“Зелений” меморандум – вплинемо на борги “ГарПоку” деклараціями

15 липня 2020

Як реалізувати його умови в умовах сучасної економіки України

Про що б не говорили люди, в кінцевому підсумку розмова завжди зводиться до грошей. І у випадку меморандуму між українським урядом та інвесторами у відновлювальні джерела енергії це не виняток. Якщо щодо реструктуризації “зеленого” тарифу питання виглядають зрозумілими, те борги ДП “Гарантований покупець” перед виробниками викликають серйозні сумніви стосовно їх погашення у визначені терміни. Огляд реалізації меморандуму та пов’язаних проблем здійснила “Українська енергетика”.

Згідно із умовами меморандуму між Урядом та “зеленими” інвесторами народні депутати планували розглянути законопроект щодо зниження “зеленого” тарифу на позачерговій сесії 14 липня у вівторок. Врешті-решт парламент підтвердив рішення щодо скорочення термінів подачі поправок до другого читання законопроекту. За це проголосували 228 депутатів. Це створює умови для прийняття закону до початку парламентських канікул.

Як раніше повідомляла “Українська енергетика”, Верховна Рада ухвалила за основу проект Закону “Про внесення змін до деяких законів України для удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел”. Депутати підтримали законопроект №3658 в першому читанні. Міністерство енергетики ініціювало цей закон, а Президент відзначив його як терміновий, профільний комітет Верховної Ради також підтримав документ.

Нагадаємо, що 10 червня Європейсько-українське енергетичне агентство (ЄУЕА) та Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА) підписали меморандум, який має на меті зокрема реструктуризацію боргів державного підприємства “Гарантований покупець” (“ГарПок”) перед “зеленою” генерацією.

Про що було досягнуто домовленості

• Зменшити “зелений” тариф для СЕС, збудованих у 2015-2019 роках на 15%
• Зменшити “зелений” тариф для ВЕС, збудованих у 2015-2019 роках на 7,5%
• Скоротити терміни pre-PPA для СЕС до 31 липня 2020 року
• Зменшити “зелений” тариф на 2,5% для ВЕС та СЕС, що вводяться в експлуатацію з 1 січня 2020 року
• Гарантувати повну поточну оплату ВДЕ з боку “ГарПоку”
• Затвердити графік погашення заборгованості перед виробниками електричної енергії з ВДЕ
   

можливі позови в міжнародні суди, і щоб уникнути їх, потрібно продовжити термін дії “зеленого” тарифу мінімум на два роки...

Не всім це подобається

В.о. міністра енергетики Ольга Буславець вважає, що положення меморандуму є компромісними та враховують інтереси споживачів, інвесторів та держави загалом.

Проте не всі іноземні інвестори згодні з тим, що умови меморандуму є компромісом.

Зокрема, міжнародні фінансові організації, які надали пільгове фінансування і кредитні гарантії, а також близько 120 інвесторів, написали листа Президенту та Міністерству енергетики з проханням продовжити дію реструктуризованого “зеленого” тарифу. Міжнародні кредитори та іноземні інвестори вказують, що в іншому випадку можуть виникнути позови в міжнародні суди, і щоб уникнути цього, потрібно продовжити термін дії “зеленого” тарифу мінімум на два роки. Позови можуть бути за “істотне зниження пільгового тарифу”, реструктуризацію боргів за контрактами та частку в акціонерному капіталі, як вказується в листі.

Серед підписантів - міжнародні фінансові організації-кредитори: Голландський банк розвитку (FMO), Норвезький інститут гарантії експортних кредитів (GIEK) і корпорація Nordic Environment Finance Corporation (NEFCO). Вони закликають до більшого консенсусу під час розгляду законопроекту №3658. На їхню думку, без цього багато проектів ВДЕ можуть зіткнутися з проблемами з виплатами боргів перед власними кредиторами.

Згідно з авторми звернення, необхідно, щоб пропоновані зміни в законах і актах щодо “зеленого” тарифу, дисбалансів тощо були погоджені всіма представниками галузі. Це більше ніж 800 виробників і понад 7 ГВт встановленої потужності.

Лист було також направлено до ДП “ГарПок”, НКРЕКП, “Укренерго”, голові комітету Верховної Ради з енергетики та жилищно-комунальних послуг Андрію Герусу та голові парламентської фракції “Слуга народу” Давиду Арахамії.

