Гендерна рівність може стати каталізатором для “зеленого” відновлення

17 листопада 2023

Експерти неодноразово підкреслюють, що серед ключових елементів нової енергетики варто виділити “зелений” перехід, технологічні інновації та гендерну рівність.

Фото: ЖЕКУ

Конференція "Енергетика без гендеру", що відбулася в кінці жовтня, вже стала п’ятим заходом за участю українських професіоналів. Окрім того, європейські колеги долучилися до обговорення досягнень фахівців енергетичної галузі протягом 2023 року. Цього разу конференція пройшла вперше в Берліні в рамках Німецько-українського Енергетичного тижня. На зустрічі підкреслили як успіхи у досягненні гендерного балансу, так і проблеми, що залишаються нерозв’язаними.

Які зміни в кадровій політиці енергетичного сектору можуть сприяти його підтримці під час війни та відновлення? Чому гендерна рівність є важливою для справедливого енергетичного переходу і які дії вживають українські жінки в енергетиці для її досягнення? Які норми інклюзивності запроваджує світова економіка? Про це дізнавалася "Українська енергетика".

Війна змінює пріоритети гендерних питань

Експерти зазначають, що кризові ситуації вимагають пришвидшення змін, консервуючи нові завдання в сферах виробництва та кадрової політики. Такі висновки підтверджують досвіди ковідної пандемії та нинішньої війни, розв'язаної Росією в Європі.

Такого ж висновку дійшли в Німецькому енергетичному агентстві (dena), яке стало одним з організаторів конференції "Енергетика без гендеру". Агентство має багаторічний досвід співпраці з українським енергетичним сектором та підтримує проєкти, що сприяють підвищенню гендерної рівності.

"На попередніх конференціях ми порушували питання про різницю в оплаті праці, “скляну стелю”, а також недостатнє представлення жінок на різних рівнях в енергетичній сфері України. Ця проблема існує також і в Німеччині, тому перед нами постають важливі завдання," – зазначає Кристина Хаверкап, генеральна директорка dena.

Вона також відзначила, що пріоритети змінилися з 24 лютого 2022 року.

Наразі багато чоловіків, які працюють в енергетичній галузі, захищають країну на фронті, і, на жаль, мають загибель. Руйнівні удари агресора по критичній інфраструктурі намагаються зменшити підтримку збройному опору. Більше половини українських енергооб'єктів зазнали різного ступеня ушкоджень, але система продовжує функціонувати, зазначила вона.

"Я вражена тим, як швидко українські енергетики відновлюють енергетичну структуру. Також підтримую жінок-фахівців, які виїхали в інші країни, щоб захистити дітей, адже вони також продовжують працювати і отримують нові кваліфікації. Війна завжди потребує відповідальності. І жінки можуть повністю відповідати всім вимогам," – підкреслила Кристина Хаверкап.

Досягнення гендерної рівності в українській енергетиці може сприяти її розвитку, стверджує Юлія Бурмістенко, керівниця відділу міжнародних відносин енергетичної компанії ДТЕК.

За даними фахівців, у 2020 році в українському енергосекторі працювало в середньому 22% жінок, тоді як у ДТЕК цей показник досягав 27%.

"Цей розрив не є системним, а пов'язаний з традиційними уявленнями. Раніше енергетика формувалася з орієнтацією на чоловіків, і наразі основний тягар досі лежить на їхніх плечах, але це потрібно змінити," – висловила свою думку Юлія Бурмістенко, підкреслюючи, що сучасна ситуація вимагає прискорення залучення жінок у енергетику.

"На фронті наразі працюють 4600 співробітників, 18 з них – жінки. На жаль, з початку вторгнення Росії ми втратили 212 осіб, три з яких – жінки. Наші об'єкти зазнавали атак близько 12 000 разів, але всі співробітники працювали над їх відновленням," – поділилася вона статистикою.

Юлія наголосила на необхідності залучення більших кількостей кваліфікованих жінок до енергетики.

В цьому є підґрунтя; наприклад, серед випускників технічних закладів 54% дівчат показують високі результати, тоді як юнаки – 46%, які зрештою стануть будівниками енергетики нового технологічного та безпекового рівня, вважає Юлія Бурмістенко.

"Відновлення має бути "зеленим". Наша компанія під час війни ввела в експлуатацію 114 МВт "зеленої" енергії, виробленої 19 вітрогенераторами. Одною ракетою їх не знищити. Саме така генеруюча установка допоможе розвитку української енергетики в умовах нинішніх викликів," – підсумувала фахівчиня.

