Джин вирвався з пляшки: як ринок електроенергії пережив місяць із новими граничними цінами

28 липня 2023

Запровадження нових граничних цін на оптовому ринку електричної енергії позитивно вплинуло на баланс в енергосистемі країни у липні. Але це призвело до зростання цін, в першу чергу для промислових споживачів.

Фото: Shutterstock

Ринок електроенергії функціонує під новими граничними цінами вже майже місяць. Це створило більше можливостей для імпорту дорожчої європейської електроенергії в пікові години, коли в енергосистемі України спостерігається дефіцит. Проте ціни для українських промислових споживачів також зросли. Чому це сталося і що зміниться в осінньо-зимовому періоді, аналізувала "Українська енергетика".

Граничні ціни досягли цілей

27 червня 2023 року Національна комісія, що регулює енергетику та комунальні послуги (НКРЕКП), прийняла рішення про встановлення граничних цін на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку. Згідно з документом, з 30 червня максимальні граничні ціни електричної енергії у сегментах РДН і ВДР були підвищені:

– на 80% із 4 000 до 7 200 грн/МВт-год в години пікового навантаження з 19:00 до 23:00;
– на 40% з 4 000 до 5 600 грн/МВт-год в години максимального навантаження з 7:00 до 19:00;
– на 50% з 2 000 до 3 000 грн/МВт-год в години мінімального навантаження в мережі з 23:00 до 7:00.

"Основним аргументом на користь підвищення граничних цін було створення можливостей для імпорту електроенергії в пікові години. При попередньому рівні обмежень неможливо було компенсувати дефіцит за рахунок імпорту через вищі ціни на європейському ринку в ці ж години", – зауважив в коментарі "Українській енергетиці" директор енергетичних програм центру Разумкова Володимир Омельченко.

Тепер ситуація змінилася. Якщо в квітні-червні ціни електроенергії на ринках сусідніх країн були значно вищими за українські, то в липні, після підвищення граничних цін, вони почали зближуватись на окремі дні.

"Середньоденна ціна (індекс Base РДН) є змінною. Однак в Україні її коливання були незначними через жорсткі цінові обмеження, що мали вплив на можливості ціноутворення. Протягом квітня та першої половини травня ціни на ринках Східної Європи перевищували українські", – пояснив старший аналітик DiXi Group Богдан Серебренніков.

Після введення нових граничних цін з 1 липня середньоденна ціна на РДН України стала більш змінною та подібною до цін в країнах Східної Європи

Він зазначив, що впродовж другої половини травня і червня в окремі вихідні дні європейські ціни опускалися нижче українських, що зумовлене скороченням споживання та профіцитом енергетичних ресурсів на сусідніх ринках.

"Після запровадження нових граничних цін з 1 липня середньоденна ціна на РДН України почала змінюватися більше і наближатися до цін в країнах Східної Європи. Причому, в окремі години ціни в сусідніх країнах стають нижчими за українські через значний виробіток енергії з сонячних електростанцій (СЕС) та профіцит, що створює вигідні умови для імпорту енергії в Україну", – розповів Серебренніков.

Цілі, з якими підвищувалися ціни в сегментах ринку, були досягнуті. У липні імпорт електроенергії зріс. Якщо в квітні він становив 23,6 тис. МВт-год, а в травні практично подвоївся до 43,7 тис. МВт-год, то лише за 19 днів липня склав 39,5 тис. МВт-год. Цілком ймовірно, що підсумковий показник може перевищити червневе значення.

Суперечлива сторона питання

Як "Оператор ринку" повідомив, середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на ринку "на добу наперед" (РДН) за 20 днів липня зросла на 17% до 3528,79 грн/МВт-год у порівнянні з аналогічним періодом червня. На внутрішньодобовому ринку за цей же період середньозважена ціна зросла на 34% до 3993,48 грн/МВт-год. Для порівняння, "Оператор ринку" навів ціну продукту BASE на РДН у Румунії, яка становила 3882,24 грн/МВт-год, у Словаччині – 3771,84 грн/МВт-год, в Угорщині – 3868,04 грн/МВт-год.

Слід підкреслити, що як і до війни, на ринку РДН, ВДР, та балансуючому ринку обертається лише п’ята частина всього обсягу електричної енергії, що збирається в Україні. Близько 80% обсягу реалізується через закриті двосторонні угоди. При цьому показники РДН слугують певними ціновими орієнтирами.

Середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на ринку "на добу наперед" за 20 днів липня зросла на 17%

"Підвищення граничних цін швидко вплинуло на зростання оптових цін на електроенергію, зокрема на РДН. За даними "Оператора ринку" середньомісячний індекс Base РДН зростав протягом травня-липня. Але підвищення граничних цін з 1 липня практично миттєво активізувало динаміку зростання (в липні темп приросту перевищував 16%)", – зазначив Серебренніков.