Не оминули увагою і іноземні уряди. Так, американські конгресмени Майк Квіглі та Марсі Каптур у відкритому листі до Президента Володимира Зеленського закликали до пошуку компромісу між реструктуризацією “зеленого” тарифу та підтримкою сприятливих умов для прямих іноземних інвестицій. Вони згадали про обсяги іноземних інвестицій у понад 2 млрд дол. США, залучення американського капіталу та постачання обладнання (вітротурбін) компанії General Electric. Крім того, конгресмени зазначили про прямий економічний інтерес у спрощенні ведення бізнесу у цій сфері - США є найбільшим акціонером ЄБРР, який є лідером серед іноземних кредиторів ВДЕ в Україні, інвестувавши близько 600 млн євро.

в цю заборгованість входить не лише різниця між ціною купівлі та продажу “зеленої” електроенергії, але й компенсація витрат “ГарПоку”, що також не було закладено в тарифі “Укренерго”...

Незадоволення меморандумом зафіксовано ще від початку, особливо з боку представників сонячної генерації. Проте голова Ради ЄУЕА Матс Лундін зазначив, що меморандум не є кінцевим етапом, а скоріше відправною точкою для забезпечення виплати зарплат працівникам електростанцій, підтримання експлуатації та будівництва об'єктів інвесторами, обслуговування місцевих громад.

Час діяти

Меморандум сам по собі є лише декларацією намірів. Набагато важливіше, що буде прописано в законах та чи зможуть всі зацікавлені сторони вважати це справедливим. Досі залишається під питанням, чи готові інвестори прийняти нові правила як стабільні, враховуючи, що держава вже змінювала їх. Водночас важливим питанням залишаються виплати боргів з боку “Гарантованого покупця”.

На початок червня борг “ГарПоку” перед зеленою генерацією складав 17,57 млрд грн. З початку року “ГарПок” накупив 5,12 млн МВт-год “зеленої” електроенергії, витративши 6,5 млрд грн за “зеленим” тарифом, що становить 27% виконаних розрахунків.

Основними чинниками заборгованості “Гарантованого покупця” перед ВДЕ є борги НЕК “Укренерго” за збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Ця послуга є законодавчо закріпленим джерелом для виплат за “зеленим” тарифом. За інформацією “ГарПоку”, загальний борг “Укренерго” на початок липня наблизився до 20 млрд грн. Без надходження коштів від системного оператора “ГарПок” не може здійснити виплати “зеленій” генерації.

Системний оператор також має борги за електропередачу, але це зовсім інші суми, і навіть якщо всі боржники НЕК розрахуються, це не вирішить проблему неплатежів “Гарантованому покупцеві”. Проблема має глобальний і системний характер.

Ситуація полягає в тому, що у структурі тарифу “Укренерго” на передачу електричної енергії в принципі недостатньо коштів для покриття покладених на нього спеціальних обов'язків. Так, на весь 2020 рік у тарифі компанії для виплат “Гарантованому покупцю” передбачено 8,6 млрд грн, тоді як лише поточна заборгованість перед ним станом на червень перевищує 16 млрд грн.

Ситуацію погіршує те, що в цю заборгованість входить не лише різниця між ціною купівлі та продажу “зеленої” електроенергії, але й компенсація витрат “ГарПоку” від продажу електроенергії постачальникам універсальних послуг (ПУП) для потреб населення, що також не було закладено в тарифі “Укренерго”, підкреслюють у компанії.

Де знайти гроші

Також “Укренерго” виступає за обмеження підвищення тарифу на свої послуги, розуміючи, що його збільшення може призвести до нових невиплат з боку споживачів - промислові споживачі та деякі депутати вже висловили своє невдоволення, а Олександр Дубінський навіть почав збір підписів за визнання неконституційним існуючого розміру “зеленого” тарифу. Як можливе додаткове джерело для розрахунків з “ГарПоком” НЕК вбачає можливість використання доходів від аукціонів розподілу міждержавних перетворень, якщо це передбачити в законопроекті (прийняти законопроект щодо сертифікації “Укренерго”). Це дозволить “Гарантованому покупцю” отримати додаткові 1,4 млрд гривень. Ще одне можливе джерело - пропозиція НКРЕКП ввести акциз на електроенергію з ВДЕ розміром щонайменше 3,2%. В результаті після низки обговорень 11 липня 2020 року регулятор затвердив новий тариф у розмірі 240,23 грн за МВт-год замість початково запланованих 596,48 грн за МВт-год (1,5-кратне підвищення замість 4-кратного).

