Фонд декарбонізації для зменшення викидів СО2: результат вартістю 5 млрд грн

13 листопада 2020 Олеся Натха, спеціально для “Української енергетики”

Чи доцільно витрачати кошти від вуглецевого податку для зменшення викидів?

Фонд декарбонізації, який був ініційований міністерством енергетики України, може використовувати половину коштів вуглецевого податку для екологічних цілей. Протестуючі цю ініціативу вважають, що не варто забирати гроші з інших важливих соціальних статей, адже, можливо, економічні та екологічні наслідки запровадження фонду не здаються терміновими.

Проте насправді фонд — це всього лише інструмент, призначений для цільового використання коштів платників податків, який не вимагатиме додаткових витрат на адміністрування. По суті, він схожий на “теплі кредити” для населення: підприємство може отримати позику для екологічної модернізації, а держава буде допомагати розрахуватися з кредитом.

“ Українська енергетика ” вивчала деталі та оцінювала, що може отримати країна від створення такого фонду.

Фонд декарбонізації — модель без створення нової юридичної особи

Міненерго, Держенергоефективності та Українсько-данський енергетичний центр ініціювали створення фонду декарбонізації, в результаті чого пізніше у Верховній Раді було зареєстровано відповідний законопроєкт. Як зазначив заступник міністра енергетики Ярослав Демченков, пропозиція включає створення окремого рядка “фонд декарбонізації” у держбюджеті на 2021 рік. Передбачається, що частина податку на викиди СО2 буде витрачена на проекти, що зменшують викиди вуглекислого газу. Фактично, це ініціатива для цільового використання коштів, адже нині надходження від вуглецевого податку не мають конкретного призначення та йдуть у загальний фонд держбюджету. Таким чином, фонд декарбонізації не передбачає створення нової юридичної особи. Як приклади, заступник міністра наводив українські Державний фонд регіонального розвитку або Державний дорожній фонд.

“Це раціональна модель, адже процес адміністрування не вимагатиме додаткових витрат з держбюджету, а виконуватимуть його чинні державні відомства”, – пояснив Демченков. За його словами, адмініструвати фонд декарбонізації буде Держенергоефективності, яке з часом перетвориться на Агенцію “зеленої” енергетики.

“Підхід держави уникнути створення нових інституцій та додаткових витрат з держбюджету є позитивним”, – зазначила аналітикиня DIXI Group Дарина Кулага.

Керівник Держенергоефективності Костянтин Гура визначив фонд декарбонізації як інвестиції. “Ця ініціатива – це інвестування держави в енергоефективність, що, у свою чергу, активізує економіку”, – підкреслив в.о. голови Держагентства.

За словами очільниці міністерства енергетики Ольги Буславець, запровадження фонду декарбонізації сприятиме зменшенню вуглецевого сліду українських товарів, що дозволить знизити “вуглецевий тариф”, який може бути введений ЄС наступного року. “Фонд на практиці допоможе Україні налагодити взаємовигідне партнерство з країнами ЄС у сфері сталого розвитку та реалізації Зеленої угоди, до мети якої ми прагнемо долучитися”, – зазначила очільниця Міненерго, звертаючись до депутатів.

“Якщо Україна не стане більш екологічно нейтральною, не вживатиме заходів з енергоефективності, наші товари, в тому числі електрична енергія, стануть економічно неконкурентоспроможними на європейських та інших ринках”, – зауважив заступник міністра Ярослав Демченков.

5 млрд на декарбонізацію вже наступного року — це реально

“Згідно з оцінками Мінфіну, спрямування 50% від податку на викиди двоокису вуглецю до фонду дозволить зібрати 1,35 млрд грн”, – розповів Демченков. Він зазначив, що співфінансування передбачає мультиплікатор державних інвестицій 3,5, таким чином інвестиції в проекти з декарбонізації у 2021 році сягнуть 4,7 млрд грн.

