Два роки змін: прогрес реформ у вугільних регіонах України

25 липня 2023

Україна має намір відмовитися від вугілля до 2035 року. Офіційні особи обіцяють виконати це зобов'язанння, незважаючи на війну. Проекти змін вугільних регіонів вже реалізуються. Проте, поки що досягнення є обмеженими.

Копальня "Великомостівська". Фото: dyvys.info

Рівно два роки тому, у липні 2021 року, Кабінет Міністрів оголосив про початок пілотного проекту справедливої трансформації у вугільних регіонах. Робота уряду мала розпочатися у двох містах.

"Але географія програми справедливої трансформації досить широка — це 5 регіонів України або понад 60 населених пунктів, в яких проживає майже мільйон осіб", – зазначив тоді прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Урядовці запевняли, що трансформація вугільних регіонів – це не просто закриття шахт. Однак фахівці вважають, що цього уникнути не вдасться.

"Основна ідея трансформації полягає в тому, щоб насамперед закрити збиткові шахти. Якщо є шанс, що інші можуть бути прибутковими, вони можуть залишитися в експлуатації ще на деякий час", – пояснив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Німеччина підтримує структурні зміни в шахтарських містах. Федеральне міністерство економіки та захисту клімату виділяє фінансування для трансформації. Проект розрахований на кілька років, завершиться у 2024 році.

"Україна допомагає реалізувати структурні зміни у контексті відмови від вугілля, які є соціально та економічно прийнятними, енергоефективними та безпечними для довкілля", – так окреслює мету проекту німецька сторона.

Як повномасштабне вторгнення Росії вплинуло на процес трансформації вугільних регіонів, які області зазнають реорганізації та чи дійсно шахти не закриють, досліджувала "Українська енергетика".

Чому зміни у вугільних регіонах є неминучими

Державна вугільна галузь з кожним роком демонструє все гірші результати. Як у видобутку твердого пального, так і у прибутковості шахт, де фактично спостерігається тотальна збитковість. Відзначимо, що державні шахти значно програють приватним у видобутку.

Останні дані свідчать про результати за січень 2022 року, оскільки уряд закрив більшість даних під час війни. Отже, державні шахти видобули 340 тис. тонн вугілля, в той час як приватні компанії видобули більше ніж у чотири рази більше, тобто 1,53 млн тонн.

При цьому у фінансових звітах найбільших вугільних підприємств зазначалися збитки на сотні мільйонів гривень. Наприклад, за перше півріччя 2021 року ДП "Торецьквугілля" зазнало збитків у розмірі 214,9 млн грн. Не набагато менші втрати були у ДП "Львіввугілля" – 204,2 млн грн. Таке багатократне навантаження на державний бюджет, а також зобов'язання перед міжнародними партнерами, спонукали уряд ініціювати реформу державного вугільного видобутку. Причини збитковості шахт є різноманітними.

Після повернення до державної власності видобуток на шахті "Добропілля" зменшився з 1 млн тонн вугілля на рік до 100 тис. тонн.

"Яскравий приклад - шахта "Добропілля", що довгий час була в оренді у приватної компанії і після повернення до державної власності обсяг видобутку з 1 млн тонн вугілля на рік скоротився до 100 тис. тонн. З прибуткової шахти вона стала збитковою і потребувала дотацій", – додав директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Без закриття шахт, без трансформації територій, де вони розташовані, суспільні потрясіння стали б реальністю. Тому уряд почав реалізувати концепцію справедливої трансформації у вугільних регіонах. Хоча чиновники запевняють, що закриття збиткових шахт є неминучим. Важливими кроками для зменшення соціальної напруги, за планами уряду, повинно стати перепрофілювання працівників у вугільній галузі. Явища шахт як основних підприємств повинні піти у минуле.

Пілотний проект трансформації на Львівщині: чи є результати

Концепцію справедливої трансформації у вугільних регіонах випробовують, зокрема, на Львівщині, зокрема в Червоноградському вугільному районі.

"Цей проект реалізується в усіх семи громадах Червоноградського району, оскільки вони безпосередньо або опосередковано залежать від вуглевидобутку. Наша область першою в Україні під час повномасштабної війни запустила процес трансформації вугільних територій. Після реалізації на Червоноградщині досвід буде перенесений на інші вугільні регіони," – повідомив голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.

Основна мета проекту – створити нові підприємства на базі шахт. План дій з трансформації шахтарських територій на Львівщині ще розробляється. Однак деякі дії вже виконані: розпочали перекваліфікацію гірників. Це, зокрема, стосується тих, хто втратив роботу через закриття шахти, що сталося минулого року у Червонограді.

"Шахта закрилася. Там працювало до 800 робітників. Запаси вугілля вичерпані. У нашій громаді залишилося ще 5 робочих шахт. Ми почали впроваджувати нові професії у закладах профтехосвіти. На базі гірничо-будівельного ліцею планується створити Центр альтернативної енергетики. Це перші кроки до навчання дітей не йти працювати на шахту, а обирати інші спеціальності, які будуть більш цікавими та безпечними", – розповів міський голова Червонограду Андрій Залівський.

