Газові ціни стануть ринковими: що слід очікувати українцям?
Ціни на газ стануть ринковими: що чекати українцям?
04 травня 2020
З липня в Україні з'явиться конкурентний ринок газу для споживачів домашнього господарства.

Вже через два місяці газ для домогосподарств та підприємств тепло-комунальної енергії не продаватиметься за пільговими цінами. Уряд вніс корективи до постанови від 19 жовтня 2018 року, що продовжила дію спеціальних зобов’язань (ПСО), накладених на НАК "Нафтогаз України" та газзути, щодо продажу природного газу за регульованими цінами для населення до 1 липня 2020 року, а для тепловиків – до 1 травня 2021 року.
"Українська енергетика" провела бесіду з експертами, щоб з’ясувати, що очікує українців у зв'язку з цим.
Ситуація на українському ринку газу сьогодні
За даними "Нафтогазу", у 2019 році компанія постачала природний газ споживачам у рамках положень про спецобов’язки за регульованими цінами, а комерційним споживачам — за ринковими цінами. Зокрема, було надано близько 15,4 млрд куб. м газу в рамках виконання спецобов’язків. Серед них близько 8 млрд куб. м отримали газопостачальні підприємства (приватні газзути та ГПК "Нафтогаз України") для забезпечення потреб населення.
"Отже, щоб захистити населення, тепло-комунальні підприємства, релігійні організації — тобто ті групи споживачів, які вважаються вразливими з боку уряду, мають певний захист на період переходу до справжнього конкурентного ринку, – зазначає Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм мережі "Опора". Зазначимо, що регульовані ціни також застосовуються у деяких європейських країнах (наприклад, у балтійських країнах і Польщі).
Так, завдяки механізму ПСО, населення та підприємства ТКЕ гарантовано забезпечені природним газом. Регульоване ціноутворення контролює витрати держбюджету на пільги і субсидії для населення. При цьому ПСО підтримує домінуюче становище "Нафтогазу" та газзбутів на оптовому й роздрібному ринках, що гальмує розвиток видобутку газу в Україні. Адже, по суті, "Нафтогаз" і газзути постачають побутовим споживачам ресурс "Укргазвидобування", закуплений у нього за регульованими цінами, а не на ринку за ринковими умовами. Також ПСО означає втручання держави у встановлення цін на газ і унеможливлює стягнення боргів з неплатників за спожитий газ (постачальник ПСО не має права відмовити у постачанні газу боржнику, якщо його не відключив оператор ГРМ).
Саме зараз час для скасування ПСО...
Які зміни відбудуться з липня?
По-перше, ціни для населення стануть ринковими, чого давно вимагає Міжнародний валютний фонд (МВФ). Хоча слід зазначити, що останніми роками ціни вже були прив'язані до ринкових індикаторів і максимально наближені до конкурентного рівня. Однак Україна взяла на себе зобов'язання скасувати ПСО.
"Перелік учасників ринку, які постачають вразливим споживачам, вважається дискримінаційним щодо інших учасників ринку. Таким чином, завдання полягає в поступовій адаптації цін для населення до ринкового рівня", — коментує Роман Ніцович, директор з досліджень DiXi Group.
"Скасувати ПСО зараз дуже доречно, оскільки ціна на газ знижується. Завдяки цьому це можна зробити безболісно для споживачів", - вважає Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Українського центру економічних та політичних досліджень ім. Олександра Разумкова.
Наступним основним оновленням є надання можливості населенню самостійно обирати постачальника газу та за потреби змінювати його. "Це є ключовою умовою для створення конкурентного ринку. Право вибору постачальника звільняє споживачів від залежності від нинішніх постачальників", — додає експерт центру Разумкова. Оскільки в облгазу та облгаззбуту, по суті, один власник.
Проте лібералізація ринку не означає, що люди позбудуться субсидій на газ та тепло. "Запровадження конкурентного ринку газу для побутових споживачів не передбачає позбавлення соціальної допомоги для окремих категорій населення, що потребують державної підтримки. Навпаки, ця підтримка має бути вдосконалена", — переконаний Роман Ніцович.
