Де знайти фінансування для модернізації житлових приміщень?

29 січня 2021Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”

В Україні існує понад 150 офіційних програм підтримки енергоефективності, але їх фінансування не завжди гарантоване.

Неухильне підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги з початку року змушує українців шукати способи зменшення витрат.

Люди усвідомлюють, що одним з найефективніших шляхів є економія енергоресурсів завдяки модернізації своїх осель. Приклади ОСББ, які вже впровадили ці заходи, показують, що зазвичай така економія може досягти 30-40%. Але де ж знайти кошти на реалізацію таких проектів? Навіть у цей важкий економічний період існують можливості отримати фінансування. Головне – стати учасником однієї або кількох програм співфінансування енергоефективних заходів, з яких в Україні налічується понад 150. Проте не виключено, що фінанси, які на них закладені, будуть спрямовані на потреби комунальних підприємств.

Аналіз “Української енергетики” виявив, які саме програми підтримки співвласників житла функціонують сьогодні на державному та місцевому рівнях, і що можуть очікувати мешканці.

Якщо ви готові утеплити будинок, в якому проживаєте, або замінити обігрівальну систему (нові тарифи цьому тільки сприяють), то спочатку дізнайтеся, скільки це обійдеться. Витрати можуть зрости до мільйона або навіть кількох мільйонів гривень, залежно від виконуваних заходів. Найбільшу економію в платіжках можна отримати, якщо реалізувати максимум енергоефективних заходів. Проте, зібрати потрібну суму навіть при проживанні сотень людей в будинку не вдасться. Що ж робити? Вихід один – скористатися програмою співфінансування таких заходів. Розглянемо наявні варіанти.

Державна програма компенсації витрат на енергоефективні заходи

Розпочати слід з державних програм підтримки співвласників житла. В Україні наразі діє лише одна програма – “Енергодім” від Фонду енергоефективності, що започаткована у вересні 2019 року. Як розповіли представники Фонду, ця програма спрямована на енергомодернізацію багатоповерхових будинків, і українці можуть повернути до 70% витрат на енергоефективні заходи у вигляді гранту.

У рамках програми “Енергодім” ОСББ можуть впроваджувати енергоефективні заходи з двох пакетів – “Легкий” (А) та “Комплексний” (Б). Фонд компенсує витрати на матеріали, обладнання і будівельно-монтажні роботи за пакетом “Легкий” на рівні 40%, а за пакетом “Комплексний” – 50%.

Але перші 500 ОСББ отримають додаткову компенсацію у розмірі 20%. Для таких ОСББ загальний розмір компенсації становитиме 60% витрат за пакетом “Легкий” та 70% – за пакетом “Комплексний”.

Кожен з пакетів передбачає обов'язкові заходи (встановлення лічильників, індивідуальних теплових пунктів, приладів погодного регулювання, утеплення стін, покрівлі, цоколя, підвалів), і в той же час ОСББ можуть додати й інші, не обов'язкові заходи на свій розсуд. Наприклад, модернізацію або встановлення освітлення в зонах спільного користування, заміну труб, систему вентиляції, теплоізоляцію системи опалення, встановлення вузлів обліку, заміну вікон і дверей у загальних приміщеннях тощо.

“Важливо зазначити, що ОСББ можуть отримати компенсацію не лише на матеріали та обладнання, а й на роботи і послуги, які складають значну частину витрат під час термореновації будинків, – зазначає Юлія Головатюк-Унгуряну, директорка Фонду енергоефективності. – Йдеться як про проведення попереднього енергетичного аудиту будівлі, так і про розробку проєктної документації, будівельні роботи та матеріали, авторський і технічний нагляд, повну сертифікацію енергетичної ефективності будинку після завершення заходів.”

Станом на 22 січня 2021 року у держпрограмі зареєструвалися понад 340 ОСББ, загальна вартість проектів перевищує 2,4 мільярда гривень.

Основна перевага програми – наявність значних грантових коштів для фінансування енергоефективних заходів. Статутний капітал Фонду енергоефективності складає 2,7 мільярда гривень. У бюджеті на поточний рік на програму “Енергодім” передбачено 100 мільйонів гривень. До того ж є ще 100 мільйонів євро грантової допомоги, які були затверджені угодами з ЄС, від донорів, таких як ЄС та уряді Німеччини. Уряд підрахував, що цих коштів буде достатньо для реалізації близько півтори тисячі термореноваційних проектів багатоквартирних будинків.