"Це шахта – "Великомостівська", яка працювала 64 роки, повідомили в державному підприємстві "Львіввугілля". Наразі про ліквідацію інших шахт не йдеться.

"Будівлі, що підходять для експлуатації, можуть використовуватися для інших цілей. Їх передадуть на баланс міста, а місто вирішить, чи передати їх іншим підприємцям чи використовувати самостійно. Наприклад, місто бачить можливість створення сміттєзвалища. ДП "Львіввугілля" хоче залишити частину будівель для ремонту та обслуговування механічного устаткування для шахт", – розповів тимчасовий виконуючий обов'язки генерального директора ДП "Львіввугілля" Вадим Крась.

У Червонограді планують створити Будинок трансформації. Для цього вже знайдено земельну ділянку. Фінансування надає Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ. У цьому закладі відбуватиметься перенавчання шахтарів. Вже обрані нові спеціальності.

"Це – оператор дронів та обслуговування сонячних панелей. Вже відбувається цей процес перепрофілювання. В цілому – він реалізується на базі ліцею. Спеціальність "оператор дронів" є частиною, пов'язаною з війною. Водночас, у мирний час це, наприклад, зйомка земель, лісове господарство чи виявлення пожеж. Отже, у нас є багато можливостей, не тільки пов'язаних з війною. Розуміємо, що перемога прийде, і життя повернеться до мирного русла", – впевнений голова Червоноградської районної військової адміністрації Андрій Дяченко.

У Червонограді не менше 110 гектарів землі через промислову діяльність не можуть бути оброблені. На них планують побудувати сонячні електростанції.

Червоноград розробляє інвестиційний план, додають у міській раді. У майбутньому бачать розвиток зеленої енергетики. Мер відзначає: не менше 110 гектарів землі в місті через промисловість не можуть бути використані. На цих територіях планують спорудження сонячних електростанцій.

"Крім цього, вже визначено дві ділянки для вітрової енергетики. Поки мріємо про фабрику з виробництва сонячних панелей та завод з виготовлення теплових насосів", – зазначив міський голова Червонограду Андрій Залівський.

Внесок місцевого бюджету від видобувних підприємств також різко зменшився протягом останнього десятиліття. Такі дані повідомляє міська рада. Якщо раніше шахти забезпечували близько половини річного бюджету міста, тепер це приблизно третина.

"Головне – ці громади живуть за рахунок шахт. Це включає сплату податків, зарплати. Це все є серйозною соціальною проблемою. Щоб її зменшити, потрібно врахувати досвід інших країн. Передусім Британії та Німеччини", – наголошує Володимир Омельченко.

Саме Німеччина фінансує пілотний проект трансформації вугільних регіонів України. Загальний бюджет проекту становить 30,3 млн євро. Проте ці кошти розподіляються не лише на Львівщину, але й на Мирноград у Донецькому регіоні. Там також запроваджують пілотний проект трансформації.

Досвід закордонних країн: що може бути корисним для України?

Німеччина та Велика Британія розпочали курс на відмову від вугілля ще в минулому столітті. Першопричиною стали фінансові причини, адже видобуток твердого палива є надто витратним і потребує величезних дотацій. Пізніше екологічні фактори також стали критичними під час закриття шахт, оскільки викиди CO₂ від спалювання вугілля становили 40% загальних викидів на сьогодні.

Вугільна промисловість Великої Британії пережила шокову терапію. За прем'мьєрства Маргарет Тетчер британський уряд запровадив реформу збиткової видобувної промисловості. Від 1980-х років копальні почали закриватися. Наслідки реформи мали складний характер. З одного боку, уряд зумів успішно провести ринкові перетворення. З іншого боку, тисячі шахтарів залишилися без роботи, страйки не вщухали, а деякі населені пункти зустріли занепад.

Велика Британія зуміла успішно провести перетворення вугільної галузі. Однак багато шахтарів залишилися без роботи, а деякі населені пункти занепали.

Закриття шахт в Україні є неминучим, вважають в Посольстві Великої Британії. Хоча визнають, що цей процес надзвичайно болючий.

"Але якщо підійти до цього лише як до економічної чи політичної проблеми, це викличе складнощі, оскільки громади відчують, що їх позбавляють засобів до існування. Я кажу це як представник країни, що має великий досвід у цьому, адже нам довелося пройти через дуже складний процес закриття шахт. Ми обговорюємо проблеми з Міністерством енергетики й ділимося досвідом, помилками й успіхами. Великобританія є однією з найуспішніших країн у світі в питанні диверсифікації джерел енергетичних ресурсів", – запевняє посолка Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс.

В Об'єднаному Королівстві під час шокової терапії вугільної галузі були й інші приклади, коли шахтарі змогли врятувати власні копальні. Вони вдавалися до кооперативного управління, коли колектив фактично викуповував своє підприємство.

"Прикладом успіху може слугувати компанія "Тауері", яка належала робітникам, де британський уряд заявив, що вона не була життєздатною. Вони самі викупили свої шахти та зуміли керувати ними з прибутком ще протягом 13 років", – розповів колишній британський шахтар, представник профспілки Bectu Карвин Донован.

