Які переваги програмі “Зелені міста” від ЄБРР отримають українські громади

06 листопада 2021

Сім українських міст долучилися до міжнародної програми Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) "Зелені міста" й працюють над планами дій для боротьби із забрудненням та адаптації до кліматичних змін.

Згідно з оцінками експертів ЄБРР, до 2050 року 70% світового населення мешкатиме в містах, що призведе до збільшення навантаження на навколишнє середовище. Для зменшення негативного впливу на довкілля у 2016 році ЄБРР започаткував програму "Зелені міста", що фінансує проекти на поліпшення енергоефективності транспорту, енергетичної інфраструктури, утилізації відходів та інших напрямів у містах-учасниках. Ця програма охоплює регіони Центральної Європи, Центральної Азії, Західних Балкан та Південного та Східного Середземномор’я.

Які українські міста вже підключилися до програми “Зелені міста”, які основні заходи фінансуються ЄБРР, і як це вплине на міські громади, розібралася “Українська енергетика”.

Умови програми “Зелені міста”

Загальний бюджет програми, який формується з коштів ЄБРР та донорів, становить €5 млрд. Станом на листопад 2021 року до ініціативи долучилося 52 міста. Наразі бюджет вже реалізованих заходів програми, завдяки яким міста в різних країнах працюють над вирішенням своїх потреб, зріс до більш ніж €2,5 млрд.

ЄБРР має досвід співпраці з містами за межами України, що допомагає учасникам програми вирішувати інфраструктурні проблеми, покращувати стан довкілля та адаптуватися до кліматичних змін.

Наприклад, місто-порт Олександрія (Єгипет) з населенням п’ять мільйонів активно модернізує свою систему водопостачання та відведення стоків, досліджує якість повітря та управляє твердими побутовими відходами. Місто Бєльці в Молдові, з населенням 145 тисяч, незабаром отримає оновлений тролейбусний парк. Вірменське місто Ґюмрі, що налічує 100 тисяч мешканців, оновлює місцеву інфраструктуру завдяки кредиту ЄБРР, ремонтує дорожнє покриття та встановлює світлодіодне освітлення.

Хто може взяти участь

Про критерії участі для міст розповіла Маріне Багдасарян, що працює в програмі ЄБРР “Зелені міста” в Україні та є керівником створення Плану дій "Зелене місто" (ПДЗМ) у Львові, Хмельницькому та Маріуполі.

Міста, які знаходяться в країнах, де працює ЄБРР та мають населення від 50 000 осіб, можуть розраховувати на підтримку. Також їм потрібно затвердити документ про створення Плану дій.

Крім того, місто повинне визначити проект для інвестицій у ключових муніципальних секторах, таких як міський транспорт, управління відходами, відновлювані джерела енергії та енергоефективні технології.

Ціль проектів — зменшити викиди парникових газів на 20%, знизити споживання електроенергії або ресурсів, зменшити забруднення та підвищити кліматичну стійкість.

У коментарі для “Української енергетики” заступник голови ЄБРР в Україні Марк Магалецький наголошує на ефективності програми для тих українських міст, які визнають зростаючі екологічні проблеми та прагнуть їх сталого вирішення.

“Експертна допомога, надана в рамках програми, допомагає місцевій владі, бізнесу та мешканцям окремих громад системно підходити до екологічних проблем міста та виробляти конкретні кроки у напрямі їх вирішення, включаючи інвестиційні проекти розвитку. Це також відкриває можливості для залучення довгострокового фінансування від ЄБРР та інших установ на вигідних умовах, оскільки проекти сталого розвитку є пріоритетом для багатьох фінансових організацій та міжнародних донорів”, — підкреслив банкір.

За три роки міжнародна команда “Зелених міст” поповнилася новими учасниками з України. Першим підписантом програми у лютому 2019 року став Львів, а вже у жовтні 2021 року до проекту долучився Харків. Також у програмі наразі працюють команди Києва, Маріуполя, Хмельницького, Кривого Рогу та Дніпра.

