Кошти за виконання реформ: як Україна справляється з вимогами МВФ і ЄС

31 січня 2024

Для країни надзвичайно важливо залучати фінансування від міжнародних партнерів. Насправді, майже половина державного бюджету формується за рахунок іноземної допомоги.

Фото: Shutterstock

Фінансування, яке Україна отримує від партнерів, дозволяє уникати затримок у виплатах у соціальній сфері, особливо в умовах війни. Стабільність валюти також залежить від міжнародних надходжень.

Європейський Союз обіцяє затвердити програму під назвою Український механізм допомоги. Вона розрахована на 4 роки і передбачає фінансування обсягом 50 млрд євро. В даний час процес затримується через Угорщину, але рішення можуть бути прийняті вже на початку лютого під час позачергового засідання Європейської Ради.

Що стосується Міжнародного валютного фонду, то передбачено виділити Україні 900 млн доларів у наступному транші. У грудні минулого року МВФ підтвердив результати другого перегляду фінансування. Україна отримала похвалу за виконання структурних маяків під час війни, а нові завдання були визначені на 2024 рік.

Як Україна виконала свої завдання, які з умов виявилися найскладнішими? Відповіді на ці питання надали експерти консорціуму RRR4U.

Виконання зобов'язань: міжнародні партнери в основному задоволені

Програма співпраці з Міжнародним валютним фондом передбачає від України виконання структурних маяків, тобто зобов'язань щодо проведення реформ. Експерти стверджують, що справи йдуть досить добре. Станом на січень 2024 року 20 із 21 маяка були виконані. Одне з зобов'язань перенесено. Третій перегляд програми співпраці МВФ розпочнеться наприкінці лютого. Нові маяки на 2024 рік в основному пов'язані з фіскальною політикою: Україні потрібно стати економічно незалежнішою та зменшити залежність від іноземної допомоги. Крім того, МВФ звертає увагу на укріплення антикорупційних процесів в Україні.

З виконанням умов співпраці з Європейським Союзом ситуація виявилася дещо менш вдалою, але Україна переважно дотримується зобов'язань. Експерти вважають, що 16 із 20 зобов'язань були виконані.

Експерти вважають, що 20 із 21 маяка Міжнародного валютного фонду та 16 із 20 зобов'язань перед Європейським Союзом були виконані

Європейський Союз позитивно оцінив поступ України. У 2023 році ЄС забезпечив Україні всю заплановану в програмі допомогу, що свідчить про підтвердження виконання зобов'язань Україною.

Водночас фахівці консорціуму RRR4U зазначають, що деякі зобов'язання сформульовані недостатньо чітко, що відкриває можливості для різних інтерпретацій щодо їх виконання. Загалом також структурні маяки програми МВФ і зобов'язання перед ЄС пов'язані між собою.

“Де, де зобов'язання не формулює конкретного завдання, з'являються різні інтерпретації. Європейський Союз часто визнавав зусилля України, зараховуючи деякі дії як повне виконання зобов'язання. На нашу думку, щонайменше чотири зобов'язання не були виконані повністю, але ЄС значно лояльніше оцінював дії України, часто вважаючи часткові дії повним виконанням зобов'язань,” – пояснив директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.

Енергетика: коштів небагато, але виконати їх непросто

Одне з зобов'язань України перед ЄС полягає у впровадженні високих стандартів енергоефективності для новозбудованих та реконструйованих будинків. Цю умову потрібно було виконати ще в другому кварталі 2023 року.

Експерти консорціуму RRR4U пояснюють, що певні кроки у виконанні були зроблені, але результат остаточно не досягнуто. Хоча цей процес стартував ще до початку повномасштабної війни. В 2020 році Верховна Рада ухвалила закон, що визначає мінімальні вимоги до енергоефективності будівель, а схожу ініціативу спробували впровадити і в 2022 році. Тоді було визначено, що Мінрегіон встановлює стандарти енергоефективності, які переглядаються кожні п’ять років із врахуванням норм законодавства ЄС та Енергетичного співтовариства. У грудні 2023 року уряд схвалив довгострокову стратегію термомодернізації будівель до 2050 року, з операційним планом, що передбачає оновлення мінімальних стандартів енергоефективності у 2025 році.