Таким чином, у результаті змін споживач буде залежати не від єдиного постачальника газу, а від ринкової ситуації. Людина матиме можливість вибрати газопостачальника, як зараз при виборі мобільного оператора чи заправних станцій. Це змусить постачальників надавати якісні послуги та не підвищувати ціни.
Що потрібно для функціонування конкурентного ринку?
"По-перше, необхідні нові постачальники. Потрібно розробити нові правила постачання газу, подібні до європейських, щоб міжнародні гравці могли зайти на наш ринок, адже для цього потрібні значні інвестиції. В ЄС функціонує десятки постачальників", — зауважує Тетяна Бойко.
По-друге, всім постачальникам слід мати доступ до інформації про споживачів (обсяги споживання, історію платежів тощо). Сьогодні ці дані є у облгазів та їхніх афілійованих структур, що надає їм конкурентну перевагу.
По-третє, потрібно створити порівняльний інструмент для споживачів, що дозволить їм чітко бачити всі пропозиції на ринку, з можливістю вказати свої запити (скільки кубів газу вони хочуть, на який період тощо) і отримати найкращі варіанти постачальника. "Було б бажано, аби в цій системі споживач міг замовити послугу постачальника та змінити його при необхідності, що потребуватиме простої процедури", — додає експертка.
... якщо у них виникла заборгованість, то їх можуть просто відключити від мережі.
Крім того, на її думку, важливо провести конкурс для визначення постачальника "останньої надії", який постачатиме газ споживачам, котрі залишилися без постачальника з будь-яких причин.
Наступним питанням, що потребує вирішення, є ситуація з боржниками. "Після скасування ПСО діючі постачальники не зобов’язані постачати газ споживачам. Якщо в них накопичиться борг, їх можуть відключити від постачання. У такому разі споживач переходить до постачальника "останньої надії". Важливо, щоб такий постачальник обирався на конкурентному конкурсі, тобто щоб були альтернативи", — говорить Роман Ніцович.
Близько до цього, з його точки зору, доведеться розглянути й питання з виробниками тепла, знайти механізм, який дозволить їм отримувати газ, навіть коли вони не повністю розраховуються за нього. Оскільки мова йде про систему життєзабезпечення, в опалювальний сезон відключати такі об'єкти від газопостачання неприпустимо.
А також, за словами експерта, має бути посилений контроль регулятора та співпраця з Антимонопольним комітетом, оскільки після скасування ПСО може виникнути маніпуляція, надприбутки та ринкові змови.
Втім, основне завдання зараз, вважають експерти, — інформувати споживачів про те, що з липня вони отримають змогу бачити різні комерційні пропозиції на ринку та змінювати постачальника.
Чого очікувати споживачам?
"На ринку газу з'явиться багато пропозицій від постачальників", — пояснює Тетяна Бойко. "Це буде схоже на похід у супермаркет, де ми можемо вибрати з широкого асортименту м'ясних продуктів те, що нам підходить, залежно від уподобань і можливостей. З’являться різноманітні пакети, і люди матимуть можливість купувати газ на різні терміни — на три місяці, пів року, на рік, а також за передоплатою чи післяоплатою. Отже, це будуть різні пакети газу з різними цінами та умовами. Споживачі матимуть більше вибору за ціною та умовами постачання. І якщо один пакет не підійде, вони зможуть змінити його без додаткових санкцій."
"Звісно, не всі побутові споживачі одразу знайдуть можливість користуватися, наприклад, передоплатою, — додає Роман Ніцович. — Тому базові комерційні продукти мають передбачати контракти з можливістю післяоплати або оплати на момент споживання з певною фіксованою щомісячною ціною. І тільки згодом можуть з’явитися умови та можливість переходити на інші продукти."
Що потрібно для зміни постачальника?