“Україна має більше міст-учасників програми ЄБРР "Зелені міста" ніж будь-яка інша економіка, куди інвестує банк. На сьогодні в Україні до програми приєдналися 7 міст, що перебувають на різних етапах розробки”, — зазначила Маріне Багдасарян.

Три ключові етапи програми

По-перше, місту треба організувати реалізацію стратегії, яка розроблена відповідно до методології Плану дій "Зелене місто" (ПДЗМ). Місцева влада і зацікавлені сторони аналізують екологічний стан міста за допомогою 35 основних індикаторів, що охоплюють різноманітні міські проблеми. Далі формується бачення на 15 років і цільові показники на 10 років.

Наступний етап полягає у сприянні та стимулюванні інвестицій у інфраструктуру міста. На цій стадії ЄБРР може підтримувати місто, надаючи доступ до фінансування, а також пільгові кредити й гранти. План дій можуть також фінансувати інші міжнародні фінансові організації (МФО) та донори.

На третьому етапі, після затвердження програми, міста слід моніторити виконання Плану дій. Моніторинг допомагає постійно інформувати громадськість та фінансуючі сторони про результати, вносити корективи, підвищувати потенціал та впроваджувати технічну підтримку для реалізації інвестицій.

Згідно з п’ятирічним досвідом програми, фахівці виявили типову для міст-учасників проблему — неефективне управління побутовими відходами.

Ця проблема також характерна для України. Так, за даними Державної служби статистики України, у 2019 році було утилізовано лише 0,14% та спалено для отримання енергії 1,7% твердих побутових відходів (ТПВ), решта — потрапила на полігони та звалища. Така ситуація в Україні не може зрівнятися із середнім показником Європейського Союзу, що становить близько 50%.

Як співпраця з програмою допоможе Львову вирішити “сміттєву” проблему

Львівська міська рада уклала меморандум з ЄБРР про участь у програмі влітку 2018 року, через два роки після початку “сміттєвої” кризи. Відоме туристичне місто, яке охороняється ЮНЕСКО, декілька місяців зазнавало труднощів із сміттєзвалищами через закриття аварійного полігону.

Місто приєдналося до програми на початку 2019 року, а основним завданням Львівської міської ради при розробці Плану дій стало налагодження системи управління ТПВ.

Громада отримала фінансування близько €35 млн від ЄБРР та інших партнерів для реалізації проекту управління відходами у Львові. Ремонт полігону в Грибовичах став першим проектом в рамках Національної стратегії управління твердими відходами.

ЄБРР надав позику €20 млн на 13 років під муніципальну гарантію. Ще €10 млн Львів отримав як інвестиційний грант від Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (E5P) і пільгову позику в розмірі €5 млн від Фонду чистих технологій (CTF).

Кошти були надані для реабілітації полігону "Грибовичі" та будівництва заводу з механічної та біологічної переробки ТПВ у Львові.

За оцінками експертів, проект має зменшити викиди парникових газів приблизно на 142 тисячі тонн у CO2-еквіваленті на рік

У місті також планують впровадити ефективні методи переробки та утилізації відходів. Заступник директора КП “Зелене місто” Михайло Луців зазначив, що напрямок управління ТПВ передбачає дві основні лінії — завод із переробки відходів та рекультивація Грибовицького полігону.

“Отримано всю дозвільну документацію, ми розпочинаємо будівництво переробного заводу, — уточнив Михайло Луців. — Що стосується Грибовицького полігону, то він закритий для експлуатації, а побутові відходи міста приймають інші полігони. Рекультивація полігону триває вже близько року, виконано близько 50% робіт. Наразі триває процес покриття поверхні дренажним та ізоляційним шаром для консервації сміття.”

За його словами, ізоляція дозволить ефективніше видобувати біогаз із сміттєзвалища, а полігон стане безпечним для екології.

