Газовий ринок та ПСО: зворотний рух або затишшя?

18 лютого 2022

Уряд планує впровадити новий тимчасовий режим ПСО на газовому ринку з метою зниження вартості газу для населення після закінчення опалювального сезону.

Спроба створити нарешті вільний ринок газу в Україні виявилася невдалою. Різке зростання світових цін на газ спонукало уряд знову втрутитися в ціноутворення для населення та бюджетних установ. Проте це регулювання буде діяти тільки до завершення цього опалювального сезону. Яким чином можна зменшити ціну газу для домашніх споживачів після цього?

Деякі експерти вважають, що термінове повернення до постачання газу з особливими зобов'язаннями (ПСО) може бути виходом із ситуації. Паралельно існує неофіційний режим ПСО через балансуючу групу “Нафтогазу”. Чи вирішить країну чергове офіційне запровадження механізму ПСО? Можливо, існує альтернативне рішення? “Українська енергетика” дослідила можливі варіанти з аналітичною допомогою експертів.

Ціни на газ досягають рекордних рівнів

Ми вже звикли до того, що ситуація з газом щорічно є складною і часто загрозливою. Причини цього пов'язані як з газовими конфліктами з Росією, так і з недостатніми запасами, а наразі – зі стрімким підвищенням цін на блакитне паливо в світі.

“Оскільки Україна купує газ в ЄС, комерційні ціни на нашому ринку суттєво залежать від європейської ситуації”, – зазначає Максим Білявський, провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова.

14 лютого ціна газу на кордонах України (відповідно до спотових цін на хабі TTF) склала приблизно 32 000 грн за тисячу кубометрів. Це у чотири рази більше, ніж роком раніше. Максимальні ціни спостерігалися через погрози вторгнення Росії в Україну та ненормовані дії російського “Газпрому”. Чи можуть такі ціни стати серйозною загрозою для України?

Які запаси газу ми маємо?

Перед початком цього опалювального сезону українців запевнили, що запасів газу в підземних сховищах вистачає, аби пройти зиму без холодів.

“Нафтогаз” улітку вже забезпечив накопичення достатніх обсягів газу, – говорить Максим Білявський. – На початок сезону накопичено 18,7 млрд кубометрів, що на 23%, або 3,5 млрд кубометрів, більше середнього показника за 2014-2018 роки.

Згідно з інформацією міністра енергетики Германа Галущенка, в січні з ПСГ відібрано 2,4 млрд кубометрів газу, хоча планувалося понад 3 млрд кубометрів.

Станом на 6 лютого, за даними Energy Map, запаси газу в ПСГ становили вже 10,6 млрд кубометрів. Однак до кінця опалювального сезону ще довгий шлях. Проте, за словами першого віцепрем'єра, міністра економіки Юлії Свириденко, Україна завершить його, маючи в підземних сховищах запаси газу понад 7 млрд кубометрів.

“Тих запасів газу, які ми маємо, достатньо для завершення опалювального сезону”, – також зазначає експерт Центру Разумкова. – Однак імпорт газу з країн ЄС зріс. Ці поставки будуть підтримуватись на оптимальному рівні, у тому числі через початок закупівель національною компанією та контрактування танкерів з американським газом.

Білявський вважає, що все вказує на поступове завершення газової кризи, якщо не трапляться непередбачувані події. “Проте, попереду нас чекає досить складний період підготовки до наступного опалювального сезону”, – додає він.

На думку Леоніда Уніговського, наступний сезон буде для українців складнішим, ніж поточний, бо зараз ми маємо певний запас газу в сховищах. А на наступний сезон запаси майже відсутні, підкреслює гендиректор “Нафтогазбудінформатики”.

“У березні ми опинимося з дуже малим запасом товарного газу, крім так званого буферного в сховищах. Тому потрібно буде закупити ще 12-14 млрд кубометрів газу. Міністерство енергетики повинно обміркувати, що далі робити,” – вважає він.

