Якість нафтопродуктів: хто і чому безкарно реалізує неякісне пальне

06 вересня 2017

Автомобілісти та продавці пального все частіше скаржаться на його якість. Що спричиняє цю ситуацію? Чому досі не вдалося розробити ефективну систему контролю і покарання за порушення? Які мережі найчастіше порушують правила продажу неякісного пального?

В медійному просторі регулярно з'являються скандали щодо якості пального. Негативні відгуки про бензин та дизельне паливо лунають навіть від їх продавців.

В чому причина? Чому досі не створено ефективну систему контролю якості пального і покарання для порушників? Які мережі найбільше порушують правила у продажу неякісного пального?

Контроль та покарання порушників

Що слід розуміти під терміном "неякісне пальне"?

Цей термін зазвичай відноситься до бензину низької якості, однак останнім часом "продавці неякісного пального" стали використовувати якісні складові, залучати кваліфікованих технологів і пропонувати прийнятне паливо. Наприклад, мережа БРСМ офіційно постачає якісні компоненти з Росії, згідно слів директора ТОВ "Консалтингова група А-95" Сергія Куюна.

На його думку, якісною основою для А-95 служить і білоруський бензин А-92. "З огляду на покращення якості, ми вживаємо термін "неякісне" більше в значенні нелегального або неоподаткованого пального, що завдає шкоди державному бюджету. Податки у складі пального на АЗС становлять приблизно 35%, і це основна причина ситуації", — підкреслює Куюн.

Не можна назвати успішними спроби держави ліквідувати нелегальний ринок пального. У грудні 2016 року Уряд призначив Держекоінспекцію для контролю якості пального, але новий контрольний орган не зміг розпочати роботу з двох причин.

По-перше, відповідна постанова набрала чинності лише 20 червня 2017 року.

По-друге, за законом інспекція має функціонувати відповідно до плану, затвердженого не пізніше 1 грудня попереднього року.

Оскільки постанова набула чинності в червні 2017 року, було неможливо затвердити план до грудня 2016 року. "Тому Держекоінспекція не змогла здійснювати контроль за якістю бензину, дизельного та суднового пального", — пояснив заступник голови відомства Віктор Канцурак.

На даний момент функції технічного нагляду розподілені між різними органами. У сфері захисту прав споживачів контроль здійснює Державна служба з питань безпечності харчових продуктів, а в частині недобросовісної конкуренції — Антимонопольний комітет України.

Великі мережі АЗС мають власні відділи контролю за якістю. Пересувні лабораторії з дорогим обладнанням обладнані у мережах WOG, AMIC, "ТНК/Золотий гепард", "Паралель".

Коли директори автозаправок чи їх співробітники порушують правила, їх можуть звільнити. Такі випадки не стають надбанням гласності, тому не відбуваються ні адміністративні, ні кримінальні переслідування винних, а також немає відшкодування збитків споживачам. Багато контрольних органів за якістю пального не зацікавлені у відповідальності за порушення.

Споживачі фактично не можуть самостійно контролювати якість пального. Визначити його якість за смаком, кольором або запахом неможливо. Для цього потрібні дорогі аналізи. Вартість тестування однієї проби складає приблизно тисячу гривень. Спроби уряду створити державні лабораторії для проведення таких аналізів також поки не увінчалися успіхом.

За словами першого заступника голови Антимонопольного комітету України Марії Ніжнік, проект наказу про затвердження порядку роботи випробних лабораторій з оцінки якості пального наразі опрацьовують фахівці Міненерговугілля. Наступним етапом буде узгодження в Антимонопольному комітеті.

Список контролюючих органів якості пального можна доповнити громадськими організаціями та ЗМІ, але ефект буде невеликим — їх висновки не є обов'язковими. У рамках угоди про асоціацію між Україною та ЄС український уряд зобов'язався впровадити систему моніторингу якості нафтопродуктів та вжити заходів для зниження вмісту сірки у паливі.

Як зазначив директор спеціальних проектів НТЦ "Психєя" Геннадій Рябцев, пропозиції щодо створення системи надходили від самих учасників ринку. Вони погодилися надавати інформацію Міненерговугілля для підготовки звітів.

Але до цієї пропозиції долучилися лише деякі компанії, переважно імпортери, і жодних конкретних кроків щодо розвитку цієї ідеї поки не зроблено, — зазначив експерт.