У пікові години в липні ціни близько підходили до верхньої межі, визначеної регулятором.

"Наприклад, у період з 10 по 16 липня відхилення погодинних цін від граничних цін коливалося від 0 до 83,8% і в середньому становило 29,5%. Найбільші цінові відхилення спостерігалися в денні години (з 10:00 до 16:00), коли відбувається максимальне виробництво електроенергії з СЕС і відповідне падіння ціни. При цьому кількість годин, коли ціни були близькими (з відхиленням менше 1%) або на рівні нових граничних цін, становила майже третину – 31,5%; на початку липня цей показник був близько 38%. Це свідчить про те, що більш ніж у третині часів розрахункового періоду (переважно у вечірні піки) ціни могли бути вищими, але стримувалися граничними цінами", – вказав Серебренніков.

Чому зросли ціни на електроенергію

"Абсолютно неправильно вважати, що підвищення цін на внутрішньому ринку сталося через відміну граничних цін і імпорт. Імпорт здебільшого регулює ціни лише у бік зменшення, але точно не у бік збільшення", – зазначив директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.

Зокрема, обсяги імпорту та експорту електроенергії між країнами Східної Європи та Україною поки що незначні, тому зовнішня торгівля майже не впливає на внутрішню цінову ситуацію в Україні.

"Ринки України та ЄС недостатньо інтегровані, тому поки що імпорт використовується в основному для "латання дір" у дефіцитні періоди в енергосистемі", – сказав Серебренніков.

Крім того, за його словами, імпорт, як правило, відбувається в години, коли ринкова ціна електроенергії в сусідніх країнах нижча за українську. Це може траплятися в денні години, під час максимального виробництва енергії з СЕС, або у вихідні, коли на європейських ринках виникає профіцит, і ціна стрімко падає.

"Інколи (на європейському ринку) ціна навіть опускається до 0 або стає від’ємною. В таких випадках імпорт електроенергії в Україну стає економічно вигідним. Так було, зокрема, в неділю 16 липня, коли Україна імпортувала електроенергію протягом всієї доби (із Словаччини, Польщі та Молдови). У ті дні ціна електроенергії в Словаччині була на чверть нижча за українську", – зазначив старший аналітик DiXi Group.

Підвищення граничних цін вивільнило накопичений потенціал для зростання цін на оптовому ринку електричної енергії

Отже, чому ж зросли ціни? За словами експертів, це в певній мірі є наслідком відкладеного попиту – джин, що давно залишався в пляшці, вирвався з неї в момент, коли її відкрили.

"На самом ділі, підвищення граничних цін вивільнило накопичений потенціал для зростання цін. В Україні система теплогенерації досить дороговартісна, на яку припадає 20-25%. Рентабельна ціна продажу електроенергії, виробленої з вугілля, становить не менше 4 тисяч грн/МВт-год. При попередніх граничних цінах вугільна генерація працювала зі збитками. Також в Україні працюють газові блоки, виробництво яких є також недорогим так", – розповів Омельченко.

"Значний стрибок цін, який ми зараз спостерігаємо, стався через те, що обмежені попередніми ще більш низькими граничними цінами, ціни вже давно не відповідали реальності, особливо якщо врахувати потребу в інвестиціях, які зросли після руйнівних атак", – підкреслив Харченко.

Обмежені попередніми ще більш низькими граничними цінами ціни вже давно не відповідали реальності

За словами Омельченка, ще одним фактором підвищення цін стало зростання попиту на електроенергію, що відобразилось на обсягах торгів на РДН. За даними "Оператора ринку", обсяг торгів електричною енергією на ринку "на добу наперед" за двадцять днів липня 2023 року становив 1,123 млн МВт-год. У порівнянні з аналогічним періодом червня 2023 року, обсяг торгів на РДН за 20 днів липня зріс на 26,38%, пропозиція зросла на 17,3%, а попит на 14,37%.

"Можу вважати, що це пов’язано з поступовим відновленням економіки, що співпало з літньою спекою, коли зросло використання кондиціонерів, відбувся ріст продуктивності холодильників у складах та торгових центрах", – вважає Омельченко.

Навіть якщо електроенергія імпортується за найбільш вигідними цінами на європейському ринку, в Україні вона реалізується за ринковою ціною

Експерт підкреслює, що навіть якщо електроенергія імпортується за найвигіднішими цінами на європейському ринку, в Україні вона реалізується за ринковою ціною.

"При значному дефіциті (який спостерігається в Україні в години пікового споживання) основним показником імпорту є не виробництво, а споживання. Споживач платить електроенергію за ринковою ціною в Україні. У пікові години ми маємо значний дефіцит, тому між промисловими споживачами починається серйозне змагання за енергію", – зауважив Омельченко.