Зелене відновлення – шлях до більших можливостей для жінок

Порівнюючи ситуацію з гендерною рівністю в Україні з іншими країнами, ми все ще відстаємо від успішних. За індексом гендерного розриву Україна займає 81-ше місце зі 147 досліджуваних країн. Згідно зі статистикою, гендерний розрив в Україні у 2022 році складав 29%.

Це означає, що чоловік, заробляючи 100 грн, жінка з такими ж компетенціями та освітою отримує лише 71 грн, як пояснюють аналітики.

Водночас в Національному інституті стратегічних досліджень зазначили, що війна тільки поглиблює цей розрив. Нерівність у соціально-трудових відносинах супроводжується тим, що жінки, стикаючись з воєнними реаліями, надають перевагу справам, пов'язаним із виживанням родин, замість професійної діяльності.

Дослідження гендерної рівності у рамках справедливого енергетичного переходу створює можливості для жінок, які хочуть вирівняти своє становище, підкреслив під час виступу на конференції "Енергетика без гендеру".

Він також акцентував на важливості отримання даних про працівників за секторами для впровадження відповідних змін. Наприклад, у процедурах проведення тендерів вже актуалізовано вимогу гендерної рівності.

"Війна змінила нашу дійсність. У нас є багато нових колег з України, які поповнили наш енергетичний сектор. Ми разом з донорами працюємо над залученням жінок до проєктів, пов'язаних із підтримкою розподіленої генерації, наприклад, інвестуємо в сонячні станції на дахах домогосподарств," – пояснив.

"Енергетичний перехід і трансформація допоможуть поліпшити ситуацію з залученістю жінок у сектор енергетики, зокрема в сферу відновлювальних джерел енергії. Законодавці повинні працювати над виправленням гендерних нерівностей," – додав експерт.

На думку експерта, Національний енергетичний та кліматичний план України повинен стати важливою частиною повоєнного відновлення країни.

 За індексом гендерного розриву Україна займає 81-ше місце зі 147 досліджуваних країн

Експерти підкреслюють значущість розподіленої генерації для процесу відновлення. Водночас в інвестуванні та реалізації таких проєктів важливо враховувати гендерні аспекти – залучати жінок-підприємиць, мотивувати представниць місцевих спільнот. Адже на рівні громад є багато жінок, які можуть стати важливими учасниками процесу "зеленого" відновлення – це голови адміністрацій, енергоменеджерки, представниці місцевого бізнесу.

Відомості про те, що жінки-підприємиці готові до участі в таких проектах, підтверджують результати опитування.

Його провела Наталія Ревуцька, кандидатка економічних наук, за підтримки ГО "Енергійна Країна".

Результати опитування показують необхідність врахування гендерного профілю в бізнес-проектах, зокрема в підтримці жіночого підприємництва та працевлаштування жінок, включаючи внутрішньо переміщених осіб. Важливість цього аспекту відзначили 80% респонденток.

У той же час 96% підприємиць та експерток підтримують обов'язкове впровадження критеріїв впровадження екологічних технологій у проєктів підтримки бізнесу.

Згідно зі звітом Міжнародного енергетичного агентства (IEA), у 2023 році світові енергетичні компанії зіткнулися з нестачею кваліфікованих кадрів. Попит на фахівців переважає пропозицію. Галузі потребують електриків, монтажників, а також фахівців у сферах науки, технології та інженерії.

У звіті зазначається, що кількість професіоналів з дипломами та сертифікатами, пов’язаними з роботою в енергетичному секторі, не відповідає зростаючому попиту.

Тенденції до успішного впровадження "зелених" технологій свідчать про активну потребу в спеціалістах даної сфери.

Зростання ринку "зеленої" енергетики також підтверджено даними IEA про загальну зайнятість персоналу в двох категоріях: вироблення енергії з викопного пального та відновлювальних джерел.

Динаміка зміни зайнятості в секторах енергії з ВДЕ (зелений графік) та з викопних джерел (жовтий графік). Джерело: IEA

Графік показує, що за п’ять років – з 2019 до 2023 року – чисельність працівників компаній, що займаються електричною енергією з ВДЕ, зросла на 4 млн осіб і наразі складає 36,2 млн осіб. В той час, як компанії, що генерують електроенергію з викопних джерел, втратили 1 млн працівників, і їхня чисельність становить 32,1 млн осіб.

