Демченков: Використання міжсекторального підходу посилить енергоефективність економіки

10 грудня 2020

Застосування енергосервісних контрактів у державних установах доводить, що за допомогою цього механізму можна досягти економії до 15% енергоспоживання без додаткових фінансових вкладень, при цьому середня річна економія на витратах на енергоносії складає близько 35%.

Про це сказав Ярослав Демченков, заступник міністра енергетики з питань європейської інтеграції, під час першого Німецько-Українського енергодня.

"Наразі більше 220 місцевих органів влади реалізували енергоменеджмент у державних установах. Це дозволяє досягти до 15% економії енергоспоживання без додаткових витрат. Внаслідок укладання ЕСКО-договорів середня річна економія на енергоносії складає близько 35%", - підкреслив Демченков.

Він також зазначив, що, враховуючи високий рівень енергоємності економіки України й значний потенціал її зменшення, важливим є розширення пріоритетів політики енергоефективності та впровадження міжсекторального підходу для підвищення енергоефективності в Україні. Виконуючи економічно обґрунтовані дії щодо підвищення енергоефективності, можна досягти скорочення споживання енергії в промисловості більш ніж на 30%.

Заступник міністра наголосив на необхідності в умовах кризи, викликаної COVID-19, шукати способи підтримки бізнесу на їхньому шляху до підвищення енергоефективності. Він закликав німецьких колег допомогти у залученні українського бізнесу до програм ЄС, щоб мінімізувати наслідки COVID-19 і стимулювати впровадження заходів з енергоефективності.

"Вкрай важливо уникнути можливого скорочення заходів з енергоефективності через уповільнення економічної активності та відповідне зменшення бюджетів", - підсумував Ярослав Демченков.

Для того щоб досягти суттєвого впливу на декарбонізацію економіки, державі слід врахувати декілька суттєвих моментів у формуванні Фонду декарбонізації, зазначила експертка DiXi Group Дарина Кулага.

"Загалом пропозиція Міністерства енергетики є кроком у правильному напрямку, оскільки пропонує використовувати плату за викиди парникових газів цільово - для зменшення цих викидів. Раніше податок на викиди СО2 надійшов до загального фонду державного бюджету і не мав цільового призначення. Тепер пропонується виділити окрему статтю для цього фонду в бюджеті та передати його під управління Держенергоефективності. Намір держави уникнути створення нових інституцій і додаткових витрат адміністрації також є позитивним. Підтримка 'зеленого' переходу коштом податку на викиди дасть ринку ясні сигнали - забруднювачі платять, а розвиток сталих і низьковуглецевих проектів отримуватиме підтримку. Однак, для досягнення значного ефекту від декарбонізації економіки, державі варто врахувати кілька важливих аспектів."

Теги:ЕСКО-договориенергоефективністьПоділитись