Крім того, “Укренерго” підкреслює необхідність зміни механізму ПСО для населення. А саме перевести “Енергоатом” на прямі контракти з ПУП, вивільнивши решту обсягів електроенергії атомних станцій для продажу на вільному ринку. Також “Укренерго” пропонує залучити зовнішнє фінансування для покриття боргів на ринку електричної енергії, які виникли протягом першого півріччя.

Отже, джерела фінансування, запропоновані “головним боржником”:

• Суми від аукціонів з розподілу міждержавних перетворень
• Зовнішнє фінансування
• Вивільнені кошти внаслідок зміни системи ПСО

На думку Геннадія Кобаля, директора ExPro Consulting, джерелами виплат можуть бути субвенції з державного бюджету, випуск ОВДП, “зелені” облігації. І тут потрібне чітке політичне рішення. Інакше уникнути арбітражу не вдасться, та держава все одно заплатить, втратить репутацію у інвесторів і зіштовхнеться з додатковими судовими витратами.

Чи є сенс шукати винних

Чи було можливим заздалегідь прорахувати утворення такого боргу? Багато хто стверджує, що ніхто не передбачав такого потужного зростання “зеленої енергетики”, ще й з урахуванням реалій “нового ринку” електричної енергії. У 2019 році вітчизняні інвестори поспішали скористатися державною підтримкою ВДЕ. “Крім финансового стимулу, інвестори реалізовували стратегію на основі Національного плану дій з відновлювальної енергетики на період до 2020 року, що встановлює індикативні цілі за різними типами ВДЕ, а отже, і орієнтири для інвестицій, - зазначає експерт Ярослав Мелех.

- Так, станом на 01.05.2020 року, потужність встановлених ВЕС складала 53% від передбачених планом до кінця 2020 року, СЕС - 244%, об'єктів на біомасі та біогазі - 19,2%, малі ГЕС - 77%. Згідно з Нацпланом, загальна потужність цих видів ВДЕ повинна була становити 5680 МВт, проте недооцінювання “зеленого” тарифу призвело до того, що лише в секторі сонячної генерації було зведено 5600 МВт. Таке відображення є наслідком привабливості тарифів різних видів ВДЕ, легкості будівництва та їх типовості, - вважає експерт. - Наступним чинником є невміння уряду контролювати і коригувати динаміку розвитку сектора без серйозних змін правил гри”.

передумови, перш ніж встановлювати правила, потрібно ретельно прорахувати їхні наслідки...

Реалії українського державного управління ставлять під сумнів, чи дійсно хтось з самого початку аналізував, якими будуть наслідки такої щедрої підтримки відновлюваної енергетики для економіки та енергосистеми країни. Якщо утворилася вигідна ніша, інвестор обов’язково туди зайде, якщо, звісно, його не обдурювали. І знову постає питання наслідків невиконання зобов'язань та можливих арбітражів.

Кому це вигідно?

В останні часи існує думка, що є особи, які бажають створення збанкрутілих підприємств в галузі відновлювальної енергетики, які потім можна буде скуповувати за безцінь. Можливо, це звучить як теорія змови, але Україні вже відомий подібний досвід, коли під час первинної приватизації підприємства штучно банкрутували і потім продавали на конкурсах за зниженою вартістю. Це не суперечило букві закону, і це використовували деякі підприємці, які мали зв’язки з потрібними людьми. Якщо в цій ситуації подібні наміри мають місце, існує потреба замислитись, як запобігти повторенню таких сценаріїв у “зеленій” енергетиці.

Першим сигналом є запропоновані в законопроекті №3658 істотні зміни частки переможця аукціонів - кінцевого бенефіціарного власника з 25% до 35% обсягу річної квоти підтримки. І хай пряма залежність наразі не чітко прослідковується, однак варто пам’ятати про минулі рішення АМКУ, які дозволили Ринату Ахметову придбати ще два обленерго, і таким чином перевищити поріг 35% на ринку поставок електроенергії, що є свідченням монополії. Чи можливі подібні сценарії у сфері ВДЕ? Час покаже”, - попереджає експерт Ярослав Мелех.

Як показує ситуація навколо “зеленого” законодавства, перш ніж встановлювати правила, потрібно ретельно прорахувати їхні наслідки. Адже незалежно від того, чи виник борговий колапс через погані наміри, недбалість, професійний недостаток чи об'єктивно непередбачені обставини - фінансові наслідки залишаються незмінними. І за все, як завжди, заплатить споживач.

Олеся НАТХА, спеціально для “Української енергетики”

Поділитись