Як уряд “оптимізує” субсидії

18 грудня 2020Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”

У Україні зростає бідність, однак кількість людей, які отримують субсидії, зменшується.

У держбюджеті України на 2021 рік передбачено 36,6 млрд грн на субсидії, що є практично вдвічі менше, ніж у 2018 році. Крім того, планується підвищення обов'язкового платежу на комунальні послуги з 15% до 20% від загального доходу населення. Ставиться питання: чи дійсно зростання доходів населення перевищує збільшення цін на енергоносії, і це призвело до зниження кількості заявок на субсидії? Для отримання відповідей “Українська енергетика” спільно з експертами проаналізувала кілька показників.

Субсидії як захист від боргів за ЖКП

Основне завдання програми житлових субсидій – підтримка малозабезпечених сімей при оплаті зростаючих витрат на житлово-комунальні послуги (ЖКП). Відповідно, зростає і частка витрат сімей на ці послуги.

Згідно з даними аналітиків, у 2018 році одне домогосподарство в середньому витрачало 1001,05 грн на оплату житла, води, електрики, газу та інших видів пального, а в 2019 році ця сума становила уже 1321,14 грн. Частка витрат сімей на комунальні послуги в 2018 році складала 13% від усіх споживчих витрат, а у 2019 - 14,6%. Витрати в містах значно перевищують витрати в селах: 1033,70 грн проти 564,24 грн у 2018 році та 1360,44 грн проти 771,26 грн у 2019. Цікаво відзначити, що чим менше осіб у домогосподарстві, тим більша частка витрат на житлово-комунальні послуги від доходу. Торік вона становила 17,1% для одиночок, 14,1% для сімей з двох осіб, 12,8% для трьох, 11,7% для чотирьох та 10,1% для п’яти.

З урахуванням цього, субсидії залишаються надзвичайно важливими. Неоплачені рахунки населення ведуть до заборгованості, що заважає виробникам та постачальникам води, тепла, електрики та газу отримувати кошти. Це, в свою чергу, може загрожувати споживачам, які ризикують залишитися без послуг, а також здіймати хвилю проблем в сферах життєзабезпечення країни.

По даним сервіса, в жовтні 2020 року, рівень оплати населенням за ЖКП зменшився на 29% в порівнянні з попереднім місяцем. Водночас, платежі почали знижуватися з другого кварталу у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Рівень оплати населенням житлово-комунальних послуг

Графік підготовлений аналітичною групою DiXi Group. Дані зазначені у попередніх абзацах.

“Під час опалювального сезону, традиційно, рівень оплат тримається нижче 100%, а після нього — вище 100%, — зауважує Олег Пендзин, виконавчий директор “Економічного дискусійного клубу”. — Таким чином, люди в більшості випадків виходять на нуль до наступного опалювального сезону. Але цього року частка людей, які покривали борги влітку, значно зменшилася. У попередні роки платежі в травні-серпні становили 120-200%, а цього року — 104-140%. Це свідчить про те, що більше людей не виплатили заборгованості і не претендуватимуть на субсидії, оскільки не мають на це фінансів. Тобто ця група громадян випадає із числа отримувачів державної допомоги у вигляді субсидій.”.

На початок листопада цього року, населення заборгувало 22,4 млрд грн лише за постачання та розподіл природного газу. У жовтні ця заборгованість зросла на 1,3 млн грн, оскільки українці сплатили лише близько 60% від сум, які їм нарахували.

“За останні кілька місяців заборгованість населення за житлово-комунальні послуги різко зросла, — зазначив Андрій Компан, голова Асоціації постачальників енергоресурсів. — Особливо щодо газу, після відкриття ринку. У ряді регіонів рівень оплати за газ складає всього 46-54%, коли ж рівень оплати за комунальні послуги — 82%.”

Протягом пандемії, деякі держави розширили можливості підтримки вразливих споживачів енергоресурсів. В Україні також спостерігаються сподівання щодо субсидій для тих, хто через втрату роботи або інші труднощі не може платити за житлово-комунальні послуги. Однак, уряд скоротив цю статтю витрат.

Згідно з офіційною інформацією, витрати на субсидії уряд зменшив практично вдвічі з 2018 року:

2018 р. – 71 млрд грн;

2019 р. – 55 млрд грн;

2020 р. – 39,3 млрд грн;

2021 р. – 36,6 млрд грн.

Доходи та заявки на субсидії

Отже, суму на субсидії скорочено. Теоретично, це пов'язано зі зростанням доходів громадян, внаслідок чого менше людей звертаються за субсидіями.

Але чи дійсно це так?

