Доступ до надр: уряд спростив правила користування, у бізнесу є коментарі

15 серпня 2022

Наприкінці липня уряд розв’язав питання маніпуляцій із надрами. Влада вважає ці зміни спрощенням процедур, але надрокористувачі вказують на існуючі труднощі та застереження щодо впровадження нових норм.

Кабінет міністрів 26 липня схвалив зміну до чотирьох підзаконних актів в сфері користування надрами. У Держгеонадр вважають ці зміни спрощенням доступу до надр: введення можливості подавати документи в електронному форматі, запровадження фіксованої плати за геоінформацію і таке інше.

"Українська енергетика" виокремила головні зміни і запитала у представників галузі та юристів їхню думку про нові правила.

Зміна програми робіт. Найбільш спірне нововведення

Уряд визначив чіткий перелік з чотирьох підстав для зміни термінів у програмі робіт на ділянці надр із правом перегляду на 18+ місяців з причин, обумовлених війною.

"Зараз коригувати строки виконання робіт можна буде лише за причинами, визначеними постановою, і тільки у виняткових випадках", – уточнила "Українській енергетиці" директорка Геологічної інвестиційної групи Ірина Супрун.

Вона зазначила умови, за яких можливо відкоригувати програму робіт:

● труднощі з отриманням земельної ділянки;
● наявність форс-мажорних обставин;
● зупинка або анулювання спеціального дозволу, визнаного незаконним у судовому порядку;
● відсутність промислового потоку вуглеводнів за результатами буріння.

Ірина Супрун пояснила, що надрокористувачі мають можливість реалізувати ці підстави у проміжку від 24 до 36 місяців в залежності від типу користування надрами. Всі надрокористувачі також отримають єдину можливість внести зміни до програми робіт через воєнний стан.

"Наскільки нові правила можна вважати спрощенням доступу до надр, покаже лише час і оцінка бізнесу, але обмеження на внесення змін не вважається позитивною зміною", – вважає Супрун.

Наскільки нові правила можна вважати спрощенням доступу до надр, покаже час

Деякі асоціації надрокористувачів виступили проти нововведень.

"Для технологічних компаній з повним циклом, які мають репутацію, неможливо лише один раз коригувати програму робіт, особливо за таким обмеженим списком. Технології змінюються з часом, з’являються нові методи видобутку та економії ресурсів, і все це – складова програми робіт", – говорить Ксенія Оринчак, виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України.

Вона акцентувала, що в списку причин, що дозволяють зміни, нема такої, як відсутність інвестицій. Програма робіт має багато етапів, де підпункти можуть змінюватись через об'єктивні причини.

Артем Петренко, виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України, зауважив, що нововведення можуть демотивувати учасників ринку інвестувати в проекти.

"Жоден надрокористувач не інвестуватиме в ділянку, оскільки зрозуміє, що в разі виникнення проблем, без можливості перенесення термінів він ризикує втратити спеціальний дозвіл. Отже, через цю норму інвестувати в надра буде складніше", – поділився своїми думками експерт.

Він також вважає, що можливість внести зміни протягом 24-36 місяців – це незначний плюс, адже не покриває всі можливі ризики і причини, які можуть затримати надрокористувача, що становить загрозу для добросовісних інвесторів. Компанії можуть зазнавати труднощів, зокрема через затримки в наданні земельних ділянок чи погодженні документів.

Глава Держгеонадр Роман Опімах пояснив "Українській енергетиці" цілі нових правил.

"Зміни були впроваджені у відповідь на завдання президента, яке полягало в стимулюванні надрокористувачів до розробки надр і запобіганні появи "сплячих спецдозволів", коли ненадійні власники тривалий час не використовують ділянку надр за призначенням з метою спекуляцій", – розповів він.

Аукціон на місцеві корисні копалини

В Україні право на видобуток корисних копалин місцевого значення надаватиметься виключно через аукціони. Роман Опімах зазначив, що компанії, які вже пережили певний етап організації, матимуть шестимісячний перехідний період.

"Після півроку, корисні копалини місцевого значення можна буде придбати тільки на аукціоні. Постанова визначила дату – 29 січня 2023 року. Наприклад, щоб отримати спеціальний дозвіл на видобування піску, необхідно дочекатись, поки відповідні ділянки з'являться на аукціоні, і тоді подавати заявку. Тепер вже неможливо просто прийти в орган, подати на отримання спеціального дозволу і видобути щось з найближчого русла річки", – пояснила процес Ольга Полуніна, менеджерка DiXi Group з питань сталого розвитку, експертка "НадраMonitor".