Роботи з рекультивації Грибовицького полігону, серпень 2021 р. Джерело — Львівська міська рада

Пріоритети Плану дій "Зелене місто" Києва: теплопостачання та міська інфраструктура

Київська міська рада та ЄБРР розпочали співпрацю в рамках програми "Зелені міста" у березні 2019 року. Метою є розв'язання проблем, пов'язаних з кліматичними змінами та довкіллям, у плануванні розвитку та інфраструктури міста. В рамках Плану дій Київ має представити комплексну інвестиційну програму, спрямовану на декарбонізацію та сталий розвиток.

Київська влада запевняє, що завдяки кредиту ЄБРР на суму €140 млн, місто зможе покращити забезпечення теплом та гарячою водою для киян — кошти підуть на модернізацію теплоелектроцентралей (ТЕЦ).

Техніко-економічне обґрунтування для модернізації системи централізованого теплопостачання профінансував уряд Швеції, який виділив грант на суму €700 тис.

Найбільший проект у рамках кредитної угоди, що був підписаний у вересні 2021 року, полягає в установці сучасного когенераційного обладнання на ТЕЦ-6. На ТЕЦ-5 буде збудовано конденсаційний економайзер, що дозволить використовувати залишкову енергію димових газів для прогрівання води.

Крім фінансування від ЄБРР, місто Київ та “Київтеплоенерго” мають виділити не менше €26 млн з власних коштів на модернізацію теплової мережі. Очільники міста повідомляють, що закуплене обладнання повністю відповідатиме вимогам Директиви ЄС щодо промислових викидів. Реалізація проекту має забезпечити покращення ресурсоефективності, якості та надійності постачання тепла і гарячої води.

Окрім цього, проект передбачає встановлення нової системи моніторингу та диспетчеризації (SCADA), яка в режимі реального часу аналізуватиме та контролюватиме роботу всього енергетичного комплексу та відстежуватиме його виробничі показники.

Очікується, що інвестиції забезпечать зниження викидів на більш ніж 193 тис тонн CO2-еквівалента на рік, а також зменшать споживання води на 25 тис куб. м щорічно.

Директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне висловив задоволення щодо співпраці з Києвом, запевняючи, що ЄБРР підтримає модернізацію міської інфраструктури.

Завдяки програмі "Зелене місто" Київ отримує новий громадський транспорт, а також має можливості для конструктивного будівництва метро, в тому числі на Троєщину.

Онлайн-зустріч мера Києва Віталія Кличка з фахівцями ЄБРР та командою консультантів ATKINS та Bilfinger Tebodin щодо плану дій “Зелене місто” для Києва, 22 вересня 2021 р. Джерело — kyivcity.gov.ua

Мер Києва наприкінці вересня 2021 року повідомив про досягнуті результати: опрацьована велика кількість документів, отримані коментарі від громадськості та стейкхолдерів, визначено ключові тематичні напрямки.

Зараз у мерії повідомляють, що проект Плану дій “Зелене місто” винесений на громадське обговорення. Ознайомитись з документом можна на веб-порталі територіальної громади міста Київ.

У Хмельницькому розпочали з управління відходами

Інвестиції в будівництво нових полігонів ТПВ та підприємств з переробки та компостування — такий напрямок обрала місцева влада у реалізації програми “Зелені міста”.

Таким чином, мешканці 300-тисячного міста матимуть шанс на чистіші ґрунтові води та кращу якість повітря.

Фінансовий пакет на €36,5 млн було підписано з ЄБРР у 2020 році. У Плані дій місто має визначити пріоритети для розв’язання екологічних проблем регіону.

Це друга інвестиція в управління відходами, що фінансується ЄБРР в Україні після Львова. Банк надає позику в розмірі до €28,5 млн для комунальної компанії "Спецкомунтранс", що займається збором, обробкою та видаленням твердих відходів у Хмельницькій області.

Додаткові інвестиційні гранти у розмірі €5 млн і містовий внесок у €3 млн дозволять закрити існуючий полігон та привести його у відповідність до європейських стандартів.

За оцінками експертів, ці інвестиції дозволять зменшити викиди парникових газів на 150 тис тонн на рік у CO2-еквіваленті.

