий облік передали вуличні газопроводи загальною довжиною понад 64 км, а також деякі газорегуляторні пункти та компресорні станції.

“Українська енергетика” досліджує, кому насправді належать газові мережі в межах ОТГ і які можуть бути наслідки їх “повернення” громаді.

Тариф на газ та акції протесту

Зростання цін на газ після впровадження ринку газу для побутових споживачів з 1 серпня 2020 року, а також підвищення тарифів на розподіл газу з 1 січня 2021 року (в середньому на 74% в порівнянні з тарифами, що діяли у липні 2020 року), призвело до хвилі обурення серед населення. Люди в багатьох містах і селах влаштували акції протесту. Наприклад, в Полтавській області близько 300 осіб перекрили трасу Київ-Харків біля села Засулля, що в Лубенському районі. Протестувальники вимагали перерахунку рахунків за розподіл газу та зниження тарифів, які для "Лубнигазу" підвищилися з 1,464 до 2,94 грн за кубометр на місяць. Протести також відбулися в Чернівецькій області, де тариф "Чернівцігазу" зріс на 104%. Це стало причиною перекриття траси Чернівці - Івано-Франківськ жителями п’яти населених пунктів області.

В уряді намагалися стримати протестні настрої населення, запровадивши максимальну ціну на газ для побутових споживачів з лютого по 31 березня у розмірі 6,99 грн/куб. м, а на розподіл газу Регулятор (НКРЕКП) обмежив тариф до 1,79 грн/куб. м. Однак це не суттєво зменшить суми в платіжках звичайних українців.

“Зменшення, запроваджене Кабінетом Міністрів, стосується тільки побутових споживачів, – зазначає Олег Пендзин, виконавчий директор ГО “Економічний дискусійний клуб”. – А для підприємств житлово-комунального господарства, зокрема тих, що формують тариф на тепло та гарячу воду, ціна залишилася незмінною. Більш того, фіксована ціна за газ близько 7 грн/куб. м не включає витрат на транспортування газу. Отже, фактична ціна за газ як товар і за постачання досягне 8,5-9 грн/куб. м. І навіть якщо платіжка, завдяки обмеженню ціни, стане меншою на 200-300 грн, це не вирішує проблему можливості сплати населенням комунальних послуг. Отже, заборгованість за ЖКП до кінця опалювального сезону продовжить зростати. Водночас загальний обсяг субсидій на цей рік зменшено в порівнянні з попереднім, тому не всі, хто потребує субсидії, можуть їх отримати.”

Єдиним виходом для українців залишається економити, де тільки можливо. Декілька територіальних громад в Україні ініціювали процес повернення частини газорозподільних мереж у свою власність, оскільки ці труби свого часу були встановлені за кошти місцевих мешканців. А це, на переконання людей, означає, що вони не повинні платити газовикам за доставку пального, а навпаки – газовики повинні платити їм за оренду їхнього майна.

“Коли українцям почали надсилати рахунки за транспортування газу, до мене звернулися мешканці з питанням, що робить керівництво ОТГ, аби люди не платили стільки за газ, – розповідає Олег Горбатюк, голова Рукшинської ОТГ, – оскільки розподільна газова система на території громади (включаючи частину центрального газопроводу, що веде газ до шести населених пунктів ОТГ) була збудована за кошти місцевих жителів. У кожному з шести сіл ОТГ – Рашків, Гордівці, Чепоноси, Пригородок, Орестівка, Рукшин – свого часу був створений кооператив, і газові труби прокладали за рахунок внесків їх членів. Ні держава, ні ДП “Укргазмережі” не покрили ці витрати.”

Додамо, що на початку 2000-х років держава виділила 400 млн грн на прокладання газових труб у п’яти західних областях (включаючи Чернівецьку). Однак пізніше, через виявлені КРУ порушення, суму збитків оцінили у 134 млн грн. В УМВС України в Чернівецькій області було порушено кримінальну справу за фактом зловживань під час будівництва та підключення газопроводів. Особливо багато питань виникало щодо підвідних мереж. За словами тодішнього начальника УМВС України в Чернівецькій області, посадові особи змінювали акти про здачу газопроводів.

У 2020 році керівництво ОТГ почало збирати документи, які підтверджують, що газові труби належать громаді. Все для того, щоб повернути газорозподільні мережі в комунальну власність громади. Для цього довелося працювати в архівах, шукати рішення сесій про передачу мереж на баланс, оскільки процес відбувався в кілька етапів. Спершу труби, збудовані за рахунок людей, передавалися на баланс ДП “Укргазмережі”, а згодом – на баланс сільських рад, говорить голова Рукшинської ОТГ. Однак зрештою вони опинилися знову на балансі газовиків. Яким чином?