"Незважаючи на певні кроки, ці зміни в Україні імплементуються недостатньо швидко. Станом на вересень 2023 року, за даними KSE Institute, через війну було втрачено близько 37% житлового фонду. Відновлення вимагає значних фінансових вливань та існує невизначеність щодо пріоритетів: швидке забезпечення потреб у житлі або ж реалізація енергоефективних, більш довгострокових проектів. Наявність великого міжнародного фінансування для "зеленого" відновлення могла б полегшити цю проблему, але поки що такі ініціативи лише обговорюються,” – зазначається у звіті консорціуму RRR4U.

Станом на вересень 2023 року через війну втрачено близько 37% житлового фонду країни

Крім того, Україна не виконала ще одне зобов'язання в рамках співпраці з ЄС – розробку плану відновлення енергетичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок агресії Росії. І цей документ необхідно створити, враховуючи рішення РНБО. Водночас в енергетичній сфері є певні успіхи. Вдалось досягти прогресу в інтеграції ринку електроенергії після синхронізації.

Щодо майбутньої співпраці з МВФ, за результатами другого перегляду програми був доданий новий маяк, пов'язаний з енергетикою. Україна повинна провести незалежний аудит фінансового стану підприємств ТКЕ до червня цього року, основне завдання – підрахувати загальний обсяг боргів, накопичених до та після повномасштабного вторгнення.

"Ця галузь може суттєво вплинути на видатки державного бюджету. Торік планувалося погасити заборгованість за різницею у тарифах на рівні 36 млрд грн, однак ця цифра є непостійною,” – пояснив Роман Ніцович.

Аудит повинен стати першим кроком до оздоровлення сектору та пошуку рішень для виходу з боргової кризи, у чому зацікавлений уряд України.

Один з енергетичних маяків програми МВФ, що був виконаний, стосується корпоративного управління в галузі. Відбір та призначення наглядової ради Оператора ГТС відбулися вчасно. Ще одне зобов'язання – передачу пакету акцій ОГТСУ Міністерству енергетики та ухвалення нового статуту компанії – було виконано із затримкою. Нинішня програма співпраці з МВФ зазнала важливих змін.

"Зараз програма МВФ, на відміну від багатьох попередніх, не передбачає підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, що суттєво відрізняє поточну програму,” – зазначила провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.

Фіскальна політика: Україні потрібно більше покладатися на власні сили

Зростання внутрішніх ресурсів та стабільна фіскальна політика: ось короткий підсумок зобов'язань, які Україна взяла перед МВФ і ЄС. Важливо, щоб державні кошти витрачалися ефективно. Шість з дванадцяти нових маяків стосуються саме фіскальної політики.

Серед уже виконаних зобов'язань – відновлення середньострокового бюджетного планування. Запроваджено Національну стратегію доходів, яка була оприлюднена наприкінці грудня 2023 року. Тепер головним завданням держави є дотримання принципів, закладених у цьому документі. Також Україні вдалося реалізувати маяк щодо покращення управління публічними інвестиціями, для чого була ухвалена спеціальна дорожня карта.

Шість із дванадцяти нових маяків стосуються саме фіскальної політики

"Покращення якості управління публічними інвестиціями дозволить більш ефективно використовувати державні кошти в умовах обмеженого бюджету. За оцінками Світового банку, на відновлення Україні знадобиться 411 млрд доларів. Одним з важливих джерел фінансування відновлення буде приватний бізнес. Державне-приватне партнерство має стати важливим інструментом залучення компаній, яке, на жаль, поки що не працює в Україні. Огляд підходів до ДПП може цьому сприяти,” – констатували фахівці консорціуму RRR4U.

Проте зобов'язання щодо модифікації урядової програми “Доступні кредити 5-7-9%” не було виконано. Передбачалося, що вона стане більш орієнтованою на підтримку малого та середнього бізнесу. Тепер МВФ наполягає на виконанні цього зобов'язання до кінця березня.

Зобов'язання щодо модифікації урядової програми “Доступні кредити 5-7-9%” виконати не вдалося

"Звертаю увагу на два нових маяки, терміни виконання яких наближаються у першій половині 2024 року. Перший – зміни до бюджету для створення нових джерел надходжень. Маємо знайти фінансування на 38 млрд гривень. Другий маяк – перезавантаження Бюро економічної безпеки,” – розповів економіст Центру економічної стратегії Максим Самойлюк.