Заплановано закупівлю сучасного обладнання для нових підприємств переробки та компостування, а також нових сміттєвозів та контейнерів для сміття, щоб заохотити місцевих жителів, громадські установи та бізнеси до сортування відходів.

Як повідомив "Українській енергетиці" заступник міського голови Микола Ваврищук, місто вже співпрацює з ЄБРР у сфері управління побутовими відходами. Крім того, влада Хмельницького має попередню угоду з банком на фінансування закупівлі електротранспорту для міста, зокрема 50 тролейбусів.

“Ми вирішили приєднатися до програми, оскільки це можливість за грантові кошти та за допомогою іноземних консультантів розробити цілу програму для міста. У ній будуть визначені пріоритети для вирішення екологічних проблем”, — зазначив Микола Ваврищук.

У міськраді сподіваються, що досвідчені консультанти допоможуть усвідомити проблеми, оцінити вартість їхнього вирішення, а співпраця з ЄБРР дозволить залучити фінансування на покращення екологічної ситуації. Наразі команда Хмельницького розробляє План дій для міста.

Міжнародні консультанти зазначають, що хороші темпи роботи над ПДЗМ у Хмельницькому вдалося досягти завдяки міській адміністрації.

“Ми визначили та пріоритизували проблеми "Зеленого міста", розробили проект бачення та стратегічних цілей, а також сформулювали ряд конкретних цілей і заходів для покращення екологічної та галузевої ефективності. Наступний семінар для зацікавлених сторін планується раніше, щоб опрацювати план дій із групами зацікавлених сторін і швидше його завершити”, — прокоментував Девід Леннокс, консультант WS Atkins International Ltd.

До обговорення екологічного стану міста долучені стейкхолдери з боку державної влади та органів місцевого самоврядування, а також активісти, представники бізнесу та освіти. Команда наголошує, що всі робочі групи є відкритими, що їх об’єднує.

Що радять міста-підписанти новим учасникам програми “Зелене місто”

По-перше, команди радять ретельно підготуватися до співпраці з ЄБРР.

“Співробітництво з ЄБРР — завжди позитивний досвід. Ми отримуємо консультаційні послуги та фінансування для реалізації необхідних проектів під вигідну ставку — 4,75% за кредитом, а також грантову підтримку від партнерів,” — прокоментував фінансові умови співпраці Михайло Луців, представник Львівської міськради.

Міста-учасники також зазначили, що мають певні труднощі зі збором інформації, необхідної для роботи над планами дій. Деякі статистичні дані не відповідають європейським стандартам для якісного бенчмаркінгу.

“Потрібно подавати дуже багато інформації. І, на жаль, це не лише проблема Хмельницького, а й усієї України, оскільки дані не завжди систематизовані. Експерти потребують безліч показників та практики їх збору й моніторингу. Нині ані державні органи статистики, ані інші організації не в змозі надати необхідні дані для цього плану,” — зазначив Микола Ваврищук.

Серед таких показників він наводить цифри реальної кількості автомобілів, що є в місті.

“Ці дані навіть МРЕО не може надати, оскільки реєстрація — це одне, а реальна кількість автомобілів у місті може бути зовсім іншою. Тобто такої статистики в Україні немає, а ці цифри важливі для оцінки викидів від бензинових та дизельних двигунів,” — прокоментував Ваврищук.

Крім того, міста радять підготувати відповідальних осіб, які керуватимуть процесом розробки та подальшої реалізації планів дій. Необхідні компетенції включають знання англійської, хороші комунікаційні навички, а також обізнаність про всі підрозділи в міськраді, щоб бути з’єднуючою ланкою між стейкхолдерами проекту.

Що підкреслюють куратори “Зеленого міста” у співпраці з українськими містами-учасниками

Експерти проекту накопичили значний досвід у розробці Планів дій “Зелене місто” в різних країнах. На їхню думку, методологія вимагає збору та звітності визначених показників, щоб дати можливість порівняння екологічних та галузевих проблем.

