Фінансова підтримка з боку іноземних донорів: у 2025 році бракує впевненості

28 червня 2024

На наступний рік Україна отримала підтвердження лише на близько 15 мільярдів доларів. Це становить всього менше половини від необхідної суми для країни. Однак переговори тривають.

Фото: Shutterstock

Досить значну частину бюджетних доходів України становить фінансова допомога з-за кордону. Уряд запланував залучити близько 38 мільярдів доларів цього року. Ця сума є достатньою для фінансування соціальної сфери, зокрема для зарплат держслужбовців і пенсій.

Разом з тим, відпуск значної частини цієї суми не є гарантованим. Україна повинна виконати зобов'язання, закріплені в угодах про співпрацю з Міжнародним валютним фондом (МВФ) і Європейським Союзом. Наприклад, в рамках співпраці з ЄС європейські чиновники пов'язали виплату конкретних сум з кожною з умов. У разі невиконання структурних маяків, кошти не будуть надіслані Україні.

Як українська держава реалізує свої зобов'язання у рамках програми Ukraine Facility, чи дотримується умов меморандуму про співпрацю з МВФ – дослідили експерти Консорціуму RRR4U.

Іноземна допомога: чи вистачить коштів

Без фінансової підтримки західних партнерів Україні буде важко покрити витрати державного бюджету. Адже практично половина доходів бюджету країни походить з іноземних джерел. Завдяки цим коштам Україна може забезпечити фінансування соціальної сфери. Водночас витрати на оборону та армію покриваються за рахунок внутрішніх доходів, включаючи акцизи та податки.

Згідно з оцінками Міністерства фінансів, цього року Україні потрібно близько 37 мільярдів доларів зовнішнього фінансування. Виглядає, що країна зможе отримати цю суму. Національний банк України прогнозує, що іноземні інвестиції у 2024 році сягнуть 38 мільярдів доларів.

Цього року, за прогнозами Мінфіну, Україні необхідно близько 37 мільярдів доларів зовнішнього фінансування. За даними Національного банку, іноземні вливання у 2024 році сягнуть 38 мільярдів доларів.

Однак, надходження коштів відбувається нерівномірно і різними сумами щомісяця, що ускладнює ситуацію. Наприклад, у січні Україна отримала менш ніж 1 мільярд доларів, тоді як у березні – близько 9 мільярдів. Ще однією проблемою є необхідність погашення державних боргів.

“Виконання зобов’язань по фінансовій підтримці необхідне не лише донорам – Україні це потрібно для досягнення економічної стабільності, переходу до зростання та покращення добробуту громадян. Це також є шляхом до довіри міжнародних партнерів та іноземного бізнесу”, – зазначили фахівці.

Потреба в іноземних вливаннях на 2025 рік становитиме 32 мільярди доларів. Підтверджені надходження становлять менш ніж половину цієї суми.

Ситуація на наступний рік виглядає ще більш скрутною. Потреба у фінансовій допомозі за міжнародними фондами у 2025 році становить 32 мільярди доларів. При цьому підтверджено, що Україна може отримати лише менше половини цієї суми. Зокрема, з Євросоюзу Україна може отримати більше 13 мільярдів доларів, а від МВФ – 1,8 мільярда доларів. Де знайти решту – поки що невідомо.

Одним із можливих джерел можуть стати конфісковані російські активи, загальна вартість яких оцінюється у 50 мільярдів доларів. Чи будуть вони надані як грант або кредит, а також чи можна їх використати для оборонних потреб – поки що немає ясності.

Співпраця з МВФ: наступний перегляд програми буде непростим

На останній день травня було ухвалено рішення про проведення вже четвертого перегляду програми співпраці з Міжнародним валютним фондом. Це свідчить про те, що Україна дотримує своїх зобов’язань. Структурних маяків у цьому періоді не було багато. Два з них стосувалися пільгового кредитування бізнесу, а також формування урядом пропозицій щодо додаткових джерел доходів для держави в обсязі 0,5% ВВП. Ця пропозиція була подана Кабінетом міністрів, однак наразі реалізувати її не зобов’язані. Запроваджувати ці механізми потрібно лише у разі потреби бюджету у додаткових доходах.