Таким чином, прогнозується значний попит на кваліфіковані кадри для "зеленої" енергетики, чим можуть скористатися жінки, які мають намір будувати свою кар'єру в цій галузі.

Інструменти гендерної політики вже функціонують

Робота з інтеграції гендерних питань у всі сфери державного управління в Україні триває з 2017 року, уточнила Катерина Левченко, уповноважена Кабінету Міністрів з питань гендерної політики.

На даний момент гендерно-правова експертиза охоплює положення законодавчих актів, зокрема Конституції та законів України, постанов Верховної Ради та Кабінету Міністрів, указів президента та наказів міністерств.

"Гендерні питання повинні бути у фокусі під час розробки Плану відновлення України. Основою цьому має стати Державна стратегія гендерної рівності до 2030 року," – наголошує урядовий уповноважений.

В Україні вже існує практика впровадження принципу гендерного балансу не лише в рамках політики великих енергетичних компаній, але й у виробничих сферах, які пов’язані з енергетикою.

Наприклад, оновлений стандарт Ініціативи прозорості видобувної галузі містить посилені положення, що сприяють більшій різноманітності в прийнятті рішень та розкритті інформації, враховуючи гендерні, соціальні та екологічні аспекти.

Шляхи просування жінок у енергетиці кожна компанія обирає на власний розсуд, зважаючи на свої можливості, потреби, а іноді й креативні ідеї, зазначили учасниці конференції "Енергетика без гендеру".

Одним із таких підходів поділилась Сільвія Борхердінг, директорка з персоналу німецької енергетичної компанії 50Hertz, що управляє електромережами для транспортування електрики на великі відстані.

Дискусійна панель конференції "Енергетика без гендеру". Зліва направо: Сільвія Борхердінг, Кристина Хаверкап, Вікторія Гриб

Фахівчиня вже зазнала певного гендерного відкату під час пандемії, проте незалежно від обставин команда продовжує працювати над відновленням гендерної рівності. Вона зазначила: "Я є провокатором у нашій компанії, бо питання гендеру має важливе значення в кадровій політиці команди 50Hertz. Ми свідомо використовуємо фемінітиви в вакансіях. На початку над нами сміялися, але кількість анкет від жінок, що відповіли на оголошення, зросла. Це означає, що формулювання жіночих форм професій дійсно змінило загальну картину". Також компанія нині винагороджує осіб за залучення жінок і чоловіків у гендерно незбалансовані підрозділи.

Німецький енергооператор також активно залучає жінок до програм підвищення кваліфікації. Спеціалісти компанії надають увагу рівній оплаті праці та можливості гнучкого графіку.

В Україні очікується збільшення ваги жіночої праці. Тому вже сьогодні слід зайнятися державними програмами, що б надавали жінкам можливості отримувати новий досвід, знання або перекваліфікацію.

Учасники конференції "Енергетика без гендеру" представили приклади та підходи, які вони використовують для досягнення гендерного балансу в енергетичних компаніях.

Фахівці зазначили такі інструменти для досягнення гендерної рівності:

• Справедлива рівна оплата за рівну працю для всіх статей;
• Гендерні квоти представництва статей на всіх рівнях, починаючи з наглядових рад енергетичних компаній;
• Запровадження таких форм роботи, як гнучкий графік і дистанційна робота, щоб жінки й чоловіки могли збалансовано поєднувати роботу й родинні обов’язки;
• Мотивація та залучення молоді, особливо дівчат, до технічних спеціальностей ще з шкільного віку;
• Програми підвищення кваліфікації, стипендії та стажування для жінок, людей з інвалідністю в енергетичних професіях;
• Збір даних за статтю в статистиці та документах, щоб оптимізувати політику гендерної рівності;
• Використання фемінітивів у медіа та інформаційні кампанії, що відображають участь жінок в енергетиці, зокрема під час викликів війни та відновлення.

Проблема гендерної нерівності на ринку праці стає пріоритетною у контексті європейської інтеграції України та має стати невід'ємною частиною Плану відновлення після перемоги, переконані аналітики.

Аналітики підкреслюють, що через прямі воєнні втрати, переважно серед працездатних чоловіків, в Україні ми можемо спостерігати зростання частки жінок у праці. Тому вже нині важливо розробити державні програми, які забезпечать жінкам можливості набути нові знання і навички, а також знайти роботу з гідною оплатою.