“У багатьох випадках міста будь-якого розміру стикаються з різними процесами збору даних та звітності, які не завжди відповідають вимогам Плану дій. Це загальна проблема, характерна не лише для України,” — зазначив Девід Леннокс, консультант WS Atkins International Ltd.

Він також наголосив, що рамки відкритих даних та зобов’язання щодо використання даних Smart-додатків в Україні набагато розвиненіші, ніж в інших країнах. Це становить хороший вектор для українських міст у застосуванні методології Плану дій, щоб підтримувати впровадження в майбутньому.

Консультанти консорціуму Arcadis з RWA Group, що допомагають у розробці та реалізації планів в інших містах, серед основних викликів зазначили перебування лише на віртуальних зустрічах з учасниками програми через COVID-19. Проте, наприклад, експерти у Маріуполі беруть активну участь у консультаційних зустрічах, надаючи цінні відгуки, що є великою підтримкою для консультантів.

Маріне Багдасарян відзначила, що всі українські міста-учасники програми демонструють пріоритетність кліматичних амбіцій та програм зеленого зростання.

Вона також наголосила, що успіх розробки міського Плану дій залежить від ефективної співпраці муніципалітету з командою консультантів та ЄБРР.

Ключові екологічні проблеми Маріне Багдасарян рекомендує вирішувати через інвестиційні проекти та політичні ініціативи, такі як зміни в нормативно-правових актах, розробка галузевих планів, наприклад, Плану сталої міської мобільності.

Поради учасникам від консультантів програми

На думку консультантів-практиків, місцева команда має бути готовою до аналізу викликів і пріоритетів, а також до формування стратегічного бачення, яким повинне стати місто через 15 років, враховуючи принципи інтегрованого розвитку.

Оксана Черінько, директорка бізнес-підрозділу консультування CFI Bilfinger Tebodin Ukraine, експертка з політики та фінансів у проектах GCAP для Києва та Хмельницького, підкреслила важливість залучення на ранніх етапах до роботи над Планами дій представників організацій громадянського суспільства та населення.

“Місто повинне демонструвати наявну практику та бути готовим до залучення громадян і зацікавлених сторін для обговорення та консультацій щодо створення стратегічних цілей та сталих дій,” — підкреслила вона.

Консультантка також назвала ряд корисних навичок, які можуть допомогти місту врозробці та реалізації Плану дій або подібних ініціатив для сталого розвитку міст.

Серед них — усвідомленість місцевої влади щодо концепцій та кращих “зелених” практик, членство в міжнародних мережах, таких як Програма ЄБРР “Зелені міста”, C40, ICLEI, Угода мерів. Наявність профілю міжнародного співробітництва, зокрема з МФО та донорами, а також реалізація підходів “Розумне місто” як міжсекторального інструмента можуть бути корисними для виконання планів та ефективного реагування на виклики.

Представниця ЄБРР уточнила, що початковою точкою для українських міст, щоб розпочати діалог з банком, є визнання екологічних проблем.

“Щоб приєднатися до програми, важливо шукати системний підхід для визначення пріоритетів і вирішення екологічних проблем. Також важливо мати прагнення міста до зелених змін і пріоритетів розвитку в екологічній сфері,” — зазначила Маріне Багдасарян.

Експерти та консультанти програми “Зелені міста”, опитані “Українською енергетикою”, констатують, що українська місцева влада усвідомлює екологічні проблеми і готова працювати в цьому напрямі. Вони підкреслюють, що програма швидше розвивається в містах, які мають команду з досвідом співпраці з міжнародними організаціями.

Зацікавленість міст підтверджує кількість українських учасників у програмі ЄБРР та швидкі темпи приєднання нових членів. Можливості приєднатися до команди “Зелених міст” є у тих громад, які відповідають критеріям та готові до системної роботи.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”

Автор: Лариса БілозероваТеги: кліматичні зміни, викиди СО2, довкілля, екологія, ЄБРРПоділитись