ЄБА нагадує уряду про брак фінансування та ризик зриву НПСВ

29 липня 2021

Кабінет Міністрів закликають терміново розробити механізм фінансування, підкреслюючи, що Національний план зі зменшення викидів був затверджений ще у листопаді 2017 року.

Європейська бізнес асоціація нагадує Кабінету Міністрів про невирішені проблеми, які можуть призвести до зриву Національного плану скорочення викидів (НПСВ), затвердженого у 2017 році.

"Ключовим є питання розробки механізму фінансування заходів, передбачених НПСВ, без чого реалізація екомодернізації енергетичного сектору стане неможливою", - підкреслюють в ЄБА.

Асоціація закликає Кабінет Міністрів України терміново розробити відповідний механізм, нагадуючи, що Націоплан зі скорочення викидів був затверджений у листопаді 2017 року.

Як зазначають в ЄБА, 16 липня Верховна Рада зобов’язала уряд втілити Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок.

"Прийнята постанова №5129 - це не лише нагадування про зобов’язання України перед міжнародною спільнотою щодо зменшення промислового забруднення. Без розробки механізму фінансування реалізація екомодернізації енергетики буде під загрозою", - йдеться у заяві.

Нагадаємо, що НПСВ мав почати реалізовуватись з 1 січня 2018 року. Однак рішенням Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 року терміни екологізації 21 з 90 установок були перенесені на два-п’ять років через "значний обсяг необхідних інвестицій".

20 серпня 2020 року тимчасова робоча група Міністерства енергетики знову звернула увагу на необхідність перенесення початку екологічної модернізації ТЕЦ, ТЕС та великих котелень.

А вже у травні 2021 року, під керівництвом нової команди Міністерства енергетики, міністр Герман Галущенко під час наради з питання реалізації НПСВ заявив про потребу збалансування плану скорочення викидів із позицією вугільних ТЕС.

Наразі Україна займає перше місце в Європі за рівнем забруднення повітря. Міжнародний аналітичний центр опублікував дані, згідно з якими 8 з 10 найбрудніших ТЕЦ/ТЕС в Європі за обсягами викидів зольного пилу - українські.

Українські вугільні електростанції перевищили Туреччину, Сербію та Західні Балкани за обсягами викидів.

Також Україна займає 4 місце у світі за економічними збитками, пов’язаними із захворюваннями та смертністю внаслідок забрудненого повітря. Минулого року аналітики підрахували, що це коштувало країні близько 6% ВВП.

У 2011 році Україна стала частиною договору Енергетичного співтовариства, взявши на себе зобов’язання скоротити викиди від усіх великих спалювальних установок — усіх ТЕС, ТЕЦ та котелень з тепловою потужністю понад 50 МВт — і привести їх у відповідність до вимог директив ЄС.

До 2023 року НПСВ передбачає встановлення сучасних пилових фільтрів на 30 установках та будівництво 13 сіркоочисток. Також до 2023 року планується демонтаж 5 найстаріших енергоблоків Бурштинської ТЕС та всіх котлів 2-ї черги Добротвірської ТЕС.

Згідно з НПСВ, всі установки, до яких він застосовується, повинні будуть обладнані пиловими фільтрами та сіркоочистками до кінця 2028 року. А до 31 грудня 2033 року всі вони повинні будуть також встановити системи очистки від оксидів азоту та повністю відповідати європейським стандартам викидів.

В Україні працює 13 ТЕС, десятки ТЕЦ та близько сотні великих котелень.

Три великі ТЕС належать державному "Центренерго": Трипільська, Зміївська та Вуглегірська.

9 вугільних ТЕС є власністю "ДТЕК Енерго".

Курахівська ТЕС є найбруднішою в Європі за викидами зольного пилу, а Бурштинська ТЕС має найбільший обсяг викидів двоокису сірки.

Купуючи державні енергопотужності у 2011 році, компанія ДТЕК Енерго зобов'язувалася до 2015 року провести повну екологічну модернізацію цих установок, взявши на себе обіцянки:

- вжити заходів для покращення якості атмосферного повітря;

- встановити фільтри для зменшення викидів зольного пилу, оксидів сірки та азоту;

- встановити автоматизовані системи моніторингу викидів.

Однак жоден з цих пунктів досі не виконаний.

Під керівництвом міністерства енергетики Ольги Буславець, яка пов'язувалася з Рінатом Ахметовим, потужність вугільних ТЕС вперше перевищила робочу потужність АЕС. Через місяць після призначення Буславець, 15 травня 2020 року, потужність українських АЕС знизилася до історичного мінімуму - 6 789 МВт, що становить 49% від встановленої потужності атомних електростанцій.

Теги:вугільні ТЕСНПСВЄБАекологіявикидиЦентренергоМіненергоДТЕКПоділитись