“Концепція використання коштів державного фонду декарбонізації полягає виключно у відшкодуванні частини основного боргу кредиту, який буде взято підприємством для реалізації заходів з декарбонізації, підкреслив заступник міністра. – Планується відшкодування до 30% основної суми кредиту для позичальників-платників податку СО2, а для неплатників – до 25%. Інші 70-75% стануть кредитними ресурсами під зобов'язання підприємств, які вжили заходів зі зменшення вуглецевого сліду”. Як зазначив Демченков, погашення кредиту може відбуватися з власних обігових коштів підприємств або, якщо ці суб’єкти є комунальними, за підтримки місцевих бюджетів.

Обсяг інвестицій може зрости за умови співфінансування з боку ЄС та місцевих програм з декарбонізації. Таким чином, очікується чистий додатковий ефект податкових надходжень до загального фонду держбюджету в розмірі 1,95 млрд грн.

“Наразі бюджет отримує 0,9 млрд грн вуглецевого податку (при ставці 10 грн за тонну СО2), – пояснив Демченков. – Ми сподіваємось, що за підтримки народних депутатів, ми зможемо отримати до 1,5 млрд грн на рік для фінансування таких заходів”. Нагадуємо, що зареєстрований законопроєкт передбачає збільшення вуглецевого податку з 10 до 30 грн за тонну.

“Якщо такий прецедент відбудеться, використання фонду залучатиме додаткові кошти”, – зазначив Демченков. Також він підкреслив, що в умовах глобального потепління питання виходить за межі фінансів, і мова йде про зменшення викидів СО2 у цілому. “Ми прорахували, що зменшення викидів від реалізації цього інструменту сягне до 20%”, – підкреслив замміністра. Він пояснив, що для оцінки результатів використання виділених коштів передбачається проведення енергоаудиту та заходів з енерго- та екологічного менеджменту.

“Усереднений очікуваний показник скорочення викидів СО2 стосується тільки об’єкта модернізації, - пояснив замміністра. - Верифікація зменшення викидів двоокису вуглецю проходитиме відповідно до порядку, що має затвердити уряд. Порівняння буде між обсягами викидів конкретним обладнанням до та після реалізації заходів. Очікується, що вуглецевий слід скоротиться на 20% щодо кожного об’єкта генерації, який отримує підтримку Фонду декарбонізації.

На думку експертки DiXi Group Дарини Кулаги, пропозиція Міненерго є правильним кроком, адже спрямована на витрату плати за викиди парникових газів на їх зменшення, тим самим стимулюючи перехід до “зеленої” економіки. “Але такий обсяг є критично малим для викликання системних змін у напрямку декарбонізації економіки”, - вважає експертка. Вона наголошує, що фонд міг би відіграти важливу роль у виконанні Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок, однак потрібний обсяг капіталовкладень для реалізації вимог плану може досягти 4,13 млрд євро до 2034 року.

“Тобто напрямок екомодернізації генеруючих установок вимагає значних витрат, - підсумовує Д. Кулага. - Але якщо розподілити 1,35 млрд грн серед семи проектних напрямків, цього буде достатньо лише для маленьких, локальних проектів. Вона вважає, що підвищити фінансування фонду можна, насамперед, спрямувавши всі державні надходження від вуглецевого податку до нього, а також підвищивши ставки самого податку.

Фонд декарбонізації може почати діяти вже в першому кварталі 2021 року

На запитання “Української енергетики” щодо термінів реалізації ініціативи в Україні, заступник міністра пояснив, що в разі підтримки народними депутатами створення фонду, він може почати діяти найближчим часом. “Усі формули та матеріали для цього нами вже підготовлені, – розповів він. – Цей фонд не є новацією, він успішно працює в восьми інших країнах”. Уряд Данії надавав підтримку Україні у підготовці розрахунків щодо фонду декарбонізації.

“Якщо парламент підтримає нашу ініціативу, уряд прийме постанову, яка визначить порядок використання цих коштів, і ми одразу почнемо роз’яснювальну роботу з банками та підприємствами щодо можливостей їх використання, – пояснив Демченков, – отже, уже в першому кварталі наступного року цей механізм може почати реалізовуватися.

На що в першу чергу витратять кошти фонду декарбонізації

“Основними напрямками витрат коштів фонду декарбонізації стануть не лише проекти з підвищення енергоефективності, а й модернізація тепломереж, водоканалів, вуличного освітлення, зниження витрат на утилізацію побутових відходів, стимулювання використання електробусів та електрокарів, проекти щодо скорочення використання традиційного пального в бюджетному секторі, сприяння використанню біоетанолу та біогазу, а також розвиток водневої енергетики, як глобального тренда”, – повідомив Демченков.

