Що відбувається з транзитом російської нафти

08 серпня 2024

Посадові особи Угорщини та Словаччини звинуватили Україну у повній зупинці або зменшенні обсягу прокачування російської нафти. Однак ці заяви спростували в Києві.

Фото: tsn.ua

Прем'єри Угорщини та Словаччини вимагають від України скасувати санкції щодо російської компанії "Лукойл", оскільки обмеження викликають ризики для транзиту російської нафти до цих держав. У відповідь глава уряду Денис Шмигаль наголосив, що Україна не погодиться на такі вимоги. Європейська комісія також не знайшла порушень з українського боку. Проте Віктор Орбан та Роберт Фіцо цими новинами не заспокоїлись — ультиматуми продовжують звучати.

З чого все почалося

З липня до українського уряду почали надходити звинувачення в повній зупинці транзиту російської нафти або суттєвому зменшенні обсягів прокачування. Першим з критикою висловився прем'єр Словаччини Роберт Фіцо, який заявив, що через рішення Києва словацький нафтопереробний завод почав отримувати на 40% менше нафти, ніж необхідно.

"Це вплине не тільки на ринок Словаччини, але й може призвести до зменшення постачань пального словацького виробництва до України, яке становить майже десяту частину всього споживання в Україні", – зазначив Фіцо.

У НАК "Нафтогаз України" стверджують, що загальний обсяг транзиту нафти до Угорщини та Словаччини не зазнав змін.

Найбільший нафтопереробний завод у Словаччині, "Словнафт", розташований на околицях Братислави і належить угорській компанії "Мол". Тому звинувачення щодо України надходили також із Будапешта. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто озвучив різкі заяви після зустрічі з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку.

"У зв'язку з новими правовими умовами в Україні "Лукойл" більше не постачає нафту до Угорщини, і ми наразі шукаємо рішення, щоб відновити транзит нафти, оскільки російська нафта критично важлива для нашої енергетичної безпеки", – зазначив Сіярто.

Це пов'язано з санкціями, запровадженими Україною щодо російської компанії "Лукойл". Обмеження були введені Радою національної безпеки і оборони і почали діяти з липня. Водночас у НАК "Нафтогаз України" підкреслили, що загальний обсяг транзиту нафти залишився на рівні минулих періодів. Пані "Лукойл" і раніше підпадала під українські санкції — ще в 2018 році їй заборонили виводити капітал з України і брати участь у закупівлях.

"Обсяги постачань у липні, до речі, залишилися на рівні попередніх місяців. Ці країни (Угорщина та Словаччина. – Ред.) отримали однакову кількість нафти, але власники могли відрізнятися", – зазначив голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов.

Аналітики DiXi Group повідомили, що протягом року через Україну прокачується приблизно 14 млн тонн російської нафти. Практично однаковими частинами, по 4-5 млн тонн, цей ресурс отримують три держави: Угорщина, Словаччина та Чехія. При цьому Чехія не ставила жодних питань Україні. Більше того, вона прагне знизити свою залежність від російської нафти і планує припинити її імпорт наступного року.

"Якщо говорити про частки російської нафти в імпорті у цих країнах, то Чехія на 50% залежна від Росії, Словаччина – на 80%, а Угорщина – на 75-80%", – повідомив аналітик DiXi Group Андрій Урста.

Проте всі три країни отримують нафту від кількох російських компаній. Отже, "Лукойл" не є єдиним постачальником, який прокачує ці ресурси через Україну. В цій справі також беруть участь принаймні дві інші компанії – "Татнєфть" та "Роснєфть".

Угорський та словацький уряди продовжують наполягати на тіснішій співпраці з Росією, хоча існують альтернативні маршрути постачання, наприклад, трубопровід через Хорватію.

"Хорватія не є надійною країною для транзиту. Ціни на транзит нафти Хорватія підвищила п'ять разів з початку війни (Росії проти України. – Ред.)", – зазначив Сіярто.