Однак програма має деякі недоліки. Наприклад, участь у ній можуть взяти лише ОСББ. Крім цього, до них висуваються високі вимоги, для виконання яких потрібен професійний супровід. Грошова компенсація частини витрат на виконані заходи надається лише після завершення певного етапу робіт з енергомодернізації будинку та їх верифікації, що затягує всю процедуру в часі.

“Процедури програми “Енергодім” є складними й можуть тривати кілька років. Багато ОСББ не готові до цього,” – підкреслює Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних програм Громадянської мережі “Опора”.

Крім того, щоб взяти участь у програмі, ОСББ повинні мати певну кількість власних коштів, оскільки компенсація від Фонду є частковою і її можна отримати лише після верифікації певного етапу робіт. Однак ці початкові кошти можна залучити через місцеві програми підтримки, про які ми розповімо далі.

Нове у програмі “Енергодім”

За час роботи програми Фонд енергоефективності розробив і затвердив 7 нових редакцій, щоб спростити умови участі, зменшити фінансовий тягар на ОСББ та прискорити реалізацію енергозбережувальних заходів.

“Серед основних змін: зменшено кількість документів для подачі заявки на участь у програмі; після першої заявки всі наступні можна подавати безпосередньо до Фонду; ОСББ можуть залучати проектних менеджерів для супроводу енергомодернізації (Фонд покриває 70% вартості їхніх послуг); можливість отримати другу і третю частини ремонту до моменту повного розрахунку з виконавцями послуг (платежі надаються в розстрочку) та поетапна верифікація (та виплата частини гранту) впровадження заходів з енергоефективності, а також дозволяється надсилати проєктну документацію в електронному вигляді” – повідомили представники Фонду.

“Останні зміни у програмі “Енергодім” були затверджені 17 грудня 2020 року та набрали чинності з 1 січня 2021 року,” – зазначила директорка Фонду енергоефективності.

Ключові з них:

• можливість впроваджувати та верифікувати комплекси робіт з утеплення стін секційно, щоб зменшити фінансовий тягар на ОСББ;
• можливість оплачувати роботи/services відразу після подання заявки на участь у проекті, не чекаючи її затвердження;
• продовження можливості часткового відшкодування коштів згідно з актами виконаних робіт при сплаті ОСББ власного внеску до 40% загальної вартості проекту ще на один рік;
• збільшення кількості етапів верифікації для зменшення фінансового тягаря великих проектів пакету “Б”, загальна кошторисна вартість енергомодернізації яких дорівнює або перевищує 10 млн грн.

У поточному році Фонд обіцяє продовжити роботу над удосконаленням положень програми.

Урядова підтримка “Теплі кредити”

Найпопулярнішою в Україні стала урядова програма “теплих кредитів”, яка була запущена в 2014 році. Вона розрахована як на ОСББ і ЖБК, так і на приватних осіб. Відшкодування для перших могло становити 40-70%, для населення – 20% або 35%.

“Ще одним секретом успіху програми є те, що вона проста, зрозуміла і швидка для отримання компенсації за впровадження енергоефективних заходів – у термін до двох місяців,” – акцентує Тетяна Бойко.

“Протягом всієї роботи програми (з 2014 по 2020 рік) більше 850 тисяч родин скористалися “теплими кредитами” і інвестували в енергоефективні заходи приблизно 8,5 мільярда гривень. Держава відшкодувала 3,3 мільярда гривень. Це призвело до економії більше 480 мільйонів м³ газу щорічно. Зокрема, з 2014 по 2020 роки залучено: більше 26 700 кредитів на суму близько 520 мільйонів гривень на установлення твердопаливних котлів; понад 300 тисяч кредитів на суму близько 6,3 мільярда гривень на енергоефективні заходи для фізичних осіб; 6541 кредит на суму понад 1,7 мільярда гривень для ОСББ/ЖБК. Оцінки засвідчують, що програма дозволяє в середньому щорічно економити 20% теплової енергії в ОСББ та 30% природного газу в домогосподарствах,” – поінформували “Українську енергетику” в Держенергоефективності.