У березні ми опинимося з дуже малим запасом товарного газу, крім так званого буферного в сховищах. Тому потрібно закупити ще щонайменше 12-14 млрд кубометрів газу...

Очільник Міністерства енергетики наголосив, що забезпечені потужності для імпорту газу в Україну зі Словаччини зросли до 42 млн кубометрів на добу, з Угорщини – до 8 млн кубометрів на добу. Він запевнив, що цих 50 мільйонів кубометрів на добу буде достатньо для наповнення сховищ і проходження опалювального сезону 2022/2023 років.

Імпортний газ необхідний для роботи ГТС

Однак чому Україні потрібно додатково купувати імпортний газ, якщо запасів у сховищах, начебто, достатньо?

“Річ у тім, що ми не можемо одночасно подати велику кількість газу з ПСГ у ГТС, – пояснює Леонід Уніговський. – Оскільки швидкість видачі газу з ПСГ на поверхню залежить від обсягу газу, чим менше газу, тим повільніше видача. Через це можуть виникнути серйозні проблеми з підтримкою режимів роботи газотранспортної системи. Це стосується забезпечення певного тиску та газом об'єктів споживання.”

Щоб уникнути труднощів, експерт вважає, що “перш за все потрібно провести переговори та закупити газ у іноземних трейдерів, який вже є в наших підземних сховищах. Проте, також необхідне імпортне паливо, адже воно йде в систему замість того, щоб закачуватись у підземні сховища, та може компенсувати газоспоживання в піки. Тобто, імпорт потрібен не тільки для накопичення в сховищах, але й для підтримки системи. Це принципово важливе питання,” вважає гендиректор “Нафтогазбудінформатики.”

Уніговський впевнений, що ситуація не є критичною, хоча ризики присутні.

“Запаси газу в сховищах зменшуються, і швидкість їх видачі щодоби зменшується. Тому в нас можуть виникати проблеми з покриттям добових піків споживання. Думаю, для населення все буде гаразд, але промисловість, можливо, доведеться обмежити. Такі труднощі можуть виникнути в березні, тому нам потрібно мати дещо більше газу, закупити від 1 до 2 млрд кубічних метрів. Завдяки цим заходам ми можемо пройти опалювальний сезон безболісно,” - пояснює він.

Як споживачі можуть захиститися від цінових коливань

Через стрибки цін на газ бізнес потерпає найбільше. Особливо це стосується підприємств харчової промисловості, виробників скляної продукції, мінеральних добрив, металопрокату, а також власників теплиць. Частина підприємств була змушена зупинити або обмежити свою діяльність, що негативно позначилося на ВВП країни. Компанії, які продовжили працювати, суттєво підвищили ціни на свою продукцію. Щоб підтримати виробників і споживачів, уряд наприкінці 2021 року затвердив перелік товарів, продукція яких може продаватися за зниженою ціною (з націнкою 25%).

Розуміючи, що населення не в змозі платити за газ за нинішніми ринковими цінами, уряд обмежив ціну на блакитне паливо для побутових споживачів.

“В межах річного контракту з НАК “Нафтогаз” ціна газу залишається незмінною – меншою за 8 грн за кубометр (з урахуванням ПДВ і витрат на транспортування), – говорить Максим Білявський. – Створено балансуючу групу для інших газопостачальних компаній, що дозволяє домогосподарствам купувати газ за такою ж ціною в усіх регіонах.”

Крім того, зазначив експерт енергетичних програм Центру Разумкова, НАК “Нафтогаз України” пропонує бюджетним та релігійним організаціям середньострокові контракти з фіксованою ціною на газ – 16,8 грн за кубометр (з урахуванням ПДВ і витрат на транспортування). Ця пропозиція діє до завершення 2022 року. Також для надання тепла населенню тепловики отримують газ за ціною 7,42 грн/кубометр, а для бюджетних установ та організацій – за ціною 16,8 грн за кубометр (з ПДВ та витратами на транспортування).

“І тим домогосподарствам, які залишилися без постачальника газу, а також бюджетним та релігійним організаціям, які отримують газ за мінімальними цінами від постачальника “остання надія” (НАК “Нафтогаз України”)”, – додав Білявський.