"Існує чинний порядок, визначений правилами споживання газу, та пропозиції регулятора — НКРЕКП — щодо спрощення процедури зміни постачальника, оприлюднені нещодавно", — пояснює Роман Ніцович. "Згідно з пропозиціями регулятора, процедура здійснюватиметься в напівавтоматичному режимі з використанням інформаційної платформи оператора ГТС. При цьому залишається умова, що для успішної зміни постачальника необхідно розрахуватися з існуючим постачальником". Це, на думку експерта, є однією з найбільших перешкод до процесу зміни. Іншою перешкодою є питання переліку необхідних документів для зміни постачальника. "Регулятор певним чином спростив цей перелік, але в нинішніх умовах важливо забезпечити електронний обмін інформацією та документами, необхідними для зміни постачальника", — додає Роман Ніцович.
"Регулятор оприлюднив документ, враховуючи спрощення процедури, проте, на мій погляд, це не дійсно спрощення, це лише спроба. Людина повинна мати можливість зайти на сайт, обрати постачальника (якому не має доступу до Інтернету, надіслати листа новому постачальнику), і якщо новий постачальник готовий прийняти людину як клієнта, він повинен завершити всю процедуру. Тобто споживач не мусить бігати між старим і новим постачальниками, як це відбувається зараз", — зазначає Тетяна Бойко.
Яка буде ціна?
За словами Володимира Омельченка, якщо зараз скасувати ПСО, це не вплине на ціни, оскільки вони знижуються на ринках. Далі ціни будуть формуватися на основі конкурентного ринку, залежатимуть від змін на світовому ринку, політичної ситуації, спекулянтів, попиту і пропозиції, а також багатьох інших факторів.
...змусить людей задуматися про можливості енергозбереження, чи варто взагалі користуватися газом як паливом.
Чи змушені українці економити газ?
92% опитаних українців вважають, що розуміють важливість енергоефективності. Проте проблема полягає в відсутності фінансових можливостей для таких заходів. "Існує програма "теплих кредитів", але фінансування в ній обмежене. Є фонд енергоефективності, але він призначений лише для "успішних" ОСББ. Тому насправді інструментів бракує. В той же час не у кожного українця є кошти для інвестицій в енергоефективність. Особливо тепер, коли доходи людей зменшились", — зазначає Тетяна Бойко. Тому, на її думку, державі слід включитися і виділити додаткові кошти, щоб допомогти людям знизити витрати на проекти енергозбереження. Також вона має активно інформувати населення про можливості для цього.
В будь-якому разі, запровадження конкурентного ринку стимулюватиме більш відповідальне ставлення споживачів і змусить їх задуматись над енергоощадженням, а також над доцільністю використання газу як пального. "Серед комерційних пропозицій європейських постачальників, також присутні додаткові послуги, що стосуються енергомодернізації будівель, встановлення економічних газоспоживчих приладів. В принципі, це дасть споживачеві можливість поліпшити комфорт життя та знизити витрати", — каже Роман Ніцович.
Які можливі ризики?
Перший ризик, за словами експерта DiXi Group, — це борги. Теперішні постачальники втратять зобов'язання щодо постачання газу, і відповідно до умов контракту можуть зупинити подачу пального, якщо, наприклад, у споживача виникли значні борги. У такому разі споживач перейде до постачальника "останньої надії", у якого ціни значно вищі. Це запроваджено, щоб заохотити споживача все ж таки обирати постачальника. Чи готовий буде споживач платити більше, навіть тимчасово?
Другий ризик полягає в тому, що з’явиться багато "паперових" постачальників, котрі можуть зникнути, оголосити про банкрутство тощо, залишаючи своїх клієнтів без допомоги. Тому важливий посилений контроль та моніторинг ринку з боку регулятора.
Третій ризик — імовірний значний початковий стрибок цін на газ. Це викличе хвилю невдоволення, що може мати політичні наслідки і вплине на регулювання ринку.
Асоціація "Газові трейдери України" також вказує на ще один можливий ризик. На український ринок можуть увійти компанії, що на перших порах продаватимуть російський газ за низькою ціною, що серйозно негативно вплине на внутрішній видобуток газу та фактично знищить місцевих постачальників.
Світлана Олійник спеціально для "Української енергетики"
Поділитись