Декарбонізація енергетики: чи впорається Україна з міжнародними зобов’язаннями?

20 березня 2024

Уряд обіцяє відмовитися від вугілля в електрогенерації до 2035 року. Міненерго знову підтвердило: ці плани залишаються в силі, незважаючи на війну. Експерти пропонують свої варіанти декарбонізації.

Фото: Shutterstock

У Кабінеті Міністрів вважають розвиток "чистої" енергетики важливим чинником забезпечення стабільності енергетичної безпеки країни. Проте викопне паливо все ще займає значну частину в генерації електроенергії. Навіть попри наміри відмовитися від вугілля, енергетичний мікс України вже демонструє одні з кращих показників в Європі в контексті вуглецевої нейтральності.

Чи є реальними плани скасування вугілля і яке паливо може стати альтернативою викопним ресурсам – ці питання розглянули експерти консорціуму дослідницьких організацій, який включає Регіональний центр досліджень енергетичної політики (REKK), DiXi Group, Інститут економіки та прогнозування НАН України, Австрійський технологічний інститут (AIT) та Проєкт сприяння регуляторним питанням.

Декарбонізація енергетики: які плани має уряд?

2035-2040 роки стануть вирішальними для перетворення української енергетики. Україна намагається здійснити декарбонізацію теплової генерації. В майбутньому вітчизняні ТЕС мають зупинитися на вугіллі та перейти на інші види пального, зокрема, природний газ, біометан і біопаливо. Україна зобов'язалася до таких дій вже у 2021 році на Кліматичній конференції у Великій Британії.

Зараз Україна є однією з європейських країн, де частка "брудної" вугільної генерації складає понад п’яту частину від загальної продукції електроенергії. Однак вважати ситуацію критичною не варто, навіть незважаючи на війну. Навіть у рейтингу чистої електрики в Європі Україна займає 8-ме місце, обганяючи деякі країни ЄС, такі як Іспанія, Португалія, Румунія, Нідерланди, Польща та Греція. Частка "чистої" енергії в Україні становить 71,2%, тоді як у Італії цей показник вдвічі нижчий – приблизно 35%.

Україна є однією з країн Європи, де частка "брудної" вугільної генерації перевищує п’яту частину від усіх виробництв електроенергії

“Поки що ми не змінювали свої плани. Зараз активно співпрацюємо з енергетичними компаніями, урядом та РНБО. Проводимо пошук можливостей заміни чи перепрофілювання об'єктів, які досі використовують вугілля, на інші види пального. Я вважаю, що до 2035 року у нас є достатньо часу для реалізації цих планів”, – вважає заступниця міністра енергетики України Світлана Гринчук.

Енергетична стратегія до 2050 року передбачає досягнення Україною максимального рівня кліматичної нейтральності. Зокрема, планується істотне збільшення потужностей вітрової генерації до 140 ГВт, а сонячної – до 94 ГВт. Однак військові дії можуть завадити цим амбітним планам, оскільки вони потребують сотень мільйонів доларів інвестицій.

Проте в Міненерго змушені також звітувати про втрати: внаслідок вторгнення РФ Україна втратила значні потужності відновлюваних джерел енергії – 80% ВЕС та 20% СЕС. Водночас ВДЕ займають важливе місце в електроенергетичному міксі країни: минулого року вітрові та сонячні електростанції виробили 10% електроенергії від загального обсягу.

“Для України розвиток чистої енергії є одним із важливих аспектів забезпечення енергетичної незалежності та безпеки, особливо під час російської військової агресії. Ухвалена минулого року Енергетична стратегія України передбачає продовження виробництва чистої енергії. У 2030 році частка ВДЕ має становити не менше 25% в енергетичному балансі, а до 2050 року Україна має досягти кліматичної нейтральності”, – наголосив міністр енергетики Герман Галущенко.

Внаслідок вторгнення РФ Україна втратила значні потужності відновлювальних джерел енергії – 80% ВЕС та 20% СЕС

На шляху до повної відмови від вугілля Україні доведеться справлятися зі складними викликами. По-перше, що робити з вугільними районами. По-друге, яка доля чекає на ТЕС. Багато державних теплових станцій були збудовані ще у 1960-1980-х роках, і про їх екологічність важко говорити. Ще один виклик полягає в зростанні споживання електроенергії, що вимагатиме збільшення потужностей генерації. Поки що енергетика компенсує потреби, підключаючи резерви.

“Поступова декарбонізація та відмова від викопних видів пального призведе до значного зростання споживання електроенергії. Чи потрібно це для світла, тепла або транспорту, інфраструктури. Якщо поглянути на країни ЄС, вони вже давно обговорюють, як реагувати на таку проблему, як адаптувати систему, мережі, генерацію до зростаючих навантажень. Коли Україна стане членом ЄС, ці ж цілі та вимоги також будуть поширені на нас. І чим раніше ми почнемо над цим думати, тим легше буде адаптуватися”, – зазначила президентка DiXi Group Олена Павленко під час презентації звіту.