Словаччина також отримала пропозицію від Хорватії збільшити постачання нафти через Адріатичний трубопровід, але Братислава відреагувала негативно, вважаючи прокачування через Хорватію занадто дорогим. При цьому ці питання прокоментував не профільний міністр, а голова МЗС Словаччини Юрай Бланар.

Такий обмін репліками між угорськими та словацькими офіційними особами викликав обурення з боку хорватського уряду, який заявив, що не очікував на такі докори. Таким чином, Угорщина та Словаччина проігнорували пропозиції альтернативного постачання нафти та наполягли на скасуванні українських санкцій стосовно "Лукойлу".

Євросоюз обрав курс на повну відмову від російських ресурсів, включаючи нафту. Єврокомісія розпочала модернізацію та будівництво нових трубопроводів, що, зокрема, з'єднають Балкани з центральною частиною Європи.

Трубопровідна нафта з Росії не потрапила до санкційних пакетів Європейського Союзу. Спроба ввести заборону на імпорт нафти в ЄС була зроблена ще в 2022 році, але вона зазнала невдачі через опір, зокрема, з боку Угорщини. Тому Єврокомісія була змушена зробити виняток, інакше Будапешт погрожував заблокувати інші санкції проти Росії. За різними оцінками, щорічно Росія отримує 5-6 млрд євро від продажу нафти до ЄС, водночас за транзит Україні вона платить набагато менше — приблизно 200-300 млн доларів.

"Немає доказів, що Україна перекривала транзит або якось його зменшила. Хоча вона мала б на це право, оскільки триває війна, і Росія веде широкомасштабну агресію. У цій ситуації багато ніж фактичних даних, виникає маніпуляцій, на які, на жаль, попадаються й наші експерти та політики, особливо європейські. В Угорщині та Словаччині цілеспрямовано формують негативний образ України", – вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Євросоюз обрав курс на повну відмову від російських ресурсів, зокрема нафти. Для цього Єврокомісія почала модернізацію та будівництво нових трубопроводів, включаючи з'єднання Балкан з центральною частиною Європи.

"Це цілеспрямовані інвестиції в нафтову інфраструктуру та модернізацію вже існуючих нафтопроводів, наприклад, Трансальпійського, щоб Чехія могла зменшити свою залежність від Росії. Також планується модернізація нафтопроводу "Адрія", щоб Угорщина та Словаччина могли отримати альтернативні постачання. Загальна вартість інвестицій оцінюється в 1,5-2 мільярди євро", – пояснює аналітик DiXi Group Андрій Урста.

Запізніла реакція України 

У спеціалізованому виданні "Нафторинок" відзначили, що про зменшення обсягів прокачування російської нафти в липні взагалі не йдеться. Аналітик цього видання Олександр Сіренко зазначив, що липневі цифри транзиту будуть рекордними за останні кілька місяців.

"Те, що я читаю, і те, що відбувається в дійсності, – це абсолютно різні речі. Дозвольте пояснити: у нас рекордний транзит нафти за останні п'ять місяців", – підкреслив аналітик.

Зрештою у "Укртранснафта" повідомили, що через санкції проти "Лукойлу" транзит російського ресурсу не було зупинено. Прокачування продовжується у звичайному режимі, також в компанії зазначили, що "Лукойл" не є власником нафти, яка прокачується через Україну до ЄС. Цю інформацію підтвердили й самі європейські партнери.

Український уряд ініціював консультації зі Словаччиною, Угорщиною та Єврокомісією. При цьому йти на поступки та знімати санкції з "Лукойлу" Україна не планує, адже для цього немає жодних обґрунтованих причин. 

"Санкції, запроваджені Україною, не порушують Угоду про асоціацію з ЄС, а реакція словацької та угорської сторін є явно політизованою та маніпулятивною", – вважає прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. 