Динаміка доходів населення

Графік підготовлений аналітичною групою DiXi Group

Динаміка кількості заявок на призначення субсидій

Графік підготовлений аналітичною групою DiXi Group.

Як видно, між 2014 і 2017 роком доходи населення в гривнях і кількість заявок на субсидії зростали. Проте в 2018 році за субсидіями звернулося приблизно 8,3 мільйона — на 800 тисяч менше, ніж у попередньому році. У 2019 році кількість заявок знизилася до близько 5 мільйонів.

“Згідно з останніми даними Держстату за 2019 рік, в Україні налічувалося майже 15 мільйонів домогосподарств, — зазначає Людмила Черенько, завідувачка відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. — Під час опитування Держстату 3,2 млн респондентів підтвердили, що вони отримували субсидію у 2019 році. А у 2018 році, коли кількість звернень за субсидіями становила 8,28 млн, 6,5 млн домогосподарств вказали, що отримували субсидії, що становить майже 44% від усіх домогосподарств. Отже підсумовуючи, ми бачимо, що кількість людей, що отримують субсидії за рік зменшилась вдвічі.”

Розподіл домогосподарств, які отримали допомогу на оплату ЖКП у листопаді 2020 року

Графік підготовлений аналітичною групою DiXi Group.

У листопаді 2020 року 2,9 млн домогосподарств (19% від загальної кількості) отримали субсидії на оплату житлово-комунальних послуг на загальну суму 4,6 млрд грн.

Основною причиною такого зменшення стало зростання доходів населення, пояснює Людмила Черенько. Це стало можливим, в тому числі, завдяки підвищенню мінімальної зарплати (приблизно 30% людей отримують “мінімалку” або трохи більше):

2018 р. – 3723 грн;

2019 р. – 4173 грн;

2020 р.: 01.01-31.08 – 4723 грн; з 01.09 – 5000 грн.

Порядок призначення субсидій: від розширення до зменшення

Ще одним фактором, який впливає на кількість людей, що отримують субсидії, на думку експертів, є система їх надання. Уряд неодноразово змінював її. Спочатку право на їх отримання мали сім’ї, у яких оплата ЖКП перевищувала 10% або 15% від середніх доходів. 10% бралися для розрахунку, якщо у сім’ї є діти або особи з інвалідністю, а середній сукупний дохід на одного зареєстрованого не перевищував 50% прожиткового мінімуму на одного. Це застосовувалося також, якщо у квартирі чи будинку зареєстровані лише непрацездатні особи.

З 1 січня 2007 року частка витрат на ЖКП становила вже 15% від середнього доходу (стосувалося й газу та пального), навіть якщо у домі живуть тільки непрацездатні особи. А з 1 травня 2020 року частка обов'язкових витрат за комунальні послуги мала зрости до 20%, але через пандемію ця зміна відклали.

Вона вступить в силу після закінчення карантину.

“У 2014 році програму субсидій було розширено, її активно підтримували для запобігання масовій заборгованості населення, — пояснює Людмила Черенько. — У травні 2015 року формат отримання субсидій спростили, скасувавши всі обмеження щодо майнового стану, крім 50 тисяч грн на одноразову покупку протягом року. Тому в 2015 році кількість заявок зросла. Уряд припускав, що через 2-3 роки активної програми в 2018 році кількість звернень знову зменшиться, оскільки відбудеться звикання до нових тарифів і зростуть доходи. Але, коли у 2018 році побачили, що суми все ще великі (71 млрд грн на субсидії), почали обмірковувати стримувальні правила для зменшення числа тих, хто може претендувати на субсидії.”

З 1 травня 2018 року запроваджено новий порядок призначення субсидій. Ті, хто здійснили покупку на понад 50 тисяч грн, хто має квартиру понад 120 кв. м, або індивідуальний будинок понад 200 кв. м, не мали права на субсидії. Особам, у яких є автомобіль до п’яти років, та домогосподарствам, що мають заборгованість за ЖКП більше двох місяців, також було відмовлено в субсидіях.

“Крім того, були обмеження для працездатних членів родини, які зобов’язані були декларувати свої доходи, надавати довідки, — додала Людмила Черенько. — Це призвело до того, що багато українців відмовлялися від написання заявок на субсидії. Таким чином, відбувалася штучна корекція контингенту. Кількість людей, що отримують допомогу зменшувалася.”

Люди усвідомлювали, що, можливо, теоретично у них була б субсидія, якби вони зібрали всі довідки, але це здавалося таким складним завданням, що вони з цим не справлялися.

