Екологічний курс Вінниці: подробиці декларації

07 лютого 2022

Для досягнення задекларованих екологічних цілей до 2030 року, Вінницька міська рада створила план дій

В кінці січня 2022 року голова Вінницької міської ради Сергій Моргунов підписав декларацію щодо екологічного курсу міста. Вінниця стала першим містом в Україні, яке заснувало таку ініціативу. Фахівці та аналітики, які співпрацювали з представниками різних департаментів міської ради над стратегіями екологічного розвитку міста, запевняють, що це не випадкова ідея.

Як міська рада Вінниці спільно з експертами створила план дій із визначеними завданнями, включеними в декларацію екологічного курсу та чи зможуть українські міста використовувати інструменти Європейського зеленого курсу? Про ці питання та інші аспекти розповіла Наталія Андрусевич, голова правління Ресурсно-аналітичного центру (РАЦ) "Суспільство і Довкілля", яка також брала участь у підготовці екологічного курсу Вінниці.

Що містить декларація про екологічний курс Вінниці?

Екологічний курс Вінниці містить безліч різних елементів. Конкретні завдання, вказані в декларації міської ради Вінниці, є узгодженими з цілями, які ставить перед собою Європейський зелений курс.

Згідно з декларацією, департаменти міської ради при формуванні стратегічних та програмних документів мають враховувати питання пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї.

Крім декларації, є детальний план дій, у якому визначено всі зацікавлені сторони, заходи, відповідальних за їх реалізацію та строки виконання. Зокрема, підкреслюється освітній аспект.

Цей план дій, прийнятий для виконання курсу, ставить перед підрозділами міської ради конкретні завдання до 2030 року.

До яких показників має прагнути Вінниця до 2030 року?

Наразі конкретні показники не визначені; план дій включає заходи в таких сферах, як адаптація до кліматичних змін, біорізноманіття, транспортування, екологічна промисловість, сталий агробізнес, енергетика і енергоефективність.

Більшість із цих заходів можна класифікувати на два типи. Перші з них націлені на розробку стратегічних або планувальних документів, що сприятимуть переходу Вінниці до екологічної трансформації. Передбачені також практичні дії, які стосуються співпраці або врахування певних кліматичних питань у своїй діяльності.

Отже, кількісні показники планується розробити, і це буде відображено в стратегії адаптації до зміни клімату, запланованій на 2023 рік. Проте перед цим необхідно оцінити вразливість Вінниці до кліматичних змін, на основі чого будуть розроблені конкретні цільові показники, за якими буде моніторитись прогрес у досягненні екологічних цілей.

Хто займеться оцінкою вразливості міста до кліматичних змін?

Наразі місто визначається, які експерти можуть здійснити цю оцінку до кінця року. В Україні є спеціалісти, яких можливо залучити. На їхніх методологіях вже проводились пілотні оцінки вразливості для декількох міст України. Також є методологія Угоди мерів, і Вінниця є членом цієї ініціативи. Це дозволить місту оновити План дій у сфері сталого розвитку енергетики та клімату відповідно до нового національно визначеного внеску.

Звісно, це повинно бути спільне дослідження, оскільки таке вивчення вимагає наявності значного обсягу відповідних даних.

Які плани має місто стосовно екологічної енергії та клімату?

У сфері енергетики планується дослідження можливостей розвитку відновлювальних джерел енергії в громадах. Передбачаються зміни у лікарнях та комунальних закладах для переходу на відновлювану енергію. На початковому етапі програми п’ять лікарень повинні отримати сонячну енергію до 2023 року. Також у програми включать заходи з енергоефективності.

Окрім цього, місто прийняло до уваги рекомендації РАЦ щодо зміцнення інституційного компоненту процесу трансформації. У департаменті економіки та інвестицій міської ради планується створити три посадові вакансії, що займуться виключно питаннями клімату.

Це суттєвий крок для міської ради. Не впевнений, що будь-яке інше місто в Україні має подібний кліматичний відділ.

Ми обговорювали можливий склад відділу і рекомендували наймати не лише фахівців з екології, а й здібних спеціалістів з міжнародного права. Адже питання клімату також має міжнародний аспект, що містить цікаві ініціативи для міст, і з такими фахівцями Вінниця зможе в них брати участь.

У департаменті економіки та інвестицій міської ради Вінниці планується створити три вакансії для роботи виключно з кліматичними питаннями.

Які стимули підштовхнули владу Вінниці проголосити екологічний курс?

Було кілька причин. Перша – лідерство, коли люди прагнуть бути першими й кращими. Це позитивно, що вибрано саме екологічну сферу. Хоча про це багато говорять, проте, коли йдеться про практичні дії, ця тема не так поширена, як питання тарифів, війни, чи COVID-19.

На справді, ініціатива прийшла від "Інституту розвитку міста", комунального підприємства Вінницької міської ради, де працюють молоді, прогресивні люди.

Вони ознайомились із нашими дослідженнями, брали участь у заходах з теми Європейського зеленого курсу, і ця тема їх зацікавила. Працівники "Інституту розвитку міста" стали рушійною силою; вони запросили нас провести тренінги для працівників ради та проаналізувати документи.