Закриття шахт залишається болючим питанням для Великої Британії. Особливо для профспілкових активістів, які були категорично проти закриття копалень.

"В деяких випадках шахти ще працювали з прибутком, але їх закривали. Це було помстою з боку консервативного уряду. З 1995 року всі шахти підлягали приватизації, і, звичайно, вони стали власністю приватних компаній, які прагнуть отримати прибуток", – зазначив генеральний секретар Асоціації працівників вугільної галузі Південного Вельсу Вейн Томас.

Проте випадки, коли шахтарі самі викуповували власні копальні, є радше винятком із загального правила.

"Люди просто хотіли працювати і самоорганізувалися. У них був лідер, який координував увесь процес. Кооперативна шахта – це хороший приклад", – зазначив Олександр Харченко.

Пік видобутку вугілля в Німеччині був у 1960-х, і остання копальня в країні закрилася в 2018 році.

Німеччина пройшла шлях, схожий на британський. Пік видобутку вугілля в ній був досягнутий у 1960-х, а з 2018 року в країні закрилася остання копальня. Німеччина готова поділитися своїм досвідом, акцентують у Німецькому товаристві міжнародного співробітництва GIZ: "Проект має на меті визначити та надати доступ до досвіду, що найбільше підходить до ситуації в Україні або конкретному пілотному регіоні, замість того, щоб ділитися "універсальними" підходами".

У 1950-х роках у Німеччині було приблизно 600 тисяч шахтарів. Основним місцем видобутку були Рурський вугільний басейн. Нині шахт там більше немає, і регіон адаптувався до нових реалій, зумівши переорієнтуватися. Цей приклад може послужити настановою для українського Донбасу в майбутньому.

Фонд трансформації: чи всім українським шахтам судилось закритися?

Кабінет Міністрів планує створення спеціального Фонду трансформації вугільних регіонів. Покищо подробиць від урядовців обмаль. Проте, очевидно, що повноцінно реалізувати проект найближчим часом буде неможливо. Більшість шахт, що мають значне значення у вугільному регіоні на сході, знаходяться у зоні бойових дій. Наприклад, перед початком російського вторгнення, приблизно половина видобутку вугілля була зосереджена у Донецькій та Луганській областях.

"Шахти в таких умовах не можуть повноцінно функціонувати, що спричиняє нові екологічні ризики та соціально-економічні проблеми. Згідно оцінки Світового банку, зупинка частини вугледобувних підприємств призводить до загальних збитків понад 300 млн доларів", – заявив заступник міністра енергетики Ярослав Демченков.

Згідно оцінки Світового банку, зупинка частини вугледобувних підприємств призведе до загальних збитків понад 300 млн доларів.

Державну цільову програму трансформації вугільних регіонів України уряд схвалив ще два роки тому. Вона розрахована до 2030 року. У документі йдеться про зобов'язання, які Україна взяла перед іноземними партнерами. І це передбачає планомірний відхід від викопних джерел енергії. Тобто пріоритетом повинна стати відновлювальна енергетика.

"Україна підписала Паризьку угоду про клімат, в якій зобов’язується зменшити викиди парникових газів на 65% до 2030 року в порівнянні з 1990 роком. Всі ці фактори свідчать про те, що іншого виходу немає. Не можна продовжувати підтримувати ці збиткові шахти мільярдами гривень", – стверджує директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Однак в самих вугільних регіонах питань до уряду залишається суттєво більше.

"Мені хотілося б бачити певні часові рамки діяльності кожного вугільного підприємства, яке у нас є. Щоб ми знали: до якого року працює ця шахта. І тоді змогли б спланувати свої кроки. Де ми можемо направити звільнених працівників, скільки місць роботи слід створити. Також це могла б бути предметна розмова з інвесторами. Наразі конкретики з боку Міністерства енергетики та уряду я не бачу", – говорить міський голова Червонограду Андрій Залівський.

Україна повинна повністю відмовитися від вугілля до 2035 року. Уряд планує реалізувати це зобов'язання, навіть попри війну.

У той же час в уряді вже озвучують точні терміни. Йдеться про те, коли Україна повинна повністю відмовитися від вугілля. Це заплановано до 2035 року. У Міністерстві енергетики підкреслюють, що планують реалізувати це зобов'язання, незважаючи на війну. Вперше такі плани Україна офіційно озвучила два роки тому, ставши учасником міжнародної ініціативи The Powering Past Coal Alliance (PPCA). Проте найближчими роками Україна все ще сподівається на свій видобуток.

"З огляду на агресію Росії, у тому числі на енергетичному фронті, найближчі два роки ми маємо покладатися виключно на власний видобуток вугілля", – зазначає міністр енергетики Герман Галущенко.

В Центрі дослідження енергетики впевнений: для наступного опалювального сезону державі власного твердого палива вистачить. Навіть якщо державні копальні повністю зупиняться, приватні зможуть забезпечити потреби України у вугіллі. Але це не через різке збільшення продуктивності, а через зменшення потреб держави через війну.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"

Теги:трансформація вугільних шахттрансформаціявугільна промисловістьвугільна галузьЛьвівська обл.реформиПоділитися