Які зміни відбуваються з прозорістю енергетичного сектору в умовах війни

17 квітня 2024

Загалом є можливості для поліпшення прозорості в енергетичному секторі. Це надзвичайно важливо як для сучасного реформування енергетичних ринків, так і для сталого розвитку галузі в майбутньому.

Фото: Shutterstock

Цьогорічний звіт «Індексу прозорості енергетики» вийшов у надзвичайно складний період для української енергетики: тривають масовані атаки на енергосистему, відновилися аварійні графіки відключень електропостачання в ряді регіонів, а також регулярні напади на інфраструктуру підземних газосховищ. У такій ситуації, безумовно, важко очікувати прозорості в секторі, оскільки логічно виникає прагнення до максимальної закритості інформації на випадок загроз.

Однак крайнощі не є добрим помічником у формуванні ефективної та продуманої енергетичної політики, яка так необхідна Україні в цей час. Прозорість залишається важливим аспектом, оскільки вона є однією з основних умов для залучення адекватних зовнішніх інвестицій, необхідних для відновлення країни. Закриття значної частини інформації про енергетичний сектор не завадило його руйнуванню російськими ракетами, але може перешкодити ефективному відновленню.

Під час підготовки цьогорічного Індексу прозорості, наше завдання полягало в тому, щоб підтвердити справедливість цих думок. Щоб більш ефективно представити свої доводи, ми підготували декілька матеріалів, які покликані допомогти детальніше проаналізувати результати оцінювання Індексу за окремими категоріями. У цьому матеріалі ми зосередимося на категорії «Постачання».

Про що говорить категорія?

Категорія «Постачання» дозволяє проаналізувати прозорість енергетичних ринків: правил, за якими вони працюють (ліцензійні умови, методики ціноутворення) та результатів їх діяльності (ціни, рівень конкуренції, маржинальність). Якісне розкриття відповідної інформації є важливим для належного контролю за енергетичними ринками, зокрема для виявлення проблем, їх викривлень та вироблення шляхів для їх подолання.

До початку повномасштабної війни оцінка за цією категорією поступово зростала і з 2018 по 2021 рік підвищилася на 25 пунктів (плюс 66%).

Вторгнення росії й запровадження воєнного стану очікувано внесли свої корективи, і в 2022 році бал оцінки впав навіть нижче початкових показників 2018 року. Минулого року ситуація дещо покращилася, і фінальна оцінка за категорією зросла до 43 балів.

Оскільки категорія стосується саме ринків, розглянемо оцінки кожного з них окремо.

Цікаво, що оцінки для ринків газу та електроенергії демонструють схожу динаміку. Винятком став 2022 рік, коли через «воєнний спад» прозорість газового ринку зменшилася значно більше, ніж електричний. Ця схожість, мабуть, відображає подібність в регулюванні цих обох ринків: вимоги щодо розкриття інформації на одному ринку часто повторюються на іншому. Досить часто впровадження цих вимог відбувається одночасно на двох ринках.

Хоча ринок теплової енергії традиційно має високу оцінку, це не пов'язано з високим рівнем прозорості, а радше з обмеженою кількістю вимог до прозорості в європейському та українському законодавстві. У категорії «Постачання» лише 3 з 36 індикаторів стосуються ринку теплової енергії. Крім того, всі вони «статичні», тобто не вимагають регулярного оновлення (методики розрахунку цін, реєстр учасників ринку, ліцензійні умови). Аналогічна ситуація є на ринку вугілля: також тільки 3 індикатори в категорії, але оцінки за ними теж не є високими. Це свідчить про традиційно низьку прозорість вугільного сектору в цілому. Ринок нафти та рідкого пального залишається найбільш закритим за інформацією як у категорії «Постачання», так і в Індексі прозорості загалом.