Експерти зазначають, що ухвалення Закону України "Про рівну оплату за рівноцінну працю", розробленого Міністерством економіки, значно сприятиме цій меті. Необхідна також активна комунікаційна кампанія, що бореться з гендерними стереотипами стосовно "чоловічих" і "жіночих" професій, а також створює умови для поєднання родинних та професійних обов'язків працівників з дітьми.

Конкурс ЖЕКУ підкреслює досягнення та надихає

У рамках конференції уже вп’яте відзначили жінок, чий внесок у розвиток енергетики є важливим – через їхню працю, досвід і зусилля.

Організатором щорічного конкурсу "Жінки української енергетики" є ГО "Жіночий енергетичний клуб України". Традиційно конкурс підтримує Фонд ім. Гайнріха Бьолля в Україні.

Визначали переможниць у шести номінаціях фахівці з українських та міжнародних установ.

У номінації "Компанія" відзначили команду Unisolar, яка спеціалізується на будівництві промислових сонячних електростанцій "під ключ". Керівниця компанії Тетяна Однорог працює в енергетичному секторі 14 років.

Загальна потужність проектів Unisolar з 2009 року перевищує 283 МВт. Минулого року компанія відрила представництво в Молдові та Литві. В компанії працюють 50 професіоналів: 27 чоловіків і 23 жінки, серед яких є проектувальниці та інженерки.

У номінації "Керівниця" журі відзначило Юлію Перчук, директорку Офісу підтримки реформ при Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України. Вона має 12-річний досвід роботи в державному та приватному секторах. Юлія є експерткою з енергоефективності, централізованого теплопостачання, житлової політики, стратегічного планування та управління проектами.

Переможницею в номінації "Працівниця" стала Наталія Коса-Микитюк, електромонтерка з обслуговування підстанцій Західної енергетичної системи ПАТ НЕК "Укренерго". В енергетиці вона працює вже два десятиліття, починаючи з посади електрослюсаря на Ладижинській ТЕС. У жовтні 2022 року, під час ракетного обстрілу підстанції, вона впоралася з усіма викликами та відновила роботу обладнання.

У номінації "Журналістка" журі відзначило Ларису Білозерову, журналістку та аналітикиню. Експерти відзначили її публікації та розроблений нею посібник для медіа.

Відзнаку в номінації "Освітянка" отримала Ірина Гунько, доцентка кафедри електричних станцій та систем ВНТУ, яка викладає за спеціальністю "Електричні станції, мережі і системи" та активно залучає дівчат до вибору технічних спеціальностей.

Переможницею в номінації "Лідерка з декарбонізації" стала Юлія Усенко, голова ГО "Всеукраїнська агенція інвестицій та сталого розвитку". Вона має дворічний досвід роботи в енергетичній сфері і активно популяризує гендерні питання.

Плани відновлення потребують професійних досліджень

Учасники конференції відзначили, що дискусії про гендерну політику повинні перейти до практичного впровадження інструментів. Процес вже почався, завдяки не лише запровадженню європейської політики у сфері гендеру, а й зростаючій потребі в фахівці у галузі енергетики.

Сьогодні українська економіка, зокрема енергетика, потребує професійних досліджень, які б визначили обсяги відновлення та нові будівництва. Важливо також збалансування кадрових потреб у секторах галузі.

Готуючи до "зеленого" відновлення, державі та бізнесу слід зрозуміти, які кадрові ресурси знадобляться в середньостроковій та далекій перспективі. Важливо проаналізувати, чи є достатньо технічних закладів для підготовки кваліфікованих кадрів з урахуванням гендерних потреб.

Потреба в узгодженні робочих місць із вимогами, а також підготовка жінок до повернення в Україну після досвіду роботи за кордоном — це обов'язкові аспекти, які необхідно врахувати для відновлення.

Для того аби не втратити людський капітал, держава повинна підготуватися до повернення українців, військових після поранень та реабілітації, жінок, які наразі працюють та виховують дітей за кордоном, аби разом відновити країну на новому технологічному рівні.

Лариса Білозерова спеціально для "Української енергетики"

Автор: Лариса БілозероваТеги:Євросоюздосвід Німеччининімецький GIZЕнергетичний перехіддекарбонізаціявідновлювальна енергетикакадривійназелена енергетикаЕнергетичне СпівтовариствоЕнергетикаПоділитись