Перезавантаження БЕБ Україна має здійснити до червня 2024 року, передбачаючи чітке формулювання повноважень цього органу та оновлення його керівництва за прозорими процедурами. Наразі у Верховній Раді зареєстровано кілька законопроектів, що можуть перезавантажити Бюро економічної безпеки. Один отримав публічну підтримку відповідного парламентського комітету, а інший підготував Кабінет Міністрів. Який з них оберуть депутати – наразі невідомо.

Фінансовий сектор: збереження незалежності НБУ

Головним пріоритетом для МВФ і ЄС залишаються стабільність та передбачуваність фінансового сектору. До оновленого меморандуму з Міжнародним валютним фондом додано лише один маяк, що стосується банківської системи. Цікаво, що термін виконання цієї вимоги є постійним.

Всі банки з мажоритарною державною часткою повинні залишатися під контролем Мінфіну, а будь-які націоналізовані несистемні банки будуть передані до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для санації.

Партнери стурбовані великою часткою держави в банківському секторі, хоча в самих маяках про це не згадується

МВФ переживає через велику долю держави в банківській системі, підкреслюючи експерти консорціуму RRR4U. Хоча в маяках це питання не зазначено.

"У тексті, що підсумовує результати перегляду програми, йдеться про розробку змін до законодавства про приватизацію банків. Існуючий закон був ухвалений у 2012 році. Очевидно, що ситуація змінилася, і цей закон потребує оновлення,” – зазначив старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Віталій Кравчук.

Залишається також ряд інших зобов'язань для подовження співпраці з МВФ. Україні потрібно підготувати основи для оздоровлення фінансового сектора, зокрема проблемних установ. Поряд з цим державна планує впровадження методології оцінки ризиків у банківському нагляді. Окремо слід зазначити важливість збереження незалежності регулятора, Національного банку України. Це питання є одним із центральних для МВФ.

Без боротьби з корупцією співпраці не буде

Одним із основних зобов'язань, взятих Україною в рамках програм фінансової підтримки, є реформування антикорупційної інфраструктури. Це питання присутнє як в програмах співпраці МВФ, так і ЄС.

Зокрема, програма співпраці з Міжнародним валютним фондом до другого перегляду передбачала чотири антикорупційних маяки.

"Два з них затримались з виконанням. Це пов'язано з відновленням процесу декларування для посадових осіб. Тільки завдяки активності громадськості вдалося повернути декларування та відкрити реєстри. Інший маяк стосувався посилення фінансового моніторингу осіб, які займають політичні посади. Проте з іншими маяками проблем не виникло,” – розповів аналітик політики та даних Інституту аналітики та адвокації В'ячеслав Курило.

Наприкінці 2023 року Україні вдалося виконати ще одне зобов'язання, що було взято перед обома: і МВФ, і ЄС. Воно полягає у посиленні незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Оновлений меморандум з МВФ передбачає три нових маяка, які стосуються урядування та протидії корупції

Також в оновленому меморандумі з МВФ заплановано три нових маяка, стосовно урядування та боротьби з корупцією. Україні потрібно оптимізувати та підвищити ефективність роботи Вищого антикорупційного суду. Це зобов'язання стало актуальним, оскільки судова система розглядає деякі справи надто довго через велике навантаження на суддів. Україна вже розпочала перші кроки, зареєструвавши відповідний законопроект у Верховній Раді. Термін виконання цього "домашнього завдання" наближається – до березня 2024 року.

Складним залишається питання створення нового адміністративного суду на заміну ліквідованому Окружному адміністративному суду міста Києва. Наразі цей процес затримується. До вересня 2024 року Україні також потрібно завершити зовнішній аудит НАБУ та опублікувати звіт.

"Кошти за виконання реформ" – саме за таким принципом діють міжнародні партнери. Найбільше у виконанні зобов'язань перед МВФ та ЄС зацікавлена сама Україна, адже це не лише можливість одержати підтримку для виживання, але й важливі структурні реформи.

"Зобов'язання за програмами фінансової підтримки перш за все вигідні Україні, а не донорам. Виконання цих умов – це шлях до сильної економіки та добробуту українців, а також до довіри з боку міжнародних партнерів та іноземного бізнесу,” – підсумували експерти консорціуму RRR4U. – ЄС, МВФ та інші партнери готові надавати допомогу, однак їхня мета полягає не в тому, щоб просто дати гроші, а в тому, щоб створити умови для економічного розвитку та зростання України, щоб з часом ми могли самостійно фінансувати свої потреби.”

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"

Теги:Євросоюзфінансова допомогаМВФреформиЄСПоділитись