“Тоді була вказівка згори: якщо хочете газ, потрібно робити так. І люди погодились, тому що, по-перше, труби тоді віддавало державне підприємство, а, по-друге, мешканці прагнули якомога швидше отримати газ. А коли виникло приватне підприємство ПАТ "Чернівцігаз", у селян виникли питання щодо власності газових мереж, адже виходило, що на майні, яке було придбано за їх кошти, заробляють конкретні приватні особи. Найбільше це обурило людей, коли з'явилося тариф за транспортування газу, адже у 2000-х роках селяни, які бажали “провести” газ у свої будинки, сплачували за це в середньому по 1,5-2 тисячі доларів,” – підкреслює Олег Горбатюк.

Вартість труб і робіт стартувала від 600 доларів. Навіть ця сума на той час була значною. Деяким мешканцям довелося продавати корів, щоб сплатити свій пайовий внесок.

Чиї газові мережі в селах?

Голова ОТГ зачитує знайдені в архівах документи: “передати безкоштовно, без переходу права власності, з балансу Пригородоцької сільської ради на баланс ‘Чернівцігаз’, для забезпечення постачання, розподілу природного газу, газопроводи та споруди по селу Пригородок Хотинського району… Загалом на понад 27 тисяч грн”. Ще один документ: “...передати без переходу права власності на баланс та в користування Чернівецької філії ДП ‘Укргазмережі’ з балансу Рукшинської сільської ради газопроводи та споруди на них балансовою вартістю 667 тисяч грн для проведення постачання, розподілу природного газу та технічної експлуатації, а саме… (зазначено, які саме газопроводи, їх метраж, діаметр тощо, – ред.).

Отже, виходить, труби є власністю громади, і нічого повертати не потрібно?

“Рукшинська ОТГ стала першою в Україні, що розпочала процес повернення частини газових мереж, – зазначає Василь Гостюк, депутат Чернівецької обласної ради VII скликання, який ініціював цей процес. – Окрім Рукшинської, аналогічну діяльність вирішили реалізувати Великокучурівська та Острицька ОТГ. Проте термін “повернення” для всіх має різні значення. Був складний період, коли на підставі актів передачі газові розподільні мережі, прокладені за кошти мешканців, передавалися на баланс газових районних служб. Однак їх власниками залишаються громади, тому нічого повертати не потрібно. “Повернення” полягає в коректному оформленні мереж на балансі ОТГ.”

Олег Горбатюк додає, що у наведених документах про передачу на баланс зазначена початкова вартість мереж, тоді як реальна була значно вищою. “Справа в тому, що коли 'Чернівцігаз' приймав трубопровід на баланс, вони не враховували витрати на проектно-кошторисну документацію, роботи, а враховували лише вартість труб. Щоб виправити цю ситуацію, керівництво ОТГ зібрало всі документи, що стосуються газових мереж в ОТГ, і створило комісію, яка оцінить реальну вартість газопроводів та корректно їх оформить на своєму балансі.”

“Станом на сьогодні ми вже зібрали в архівах рішення по газопроводах на території громади, створили комісію й готові підписати угоду з експертами, які оцінять наше майно. Коли ми працювали над генеральним планом ОТГ, отримали частину документів, у яких є планування схем газопроводів по кожному населеному пункту. Отже, зібрано пакет документів, з яким можемо діяти далі. Це була нелегка робота, адже минуло більше ніж 10 років з часу, коли газопроводи були передані газовикам. У деяких міських радах документи було втрачено – їх потрібно було шукати в архівах, голови деяких кооперативів померли. Через це підготовчий етап забрав багато часу,” – ділиться голова Рукшинської ОТГ.

ОТГ як орендодавець газових труб?

Які будуть подальші кроки громади? Після проведення кошторисно-експертної оцінки газових мереж, розташованих на території ОТГ, її керівництво планує звернутися до АТ “Чернівцігаз” для підписання договору оренди цих газорозподільних мереж. Люди також прагнуть отримати грошову компенсацію за час фактичного користування комунальним майном ОТГ до моменту укладення угоди оренди.

“Багато мешканців, які колись платили за проведення газових труб, висловлюють наміри повернути мережі, – каже Олег Горбатюк. – У нас немає такої мети. Газотранспортні системи вимагають якісного обслуговування фахівцями. Ми це усвідомлюємо. Більше того, я пояснюю мешканцям, аби вони регулярно платили за транспортування газу, тому що інакше до них можуть застосувати жорсткі санкції, відключити газ, а за повторне підключення доведеться платити, отже, не платити – це не вихід. Потрібно йти законним шляхом. Але якщо ми платимо за транспортування газу системою, яку ми побудували, то, будь ласка, платіть нам за користування нею.”

