Яким чином розкриття контрактів видобувних компаній може бути корисним для держави, бізнесу та місцевих спільнот

03 листопада 2017Економічна правда

В Україні видобувні компанії не зобов'язані, на відміну від багатьох інших країн, розкривати умови своїх контрактів, що створює сприятливе середовище для корупції, яке необхідно подолати.

Функціонування видобувних компаній супроводжується великими ризиками, оскільки добування корисних копалин є складним процесом, крім того, це ускладнюється бюрократією.

За даними Асоціації газовидобувних компаній, для розпочатку роботи на новому родовищі потрібно отримати близько 40 дозволів від 16 державних органів.

Уся процедура отримання цих дозволів може тривати близько 42 місяців.

Така складна регуляція перешкоджає ефективній роботі державних і приватних підприємств, не кажучи вже про інтереси місцевих громад, які часто ігноруються.

Вирішення питань довіри між сторонами можливе тільки за умов відкритості та підзвітності з боку держави і компаній.

Тріада прозорості

У видобувному бізнесі якісне управління базується на відкритих стандартах, що охоплюють усю ланцюг вартості. Прозорість повинна включати такі основні практики з боку уряду та компаній.

1. Вичерпне звітування про всі платежі, які здійснюються під час отримання права на видобуток і протягом господарської діяльності.

2. Визначення кінцевого бенефіціарного власника видобувної компанії.

3. Розкриття умов угод, які дозволяють державі здачу надр в експлуатацію.

Перші два стандарти мають фінансову і антикорупційну сутність і частково реалізуються завдяки запровадженню загальних бухгалтерських норм, фінансових механізмів та боротьби із відмиванням грошей.

Відповідні правила також визначені директивами 2013/50/EU (щодо прозорості) і 2013/34/EU (щодо фінансової звітності), які зобов'язують Україну впроваджувати їх відповідно до угоди про асоціацію з ЄС. Відповідно до цих документів, нафтогазові, гірничодобувні та лісозаготівельні компанії повинні звітувати про свої платежі урядам на рівні проектів.

З метою виконання цих директив Верховна Рада ухвалила зміни до закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які чекають на підпис президента. Також до кінця 2017 року парламент може розглянути законопроект "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях".

Ситуація з ідентифікацією вигодонабувачів, як показує приклад переговорів про отримання права на розробку Юзівської площі компанією Yuzgaz B.V., яка відмовлялася називати своїх кінцевих власників, є більш складною.

Нещодавно зусилля України щодо створення першого у світі реєстру бенефіціарів отримали визнання від Ініціативи прозорості видобувних галузей.

Проте, найважливіша вимога для місцевих громад і бізнес-клімату має полягати в розкритті документів, які надають право користуватися надрами.

Що приховують контракти

В Україні видобуток корисних копалин реалізується через різні типи контрактів: угоди про користування надрами, угоди про розподіл продукції, договори про спільну діяльність. Кожен з них містить важливі умови: фіскальні, екологічні, соціальні.

Часто такі угоди включають стабілізаційні застереження, які виключають певні проекти з під дії законодавчих змін. Крім того, важливою частиною будь-якої угоди з урядом є зобов'язання повернути ділянку до первісного стану або ліквідувати наслідки видобутку. Наявність або відсутність таких умов, а також сутність зобов'язань компанії мають важливе значення для місцевих громад.

Що саме повинно бути розкрито? Це має стосуватися повного тексту контракту разом із супутніми документами.

Від публічності контрактів виграють усі

Компанії часто прагнуть тримати таку чутливу інформацію подалі від громади і конкурентів, особливо в країнах з низьким рівнем політичного управління і високим рівнем корупції. Чому ж багато з них все ж підтримують ініціативи, що сприяють прозорості?

По-перше, розкриття умов контрактів вигідне спільнотам, адже це надає їм достовірну інформацію про плани і наслідки роботи компаній на їх території.

Скарги місцевих жителів щодо соціально-економічних проблем, що супроводжують діяльність видобувних компаній, завдяки прозорості можуть перетворитися в продуктивний діалог, в якому кожна сторона отримає можливість захистити свої інтереси.

Добросовісні компанії зацікавлені у отриманні від громади "соціальної ліцензії" для ведення бізнесу і побудові відкритого діалогу без необґрунтованих звинувачень.

Більше того, ситуації, що починаються з офіційних угод на найвищому рівні, можуть призвести до спроб експропріації або націоналізації, що часто відбувається у країнах зі слабкою правозахисною системою.

Тому приховуючи умови контрактів, компанії позбавляють себе можливості захисту через громадський контроль і активність суспільства.

Ще одна важлива причина — це відданість принципам прозорості, які визнані найкращою практикою публічного управління. Світові інституції після фінансової кризи 2008-2009 років активно сприяли розвитку високих стандартів етичного бізнесу.

Таким чином, видобувна компанія не має можливості отримати фінансування від поважних кредиторів, не переконавши їх у чесності своїх намірів.

Розкриття контрактів є потужним чинником покращення бізнес-середовища. У співпраці з урядом, який вимагає прозорості у всіх угодах, будь-яка великоякісна видобувна корпорація розуміє, що не зможе скористатися хабарем для отримання привілеїв, і її конкуренти також опиняться у такій же ситуації.

Що на практиці

У 2017 році 39 країн вже відкрили тексти укладених контрактів на користування надрами або їхні частини, з них 27 запровадили відповідні вимоги на законодавчому рівні.

Найбільший комплекс рекомендацій та норм щодо прозорості у видобувному бізнесі забезпечує Ініціатива прозорості видобувних галузей, учасником якої є Україна з 2013 року, яка закликає держави розкривати контракти.

Практика добровільного впровадження таких зобов'язань отримала високі оцінки від МВФ, ООН та ЄБРР. Ця норма є однією з вимог для компаній у видобувних галузях при отриманні кредитів від МФК, що входить до групи Світового банку.

Сьогодні в Україні немає жодних зобов'язань щодо публічного доступу до контрактів на користування надрами. Процес погодження умов також залишається непрозорим. Більш того, навіть якщо текст контракту стає доступним, ніколи не можна бути впевненим у тому, що він не змінювався згодом.

Індекс управління природними ресурсами оцінює якість управління у нафтогазовій та гірничій промисловості 81 країни, включаючи розкриття контрактів як важливий фактор.

Хоча в 2017 році процес надання надр в Україні отримав позитивну оцінку в 74 бали з 100, розкриття контрактів залишилося єдиним показником, що дорівнює нулю через відсутність відповідних норм.

Що потрібно зробити для того, щоб Україна приєдналася до кращих практик прозорості у видобувних галузях? Стандарт ІПВГ містить детальні рекомендації та визначає необхідні кроки по цій складній темі.

У відповідності до цих рекомендацій група народних депутатів, секретаріат ІПВГ в Україні та експерти підготували законопроект "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях". Цей законопроект підтриманий відповідним комітетом і чекає на розгляд у Верховній Раді.

Документ передбачає відкриття істотних умов угод на користування надрами разом з відповідними витягами. Окрім формальних аспектів, така публікація повинна містити відомості про права і зобов'язання сторін, особливості справляння платежів, вимоги щодо програми робіт та захисту навколишнього середовища, а також соціальні зобов'язання перед громадами.

Після набуття цього закону чинності, уряд повинен затвердити постанову, що регламентує порядок розкриття інформації видобувними компаніями.

Автор: Денис НазаренкоТеги:контрактиNRGIпрозорістьІПВГПоділитись