Безумовно, також були амбіції мера. Тут важливо відчути і наважитись, адже лідерство передбачає також відповідальність, що є нелегким завданням.

Друга причина, чому місто обрало цей шлях, це продовження вже існуючої політики, яку Вінниця реалізовує. Під час аналізу місцевих стратегічних документів було виявлено, що багато елементів та принципів, пов’язаних із Європейським зеленим курсом, вже впроваджуються у Вінниці.

Це особливо видно у громадському транспорті, де розвивається насамперед електричний транспорт: тролейбуси, трамваї. Місто придбало нові електробуси, які екологічно чисті. А також швейцарські трамваї, які були у вжитку. Розвивається сфера енергоефективності. Тепер це об’єднана територіальна громада, а не тільки місто Вінниця.

Глобально про ініціативу міста можна говорити в контексті прийняття ЄЄК, коли більшість цих політик вже були апробовані в ЄС до проголошення курсу. Потім з’явилися більш амбітні цілі, вдосконалені стратегії та зміни в законодавстві.

По-третє, цей рух також викликаний пошуком нових можливостей, оскільки екологічні зміни вимагають врахування кліматичних аспектів. Це актуально не лише для владних структур, а й для бізнесу.

Отже, місто розшукує нові фінансові можливості для забезпечення конкурентоспроможності та рівня проживання своїх мешканців. Тому існують сподівання, що Європейський зелений курс та нові пріоритети співпраці між Україною та ЄС нададуть фінансові інструменти, які допоможуть містам в їх трансформаціях.

В цілому, коли міста перебувають на такій стадії, ще до "зеленого" фінансування, активно планують і реалізують заходи, вважаю, що для таких громад потім буде легше отримати фінансування.

Якими інструментами користуються європейські міста в рамках ЄЗК?

У рамках ЄЗК на рівні міст можна виділити три основні інструменти: Європейський кліматичний пакт, який об'єднує громади для досягнення кліматичної нейтральності Європи до 2050 року, Угода зелених міст та Новий європейський Баугауз.

Для реалізації цих інструментів передбачене європейське фінансування, що підтримує міста у їх зеленій трансформації.

Зокрема, Угода зелених міст має схожість з Угодою мерів, але акцентує увагу не стільки на енергоефективності та кліматі, скільки на екологічних питаннях у місті, зокрема зменшення забруднення повітря та води, шуму, а також збільшення зелених зон.

Цю програму підписали багато мерів європейських міст, і вона надає певну свободу у виборі приоритетів. У контексті Вінниці можна провести аналогію з оцінкою вразливості міста, яку вони хочуть реалізувати. Таким чином, вони зможуть визначити важливі компоненти для подальшої роботи.

Ідея Нового європейського Баугаузу полягає в поєднанні краси архітектури з енергоефективністю, активно залучаючи громадян. У ЄС проводять конкурси, де учасники пропонують свої ідеї для покращення громадських просторів.

Чи доступні ці програми для українських міст?

Наразі програми відкриті лише для міст країн ЄС та Західних Балкан. Звісно, ми не можемо отримати фінансування безпосередньо, але можемо брати участь у обговореннях та отримувати ідеї і рекомендації. Насправді це неформальні платформи, на які ми завжди закликаємо українські міста вступати.

Наприклад, у рамках Угоди зелених міст є інструмент "чек-лист", що включає різні питання (вода, повітря і т.д.). Таким чином, місто може самостійно оцінити свій розвиток у контексті екологічних змін.

Маючи тісну співпрацю з ЄС, можна очікувати, що, подібно до Західних Балкан, які мають Зелену дорожню карту, Україна також може отримати доступ до європейських інструментів. Міста завжди зацікавлені у додатковому фінансуванні та участі у цікавих програмах і конкурсах. Це питання можна обговорити на засіданнях Ради асоціації з ЄС чи на самітах Україна – ЄС, якщо буде політична підтримка.

Чи можлива співпраця між українськими та європейськими містами?

Є чимало цікавих напрямків співпраці, які варто розвивати, зокрема між містами, оскільки такі ініціативи можуть мати значний вплив.

Для ЄС приклад Вінниці також цікавий. Під час проголошення міським головою декларації про екологічний курс міста онлайн був присутній Матті Маасікас, голова представництва ЄС в Україні. Він виявив захоплення ініціативою міста.

Що може зробити уряд для покращення співпраці міст з європейськими програмами?

Є два шляхи. По-перше, активно піднімати ці питання на високому рівні і пропонувати — в принципі на початковому етапі, коли проголошувався Європейський зелений курс, Україна була дуже проактивною. Було підготовлено детальний документ про те, як Україна бачить напрями співпраці та які ініціативи вважає важливими для розгляду.

Але згодом підхід став більш прагматичним, і основна увага перейшла на промислові альянси та інші сфери. Цей дискурс звузився, проте ми намагаємось розширювати ці питання через наші документи та заходи.

Другий варіант – не відкладати надії на фінансову підтримку з ЄС, а створювати власні механізми та інструменти, які б заохочували міста до екологічних змін. Звісно, це вимагає політичної волі, проте поки що ми цього не спостерігаємо, але сподіваємось на краще.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”

Теги:НВВ2Green DealПоділитись