Однак на поточний рік для програми “теплих кредитів” передбачено лише 150 млн грн, таким чином вона стала недоступною для ОСББ, оскільки уряд прийняв рішення продовжити програму у 2021 році лише для жителів індивідуальних будинків.

“Основний недолік цього року – відсутність “теплих кредитів” для мешканців багатоквартирних будинків. Це означає, що в країні немає масового продукту, доступного для людей,” – зауважує Тетяна Бойко.

“Плановані 150 мільйонів грн підуть на відшкодування частини витрат за такими напрямами: 20% (35% для субсидіантів), але не більше 12 тис. грн на придбання фізичними особами твердопаливних котлів; 35%, але не більше 14 тис. грн – на придбання фізичними особами енергоефективного обладнання та матеріалів. Окрім утеплення та заміни газових котлів на твердопаливні, фізичні особи матимуть право на кредити для придбання електроакумулюючих систем, обладнання для заряджання електромобілів, інтелектуальних електричних лічильників,” – пояснив Костянтин Гура, т.в.о. голови Держенергоефективності.

Участь у програмі “теплі кредити” і отримання компенсації частини витрат на енергоефективні заходи є досить простим. Достатньо звернутися до уповноваженого банку (ПриватБанк, Ощадбанк, Укргазбанк, Укрексімбанк) з пакетом документів для отримання кредиту на придбання енергоефективного обладнання або матеріалів (перелік документів надає банк); після чого необхідно отримати кредитні кошти; надати банку рахунки-фактури, акти виконаних робіт та інші документи, щоб підтвердити цільове використання кредиту.

У випадку, якщо позичальник є субсидіантом, потрібно надати копії документів, що підтверджують призначення субсидії для відшкодування витрат на житлово-комунальні послуги.

Зважаючи на обмежений обсяг фінансування на цей рік, в Держенергоефективності радять усім, хто бажає отримати “теплий кредит”, якнайшвидше спланувати енергоефективні заходи та звертатися за кредитом до одного з уповноважених банків.

Муніципальні програми фінансової підтримки енергоефективності

У Фонді енергоефективності зазначили, що в містах реалізуються регіональні цільові програми енергозбереження та місцеві програми підвищення енергоефективності, які включають відшкодування частини відсотків за кредитами на енергоощадні проекти. За співфінансуванням можна звертатися до відповідного департаменту місцевої влади.

Щоб дізнатися, які програми підтримки функціонують у певному місті або регіоні, можна скористатися інтерактивною картою регіональних/міських програм, яка вказана на сайті Держенергоефективності. Також на сайті Фонду енергоефективності наявна інтерактивна карта муніципальних програм підтримки ОСББ.

“Популярні програми, такі як “70/30” або “90/10”, істотно допомагають жителям, – коментує Тетяна Бойко. – Це означає, що 30% співфінансування мають зібрати мешканці, незалежно від того, чи є в них ОСББ, а 70% компенсує місто. Якщо це заміна ліфтів, 90% коштів надає місто, а 10% – збрігають мешканці. Таким чином, програми співфінансування працюють за принципом: мешканці повинні самі щось внести, а потім місто підкріплює свою частку фінансів.”

Два інші типи програм, про які згадує Тетяна Бойко, допомагають у реалізації енергоефективних заходів через кредитування. Перший – це коли мешканцям покривають певну частину основного тіла кредиту, наприклад, тих же 30%. Таку практику можна побачити у Львові. Другий вид – це коли частина відсоткової ставки покривається місцевою владою. Такі приклади існують, наприклад, в Луцьку. Ці частки можуть варіюватися в різних містах.

“Минулого та позаминулого року в більшості міст реалізовувалися 1-3 міські програми, які активно допомагали людям у термомодернізації їхніх помешкань,” – зазначає співрозмовниця.

За даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, для часткового відшкодування суми/відсотків за кредитами на утеплення прийнято 15 обласних програм, 49 районних і 90 міських; без фінансування – 6 обласних, 139 районних і 54 міські програми.

Окремо варто зазначити, що місцеві програми відкривають шлях для ОСББ співпрацювати з програмою “Енергодім” і зменшують фінансовий тягар для фізосіб та ОСББ, якщо вони пошукають підтримку за програмою “теплих кредитів.”