Єврокомісія стала на бік України 

Угорщина та Словаччина подали скаргу на Україну до Європейської комісії. У Брюсселі підтвердили отримання офіційного листа. Спочатку чиновники попросили трохи часу, щоб розібратися в усіх деталях справи. Водночас представники Єврокомісії вказали, що ситуацію з постачанням нафти до Угорщини та Словаччини вони контролювали раніше. Крім того, вирішення спору належить не окремим країнам ЄС, а виключно Європейській комісії. 

Угорщина та Словаччина повинні знизити свою залежність від російської нафти. Особливо враховуючи, що ці країни мають альтернативні шляхи постачання...

У той же час угорська влада продовжує залякувати всю Європейську спільноту енергетичною кризою. Міністр закордонних справ Петер Сіярто звинуватив Єврокомісію у бездіяльності.

"Єврокомісія і президент Урсула фон дер Ляєн особисто повинні дати пояснення: чи просив Брюссель Київ припинити постачання нафти? Якщо ж ні, то чому Єврокомісія не робить нічого за вже понад тиждень?", – заявив угорський урядовець. 

Угорщина та Словаччина повинні зменшити свою залежність від російської нафти. Тим більше, що ці країни мають альтернативні постачання. Віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс додав, що Угорщина та Словаччина наразі мають достатньо нафти для переробки. В разі необхідності, обсяг постачання можна збільшити через хорватський маршрут.

"Поточний аналіз комісії свідчить про достатню пропускну спроможність для Угорщини та Словаччини через альтернативні трубопроводи, такі як трубопровід JANAF Adriatic", – зазначив віце-президент Європейської комісії.

Валдіс Домбровскіс також наголосив на важливому факті. Нафта, яку транзитує Україна і яку отримують Угорщина і Словаччина, не є власністю "Лукойлу". Тобто українські санкції щодо цієї російської компанії не завадили прокачуванню ресурсу. По суті, Єврокомісія визнала, що скарга від Угорщини та Словаччини не має підстав.

Орбан і Фіцо йдуть на конфронтацію

Однак заява Єврокомісії не остудила емоцій угорського та словацького урядів. Із Будапешта та Братислави продовжують лунати відкриті погрози.

Премʼєр Словаччини вже заявив, що його країна готова обмежити постачання пального до України. У випадку з бензином та автомобільним газом в Роберта Фіцо немає важелів впливу, оскільки частка цих видів пального на українському ринку була надто незначною. Натомість поставки дизельного пального становлять до 10% від загального обсягу українського імпорту. Проте, згідно з даними аналітиків видання "Нафторинок", припинення постачання дизельного пального зі Словаччини не вплине на нашу країну, оскільки на ринку спостерігається надлишок пального, і знайти альтернативу буде нескладно.

"Словаччина – наш надійний партнер, від якого ми не очікуємо шантажу або загроз. Адже погрози Україні, яка бореться проти агресора, ради того, щоб держава-терорист продовжувала отримувати свої доходи від продажу - це сумнівний шлях", – зазначив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. 

Небезпечнішою виявилася поведінка Угорщини. Віктор Орбан знову заблокував виділення коштів з Європейського фонду миру, з якого Україна могла отримати 6,5 млрд євро. Єврокомісія поки що утримується від різких дій щодо Угорщини, адже немає механізмів, щоб впоратися з супротивом уряду Орбана.

"Більшість держав-членів висловлювали необхідність зняти блокування коштів, що затримуються вже більше року. Водночас вони підкреслювали важливість просування рішення стосовно нового фонду допомоги Україні, котре затримується з вини однієї держави-члена вже понад рік", – повідомив високий представник Євросоюзу у справах зовнішньої політики Жозеп Боррель.

Крім того, угорські чиновники почали натякати на можливу зупинку експорту електроенергії до України, що може стати болючим ударом для нашої держави, адже частка угорської електрики в загальному імпорті близько 40%. Однак, продаж електрики Україні приносить прибуток і самій Угорщині, адже Україна платить ринкову ціну, а не отримує електрику безкоштовно. І тому зупинка постачання виглядає малоймовірною. 

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"

Теги:нафтопровід "Дружба"транзит нафтиСловаччинаУгорщинасанкціїнафтаПоділитись