У громаді сподіваються отримати орендну плату від газовиків, щоб мати гроші на вивезення сміття, вуличне освітлення, покращення доріг та інші потреби.

“Громадам не потрібно забирати ці газові мережі, припиняти користуватися відповідними обслуговуючими компаніями, адже для цього потрібно мати ліцензію, – додає Василь Гостюк. – Тому громади не зможуть забезпечити обслуговування цих мереж. Їх слід передати в оренду, як і будь-яке інше майно громад, для платного строкового користування. На сьогодні ці газопроводи знаходяться у безкоштовному користуванні газових монополістів.

Однак для передачі мереж в оренду ОТГ спершу повинні провести інвентаризацію та експертно-грошову оцінку цих мереж (для визначення розміру орендної плати).

“Не думаю, що газовики охоче підпишуть угоду чи будуть платити за користування цими мережами, – каже Василь Гостюк. – Якщо фактичний користувач відмовиться укладати таку угоду, це його право, але це не перешкоджає зверненню до суду про стягнення плати за користування трубопроводом. Мінімальний розмір оренди комунального майна визначається Законом про оренду державного та комунального майна. Користування підтверджується платіжками, які газовики виставляють за транспортування газу. Газ – це специфічний товар, його не можна просто привезти в мішку чи коробці. Його можна постачати лише певним чином – використовуючи газопроводи. Якщо ж останні не належать постачальнику, на якій підставі він користується цим майном?”

Повернення мереж з погляду газорозподільної компанії

“Утримання на балансі АТ “Чернівцігаз” газорозподільних мереж Чернівецької області регламентується договорами господарського відання, – пояснює Вікторія Голодняк, начальник управління зовнішніх комунікацій РГК “Чернівцігаз”. – Це одна з моделей взаємовідносин між власниками мереж та оператором ГРМ, що передбачена Кодексом ГРМ. Незалежно від форми договору, мережі залишаються у власності громади. Іншими словами, АТ “Чернівцігаз” не може повернути те, що вже належить місцевим громадам.”

Цю думку підтвердили також в Міністерстві енергетики: “Незалежно від форми договору, мережі залишаються у власності громади.”

У той же час міністерство зазначило, що громада як власник має право контролювати технічний та експлуатаційний стан газорозподільних мереж, ефективність їх використання та цільового призначення. У разі втрати (пошкодження, знищення), неналежного використання майна з вини користувача (Оператора ГРМ) громада вправі вимагати відшкодування завданих збитків.

“Оператор ГРМ, як користувач, проводить технічне обслуговування майна за свій рахунок, забезпечує умови безпечної та безаварійної експлуатації майна, – зазначили в Міністерстві енергетики.

Проте головне питання в цій ситуації – чи буде оператор ГРМ платити за користування трубами громади?

“Загалом, діяльність газорозподільної компанії АТ “Чернівцігаз”, як і будь-якого оператора ГРМ, полягає у виконанні технічних робіт з обслуговування газорозподільних мереж для забезпечення їх безперебійного та безаварійного використання. Тому пропозиція нарахування плати “Чернівцігазу” за використання газових мереж є абсурдною, – коментує Вікторія Голодняк. – Адже навряд чи ви вимагали б оплату від техніка, який здійснює технічне обслуговування вашого автомобіля, або від майстра, який ремонтує вашу оселю? Навіть якби така плата для газорозподільних компаній була затверджена на рівні держави, це призвело б до пропорційного зростання тарифу на розподіл газу.”

А що буде, якщо громада вирішить сама обслуговувати свої труби – типу того, як зараз ОСББ беруть на себе обов’язки колишніх ЖЕКів?

В АТ “Чернівцігаз” зазначають, що в разі, якщо громада ініціює створення власної організації (оператора суміжних газорозподільних систем), яка обслуговуватиме ГРМ на своїй території, таке підприємство повинно отримати ліцензію та інші дозвільні документи, забезпечити роботу аварійно-диспетчерської служби, експлуатаційних та інших підрозділів, закупити техніку та обладнання. Отже, між АТ “Чернівцігаз” і створеним підприємством укладається акт балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін для чіткого розмежування газорозподільних мереж. Таким чином, споживачі газу отримають замість однієї компанії — дві, яким необхідно буде оплачувати за розподіл газу та обслуговування ГРМ. До того ж на межі розмежування повинно бути встановлено комерційний вузол обліку газу (КВОГ), що фіксує обсяги газу, що переданы до мережі громади. За технічної можливості встановлюється один такий лічильник вартістю понад 1 млн грн, якщо ж такої можливості немає – на межі з кожним населеним пунктом.