Проте, такі цінові обмеження, запроваджені державою, ведуть до негативних наслідків для ринку.

“Вперше за час реформування газового ринку ми зіштовхнулися з п’ятьма цінами на газ, – звернув увагу Андрій Мизовець, президент Асоціації “Газові трейдери України”, під час Українського газового форуму. – Натомість ринок означає єдину ціну для всіх споживачів. Держава мала б перевіряти за статусом споживачів і надавати адресну допомогу тим, хто дійсно її потребує, замість того, щоб субсидувати заможних споживачів, що заважає розвитку ринку.”

Мизовець підкреслює, що ринкові відносини не передбачають субсидування населення за рахунок інших секторів економіки. Це не веде до зменшення собівартості продукції, підвищення її конкурентоспроможності і в цілому до зростання економіки, зазначає він.

Чи можливе повернення до ПСО?

Цінові обмеження на газовому ринку, з одного боку, заважають його розвитку, а з іншого – можуть викликати ще більше проблем і обернутися проти учасників ринку. Позитивно, що ціни на газ, нижчі за ринкові, будуть діяти лише до кінця опалювального сезону. Що буде далі? Адже Україна зобов'язалася в рамках угоди з Міжнародним валютним фондом (МВФ) впровадити ринкове тарифоутворення.

“Справедливо кажучи, ринку газу для населення та ТКЕ не існує, – заявляє Леонід Уніговський. – Всі напрацювання було зруйновані, відбувається державне регулювання. І, на мою думку, в найгірший спосіб.”

Гендиректор “Нафтогазбудінформатики” звертає увагу на негативні наслідки, що виникають через цінове регулювання. Оператори газорозподільних мереж повинні мати газ для технологічних витрат. У тарифі його вартість закладена на рівні 7,42 грн за кубометр, але оператори не можуть його купити за такою ціною. Вартість, необхідна для оплати за комерційною ціною, у тарифі не передбачена. Тому на сьогодні вони відбирають паливо зі системи.

“Якщо це триватиме, не можу виключити, що в другій половині 2022 року наш оперуючий газотранспортної системи залишиться без газу. Це може призвести до серйозної небезпеки збору газу з російського транзиту (якщо він ще буде), – зазначив Уніговський.

Він зазначає, що якби такі ситуації сталися, то це б надало “Газпрому” юридичні підстави для припинення цього транзиту.

Українська газотранспортна система готова до різних сценаріїв, запевняє генеральний директор ТОВ “Оператор ГТС України”. Він зазначає, що в разі загрози безперервному постачанню газу споживачам є Національний план дій, затверджений Міністерством енергетики. За цим планом міністерство має право вжити неринкові заходи. Подібні стратегії підготовлені в усіх країнах ЄС, добавляє він. “Ми всі сподіваємося, що зможемо уникнути цієї ситуації,” – резюмує.

На думку Леоніда Уніговського, обставини з газом і ризики відбору газу з російського транзиту означають, що “треба вирішувати питання: чи підвищувати тарифи для операторів ГРМ, чи повернутися до постачання газу за спеціальними обов'язками (ПСО)”. Чи не зважаючи на те, що фактично така практика вже існує, офіційно уряд її не запроваджує. Можливо, це пов'язано з вимогами законодавства про ринок природного газу, яке говорить: якщо постачальник несе певні економічні витрати, у бюджеті повинна бути передбачена компенсація.

“Ймовірно, уряд обрав іншу стратегію: сподівається когось вмовити або змусити НАК “Нафтогаз” виконати певні рішення, – стверджує гендиректор “Нафтогазбудінформатики”. – Проте, ми маємо усвідомити, що “Нафтогаз” не безмежний. Тих прибутків, які були раніше, у компанії вже немає. Крім того, ставимо перед “Нафтогазом” питання про збільшення видобутку. Для цього потрібні значні капітальні інвестиції. Іноземних інвесторів у найближчій перспективі, скоріше за все, не буде. Компанія має покладатися на власні ресурси, яких наразі бракує.”