Результати 2023 року

Категорія «Постачання» є однією з двох, за якими у 2023 році зафіксовано зростання прозорості. Це виглядає цілком виправдано, адже інформація, розкриття якої вимагається в межах цієї категорії, має низький рівень чутливості та ризику. Середньозважені ціни на різних сегментах енергетичних ринків, анонімна інформація про рівень конкуренції, біржові котирування – всі ці дані не дозволяють виявити конкретного учасника ринку чи критичну енергетичну інфраструктуру. Це також стосується методик розрахунку регульованих цін на енергоносії та ліцензійних умов для учасників енергетичних ринків.

Основними факторами зростання оцінки за категорією у 2023 році стали:

І) початок торгівлі газом «Нафтогазом» на «Українській енергетичній біржі»;
ІІ) публікація нових квартальних звітів за результатами моніторингу ринку природного газу;
ІІІ) поступове запровадження REMIT, зокрема формування реєстру учасників оптового енергетичного ринку.

Чому навіть ці, на вигляд, незначні зміни в прозорості важливі для сектору?

1) Перехід «Нафтогазу» на прозору біржу замість незрозумілих позабіржових платформ дозволив більш уважно аналізувати функціонування нерегульованого сегменту ринку газу та виявити його проблеми конкуренції та ціноутворення.

2) Квартальні звіти НКРЕКП за підсумками моніторингу ринку природного газу надають загальне уявлення про умови функціонування сектору в умовах війни. У них узагальнюється базова інформація – споживання, видобуток блакитного пального, небаланс, середньозважені ціни на регульованому та нерегульованому ринках. Можливо, може видатися, що публікація цих даних не є сильно важливою – невже на 25% чи 30% впало споживання газу в 2022 році? Але виявляється, що розкриття навіть «очевидної» інформації має сенс. У березні 2024 року галузеві медіа надали ексклюзивну статистику про зростання споживання газу побутовими споживачами у 2023 році на 15%, до 8,24 млрд куб. м, що навіть перевищує показники 2021 року. Дані виглядають контрінтуїтивно, зважаючи на відносно теплу погоду восени та взимку 2023 року та демографічні фактори, таке зростання є неочікуваним. Така статистика, якщо її подати без контексту та пояснень, може стати підґрунтям для підозр щодо маніпуляцій у споживанні. Схожі тези, незалежно від їх (не)обґрунтованості, при достатньому розповсюдженні можуть стати привід для інформаційних кампаній «енергетичної зради», як, наприклад, у випадку «експорту» електроенергії під час відключень у кінці 2022 року. У таких ситуаціях офіційна статистика та її належне розкриття разом із поясненнями відіграє роль «арбітра», що дає змогу визначити, чи обґрунтовані підстави для «зради», чи ні. Наприклад, квартальні звіти НКРЕКП наразі є одним із кількох офіційних джерел інформації щодо споживання газу, тому розкриття звіту за IV квартал надасть більше ясності у цьому питанні.

3) Створення та публікація реєстру учасників оптового енергетичного ринку є одним з найперших і найважливіших кроків до запровадження REMIT – системи всебічного нагляду за ринками газу та електроенергії, яка дозволить виявляти, розслідувати маніпуляції учасників ринку та запобігати їм. Цікаво, що реєстр містить дані щодо окремих суб’єктів бізнесу. Проте ризики від публікації цієї детальної інформації були зменшені регулятором за рахунок приховування даних, які дозволяють ідентифікувати розташування суб’єкта (адреса, поштовий індекс тощо). Саме такий підхід до розкриття чутливих даних – закриття частини інформації з ризиком замість усієї бази даних – і пропонують розробники Індексу прозорості.

Чи є простір для покращення?

Навіть в умовах війни ми бачимо додаткові можливості для поліпшення прозорості у категорії «Постачання». Які основні можливості для вдосконалення?

– Розкриття інформації про ринок в електроенергетичному секторі. Хоча НКРЕКП знову почала публікувати квартальні звіти для ринку природного газу, проте аналогічні звіти для ринку електроенергії досі недоступні. Причини такої диспропорційності в розкритті інформації між двома сусідніми ринками незрозумілі, але їх корекція може стати простим і швидким способом підвищити можливості для громадського контролю за функціонуванням ринку електроенергії, поліпшити його зрозумілість і прозорість для наявних та потенційних учасників.

