DiXi Group: Україна втрачає шанси покращити економіку через вплив на клімат

22 квітня 2021

DiXi Group підкреслює, що Національно-визначений внесок до Паризької угоди має бути поданий Україною до Секретаріату Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату до листопада цього року

Україна повинна прийняти другий Національно-визначений внесок до Паризької угоди (НВВ2) та знайти шляхи фінансування своїх кліматичних цілей. Це є шляхом економічного зростання, який уже використовують розвинені країни для подолання наслідків пандемії COVID-19. Проте Україна втрачений цей шанс, фінансуючи вихід з пандемії, зокрема за рахунок зменшення підтримки енергоефективності та чистих джерел енергії.

Це підкреслюється в коментарі аналітичного центру DiXi Group, розміщеному на сайті організації.

«Поки уряди розвинутих країн реалізують економічні програми для відновлення після пандемії, орієнтуючись на "озеленення" економік, в Україні намічається скорочення фінансування підтримки енергоефективності та чистих джерел. Це підтверджують наші оцінки, здійснені в рамках інструменту Energy Policy Tracker», - зазначають у коментарі.

У DiXi Group акцентують, що економіки провідних країн показують, що зменшення впливу на клімат може бути шляхом до економічного розвитку.

«Економічне зростання можливе також за умови скорочення впливу на клімат – це доводять розвинуті країни. Ще в 2016 році наш аналітичний центр під час комітетських слухань пояснив ефект декуплінгу та надав конкретні рекомендації щодо оновлення стратегій енергетичного розвитку. Ми наголошували на важливості ресурсозбереження й низьковуглецевого розвитку, створенні стимулів для зниження споживання енергетичних ресурсів та переорієнтації державної допомоги на підтримку «зелених» секторів економіки», - підкреслюється в коментарі.

При цьому в DiXi Group звертають увагу, що стратегічні документи, якими керується Україна у питанні "озеленення" економіки, потребують актуалізації.

«Деякі з пропозицій (щодо підтримки зелених секторів) були враховані в Енергетичній стратегії до 2035 року та Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року. Вони ставили значно вищі цілі зі скорочення викидів, ніж перший НВВ, хоча й в різні терміни. Проте з моменту їх схвалення (у 2018 році) світові тенденції у подоланні кліматичних змін сильно прискорились: ЄС реалізує амбітний Європейський зелений курс, Великобританія оголосила план Зеленої промислової революції, а Південна Корея - ініціативу Нового зеленого курсу. Світовий порядок денний змінює також нова адміністрація США, яка розробила American Jobs Plan, пропонуючи інвестувати 35 млрд доларів у технології, що дозволять країні стати лідером у чистій енергетиці», - зазначається в коментарі.

DiXi Group також зазначає, що НВВ2 має бути надано до Секретаріату Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату не пізніше наступної конференції сторін (COP26) у листопаді, а обговорення цього питання в Україні є складним.

«Обговорення НВВ2 супроводжується складними публічними дебатами щодо амбітності цілей та доцільності його прийняття. Насправді дискусія не зупинялась з початку розробки НВВ2 (перше засідання робочої групи відбулося в лютому 2019 року) і відбувалася на багатьох платформах. Важливо не «заговорити» документ, зберегти амбітні цілі та затвердити його швидко», - підкреслюється в коментарі.

У зв'язку з цим в DiXi Group закликали уряд спочатку визначити цілі енергетичної та кліматичної політики, а потім обговорювати заходи та механізми їх реалізації.

«Обговорюючи нову рамку енергетичної та кліматичної політик, ми рекомендуємо дотримуватись логіки: спочатку цілі, потім заходи та конкретні інструменти для їх досягнення. Цілі повинні визначати політику, а не навпаки. Саме такий шлях обрали країни ЄС, коли формулювали цілі в енергетичній та кліматичній політиці та розробляли відповідні заходи та механізми фінансування. Тому DiXi Group закликає уряд визначитися з цілями, зокрема з прийняттям НВВ2, Концепції зеленого енергетичного переходу до 2050 року та Інтегрованого національного плану з енергетики та клімату до 2030 року, а також дати конкретну відповідь щодо перегляду Енергетичної стратегії», - акцентується в коментарі.

Нагадаємо, відповідно до Паризької угоди, усі країни, в тому числі Україна, повинні розробляти, публікувати та підтримувати національно визначені внески (НВВ) та вживати заходів для пом'якшення кліматичних змін відповідно до цілей цих внесків.

Початкова версія українського НВВ, затверджена у вересні 2015 року, передбачала зменшення викидів до 2030 року на 60% у порівнянні з 1990 роком, в той час як на 2016 рік загальний обсяг викидів вже зменшився на 64%. Отже, тодішні зобов'язання України передбачали навіть збільшення викидів.

Теги:Поділитись