“Станом на 20 січня між Фондом і містами підписано 151 меморандум про співпрацю, підтверджено 41 міську програму підтримки, ще 31 місто готується до затвердження програми, – говорить Юлія Головатюк-Унгуряну. – На поточний рік планується допомогти містам у розробці понад 100 програм співфінансування енергоефективних заходів. Місто може допомогти мешканцям створити ОСББ для подальшого переходу до програми “Енергодім”, а також забезпечити залучення більшої кількості багатоповерхівок до участі у програмі шляхом часткового відшкодування тіла кредиту, отриманого мешканцями на реалізацію проектів, або компенсації відсотків за кредитом.”

Є міста, які намагаються виділяти ресурси на ці цілі. Однак цих ресурсів недостатньо для успішної модернізації лише кількох будинків. Тому деякі з міст розпочинають формування власних револьверних фондів для позикового фінансування їхньої роботи з Фондом енергоефективності,” – стверджує Святослав Павлюк, виконавчий директор асоціації “Енергоефективні міста України.”

“Уряд об’єднав зусилля з місцевими органами влади, запустивши місцеві програми співфінансування “теплих кредитів” для населення, – зазначає Костянтин Гура. – Це дає можливість людям отримати більший розмір компенсації – додатково 15-20% за відсотками, або 10-55% суми з обласних або інших місцевих бюджетів. У 2020 році було прийнято 349 місцевих програм співфінансування “теплих кредитів” для населення. З них профінансовано 153 програми – 18 обласних, 46 районних, 60 міських, 22 для ОТГ, 7 сільських. Для їх реалізації у 2020 році з бюджетів було виділено більш ніж 174 мільйони гривень. Протягом 2015-2020 років українськими місцевими програмами повернуто близько 540 мільйонів гривень більш ніж 200 тисячам позичальників.”

Станом на 26 січня 2021 року в Україні прийнято вже 49 місцевих програм співфінансування “теплих кредитів” для населення (6 обласних, 21 міська та 22 в ОТГ). Профінансовано 7 програм з сумою близько 19 мільйонів гривень. Завдяки цим програмам їх учасники можуть додатково отримати компенсацію від 10 до 15% відсоткової ставки або 10% тіла кредиту з обласних чи міських бюджетів.

Згідно з даними статистики, в областях та містах, де успішно реалізують такі програми, населення активніше бере участь у державній програмі, – додає співрозмовник. Постає питання про власників приватних осель.

Досвід місцевих програм

Щоб продемонструвати, яку підтримку мешканці можуть отримати в модернізації своїх будинків, розглянемо приклад Львова. Цього року тут функціонують дві муніципальні програми: “Теплий дім” та “Енергоефективна оселя.”

“Програма “Теплий дім” орієнтована на ОСББ, – пояснює Сергій Солтис, начальник відділу супроводу ОСББ Львівської міської ради. – Вона працює з усіма енергозберігаючими програмами, зокрема з програмою “Енергодім”. Передбачає компенсацію до 1 мільйона гривень, але не більше 30% від основної суми кредиту. Програма “Енергоефективна оселя” підходить для фізичних осіб та передбачає компенсацію розміром 15% від тіла кредиту, але не більш ніж 50 тисяч гривень. Заявка подається безпосередньо через банк – ОСББ чи мешканець звертається до банку, виконує роботи, після чого банк підтверджує їх завершення та звертається до міської ради з проханням компенсувати частину витрат позичальника згідно з договором.”

Цей рік загалом є складним з фінансової точки зору, тому експерти прогнозують, що міста можуть або не виділити кошти на енергоефективні заходи, або зменшити їх обсяги.

Наразі є безліч сигналів з міст, що навіть якщо програма затверджена, то на неї не передбачено залишків коштів, – зазначає Тетяна Бойко. – Сказати, де сьогодні є активні програми з наявним фінансуванням, неможливо. Я розумію, що багато коштів місцевих бюджетів пішло на підприємства теплокомуненерго (ТКЕ) для їх підготовки до опалювального сезону. ТКЕ потрібно мати фінанси для оплат за газ, інакше будуть зростати їх борги, відповідно ресурси на енергозбереження в багатьох містах будуть відсутніми, що може призвести до погіршення ситуації з енергоефективністю в цьому році. З одного боку, українці активно цікавитимуться модернізацією своїх помешкань, але, з іншого боку, у них може не бути достатньо коштів для самостійної реалізації проектів, і неможливість отримати державну допомогу у вигляді доступних програм підтримки викликає великі проблеми. Це може призвести до зростання кількості людей, які все більше залежать від субсидій, що є негативною ситуацією.”