“На рівні експертів було ухвалене рішення про перегляд програми. Ми сподівалися, що Виконавча рада МВФ зустрінеться раніше, але очікуємо позитивного рішення. Після цього Україна зможе отримати 2,2 мільярда доларів, що є важливим для фінансування витрат. Спочатку планувалось, що ці кошти надійдуть вже цього місяця, тому тепер уряд думає про короткострокові рішення”, – повідомила провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Експерти розраховують на позитивне рішення Виконавчої ради МВФ, після чого Україна може отримати 2,2 мільярда доларів.

Наступний, п’ятий, перегляд програми співпраці з МВФ запланований на серпень. Головною умовою співпраці є ухвалення Верховною Радою закону про перезавантаження діяльності Бюро економічної безпеки. Відповідальність за цю ситуацію лежить не лише на депутатах, а й на урядовцях. Кабінет міністрів мав розробити проект закону та вчасно подати його до парламенту. Це було зроблено, і законопроект був схвалений у Верховній Раді. Тепер документ очікує на підпис президента. Варто зазначити, що ухвалення законопроекту про перезавантаження БЕБ є умовою не лише для співпраці з МВФ, а й з Європейським Союзом у рамках програми Ukraine Facility.

До кінця наступного місяця Україні потрібно також оцінити обсяги державних податкових пільг і їхній вплив на бюджет.

“П’ятий перегляд буде складним, оскільки МВФ, ймовірно, перегляне макроекономічний прогноз програми. Це пов’язано з продовженням війни, яке перевищує первинні прогнози. Відповідно, зросте потреба у фінансуванні. Додаткове фінансування, сподіваємось, буде отримане завдяки рішенням Групи семи щодо позики Україні на 50 мільярдів доларів, яка буде забезпечена доходами з російських активів”, – зазначають експерти.

Чинний макроекономічний прогноз МВФ базується на припущенні, що війна Росії проти України закінчиться цього року.

Наразі чинний макроекономічний прогноз МВФ ґрунтується на припущенні, що війна завершиться цього року, тому знадобиться перегляд показників прогнозу. Які дані будуть винесені в наступний прогноз, поки невідомо.

Також Міжнародний валютний фонд має знайти додаткові кошти на фінансування України, і лише після цього п’ятий перегляд програми співпраці стане можливим.

Переговори щодо реструктуризації державного боргу України просуваються важко. Неможливо досягти згоди з володарями єврооблігацій на суму 20 мільярдів доларів. На початку червня бізнесмени відхилили пропозицію України знизити вартість валютних облігацій на 60%.

На початку червня бізнесмени відхилили пропозицію України зниження вартості валютних облігацій на 60%.

“Ми ведемо переговори з кредиторами щодо реструктуризації, що передбачає часткове списання боргів. Чекайте новин, скоро ці переговори будуть публічними, і ми зможемо обговорити це детальніше”, – зазначив міністр фінансів під час засідання Верховної Ради.

У вересні 2022 року Україна підписала угоду про призупинення виплат за боргами з групою кредиторів із країн Великої сімки. Але вже на початку травня власники облігацій почали вимагати повернення коштів, найняли юристів та почали переговори з Україною, проте компромісу досягти не вдалось.

Фінансовий аудит теплокомуненерго: уряд не надає інформації

Одна з умов співпраці з МВФ передбачає проведення аудиту фінансового становища теплокомуненерго. Авторитетна аудиторська компанія має визначити, зокрема, обсяги заборгованості цих підприємств. Цей структурний маяк України мав виконати до кінця червня, і це є завданням Міністерства розвитку територій та інфраструктури України. Станом на сьогодні уряд не надає інформацію про те, на якому етапі знаходиться виконання цієї умови.

“На початок опалювального сезону 2023 року заборгованість держави за різницею в тарифах становила близько 36 мільярдів гривень, а за попередніми оцінками у 2024 році вона перевищить 54 мільярди гривень. Заборгованість виробників тепла (теплопостачальних підприємств, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків) за спожитий природний газ на 25.04.2024 становить 100,4 мільярдів гривень, що значно перевищує суму різниці в тарифах (34,2 мільярда гривень), підтвердженою протоколами територіальних комісій станом на 01.07.2023”, – зазначається у дослідженні.

На початок опалювального сезону 2023 року заборгованість держави за різницею в тарифах складала близько 36 мільярдів гривень; за попередніми оцінками у 2024 році перевищить 54 мільярди гривень.

