Ринок газу для населення: з однієї монополії в іншу

31 липня 2023

"Нафтогаз" продовжує зміцнювати свій вплив у сфері розподілу газу. Під час воєнного стану ця монополія забезпечує певні гарантії для споживачів. Після завершення війни питання конкуренції на ринку може стати ще більш актуальним.

Фото: Shutterstock

Сектор газу для побутових споживачів зазнає істотних змін. Компанії, які раніше займали домінуючі позиції, залишаються поза увагою. Бізнеси, пов’язані з Дмитром Фірташем, з літа минулого року поступово переходять під контроль "Нафтогазу". Таким чином НАК стає ключовим гравцем на ринку.

Однак варто зазначити: в Україні насправді нема ринку газу, хоча намагання організувати його були. Для побутових споживачів цей процес стартував 1 серпня 2020 року, коли держава відмовилась від контролю цін та спростила вибір постачальника. Але ця модель функціонувала лише кілька місяців, адже ціни на газ стрімко зросли. В результаті уряд фактично ліквідував ринок газу, повернувши стару систему контролю за цінами.

"Уряд заморозив ціну на газ на три місяці, встановивши її на рівні 6,99 грн за кубометр. А в квітні було запроваджено річний тариф", – згадував про ці події експерт з енергетичних питань Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.

Цей крок влади назвали усуненням соціальної напруги, хоча перші плани впровадження ринку виникли ще у 2015 році, коли Верховна Рада ухвалила відповідний законопроект.

Що відбувається з облгазами

Спочатку треба уточнити: в Україні продажем і постачанням газу займаються різні компанії. Таке розподілення повноважень є міжнародною практикою, прописаною в Третьому енергетичному пакеті, який Кабінет Міністрів зобов'язався імплементувати у національне законодавство.

Розподіл обов’язків має на меті запобігання монополізації. Однак на практиці це може призводити лише до зміни вивісок. Часто компанії-продавці і постачальники газу мають одного власника. Отже, закон зазначає: газопостачальна компанія (газзбут) відповідальна за продаж блакитного пального населенню, тоді як доставкою та обслуговуванням газорозподільчих мереж займається оператор газорозподільних мереж (ГРМ), або, простіше, облгаз.

До нещодавнього часу провідною компанією на ринку були структури бізнесмена Дмитра Фірташа. Наприклад, вони контролювали 70% побутових споживачів. В Україні на той час існувало більше 40 компаній-продавців газу, 20 з яких належали "Регіональній газовій компанії" (РГК), під контролем Фірташа. Цей бізнес функціонував протягом 10 років, охоплюючи продаж і доставку газу.

До війни в Україні було понад 40 компаній-продавців газу, 20 з яких належали до "Регіональної газової компанії", що знаходилась під контролем Дмитра Фірташа

Ситуація почала швидко змінюватись у 2022 році. Панівній ролі групи "Регіональна газова компанія" було покладено край, як повідомляв Юрій Вітренко, який тоді очолював "Нафтогаз".

"Деолігархізація. Про цей термін багато дискутували, але протягом майже двох десятиліть на газовому ринку України домінувала група олігарха Фірташа. Зараз цьому приходить кінець", – підкреслив він.

На той момент у "Нафтогазі" заявляли: 97,6% споживачів отримують газ безпосередньо від "Нафтогазу". Вони зазначали, що облгази РГК мають бути передані державній компанії. Після цих змін "Нафтогаз" почне контролювати понад 60% ринку розподілу газу. Такі прогнози вже почали підтверджуватись.

Скільки компаній Фірташа контролює "Нафтогаз"

"Темні часи" для газової групи Дмитра Фірташа почались минулого року: у травні Печерський райсуд Києва ухвалив важливе рішення для цього бізнесу.

"За клопотанням ДБР слідчий суддя Печерського суду Києва передав в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, які були отримані від корупційних злочинів, арештовані корпоративні права на 26 обласних та міських операторів газорозподільчих систем", – прокоментувало Державне бюро розслідувань (ДБР).

В установі зазначили, що держава контролюватиме постачання газу споживачам, оскільки це критично важливо для національної безпеки.

Підставою для такого рішення стало розслідування, яке стосується подій 2017 року, в рамках якого було завдано збитків на майже 1,5 млрд грн. Основне звинувачення слідства: тодішнє Міністерство енергетики безкоштовно передало газорозподільчі системи приватним компаніям.

Збитки державі на майже 1,5 млрд грн стали підставою для управління облгазами через АРМА

Отже, на початку літа 2022 року облгази почали переходити під контроль "Нафтогазу". Цього року цей процес продовжилося: наприкінці червня до Групи "Нафтогаз" підключились АТ "Київоблгаз", АТ "Житомиргаз" та АТ "Львівгаз".

