DiXi Group: Україна зацікавлена у відновленні прямих постачань газу з Центральної Азії

22 жовтня 2020

Відновлення функціонування "центрального" газотранспортного маршруту через Росію до ринків України і ЄС дає можливість Україні диверсифікувати постачання газу та отримати додаткові доходи від транзиту.

Відновлення прямих поставок природного газу з Центральної Азії могло б стати рішенням, яке позбавить Газпром монополії та укріпить енергетичну безпеку України. Про це згадується в дослідженні DiXi Group "Газ Центральної Азії: можливості для України та ЄС".

Як вважають експерти, враховуючи активні дії Росії, спрямовані на виключення України з транзитної ролі доставки газу до ЄС, варто шукати нові можливості для України, адже Росія залучає значні ресурси для реалізації обхідних газопроводів.

У світлі непередбачуваності реалізації проекту Транскаспійського газопроводу та безпекових загроз для TAPI, може зацікавити ідея відновлення прямих постачань центральноазійського газу "північним" газотранспортним маршрутом через РФ до ринків України та ЄС, - відзначається в дослідженні.

Також відновлення роботи "центрального" газотранспортного маршруту могло б стати альтернативою китайському домінуванню в Центральній Азії. У свою чергу, газ з Центральної Азії відкриває можливості для України користуватися різноманітними імпортними маршрутами та додатковими доходами за транзит.

Аналітики зазначають, що для цього необхідно реалізувати чотири ключові завдання:

1. Ефективна передача газу на східному кордоні України (забезпечити дотримання Газпромом умов міжоператорської угоди);

2. Забезпечити доступ третіх сторін до експорту та транзиту газу в РФ (скасувати монополію Газпрому на експорти трубопроводами);

3. Наявність належної інфраструктури (не допустити демонтажу значної частини коридору в рамках програми "оптимізації" Газпрому);

4. Активізація співпраці з державами Центральної Азії (на комерційних та взаємовигідних засадах).

"Приклад "Північного потоку-2" показує, що Газпром вимушений враховувати європейські стандарти, щоб мати можливість діяти на ринку ЄС. Однак, з огляду на те, що три з чотирьох необхідних умов залежать від позиції Росії, а економічна доцільність поставок центральноазійського газу для України і ЄС є низькою, відновлення таких поставок у найближчій перспективі малоймовірне", - підкреслюється в дослідженні.

Проте, аналітики DiXi Group підкреслюють, що активна робота в цьому напрямку протягом наступних кількох років може стати важливим кроком проти російської енергетичної експансії та серйозним аргументом у подальших перемовинах щодо транзиту.

Аналітики зазначають, що Україні слід приділяти більше уваги цьому питанню як додатковій формі захисту, оскільки це може стати аргументом у наступних переговорах із РФ.
Таким чином, для України необхідним є:

1. Підтримка Єврокомісії та ENTSOG у забезпеченні повного виконання міжоператорської угоди щодо доступу трейдерів до потужностей та передачі газу на східному кордоні України на точках "Сохрановка" та "Суджа", а також почати переговори з "Газпромом" про розширення угоди на інші точки з'єднання з ГТС РФ (крім тих, які займають тимчасово окуповані території);

2. Активно працювати над новими можливостями для торгівлі газом, зокрема на кордоні Україна-РФ, для створення додаткового комерційного інтересу серед європейських компаній-замовників та лобіювати необхідність зняття монополії Газпрому через посилення тиску європейських партнерів на РФ і розвиток дискусій всередині РФ щодо нової моделі газового експорту;

3. Розпочати переговори стосовно можливого спільного з європейськими компаніями позову проти Газпрому за нормами антимонопольного законодавства ЄС, у разі якщо не буде прогресу у переговорах щодо укладення міжоператорських угод, у тому числі скориставшись зобов'язаннями російської сторони 2018 року щодо усунення бар'єрів для вільного руху газу в регіоні Центральної та Східної Європи;

4. Спираючись на міжнародні юридичні зобов'язання РФ та заручившись підтримкою інших зацікавлених країн, домогтися від російської сторони публікації детальних планів і звітів щодо розвитку власної газотранспортної системи, зокрема тих її ділянок, які з'єднують центральноазійську газову інфраструктуру та українську ГТС;

5. Спільно з партнерами наполягати на розширенні антимонопольних рішень Єврокомісії щодо Газпрому, також щодо центральноазійського газу;

6. Як у випадку з ЄС та США, активізувати зв'язки з країнами Центральної Азії на основі прозорих та конкурентних відносин як двосторонньому порядку, так і на рівні регіональної співпраці, що має знайти своє відображення у перегляді стратегічних документів, які окреслюють зовнішню та безпекову політику.

У рамках зміцнення співпраці з центральноазійськими державами Україна повинна запропонувати нові прозорі та конкурентні моделі відносин, які відрізнятимуться від бартерних угод "пострадянського" типу, які ще нещодавно були реальністю, – підкреслюють аналітики.

Проєкт Південного газового коридору включає в себе розширення газопроводу Баку-Тбілісі-Ерзурум, будівництво в Туреччині Трансанатолійського трубопроводу та Трансадріатичного трубопроводу (TAP).

TAP з’єднується з італійською газотранспортною системою, яка безпосередньо інтегрована до європейського ринку. Зокрема, до Центрально-європейського газового хабу (CEGH) в Баумгартені (Австрія) природний газ з TAP може транспортуватися через газопровід Trans Austria Gas (TAG) завдяки "свопам" та реверс-транспорту до Німеччини та Франції через Швейцарію (через реверс газопроводом Transitgas), а до Болгарії – через інтерконектор до точки з’єднання Кулата/Сідірокастро на кордоні з Грецією, та/або через запланований інтерконектор IGB на ринки Балкан та Південно-Східної Європи, завдяки запланованому газопроводу Ionian Adriatic Pipeline (IAP). Відповідно, через Трансбалканський газопровід та за допомогою міжоператорської угоди з румунським оператором TRANSGAZ, Україна також отримає доступ до ресурсів газу з TAP, а отже й до Південного газового коридору.

Теги:Поділитись