Накопичення заборгованості за компенсацію різниці в тарифах є відповідальністю уряду. У вересні 2021 року Кабінет міністрів, “Нафтогаз” та місцеві громади підписали спеціальний меморандум, що зобов’язує самоврядування не підвищувати тарифи на тепло та гарячу воду, в той час як уряд пообіцяв компенсувати різницю між діючими тарифами та ринковими. Зрештою, обіцяні кошти до сих пір не надійшли.

“У 2021 році ця система дійсно працювала. Уряд заклав кошти у бюджет, але насправді виплатили лише 22 мільярди з 27 мільярдів. Чому виплачено менше, ніж планувалося? Там були результати роботи Аудиторської служби, яка вказала, що частина цієї суми не підтверджена. З початком повномасштабного вторгнення ухвалили закон, що запровадив мораторій на підвищення тарифів на газ і тепло”, – пояснив директор з досліджень.

У бюджеті на 2022 рік уряд заклав 22 мільярди гривень на компенсацію різниці в тарифах, але ці кошти так і не дійшли до ТКЕ.

У бюджеті на 2022 рік урядам закладено 22 мільярди гривень на компенсацію різниці в тарифах, але ці кошти ТКЕ так і не отримали. У наступні роки пропозиції на такі витрати взагалі не вносили до бюджету.

На ситуацію також впливає платіжна дисципліна споживачів, але експерти Консорціуму RRR4U наголошують, що це не головний фактор накопичення боргів у галузі. В цілому побутові споживачі заборгували за тепло і гарячу воду близько 33 мільярдів гривень.

Допомога від ЄС: спочатку виконання умов, а потім гроші

Другий квартал цього року став визначальним для закладення основи реалізації програми Ukraine Facility. Цей план передбачає виділення Європейським Союзом 50 мільярдів євро протягом 4 років. При цьому виконання умов чітко пов'язано з конкретними сумами та розписано помісячно. Невиконання вимог означає, що кошти до України не надійдуть.

15 квітня Європейська комісія схвалила План України. У цьому документі уряд виклав всі реформи та структурні маяки, які зобов’язується виконати в співпраці з ЄС. Згодом також була створена Аудиторська рада для контролю коштів програми Ukraine Facility, що є важливим кроком для забезпечення прозорості процесу.

11 червня в рамках Берлінської конференції з відновлення було підписано першу гарантійну угоду на суму понад 1,4 мільярда євро. Додатково Україна та ЄС підписали угоду про кредит на суму 27 мільярдів євро в межах програми Ukraine Facility.

У 2024 році Україна сподівається отримати від Європейського Союзу 16 мільярдів євро. Майже 8 мільярдів уже надійшло у вигляді перехідного та безумовного фінансування. Також, 27 червня Євросоюз перерахував Україні ще один транш у розмірі 1,9 мільярда євро.

За успішне виконання умов у другому кварталі Україна може отримати 4,4 мільярда євро, а в третьому кварталі – ще 4,2 мільярда євро.

Україна може отримати 4,4 мільярда євро у другому кварталі за успішне і вчасне виконання індикаторів, а в третьому кварталі ще 4,2 мільярда євро.

Серед проблемних моментів у реалізації програми співпраці між Україною та ЄС – непогодженість Бюджетної декларації на 2025-2027 роки. Проект Міністерство фінансів мав представити уряду ще до 15 травня, а затвердження документу мав відбутися до 1 червня.

Станом на 27 червня Бюджетна декларація ще не була ухвалена урядом, хоча її було розроблено Мінфіном. Причини можуть бути пов’язані з подальшими узгодженнями макропараметрів, які були враховані при її розробці. Виглядає, що МВФ ще не переглядав макропрогноз в програмі, але фактично це означає, що Мінфіну доведеться скорочувати видатки на 2025 рік, що є складним завданням через продовження війни та потребу з фінансування оборони і безпеки.

Ще одним структурним маяком II кварталу 2024 року є вступ в силу законодавства про перезавантаження діяльності Бюро економічної безпеки. Депутати проголосували за документ лише 20 червня, а уряд також повинен затвердити Стратегію протимінної діяльності. Документи готові, залишилося лише надіслати їх на офіційне затвердження.

Сергій Барбу, спеціально для “Української енергетики”

Теги: фінанси бюджет фінансова допомога МВФ ЄС УкраїнаПоділитись