Споживання електроенергії в Україні вже зростає, незважаючи на постійні бойові дії. Згідно з даними Міністерства енергетики, в період листопада-лютого 2023/2024 року промисловість збільшила використання електроенергії на 23% у порівнянні з відповідними місяцями попереднього опалювального сезону, загалом споживання електроенергії в країні досягло 9,38 млрд кВт·год.

“Зокрема, у листопаді 2023 року зростання склало 25,75% (в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року), у грудні – 37,56%, у січні 2024 року – 27,58%, а у лютому – 6,17%. Варто зазначити, що споживання електроенергії побутовими споживачами також збільшилося майже на 12%”, – відзначила пресслужба Міністерства енергетики.

Чи готові енергетичні компанії?

Повномасштабна війна змінила графік реалізації планів щодо декарбонізації електрогенерації. На це вказують у компанії "Центренерго". Відомо, що через військові атаки виник дефіцит генеруючих потужностей в українській енергетичній мережі. Тим часом теплові станції все ще грають важливу роль у забезпеченні гнучкості та балансу в енергосистемі. “Центренерго” управляє трьома ТЕС, одна з яких – Вуглегірська – наразі на окупованій території.

“У сучасних умовах стабільна робота об’єднаної енергосистеми України стає ще більш важливою. В умовах браку генеруючих потужностей зросла залежність від теплової генерації для забезпечення надійної роботи системи. Це пояснюється можливістю активного включення ТЕС для регулювання графіків виробництва електричної енергії шляхом глибокого розвантаження, маневрування або покриття піків споживання, особливо в літній і зимовий періоди, коли регулювальні можливості ГЕС значно зменшуються”, – зазначили у пресслужбі “Центренерго”.

Водночас у компанії додали, що за два роки повномасштабної війни Росії проти України об’єкти генерації зазнали суттєвих пошкоджень. Внаслідок атак на промислові майданчики Зміївської та Трипільської ТЕС постраждали обладнання відповідних об’єктів, допоміжне теплотехнічне та електротехнічне обладнання. Відновлення цього обладнання та приміщень є поточним пріоритетом, наголосили в “Центренерго”, аби забезпечити Україні більший резерв генеруючих потужностей.

Втілення проєктів із впровадження в електрогенерації "зелених" технологій вимагає значних фінансових ресурсів або інвестицій

“Багато компонентів обладнання для безвуглецевої генерації електричної енергії походять з-за кордону. Тож реалізація проектів із впровадження в електрогенерацію "зелених" технологій і засобів виробництва вимагає суттєвих фінансових вкладень. Крім того, новозбудовані об’єкти, введені в експлуатацію під час воєнного стану, можуть постраждати від чергових ракетних атак з боку Росії. Тому цей період було б доцільно використати для глибшого вивчення існуючих технологій для виробництва “чистої” електроенергії, визначення потенційних напрямків розвитку та пошуку можливостей залучення фінансування”, – зазначила пресслужба “Центренерго”.

Компанія додала, що розглядає перспективи уведення безвуглецевих технологій, включаючи заміну вугілля на біопаливо. Згідно з урядовим планом, державні ТЕС мають відмовитися від вугілля до 2035 року.

Приватні енергокомпанії мають трохи більше часу для переходу на інші види пального – вони можуть використовувати вугілля до 2040 року. У компанії ДТЕК підтвердили, що наразі не скасовують свої плани щодо відмови від викопного пального, але наголосили, що теплова генерація залишається ключовою в роботі енергосистеми, особливо під час війни. Цієї зими ТЕС працювали не лише в звичному режимі балансування, а й на базовому рівні навантаження.

Відновлення пошкоджених вугільних блоків у ДТЕК вважається виправданим, оскільки може дати швидкий ефект

“Теплова генерація залишається затребуваною, навіть попри наші тривалі плани з декарбонізації. Усі доступні об’єкти на зиму працювали. Як щодо відновлення об’єктів з перспективі повної відмови від вугілля? Розуміємо, що найближчими роками ми не зможемо відмовитися від вугільної генерації. Зважаючи на наявність вугілля власного видобутку – це також питання енергетичної безпеки. Відновлення потужностей обходиться значно дешевше, ніж будівництво нових об'єктів”, – зазначив генеральний директор “ДТЕК Енерго” Ільдар Салєєв.

У компанії додали, що розглядаються шляхи переходу з твердого палаючого на газ, але це у майбутньому, оскільки це вимагатиме чималих інвестицій, яких наразі немає. Тож, на думку Ільдара Салєєва, відновлення пошкоджених вугільних блоків виглядає виправданим, адже це може дати відносно швидкий результат. Загалом ДТЕК володіє 8 тепловими станціями (частина з них знаходяться на тимчасово окупованих територіях, деякі – фактично на лінії фронту).

Плани щодо відмови від вугілля: чи слід відтермінувати їх?

Війна Росії проти України призвела не лише до значних руйнувань енергетичної інфраструктури, але й може стати основним бар’єром для інвестицій у галузі. Без іноземного фінансування реалізувати всі заплановані проєкти буде дуже складно. Тим не менш, відкласти відмову від вугілля не варто, навіть під час воєнних дій, стверджують фахівці.