Зміни на ринку поки що впливають виключно на великих промислових споживачів, в інтересах яких і здійснюється комерційний імпорт електрики. Для населення ці події на оптовому ринку лишаються непомітними, оскільки побутовий споживач захищений механізмом PSO, відповідно до якого з червня платить за спожиту електроенергію 2,64 грн/кВт-год.

"В Україні є коло промислових споживачів, чия собівартість виробництва найбільш чутлива до ціни електроенергії. Це виробники феросплавів, металургійні комбінати, титано-магнієва, хімічна (мінеральні добрива) промисловості. Вони й є споживачами імпортної енергії", – відзначив Харченко.

Яких обсягів імпорту очікувати взимку і за якою ціною

На думку експертів, потреба в імпорті електроенергії на внутрішньому ринку України виникла через значні ушкодження, яких зазнала українська енергетична система внаслідок цілеспрямованих атак. До війни українська генерація могла виробляти більше електроенергії, ніж споживав внутрішній ринок, і перетини з європейськими державами розглядалися більше для експорту.

"Наразі спостерігаємо зростання обсягів імпорту електроенергії через фізичну потребу – нажаль, українська генерація не може в повній мірі покрити потреби, тому в окремі години виникає дефіцит. Дефіцит відчувається в енергосистемах у певні години – переважно під час піків споживання, як через пошкодження, так і через необхідність ремонту, внаслідок чого зупинилися низка блоків теплової та атомної генерацій. Це необхідно для мінімізації наслідків пошкоджень та підготовки до опалювального сезону", – прокоментував Харченко.

Обсяги імпорту енергетичних ресурсів зростають через те, що українська генерація не може задовольнити потреби у повній мірі, тому в окремі години виникає дефіцит

Імпорт, який допомагає подолати наслідки дефіциту, а також можливість його збільшення восени та взимку, залежатим від двох факторів: ціни та технологічних можливостей.

"Збільшення граничних цін, безумовно, покращило економічні умови для імпорту. Однак навіть нові граничні ціни не завжди дозволяють імпортувати, оскільки в окремі періоди ціни на сусідніх ринках можуть бути вищими за ті, що в Україні", – додав Серебренніков.

За його словами, після літа на європейських ринках ймовірно знову виникне підвищення цін.

"Швидше за все, цей тренд буде загальним і стосуватиметься також інших країн Східної Європи, з яких Україна може імплементувати електроенергію, зокрема, Словаччини. Враховуючи це, восени Регулятор може стикнутися з необхідністю знову підвищити граничні ціни для забезпечення цінового паритету та економічної можливості імпорту енергії, яка знадобиться для балансування енергосистеми та надійного електропостачання в економічних секторах", – прогнозує старший аналітик Dixi Group.

"Можливо, НКРЕКП можуть розглянути можливість підняття верхньої межі, наприклад, до 8,5 тис. грн чи навіть вище. Чому? Бо взимку може виникнути ситуація, коли знадобиться імпортувати електроенергію, а ціни на європейському ринку перевищать ціну в Україні. І, навіть у такому випадку, це буде ще дешевше за вартість електроенергії, виробленої генераторами", – зазначив Омельченко.

Варіант без граничних цін

Експерти також вважають, що регулятор міг би здійснити й радикальний крок – скасувати цінові обмеження. Необхідно підкреслити, що в червні комісія була близька до такого рішення, однак в останній момент утрималася від цього та запровадила нинішні цінові обмеження.

"На мою думку, принаймні верхнє обмеження ми могли б скасувати, адже навіть якщо ціна і зросте, вона все одно регулюватиметься попитом. І виробникам електроенергії не буде вигідно продавати менші обсяги по високих цінах. Це може бути аналогічним до паливного ринку – поки діяли граничні ціни, спостерігався дефіцит. Як тільки їх скасували, все стало збалансовано – як ціни, так і співвідношення попиту та пропозиції", – розповів Омельченко.

У найкращому випадку верхнє обмеження ми могли б вже скасувати, адже навіть якщо ціна і рвонеться, вона все одно регулюватиметься попитом

Експерт також нагадав, що Енергетичне Співтовariство рекомендує Україні впровадити регламент Європейського Союзу щодо граничних цін. Відповідно до якого, встановлені обмеження не повинні впливати на ринок.

"Оскільки граничні ціни були вкрай низькими, все відбувалось навпаки. У нас не тільки конкуренція формує ціну – швидше за все, самого зовнішнього цінового обмеження. Згідно із європейською методологією, ціну повинні формувати виключно ринкові механізми, а граничні ціни є адміністративним інструментом", – пояснив Омельченко.