“Варто також зазначити, що як тільки з АТ “Чернівцігаз” розірвуться договори господарського відання, компанія, відповідно до чинного законодавства, не матиме жодних законних підстав для здійснення розподілу газу на ці території до вирішення всіх питань взаємодії з суміжним оператором ГРС, – говорить Вікторія Голодняк. – Іншими словами – це відключення від блакитного пального на невизначений термін.”

Плата за трубу – лише одна з витрат оператора ГРМ

В Україні газорозподільні мережі мають різні форми власності. Відповідно до даних, станом на кінець 2019 року в Україні було 290 тис. км газорозподільних мереж, з яких 18% є власністю операторів, 66% – власністю держави та 8% – місцевих громад; вони перебувають у господарському віданні, користуванні чи експлуатації відповідних операторів. За даними на 2019 рік, 68% обсягів постачання газу населенню контролювали постачальники, що належали облгазам “Регіональної газової компанії”, яку пов’язують з Дмитром Фірташем.

Куди йдуть кошти, отримані операторами ГРМ за доставку (розподіл) газу?

“Основні витрати оператора ГРМ пов’язані з вартістю газу, який необхідно купувати для технологічних потреб, – зазначає представниця АТ “Чернівцігаз”. – Технологічний газ використовується для забезпечення належного тиску газу в мережах, аби газ рухався по газопроводах до споживачів. Вартість цього газу є чи не найбільшою часткою вартості доставки. Купується він газорозподільними підприємствами за ринковою ціною, із застосуванням тендерних процедур.”

Представниця зазначає, що в діючому тарифі НКРЕКП закладено вартість технологічного газу на рівні 7200 грн за тисячу кубометрів, тоді як останніми місяцями вартість ресурсу на ринку є значно вищою. Через високі ринкові ціни на газ “Чернівцігаз” не вдалося закупити газ для технологічних потреб на січень 2021 року. Підприємство двічі оголошувало торги для закупівлі технологічного газу в обсязі 9,6 млн куб. м, але не отримало жодної пропозиції на “Українській енергетичній біржі”, оскільки біржові ціни на газ були вищими, ніж ті, що закладені в тарифі на розподіл.

Отже, плата за розподіл газу – це не плата “за трубу”, як її часто називають, – додала Вікторія Голодняк. – Послуга розподілу газу – це складний технологічний процес, що має свою собівартість та забезпечується спеціалізованими структурами й фахівцями. Завдяки роботі операторів ГРМ досягається безпечне та безаварійне газопостачання кожному споживачеві. Ми доставляємо газ, переконуємося, що усе обладнання справне, щоб газ дійшов до споживача в тому обсязі, у якому вони його замовили, й не виходив через якусь дірку, щоб не сталося аварійних ситуацій тощо. Зауважу, що за кошти, які отримують оператори ГРМ, вони постійно звітують перед НКРЕКП.”

Аналізуючи ситуацію з газорозподільними мережами, бачимо, що підвищення тарифів змушує людей шукати способи для здешевлення газу. Замість обіцяного виокремлення вартості доставки пального від ціни на газ та відповідного зменшення ціни на газ, українці отримали два рахунки з високими тарифами. Зокрема, виявилося, що тариф у січні за розподіл кубометра газу становить половину від ціни за сам куб газу. В умовах економічної кризи, спричиненої пандемією COVID-19, населення виявилося не готовим до стрибків цін на комунальні послуги.

Обманутими вважають себе мешканці, які колись сплатили зі своїх кишень за підведення газу до своїх осель, попри виділення державних коштів на прокладання цих труб. Вони впевнені, що не повинні платити величезні суми за транспортування блакитного пального через власні мережі. Однак аби довести свої права, вони ініціювали повернення частини ГРМ у власність ОТГ. Водночас у Міністерстві енергетики зазначають, що потреби у поверненні немає, оскільки ці мережі залишаються у власності громади. Чи вдасться ОТГ здавати їх в оренду операторам ГРМ і, чи можливо отримати компенсацію за витрати минулих років – покаже час. Однак зараз очевидно одне – ініціатива Рукшинської ОТГ може стати причиною ланцюгової реакції по всій країні та призвести до непередбачуваних наслідків.

Світлана Олійник, спеціально для “Української енергетики”

Теги:Поділитися