Проте після завершення опалювального сезону населення, якщо не будуть прийняті певні рішення, повинно буде купувати газ за ринковими цінами. Прогнози вказують, що вони не опустяться нижче 500-600 доларів за тисячу кубометрів. Очевидно, що населення не здатне платити такі кошти. Таким чином, Леонід Уніговський впевнений, що уряду доведеться прийняти рятівне рішення про тимчасове запровадження режиму ПСО. Найімовірніше, це відбудеться в березні або квітні, коли ситуація загостриться й уряд усвідомить, що попередні ціни вже не будуть доступні, вважає Уніговський.

Щодо зазначених побоювань стосовно неринкового механізму ПСО, співрозмовник наводить приклад Франції, де близько 4 млн домогосподарств матимуть можливість отримувати газ за регульованою ціною до 2023 року.

“Чому вони можуть, а ми – ні? Чи справді ми випередили Францію в ринкових механізмах? Ні. Наразі в нашій країні в цьому сегменті відсутній ринок, а раніше він мав імітаційний вигляд. Тож, вважаю, що ПСО – це те рішення, до якого ми прийдемо. Якщо буде передбачено бюджетне відшкодування за виконання ПСО, це не “зламає” ринок,” – додає Леонід Уніговський.

Однак виникає питання: як Україна дотримається своїх зобов'язань в рамках угоди з МВФ щодо ринкового тарифоутворення? У зв'язку з цим, а також проблемами, що виникають через запровадження ПСО, частина експертів виступає проти такого рішення. Вони вважають, що повертатися до ПСО на газовому ринку недоцільно.

Експерт Центру Разумкова Максим Білявський не впевнений, що повернення до ПСО вирішить всі проблеми. На його думку, їх, навпаки, стане ще більше. А поточні виклики залишаться на папері.

Проти цінових обмежень також виступають приватні газовидобувні компанії.

“Останні державні ініціативи щодо ринку природного газу, включно з частковим регулюванням цін на газ приватних газовидобувників, негативно впливають на ринок газу, який лише формується в Україні,” – вважає Наталя Плеханова, менеджер з корпоративних комунікацій групи компаній Smart Energy.

Вона пояснила, що газовидобуток є інвестиційноємною галуззю, що потребує постійних і значних фінансових вливань, можливість яких існує тільки за наявності чітких і стабільних умов для ведення бізнесу.

“Ці умови руйнуються будь-якою спробою державного регулювання цін на природний газ,” – додає вона.

Як зменшити ціну газу

Для зниження вартості газу для споживачів потрібно більш активне видобування українського газу й продаж через “Українську енергетичну біржу”.

В рамках меморандуму з Міжнародним валютним фондом, Україна зобов'язалася продавати 40-50% товарного газу “Укргазвидобування” на біржі. У грудні 2021 року Кабмін також зобов'язав приватні газовидобувні компанії до 30 квітня 2022 року продавати 20% видобутого ними газу на “Українській енергетичній біржі”.

“Ця стратегія може допомогти нам знизити ціни,” – вважає Леонід Уніговський. – “Якщо у нас буде певна ліквідність на нашій біржі, ми матимемо можливість покладатися на національний ціновий індикатор. Сподіваюся, він буде відрізнятися від імпортного паритету, тобто з урахуванням цін на світовому ринку.”

Таку ж думку висловлює і Максим Білявський. Він пропонує організувати східноєвропейський газовий хаб.

“Проблему можна вирішити зміною моделі ціноутворення на природний газ: варто перейти від імпортного паритету до введення цінових обмежень. Таким чином буде формуватися індексова вартість українського газу. Якщо ми хочемо зберегти конкурентоспроможність, нам потрібно уникнути імпортного паритету й розвивати східноєвропейський хаб,” – стверджує експерт Центру Разумкова.

Проблему можна вирішити зміною моделі ціноутворення на природний газ: варто перейти від імпортного паритету до введення цінових обмежень...