Мало скарг — мало перевірок

Споживачі не можуть здійснювати контроль за якістю пального, але може це зробити держава, реагуючи на скарги громадян. Такі звернення реєструє Держпродспоживслужба. Однак за останні три роки вона отримала лише 29 скарг щодо якості нафтопродуктів, більшість з яких надходила з Запорізької області.

За даними служби, зафіксовано 12 позапланових перевірок, до адміністративної відповідальності притягнуто шість компаній на загальну суму 769 314 грн. У 13 випадках скарги не підтвердилися, а чотири обращения перебувають на розгляді. Фахівці пояснюють невелику кількість перевірок трьома причинами.

По-перше — відсутністю централізованого фінансування перевірок і експертиз пального Держпродспоживслужбою.

"Контроль і покарання порушників — це прерогатива держави, але вже десять років на цю діяльність не виділяються кошти, хоча контроль був би економічно вигідним. Сума тіньових коштів від реалізації пального набагато більша, ніж витрати на контроль", — каже Куюн.

По-друге — відсутністю відповідальних осіб за перевірки якості пального.

По-третє — відсутністю необхідного устаткування в обласних управліннях.

За словами в. о. начальника головного управління Держпродспоживслужби у Київській області Олени Матвієнко, відомство призупинило проведення лабораторних тестів під час здійснення державного контролю до ухвалення необхідних нормативно-правових актів Кабміном. Тобто в даний момент проведення лабораторних випробувань якості пального фактично неможливе.

Крім того, безпідставно перевіряти те, на що споживачі практично не скаржаться, адже дуже складно довести свою правоту і отримати компенсацію.

"Щоб офіційно пред'явити претензії, потрібно мати чек, завести автомобіль до потрібної АЗС, влаштувати конфлікт, оформити акт у двох примірниках, щоб його підписали відповідальні особи АЗС. Якщо вони відмовляться, потрібні свідки, які підтвердять, що ви заправилися саме там. Це дуже складно", — пояснює Рябцев.

До того ж, за його словами, власник АЗС не несе відповідальності за якість пального та можливі збитки, завдані проданим ним пальним. Відповідає виробник. Якщо у заправника є ксерокопії паспортів якості та сертифікатів відповідності, цього досить, щоб зняти з себе всі звинувачення.

Реакція на скарги чи спосіб тиску?

Проте з перевірками, що стосуються скарг із Запоріжжя, ситуація виглядає неоднозначно. У 2016 році Держпродспоживслужба перевіряла якість нафтопродуктів на автозаправках роздрібних операторів. Відповідна інформація була опублікована на сайті, проте після запиту автора статті новина була видалена, залишившись в кеші.

"Згідно з даними Держспоживінспекції (тепер Держпродспоживслужба), у січні-березні 2016 року були перевірені та відібрані зразки 235,2 тис л нафтопродуктів на 15 АЗС. Забраковано і знято з продажу 20 тис л", — йдеться у новині.

За неналежну якість нафтопродуктів операторів оштрафували на 246,9 тис грн.

Держпродспоживслужба підтвердила факт проведення перевірок.

"Протягом січня-березня 2016 року Держпродспоживінспекція на підставі звернень споживачів, які надходили до територіальних органів з питань захисту прав споживачів у Вінницькій, Одеській, Закарпатській, Київській, Чернігівській областях та у Києві, провела позапланові перевірки і застосувала до суб'єктів господарювання санкції", — відповіла в. о. заступника голови Держпродспоживслужби Лілія Стиренко.

Здавалося б, інспектори виявили і покарали "неякісних продавців", зменшивши запропоновану кількість неякісного пального, відповідно — знижуючи ризик для водіїв заправитися поганим пальним. Однак у офіційних відповідях зазначені обласні управління не згадують про ці перевірки, а цифри і свідчення не співпадають. Чому?

За словами Олега Серовського, президента ТОВ "Торговий дім "Запоріжоілгруп", з якого контролери намагаються стягнути найбільший в Україні штраф — 303 648 грн, їх "замовили" з корупційних мотивів.

"Зараз діє мораторій на перевірки, тому Держпродспоживслужба має право перевіряти підприємства лише за скаргами споживачів. Така скарга надійшла. Цей споживач до нас і до суду не звертався, не просив відшкодування. Це замовлення. Контрольні органи не можуть існувати без хабарництва", — вважає Серовський.

Він упевнений у високій якості свого пального. "Під час перевірки контролери виявили низку порушень, але на місці не було керівництва компанії. Якби у нас були проблеми з якістю пального, ми б могли їх не допустити і заплатити 100 грн штрафу. Проте ми відкриті і дозволили цю перевірку", — додав він.

