DiXi Group: заснування Фонду декарбонізації є позитивним кроком

13 листопада 2020

Щоб досягти значних результатів у декарбонізації економіки, державі необхідно врахувати кілька суттєвих аспектів наповнення Фонду декарбонізації.

В цьому контексті говорила експерт DiXi Group Дарина Кулага.

"В загальному, пропозиція Міністерства енергетики є правильним кроком, оскільки має на меті цільове використання коштів від викидів парникових газів для зменшення цих викидів", - зазначає експерт. - Раніше податок на викиди СО2 йшов у загальний бюджет, не маючи цільового використання. Тепер пропонується створити для Фонду окрему статтю у держбюджеті та передати його управлінню Держенергоефективності. Намагання уникнути створення нових установ і додаткових адміністративних витрат також є позитивним. Фінансування "зеленого" переходу за рахунок податку на викиди допоможе ринку зрозуміти, що забруднювачі платять, а сталий і низьковуглецевий розвиток отримує підтримку. Проте для досягнення відчутних результатів у декарбонізації економіки державі слід враховувати кілька важливих нюансів.

Основним питанням залишається, який обсяг коштів матиме Фонд: чи вистачить їх для реалізації проектів у семи запланованих напрямках. Важливо також, що під регулювання вуглецевого податку підпадають лише підприємства з викидами понад 500 тонн на рік, а з 2018 року введено поправку, що звільняє забруднювачів від сплати за перші 500 тонн, навіть якщо їх викиди перевищують цей рівень.

"Таким чином, якщо підприємство викидає 501 тонну вуглекислого газу, воно платитиме податок лише за одну, - коментує експертка Дарина Кулага. - Загалом надходження від цього податку до бюджету не суттєві. Наприклад, законопроект №4347 передбачає, що у 2021 році держбюджет отримає близько 2,7 млрд грн екологічного податку на викиди. Крім того, планується, що лише 50% цих коштів буде передано до Фонду. Це є критично малим обсягом для здійснення будь-яких системних змін у декарбонізації економіки", - зазначає експерт.

Збільшити наповнення Фонду можна, по-перше, перенаправивши всі надходження від вуглецевого податку до нього, а по-друге, підвищивши ставку цього податку.

"Зараз податок встановлено на рівні 10 грн (0,3 євроцента) за тонну викидів, що є одним з найнижчих у Європі, поступаючись лише Польщі. Наприклад, у Латвії податок становить близько 9 євро за тонну, в Іспанії - 14, а в інших європейських країнах перевищує 20 євро за тонну, - зазначає Д. Кулага. - Якщо законопроект №4347 буде прийнято, ставка підвищиться до 30 грн за тонну. Однак, для створення дієвих стимулів до зменшення викидів парникових газів Україні необхідно підвищити ставки податку принаймні до 2-3 євро/т протягом 3-5 років".

На думку експерта, це також створить більше можливостей для інвестицій та підтримки кліматичних проектів за рахунок Фонду. Адже однією з його цілей є зменшення вуглецевої інтенсивності української продукції та уникнення необхідності сплачувати вуглецевий збір на імпорт, який може бути введено ЄС вже у 2021 році. "З одним мільярдом гривень Україні буде важко суттєво знизити вуглецевий вміст експорту до країн Європи, оскільки в даному випадку йдеться про значно більші суми", - зауважує Д. Кулага.

Теги: податок на викиди Фонд декарбонізації декарбонізація СО2Поділитись