Одночасно є міста, які все ж знаходять кошти на енергоефективність. На приклад, Сергій Солтис інформує про виділені 20 мільйонів гривень на програму “Теплий дім” у поточному році, що є вдвічі більше, ніж у минулому, та 1 мільйон 150 тисяч гривень на програму “Енергоефективна оселя”, що відповідає рівню минулого року, оскільки мешканці не використали всіх виділених коштів у 2020.

“Станом на сьогодні, участь у програмі “Енергоефективна оселя” взяли 32 домогосподарства, а в програмі “Теплий дім” – 52 ОСББ та ЖБК. Остаточно, приблизно 20% виділених коштів пішло на утеплення, 40% – на встановлення ІТП та інші подібні заходи, 40% – на заміну вікон, освітлення тощо. Ми сподіваємось, що цього року всі співвласники, які бажають взяти участь у програмах, зможуть це зробити та отримати компенсацію. Для цього вдвічі більше фінансів було заплановано на програму “Теплий дім”. До того ж у 2019 ми підписали меморандум з Фондом енергоефективності, і область відшкодовує ОСББ витрати, відповідно до облікової ставки за програмою “Енергодім”. Наша мета – забезпечити максимальну кількість багатоквартирних будинків для реалізації комплексних проектів енергомодернізації,” – повідомляє представник Львівської міськради.

Таким чином, якщо ОСББ хоче долучитися до програми “Енергодім”, воно має змогу отримати підтримку не тільки від держави, але і від міста та області. Це дозволить не затягувати реалізацію енергомодернізації на 10 років і уникнути, по суті, витрат на кредити.

За словами директорки Фонду енергоефективності, міста також можуть модернізувати свої котельні та упорядкувати прибудинкові території, в той час як Фонд працює над модернізацією будинків. Це дозволяє створити цілу енергоефективну зону, як, наприклад, у Львові. У цьому місті діє програма “Енергоефективний район Львова”, участниками якої є понад 30 будинків. Мета проєкту – продемонструвати переваги комплексної модернізації житла у поєднанні із поновленням системи центрального теплопостачання в певному районі. Проект реалізується Nімецькою компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини.

Незважаючи на це, експерти вважають, що бюджету міст недостатньо для вирішення проблеми зношеності багатоповерхівок (80% з яких потребують модернізації) та фінансування заходів з енергоефективності.

“Влада повинна прийняти єдину стратегію – спрямовувати кошти на утеплення будинків, – заявляє Святослав Павлюк. – Це єдиний розвиток, який може ефективно вирішити цю проблеми. Міський бюджет не здатний повністю замінити бюджет держави. Створення механізму фінансування заходів з енергоефективності – це питання, яке має бути на верхніх щаблях національного рівня. Наша асоціація запропонувала розробити фонд для реформування муніципальної інфраструктури (за типовою схемою Фонду енергоефективності) та частину прибутків від природних ресурсів (наприклад, від видобутку газу) направляти саме на підтримку енергоефективних програм, а не залишати питання фінансування щороку на місцевих рівнях.”

Отже, в Україні налічується понад 150 програм з енергозбереження. Проте комплексна енергомодернізація багатоповерхівок залишається недосяжною для більшості мешканців через відсутність державної програми з простими та швидкими процедурами. Погіршення економічного становища в цьому році ще більше ускладнює ситуацію. Підвищення тарифів на комунальні послуги стимулює українців до заходів з енергоефективності, але водночас їм не вистачає власних коштів на реалізацію подібних проектів. Міста, які могли б запропонувати допомогу в цьому питанні через місцеві програми підтримки, змушені перенаправляти свої ресурси на фінансування теплокомуненерго. Це означає, що кількість проектів з енергомодернізації житлових будинків може залишитися мінімальною.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”

Теги:утепленнятермомодернізаціяОСББПоділитись