"Запоріжоілгруп" оскаржує результати цієї перевірки, подавши до суду, вигравши на першій інстанції, скасували штраф, проте програли в апеляції. Підготовка до повторного розгляду справи триває.

Фірму "Запоріжоілгруп" очолює Олексій Євсєєв, а власником є Олег Серовський — колишній депутат Запорізької міськради від Партії регіонів. Розмір статутного капіталу компанії складає 1 тис грн. Вона володіє мережею автозаправок ZOG.

Ця компанія бере участь у державних тендерах. У 2016 році ТОВ отримало замовлень на 43,26 млн грн. Постачальником мережі є Мозирський НПЗ (Білорусь).

На кого ще "наїхали" контролери

У повідомленні Держпродспоживслужби також згадуються ПП "ОКО-нафтопродукт", ТОВ "Гарант експрес", ПАТ "Укрнафта", ТОВ "Пульс 24", ТОВ "Оріон", а у Запорізькій області — ПП "Фараон", ТОВ "Тего", ФОП Марічану Ю. Г., ТОВ "Подоніт", АФГ "Агро". Усі вони відмовилися коментувати ситуацію.

Згідно з аналітичною платформою, керівником ПП "ОККО-нафтопродукт" є Юрій Кучабський, а власником — Віталій Антонов. Підприємство фігурує у 173 судових рішеннях, у тому числі в кримінальних справах.

ТОВ "Гарант експрес" оперує мережею АЗС "Маршал". Керівник — Вадим Фомін, а власники — Олександр Зачепило та Ірина Петрова. Підприємство фігурує у 49 судових рішеннях, з них 22 — у кримінальних справах.

ПАТ "Укрнафта" очолює Роллінс Марк Ендрю. 50% акцій компанії належить "Нафтогазу України", решта — кіпрським компаніям. Інші акціонери мають менше 10% акцій. Компанію відносять до бізнес-групи "Приват".

ТОВ "Пульс 24" управляє і володіє Ярослав Нековаль. Підприємство не фігурує у судових справах і має лише 10 тис грн статутного капіталу. ТОВ "Оріон" управляє Костянтин Георгієв, а його власники — Андрій Храпунов та Михайло Зербул.

Експерти висловлюють свої думки щодо "антирейтингів".

"Щоб звинуватити когось у реалізації неякісного пального, необхідні докази і результати аналізів. Такі дослідження ніхто якісно не проводив. Останніми роками найбільші питання виникали щодо компаній БРСМ. Вони є найбільшими постачальниками різних компонентів пального", — зазначає Куюн.

Запитання: звідки береться бензин А-95 двох марок, якщо мережа постачає лише А-92? Чому на нафтобази постачаються тисячі тонн присадок, які не купують інші мережі?

Що далі

Через відсутність системи контролю за якістю пального зазнають збитків усі. Держава втрачає кошти, а громадяни отримують неякісний товар. Як можна змінити ситуацію?

По-перше, Кабміну потрібно забезпечити регулярні перевірки якості, продовживши фінансування відповідної програми. Важливо, щоб перевірки не були вибірковими.

По-друге, потрібно ухвалити нормативно-правові акти, що регламентують порядок роботи випробних лабораторій з оцінки якості пального. Проект даного рішення ще не розроблено.

По-третє, у зв'язку з відсутністю сертифікованих лабораторій важливо публікувати інформацію про якість пального. Єдиним регулятором у цих питаннях в Україні залишається ринок.

Як убезпечитися від неякісного пального

На кожній АЗС повинен бути куточок споживача. Перед заправкою потрібно перевірити наявність сертифіката відповідності, який має бути чинним і містити всі марки пального, що реалізуються на АЗС, а також паспорт якості на партію пального.

У паспорті повинні бути зазначені марки пального, що є у сертифікаті відповідності. Також паспорт має бути датований не раніше, ніж місяць від дати заправки.

Слід бути обережними, якщо ціна на пальне нижча на понад 3 грн за літр у порівнянні з конкурентами, або якщо АЗС не має назви чи викликає підозри своїм зовнішнім виглядом.

Автор: Дмитро Сінченко

Цей текст підготовлений в рамках проекту USAID "Прозора енергетика". Позиції автора можуть не збігатися з позиціями Агентства з міжнародного розвитку США та аналітичного центру DiXi Group. При передруці розслідування обов'язковим є зазначення цього дисклеймера.

Поділитись