“Зараз важливо діяти послідовно й обережно. Теплова генерація відіграє важливу роль у балансуванні системи. Ми бачимо, що вона піддається атакам з боку Росії, і якщо виникають пошкодження, це призводить до дефіциту в енергосистемі. Тому щоденно потрібно забезпечувати дотримання всіх стандартів надійності. Цей перехідний період є дуже складним. Нам потрібно знайти заміну вугілля”, – зауважила експертка з енергетичної безпеки DiXi Group Олена Лапенко.

Експерти галузі рекомендують впровадити ряд важливих заходів для поступової декарбонізації енергетики, реалізація яких сприятиме злагодженій декарбонізації українського енергетичного сектору. Сюди входить ревізія стану вугільних енергоблоків, узгодження термінів Національного плану зі скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ) з планами підвищення енергоефективності та реалізації Енергетичної стратегії до 2050 року. Окрім того, варто розробити механізми стимулювання для закриття ТЕС та створити умови для розвитку "пікерів" та "балансерів".

“Ціль правильна, країна дотримується загальноєвропейських трендів декарбонізації економіки. Проте, на мою думку, це залежить від того, коли закінчиться війна, і які можливості інвестування відкриються. Тоді, можливо, від вугільної генерації можна буде відмовитися до 2035 року. Але є певні сумніви. Швидше за все, це малоймовірний сценарій. Ймовірніше, що вугільна генерація залишиться і продовжить балансувати енергосистему, водночас відновлюватимуться ВДЕ, децентралізація та накопичувачі”, – вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Повна декарбонізація: коли це стане можливим?

Україна має потенціал для декарбонізації електроенергетики до 2050 року. Плани про відмову від вугілля до 2035 року також є реалістичними. Це підтверджують висновки групи міжнародних спеціалістів у звіті. Експерти консорціуму організацій REKK, DiXi Group, Інститут економіки та прогнозування НАН України, Австрійський технологічний інститут і Проєкт сприяння регуляторним питанням проаналізували кілька ключових сценаріїв розвитку української енергетичної системи протягом найближчих двох десятиліть.

“Результати оцінки свідчать про те, що декарбонізація української електроенергетики до 2050 року можлива як з технічної, так і з економічної точки зору. Попит на електроенергію може задовольнятися в усіх сценаріях, що моделюються, протягом усіх років. Система матиме достатньо гнучкої генерації для забезпечення необхідних резервних потужностей, навіть за умови очікуваного зростання попиту через значну електрифікацію та секторальну взаємодію”, – зазначено у звіті.

Фахівці підкреслюють, що в межах базового сценарію навіть у 2050 році в енергетичній системі України залишатиметься близько 5 ГВт вугільних потужностей. Водночас у сценаріях з нульовими викидами тверде паливо може повністю зникнути до 2030 року.

“Наш аналіз демонструє, що Україна може перейти на безвуглецеву генерацію до 2050 року завдяки розширенню використання відновлюваних джерел енергії, навіть без нових ядерних об’єктів”, – вважає експерт центру REKK Ласло Шабо.

В межах базового сценарію навіть у 2050 році в енергосистемі України залишатимуться приблизно 5 ГВт вугільних потужностей

Експерти оцінили й загальний вплив декарбонізації на економіку, базуючись на прогнозах українського уряду щодо розвитку різних його секторів. Завдяки цьому вдалося оцінити потенційний попит на електроенергію у майбутньому. Важливим є також демографічний чинник, який обов'язково потрібно враховувати. У своїх дослідженнях фахівці спиралися на прогнози чисельності населення від кількох установ НАН України. Вони вважають, що тенденція до скорочення населення продовжиться, вказуючи на потенційні дані: населення України у 2050-2060 роках складатиме близько 30 млн осіб, що безумовно вплине на рівень споживання електричної енергії.

“Між базовим сценарієм і сценарієм з вуглецевою нейтральністю існує явна різниця – зростання попиту на електроенергію фактично вдвічі. Які фактори впливають на зростання попиту у сценарії з вуглецевою нейтральністю? По-перше, це електрифікація всіх галузей економіки, включаючи транспорт і побутових споживачів. По-друге, це виробництво водню”, – відзначив експерт ІЕФ Роман Подолець.

Отже, Україна має змогу виконати міжнародні зобов’язання щодо декарбонізації енергетики, а плани виявляються цілком реалістичними. Однак не слід забувати про, безумовно, головний фактор, що може вплинути на реалізацію стратегії – війну. Ситуація на полі бою підтверджує свою непередбачуваність. Реалізація планів декарбонізації енергетичного сектора (та економіки загалом) вимагатиме чіткої урядової стратегії, з якою наразі є проблеми, оскільки Кабінет Міністрів ще не оприлюднив точного плану дій на випадок закриття шахт і реінтеграції вугільних регіонів.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"

Теги: Вугільна генерація Green Deal зелений перехід декарбонізація DiXi Group Центренерго ТЕС ВДЕ Міненерго ДТЕК вугілляПоділитись