Згідно слів замміністра, серед семи напрямків витрат вуглецевого податку, в першу чергу будуть розглядатися підприємства, що сплачують податок на викиди двоокису вуглецю. Кошти будуть надаватися підприємствам у формі компенсацій частини кредиту в банку на енергетичну модернізацію і зниження викидів СО2. “Перелік банків не матиме обмежень: як українські, так і міжнародні фінансові інституції, – зазначив Демченков. Він підкреслив, що вплив чиновників на процес фінансування не передбачається, що знижує ризики корупції. “Перевірка банками буде здійснюватися лише на відповідність критеріям та порядку використання коштів”, – сказав він.

Варто зазначити, що передбачаються як встановлення відсотка компенсації відповідно до вимог антимонопольного законодавства, так і обмеження розмірів відшкодування. Про це повідомив “Українській енергетиці” голова Держенергоефективності Костянтин Гура. “Це дозволяє багатьом підприємствам скористатися фондом і запобігає використанню коштів одним підприємством, – зазначив він. – Очікується, що першими стануть підприємства, які мають системи енергоменеджменту або проведуть енергоаудит, адже це є головною умовою надання кредитів.”

Отже, як зазначили в Держенергоефективності, основний механізм фонду декарбонізації полягає в компенсації частини банківського кредиту для підприємств на енергомодернізацію і заходи зі зменшення викидів СО2.

Як використовуватимуться кошти фонду

Для пояснення принципів роботи урядовець навів такий приклад. Підприємство вирішує провести енергоефективну модернізацію, зокрема заміну котла. Воно звертається до комерційного банку, який бере участь у програмі фонду декарбонізації, та отримує 100 млн грн кредиту для закупівлі. Після придбання котла, підприємство передає документи про покупку до банку, який, в свою чергу, передає їх до Держенергоефективності. Держагентство проводить верифікацію зменшення викидів і надає банку згоду на відшкодування 30% суми кредиту. Відсоток може варіюватися, в залежності від обсягів зниження викидів парникових газів. Через певний час комерційний банк повідомляє підприємству про зменшення їх кредитних зобов'язань на 30 млн грн. Таким чином, підприємство отримує котел вартістю 100 млн за 70 млн грн.

“Міністерство розробило систему, як кошти будуть розподілятися між підприємствами, – розповів Демченков. – Переваги отримують підприємства, які сплачують податок на СО2”. Підприємствам, які платять вуглецевий податок, будуть відшкодовувати 30% суми кредиту, а тим, хто не сплачує – 20-25%, в залежності від проекту та обсягу зниження викидів.

Необхідна політична підтримка, щоб зупинити "розмивання" вуглецевого податку в бюджеті

Ярослав Демченков зазначив, що для реалізації цих амбіційних планів міністерству необхідна політична воля парламентарів. Коли йдеться про виділення частини грошей від вуглецевого податку на зазначені вище цілі, завжди знайдеться хтось, хто захоче витратити їх на дороги, боротьбу з COVID-19 тощо.

“Коли вуглецевий податок потрапляє до держбюджету, його важко відстежити, це ускладнює контроль за тим, на що саме були витрачені кошти, – зазначив замміністра. – Як показує практика, на жаль, ці кошти не розподіляються на природоохоронну діяльність та енергоефективність, що важливо для наших цілей”.

9 листопада у парламенті зареєстровано проєкт Закону щодо внесення змін до Бюджетного кодексу, спрямованого на запровадження фонду декарбонізації. Його ініціатором став нардеп Юрій Камельчук. Текст документа наразі перебуває у стадії ознайомлення та розгляду в комітетах. Юрій Камельчук вважає, що депутати підтримають даний законопроєкт. “Перемовини з комітетом сьогодні (13 листопада. - Ред.), рішення можливе найближчими тижнями”, – прокоментував парламентар.

Олеся Натха, спеціально для “Української енергетики”

Теги: Демченков Фонд декарбонізації МіненергоПоділитись