Артем Петренко, директор Асоціації газовидобувних компаній, підкреслив, що попередньо корисні копалини місцевого значення не підлягали аукціонуванню, щоб спростити доступ до видобутку. Зараз уряд вніс зміни, які раніше лише обговорювались.

"Чому було ухвалене таке рішення? По-перше, якщо ви виходите на аукціон, то спеціальний дозвіл коштуватиме дорожче, оскільки на нього буде багато претендентів. А без аукціону вартість залишалася стартовою", – пояснив він.

Спеціаліст також навів приклади, коли недобросовісні компанії використовували інформацію про зацікавленість однієї фірми у ліцензії, подавали свої заявки, а потім вимагали певні "винагороди", щоб відкликати свій запит.

Артем Петренко визнав, що нові правила суттєво не прискорять доступ до корисних копалин місцевого значення, але позбавлять роботи можливу корупційну схему.

Нові правила суттєво не прискорять доступ до корисних копалин місцевого значення

У Геологічній інвестиційній групі вважають, що ці зміни погіршать ситуацію для компаній, які планують діяльність у непромислових областях.

"Так, є пісок чи вапняк, які одна компанія планує видобувати у Волині чи Кіровоградській областях. Якщо немає конкурентів, провести аукціон стає неможливим (через відсутність іншого учасника)", – підкреслила засновниця інвестгрупи Ірина Супрун.

Роман Опімах пояснив, що формат аукціону для одного учасника розглядався ще на стадії запровадження, але зрештою була прийнята оптимальна модель з мінімальним числом учасників – два, щоб уникнути маніпуляцій, коли аукціон проводиться для конкретної компанії.

"Якщо ніхто не з'явиться на першому/другому аукціоні, але комусь дійсно потрібна ділянка, я впевнений, що знайдуть спосіб, щоб аукціон все ж відбувся. Чи відбудеться аукціон, стане відомо за день-два до торгів, і відкритість процесу дає шанс всім зацікавленим взяти у ньому участь", – зазначив голова Держгеонадр.

Мінімальний поріг входження або гарантований внесок

Уряд запровадив для учасників електронних аукціонів мінімальний гарантований внесок. В спеціальному випуску "НадраMonitor" зазначено, що внесок становитиме 20% вартості спеціального дозволу, але не менше:

● 5 млн грн для корисних копалин стратегічного значення для економіки та обороноздатності;
● 10 млн грн для вуглеводнів;
● 0,5 млн грн для інших корисних копалин (виключаючи лоти зі спеціальними дозволами на геологічне вивчення та видобуток підземних вод).

"Такі зміни зменшать можливості для маніпуляцій під час аукціонів. Команда "НадраMonitor" зафіксувала випадки, коли учасники аукціонів виставляли завищені цінові пропозиції, а після перемоги відмовлялися підписувати протокол торгів чи угоду, зрештою зриваючи аукціон", – зазначили аналітики спецвипуску.

Прикладів навели чимало, зокрема випадок із продажем спеціального дозволу на геологічне вивчення, торги по якому провалювалися сім разів.

Тепер компаніям належить сплачувати мінімальний гарантований внесок відповідно до стартових цін лотів на аукціонах із продажу спецдозволів. Сума внеску розраховується на рівні 20% стартової ціни, але тепер з'явився мінімальний поріг.

Якщо компанія стане переможцем, кошти буде використано для сплати вартості спецдозволу, а залишок – повернуть упродовж п'яти робочих днів.

Зараз багато малих цегляних заводів та піщаних кар'єрів майже не реалізують продукцію і готові продати свій майновий комплекс

Ксенія Оринчак, виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості, підкреслила, що нині надрокористувачам буде важко знайти кошти для такого внеску.

"Знайти необхідну суму виявиться не під силу всім. Хоча аналогічні доводи влади, що 10 млн для добувача вугілля та газу – це незначно, чи 5 млн для стратегічних металоносіїв – прийнятні, 500 тисяч для інших не завжди є невеликою сумою, оскільки сюди входять і добувачі місцевої сировини", – наголосила вона.

За словами Оринчак, багато малих цегляних заводів та піщаних кар'єрів практично не реалізують продукцію і готові продати свій весь майновий комплекс за кілька десятків тисяч гривень, тому 500 тисяч гривень є значною сумою для них.

Ольга Чайка

Теги:надрокористувачінадрокористуванняАсоціація газовидобувних компанійнадраКабмінПоділитись