"До державного концерну приєдналися ще три газорозподільчі компанії: АТ "Сумигаз", АТ "Вінницягаз" і АТ "Дніпропетровськгаз". Тепер ці підприємства працюватимуть, дотримуючись основного принципу надійності для клієнтів і партнерів. Для реалізації максимально ефективної роботи потрібно провести попередній аудит усіх процесів. Мета – забезпечити відповідальність за кожен кубометр газу, дотримуватись фінансових і законодавчих зобов’язань, а також уникнути зловживань", – повідомляв "Нафтогаз" в середині липня.

Загалом до держкомпанії, ймовірно, мають перейти всі 26 облгазів, які були під арештом. Процес триває. Система виглядає так: у конкретного облгазу конфіскують активи, що стає підставою для позбавлення компанії ліцензії, адже вона більше не має засобів виробництва й не може надавати послуги.

"Це один із механізмів. Конфіскуються всі активи. Існує мотив, який часто спрацьовує: пов’язати власників, безпосередніх чи опосередкованих, з російськими олігархами або капіталом. На цій основі просто вилучити активи, заарештувати їх і передати в управління компанії, яка не має зв’язків з росією. У іншому випадку, якщо серед власників є українські олігархи, які нині, або раніше мали зв’язки з російським бізнесом, або проти них порушені кримінальні справи в Україні чи за кордоном, йдеться, насамперед, про Фірташа", – пояснив механізм енергетичний фахівець, керівник спеціальних проєктів науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев.

Про те, що відбувається з облгазами під контролем "Нафтогазу", розповіли представники Асоціації постачальників енергоресурсів. Вони зазначили, що державна компанія має доступ до приміщень, а більшість працівників продовжить працювати, за винятком керівництва.

"Юридично це нова компанія, але фактично – вона залишається такою ж. Функціонування в плані приміщень і людей продовжиться. Але сталося одне: "Нафтогаз" як новий власник корпоративних прав на частину облгазів почав реалізовувати свої права через зміну керівництва у деяких облгазах. Важливо зазначити, що цей процес, за нашими спостереженнями, може здійснюватись не з повним дотриманням норм законодавства", – прокоментував перший заступник голови правління Асоціації постачальників енергоресурсів Євгеній Нацвин-Степанов.

Загалом облгази, що приєдналися до "Нафтогазу", не оприлюднювали спільних заяв щодо дій держави, хоча окремі компанії заявляли про рейдерство.

Від минулого літа значно зріс обсяг скарг від домогосподарств, пов’язаних із продажем та доставкою газу

З літа минулого року спостерігається значний ріст скарг від домогосподарств, про що повідомила Спілка споживачів комунальних послуг. Скарги стосуються як продажу газу, так і його доставки. Важливою проблемою залишаються дві платіжки – від нинішнього і колишнього постачальників.

"Споживачі можуть отримувати рахунки як від "Нафтогазу", так і від РГК. Це на практика триває вже півтора-два роки. Під час переходів – спостерігається ускладнення. Наприклад, споживач сплатив за газ на рік вперед одній юридичній особі, а потім отримав повідомлення, що ця компанія не має газу, отже нехай газ постачає "Нафтогаз". І в таких випадках залишається заборгованість перед споживачем. І вирішення цієї проблеми вкрай важке. Компанія заявляє: так, повинна, але у мене немає коштів. А "Нафтогаз" відповідає: ми не знаємо, хто це", – пояснив проблеми голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

Проблема залишається невирішеною і дотепер. Водночас у "Нафтогазі" поінформували про процедуру повернення коштів. За даними державної компанії, контроль вже поширюється на близько десятка компаній групи РГК.

"Нафтогаз" – монополіст?

Влітку минулого року Антимонопольний комітет зазначав, що "Нафтогаз" може стати монополістом у постачанні газу для побутових споживачів.

"Монопольним (домінуючим) вважається стан, при якому частка суб'єкта господарювання на ринку перевищує 35%, якщо він не доведе, що має значну конкуренцію. Отже, якщо впродовж двох місяців численні споживачі газу не змінять постачальника, компанія може набути ознак монопольного становища", – повідомляв Антимонопольний комітет.

Сьогодні цифри красномовні: у грудні 2021 року Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" обслуговувала 1,8 млн споживачів (домогосподарств), тоді як у червні 2022 року цей показник зріс в рази. Газопостачальна компанія "Нафтогаз" підтвердила, що близько 90% всіх побутових споживачів країни обрали їх улітку минулого року.

"Компанія стабільно постачає природний газ більше ніж 12,4 млн українським домогосподарствам. Значний приріст клієнтів відбувся після червня 2022 року внаслідок ряду об’єктивних факторів (зокрема, прийняття Міністерством енергетики України рішення №198 від 8.06.2022 року), які призвели до того, що постачальники газу не могли виконувати зобов’язання перед побутовими споживачами за попередніми договорами за фіксованою річною ціною", – зазначила пресслужба ГК "Нафтогаз".

Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" нині постачає природний газ понад 12,4 млн українських домогосподарств, хоча ще у грудні 2021 року її клієнтами було лише 1,8 млн споживачів

Таким чином, 8,8 млн домогосподарств перейшли до державної компанії за спеціальною процедурою влітку минулого року. Вони стали споживачами постачальника останньої надії (ПОН). Це компанія, що готова надати допомогу споживачу та убезпечити його від відсутності газу. За підсумками урядового конкурсу в 2020 році постачальником останньої надії було обрано "Нафтогаз". До ПОН споживачі потрапляють, коли їхній постачальник не може виконати зобов'язання.

Проте 22 липня 2023 року "Нафтогаз" припинив виконувати функції постачальника останньої надії. Про це компанія повідомила на своєму сайті. Експерти запевняють, що мільйони споживачів не залишаться без газу, оскільки закон забороняє відключення під час війни. Проте уряд не поспішає з вибором нового постачальника останньої надії.

Чи буде активуватися ринок газу для населення?

У ситуації війни немає можливості говорити про функціонуючий ринок газу в Україні, вважає Андріан Прокіп, експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього.

"Розпочинається війна. Держава контролює ціни на газ для споживачів на низькому рівні. Таку низьку ціну неможливо знайти на ринку. "Нафтогаз" відмовляється укладати угоди з газзбутами. Зараз "Нафтогаз" – єдина компанія, що може постачати газ за такою ціною. Виникає централізація ринку. Тепер "Нафтогаз" починає брати під контроль функцію розподілу природного газу. Ситуація така, що ринок газу фактично дорівнює "Нафтогазу", хоча для споживачів нічого не змінюється", – пояснив фахівець.

Сьогодні ринок природного газу фактично дорівнює "Нафтогазу", однак для споживачів ситуація залишається незмінною

Наразі побутові споживачі платять 7,96 грн за кубометр. Ця ціна є фіксованою. Верховна Рада наклала мораторій на підняття тарифу, проголосувавши за спеціальний законопроект.

"Чи можна вважати монополію "Нафтогазу" виправданою? Так, вона виправдана. Адже потрібне посилення держави у питанні тарифів, коли ринок зараз не працює. Споживач має бути захищений. Ціна близько 8 грн за кубометр газу є абсолютно ринковою, і люди готові за неї платити", – додав експерт.

Однак питання функціонування ринку газу стане актуальним після завершення бойових дій. Його відсутність може створити труднощі для інтеграції України до європейського ринку газу і загалом для вступу до ЄС.

"Правила залишились незмінними. Ринок – це правила, не лише ціна. Ціни слід буде підвищувати тоді, коли з’являться ясні правила гри. Вони мають бути прозорими та зрозумілими, що дозволить залучити багато гравців і сприяти конкуренції у формуванні цін. Якщо досі правил немає, і заявити, що відкриваємо ринок, це може призвести до стрімкого зростання цін, адже з’явиться один монополіст, якого ціну не знає ніхто", – вважає координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі "Опора" Тетяна Бойко.

За результатами 23 Саміту Україна – Європейський Союз була ухвалена спільна заява, в якій обговорювалися такі питання:

"Ми підтвердили важливість подальшого співробітництва для інтеграції енергетичних ринків та систем України з ринком ЄС на основі зобов’язань України щодо завершення реформування ринку електроенергії та газу, включаючи виконання оновленого Додатку XXVII до Угоди про асоціацію”.

Європейський ринок не може функціонувати з монополіями. Агентство співробітництва енергетичних регуляторів щорічно готує звіт про стан роздрібного ринку, в якому детально аналізується ситуація з продажем газу в кожній країні ЄС.

"Цей ринок ретельно відстежується, щоб діагностувати занадто велику концентрацію і знайти рішення для її зменшення. Європейський ринок побудований на основі вільної конкуренції. Низька концентрація забезпечує оптимальне ціноутворення, що дозволяє споживачам отримувати газ за вигідними цінами, а учасникам ринку – отримувати відповідний прибуток", – пояснив аналітик Dixi Group Андрій Урста.

Крім того, українська газова інфраструктура потребує інвестицій, які оцінюються в мільярди. Держава запевняє, що веде перемови. Процес сповільнюється через війну, але не лише через неї.

Перевироблення газового ринку, який і так не функціонує, ще не завершено. Це означає, що є великий ризик затягування термінів у судах, якщо колишні власники подадуть позови. Це може стати суттєвим бар'єром для залучення інвестицій.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"

Теги:розподіл газупостачання газумонополіяНафтогаз УкраїниРГКоблгазиПоділитись