Компанія Smart Energy (до складу якої входить британська публічна компанія Enwell Energy) відзначає, що наразі не бачить шляхів для бізнесу, які могли б “вирівняти” негативний вплив регулювання цін на видобуту продукцію. Вони не знають, як залучити іноземні інвестиції при таких умовах.

“На наш погляд, короткострокові вигоди, отримані окремими сегментами через державне регулювання цін на газ, будуть перекриті масштабними негативними наслідками для всього зростання економіки країни,” – зазначила Наталя Плеханова. – “Основним наслідком стане скорочення інвестицій у газовидобування, що призведе до зменшення обсягів видобутку українського газу, зростання імпорту, падіння податкових надходжень, закриттю перспективних проєктів та скороченню робочих місць в галузі видобутку та суміжних секторах.”

Щоб уникнути цього, експертка з корпоративних комунікацій вважає, що держава, по-перше, повинна припинити втручатися у роботу вільного ринку, а по-друге, використовувати інші засоби, доступні на державному рівні під час кризових ситуацій. Наприклад, державні субсидії (як це роблять інші країни світу), а також адресні субсидії для населення.

“Крім того, для покращення цінової ситуації потрібно мати певне поєднання довгострокових контрактів і спотових угод, – вважає Леонід Уніговський. – Зараз ми працюємо тільки на споті. Однак на такі контракти значною мірою впливають спекулятивні фактори, тому тепер спотова ціна вища, ніж за формулою довгострокових контрактів. Завдяки довгостроковим угодам ми зможемо знизити ціну на газ в Україні, йдеться не лише про “Газпром”. Це можуть бути контракти з компаніями з Норвегії, США, Катару.”

Експерт вважає, що цим питанням повинні займатися не лише “Нафтогаз”, але й Міністерство енергетики, оскільки воно визначає енергетичну політику.

“На жаль, я поки що не бачу від Міністерства енергетики якоїсь довгострокової політики у сфері газу. Враження, що вони вирішують лише нагальні питання, не задумуючись про перспективи,” – констатує гендиректор “Нафтогазбудінформатики.”

Водночас, усі зусилля, спрямовані на зменшення закупівельної ціни для трейдерів, можуть бути марними без єдиного рішення уряду – запровадження процедури визначення “вразливих споживачів”, вважає Вікторія Ткачук, експертка аналітичного центру DiXi Group.

“Без визначення переліку осіб, яких має захищати держава від різких коливань цін на комунальні послуги, а також механізмів забезпечення такої допомоги, жодні подальші інвестиції на ринку не мають шансів на відшкодування,” – зауважує вона. – “Оскільки наш молодий ринок можуть “зупинити” потрясіння від незадоволених споживачів, критично важливо, щоб перелік “вразливих споживачів” був чітко визначеним і щоб допомога було надана автоматично, без додаткових зусиль з боку споживача.”

Аналіз ситуації на ринку газу свідчить про відсутність справжнього ринку в сегменті населення та бюджетній сфері. Уряд контролює ціни на блакитне паливо для населення, бюджетних установ, а також підприємств, які виробляють та постачають тепло населенню та ОСББ. Це відзначає повернення до механізму ПСО, хоч і замаскованого під виглядом балансувальної групи. Однак, оскільки ціни цього року, згідно з прогнозами, не впадуть нижче 500 доларів за тисячу кубометрів, ця схема не зможе довго зберігатися. Після завершення опалювального сезону Кабміну доведеться ухвалити рішення для порятунку ринку газу.

Можливо, відбудеться офіційне тимчасове повернення до механізму ПСО, щоб захистити населення від підвищених цін на газ і тепло. Проте, це може створити інші проблеми, зокрема, з нарощуванням вітчизняного виробництва газу. Ймовірно, також можливий варіант відходу від імпортного паритету та впровадження адресних субсидій для населення. Але малоймовірно, що влада піде на це, усвідомлюючи ризик втрати підтримки електорату.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”

Автор: Світлана ОлійникТеги:ПСОціни на газринок газуПоділитися