– Розробка та публікація методик розрахунку регульованих цін (тарифів) на енергоносії. Ця прогалина існує ще до повномасштабного вторгнення, але з запровадженням воєнного стану стала ще актуальнішою. Вона стала ще більш важливою на фоні повернення до жорсткого регулювання цін на газ для більшості споживачів. Регульовані ціни на газ для різних категорій споживачів коливаються від 7,42 до 16,39 грн за куб. м, проте ця диференціація абсолютно не обґрунтована. Через цю довільність та непрозорість у регульованому ціноутворенні вже виникають суперечливі результати. Наприклад, в одній з постанов про ПСО ціна газу для бюджетних установ у липні 2022 року була зафіксована на рівні 16,39 грн за куб. м (з ПДВ) і з того часу не змінювалась. Проте умови на ринку газу змінювались, початковий ціновий шок минув, і на нерегульованому сегменті ринку ціни знизились нижче ціни ПСО. Через це деякі комунальні підприємства навіть почали купувати газ на біржі. Таке цінове регулювання не враховує актуальні ринкові умови і, замість захисту споживачів від коливань цін, має протилежний ефект. Подібні ситуації підтверджують важливість методик для розрахунку регульованих цін, які дозволяли б своєчасно коригувати їх відповідно до реальноcті на ринку.

– Розробка та публікація плану поступового переходу до економічно обґрунтованих цін на електроенергію для побутових споживачів. Ця проблема також є традиційною, але її значення зростає через негативні наслідки війни для міжнародної енергетичної системи. Загальна заборгованість на ринку електроенергії значно зросла, а інфраструктура зазнала суттєвих руйнувань, тому виникла необхідність перегляду регульованих цін для населення у 2023 році. Однак точкові корекції відображаються лише на частину проблеми та не можуть замінити повну лібералізацію роздрібного ринку електроенергії. Таке згладжування може супроводжуватися низкою соціальних ризиків, які мають бути враховані, щоб збалансувати інтереси всіх учасників ринку й захистити дійсно вразливих споживачів. Тому розробка правильно структурованого плану переходу до ринково обумовлених цін є важливим кроком у подальшій трансформації та розвитку ринку. Це також підтримає реформу лібералізації ринків газу та електроенергії, включену у Ukraine Plan.

Отже, є значний потенціал для підвищення прозорості. Це важливо як для нинішніх реформ енергетичних ринків, так і для подальшого сталого розвитку галузі. Зокрема, для її відновлення та залучення інвестицій у нові генеруючі потужності, електричні мережі, установки для зберігання енергії та інші важливі елементи енергосистеми, що сприяє забезпеченню її ефективності, гнучкості та стійкості, тобто покращенню надійності та безпеки електропостачання в країні. Важливо знайти оптимальний баланс между міркуваннями безпеки та прозорістю в енергетиці, що є актуальним завданням не тільки в умовах воєнного стану, а й після перемоги, оскільки неможливо очікувати, що військовий успіх України нівелює всі ризики фізичній безпеці енергетичного сектора. Вже зараз слід формувати цілісний підхід до оцінки чутливості та ризикованості такий або інший інформації, щоб, з одного боку, забезпечити закриття дійсно чутливої інформації, а з іншого – забезпечити публікацію даних, які не несуть ризику, але мають велике соціальне та економічне значення.

Андрій Урста, генеральний менеджер
з розвитку енергетичних ринків DiXi Group

Цей матеріал підготовлено в рамках проекту USAID «Прозорість енергетичного сектору», який реалізує DiXi Group. Його створення стало можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

Точка зору, викладена в матеріалі, є виключною відповідальністю DiXi Group і за жодних обставин не може розглядатися як така, що відображає позицію USAID або Уряду США.

Теги:Прозорість Енергетичного СекторуІндекс прозорості енергетикиенергетична галузьІндекс прозоростіDiXi GroupпрозорістьПоділитись