Він підкреслив, що ЄС регулює лише верхню межу, встановлену на рівні 3-4 тис. євро. Цей рівень рідко досягається, тому можна вважати його умовним інструментом. На відміну від України, нижня межа в ЄС взагалі не регулюється, тому в години профіциту ціни можуть падати до нуля або навіть бути від’ємними.

"Ми не можемо допустити такої ситуації, оскільки це викликає труднощі через податкове законодавство та вимоги обліку. Ці питання потребують додаткових змін", – зазначив Омельченко.

У ЄС нижня межа взагалі не регулюється, тому в години профіциту ціна може падати до нуля або навіть до від’ємних значень

"Я особисто був і залишаюсь прихильником повної відміни граничних цін. Я не стверджую, що ризики скасування відсутні, вони існують і вимагають від регулятора серйозної роботи з балансування ринку регуляторними методами, а не ціновими обмеженнями. У разі змови постачальників і продавців, приміщення штрафів, запровадження зовнішнього управління. Антимонопольний комітет може використовувати широкий спектр інструментів. Підвищення цін для найбільш чутливих споживачів може бути компенсовано адресними субсидіями, як це відбувається на європейському ринку", – додав Харченко.

Він зазначив, що якщо б обмеження були скасовані, виробники "зеленої" енергії вже відмовились би від послуг "Гарантованого покупця" й більшість із них – від "зеленого" тарифу, що і так виплачується нерегулярно. Їм вигідніше було б продавати електрику за ринковою ціною. Ще однією позитивною зміною скасування граничних цін могло б бути збільшення кількості трейдерів, зацікавлених працювати на цій галузі, що призвело б до зростання конкуренції.

"На ринку імпорту в Україні працює обмежена кількість трейдерів, тоді як в Європі – десятки компаній. Це відбувається через те, що український ринок затиснутий граничними цінами і тією спотвореною моделлю, яка в свою чергу існує. Наша ситуація є передбачуваною, на ній немає можливостей спекулювати на різниці цін у певні години. Таке положення не є позитивним для розвитку сектору, адже ніхто не бажає приходити в ринок, оскільки може працювати на європейському ринку", – сказав Харченко.

Водночас, експерти підкреслили, що до такого кроку, як скасування граничних цін, потрібно підходити обережно і з урахуванням усіх аспектів. Необхідно вдосконалити регуляцію з боку НКРЕКП, поліпшити програмні рішення, щоб остаточно запобігти маніпуляціям ринком та цінами.

Мінімальний вплив технічних обмежень

Щодо технічних можливостей для імпорту: в кінці червня ENTSO-E збільшила обсяги пропускної спроможності міждержавних інтерконекторів для імпорту електроенергії в Україну та Молдову з 1050 до 1200 МВт. При цьому використовується лише половина цих потужностей.

"У липні максимальна фактична величина сумарного імпорту електроенергії в Україну була на рівні 660 МВт (це трапилося 16 липня в період 12:00-16:00). В інші дні липня імпорт був значно нижчим. Отже, найвищий рівень використання максимально дозволеної величини імпорту Україною становив трохи більше половини – 55%", – повідомив старший аналітик DiXi Group.

Впродовж квітня-липня 2023 року електрична енергія переважно імпортувалася з Словаччини, на другому місці – Молдова. 16 липня вперше відбувся імпорт з Польщі через нову міждержавну лінію Хмельницька АЕС – Жешув, яка була запущена в роботу в травні.

У липні максимальна фактична величина сумарного імпорту електроенергії в Україну була на рівні 660 МВт

"Імпорт з Польщі поки що є мінімальним. Він відбувся єдиний раз – 16 липня в період з 19:00 до 23:00 на рівні 200 МВт. Таким чином, всього було імпортовано в Україну 800 МВт-год. Низькі обсяги імпорту з Польщі пояснюються тим, що ціни у Польщі є одними з найвищих серед країн Східної Європи і зазвичай перевищують українські. Звичайно, цінова кон’юнктура на ринках електроенергії є мінливою і може змінюватись щогодини. Водночас, загалом, протягом 1-17 липня польський добовий індекс Base РДН перевищував український на 10-87%, за винятком 2 та 3 липня, коли він був нижчим на 38% та 8% відповідно", – повідомив Серебренніков.

Отже, для розширення географії та можливостей імпорту потрібні серйозні регуляторні зміни. Зокрема, необхідно запровадити двосторонні аукціони з розподілу потужностей за участю оператора системи передачі електроенергії України, а саме "Укренерго", і країн-контрагентів. Також необхідно приєднатися до європейської аукціонної платформи JAO, де проводить аукціони більшість операторів системи передачі сусідніх країн. Для цього потрібно внести зміни в українське законодавство. Це також завдання для регулятора.

Альона Манжело, спеціально для "Української енергетики"

Теги:Поділитись