“Приходять, наприклад, до соціальної служби, — розповідає Людмила Черенько про типовий випадок. — Клієнт відповідає, що дочка живе за кордоном, і її просять довести, що вона ніде не працює, а стоїть на обліку в Центрі зайнятості. А людина говорить, що не може отримати таку довідку. Тоді працівники соцзахисту пояснюють, що у цьому випадку до доходу додадуть ще дві мінімальні зарплати. Це означає, що субсидія зменшиться з 500 грн на місяць до 150 грн. І людям стає зрозуміло, чому їм краще не морочитися з цими довідками.”

Перспективи надання субсидій

Наступного року на субсидії закладається 36,6 млрд грн. Це на 11,4 млрд грн менше, ніж у поточному році. Водночас, в 2021 році ціни на газ та електроенергію прогнозовано зростатимуть. Таким чином, суми у рахунках теж зростатимуть. На кінець листопада в Україні було офіційно зафіксовано майже 410 тис. безробітних, але через локдаун їх кількість може значно зрости на початку нового року. Чи вистачить бюджетних коштів на субсидії? Особливо з огляду на нові зміни, відповідно до держбюджету на наступний рік, які передбачають підвищення мінімальної зарплати до 6 тис. грн з 1 січня 2021 року, а з грудня – до 6,5 тисяч. Це також вплине на кількість тих, хто може отримати субсидії.

“Згадайте, як, будучи прем'єром, Володимир Гройсман різко підняв мінімальну зарплату з 1600 до 3200 грн з 1 січня 2017 р. (вдвічі). Це призвело до суттєвого зниження кількості людей, які звернулися за субсидіями. Аналогічно, плановане підвищення мінімальної зарплати паном Зеленським приведе до зменшення кількості субсидіантів,” — зазначає Олег Пендзин.

В кінці-кінців, це підтвердив міністр фінансів, зазначивши, що “субсидії розраховуються відповідно до можливостей громадян їх отримувати. Ми підвищуємо розмір прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати, що в умовах низьких цін на енергоносії призведе до скорочення субсидій.”

У Мінсоцполітики нещодавно відзвітували, що з початку нового опалювального сезону розмір субсидій зріс у 2,5 рази. Проте, на думку експертів, ціни на газ також зросли.

“Розмір субсидій зріс, оскільки зросли ціни на газ, — зазначили аналітики. — Тут можна як завгодно хвалитися, але це строго пропорційне навантаження. Коли ціна газу становила 2,5 грн за кубометр, ситуація виглядала однозначно, але коли наразі вона приблизно 9,5 грн, то стає зовсім інакше. Такі “успіхи” уряду не є реальними, адже через підвищення мінімальної зарплати кількість субсидіантів зменшується. Тож уже зараз людям варто розуміти, що зі зростанням мінімальної зарплати на 1 тисячу гривень, вони автоматично втрачають право на субсидії.”

Динаміка зміни ціни на газ для населення протягом 2014-2020 рр.

Графік підготовлений аналітичною групою DiXi Group.

* До серпня 2020 року уряд регулював ціни на газ для побутових споживачів (доти діяли диференційовані ціни залежно від використання газу).

З 1 серпня ринок природного газу для населення відкритий, а ціни формуються ринком. Наразі більшість споживачів є клієнтами газзбутів, тому для розрахунків використовуються пропозиції цих компаній.

Таблиця на основі даних сервісу

 Підвищення мінімальної зарплати не гарантує зростання фінансового добробуту українців.

“Навіть попри знизення бідності у 2019 році, ситуація у 2020 році виявилась катастрофічною, — відзначила Людмила Черенько. — Порівняйте: у I кварталі 2019 року в Україні було 14,6 млн бідних людей, у I кварталі 2020 року — уже 16,7 млн. Тобто до карантину, лише за перші три місяці 2020 року, кількість бідних збільшилася на 2 млн. Економічні проблеми в Україні почалися ще з листопада 2019 року, і оскільки в населення не було жодних фінансових запасів, це призвело до раптового падіння та зростання бідності. 2020 рік буде складним у цифрах, які згодом підрахують, а 2021 рік навряд чи буде кращим. Зниження бідності не очікується, натомість ми спостерігаємо лише зростання.

У цей період уряд повинен був підтримати населення, зокрема малий та середній бізнес, виділити більше коштів на субсидії, розширити механізми цій підтримки, згодні Андрій Компан, Людмила Черенько та Олег Пендзин. Це дозволило б запобігти накопиченню боргів за ЖКП, а отже, пом'якшити існуючі проблеми у сфері житлово-комунальних послуг.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”

Інфографіку підготували аналітики DiXi Group

Теги:Energy MapЖКПсубсидіїПоділитись