Екологічний податок на викиди вуглецю в 50 разів менший за ренту на надра - звіт ІПВГ

11 лютого 2022

Експерти вважають, що звіти про прозорість видобувних галузей повинні розкривати дані стосовно впливу компаній на зміну клімату, а також враховувати вимоги "Зеленого курсу" і напрямки в боротьбі з кліматичними змінами.

Уряд України у 2018 році затвердив "Стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року", розроблену відповідно до Паризької кліматичної угоди. В документі акцентується на важливості відокремлення економічного зростання і соціального розвитку країни від проблеми зростання викидів парникових газів.

Кліматична мета України, затверджена влітку 2021 року в НВВ-2, передбачає до 2030 року зменшення викидів парникових газів до 35% стосовно 1990 року. Стратегією, що має допомогти в досягненні цих цілей, є Ініціатива прозорості видобувних галузей (ІПВГ).

Якою є оцінка експертів стосовно внеску видобувних компаній в економіку країни, в якій мірі ІПВГ впливає на реформи в видобутку і які зміни необхідні для досягнення кліматичної нейтральності галузі, "Українська енергетика" запитала у фахівців.

Стандарт "прозорого" видобутку

Україна приєдналася до міжнародної Ініціативи прозорості видобувних галузей у 2013 році. Впровадження ІПВГ в Україні забезпечує відкритість у управлінні природними ресурсами країни.

У щорічних звітах, які країна публікує починаючи з 2015 року, відображено дані про кількість видобувних підприємств, готових надати результати своєї діяльності. В цих звітах міститься інформація про балансові запаси корисних копалин, обсяги видобування, тарифи, рентні платежі, доходи і податки, включаючи екологічний податок, які вони сплатили державі, місцевим та обласним бюджетам.

Згідно зі звітом ІПВГ України за 2020 рік, внесок видобувних секторів у ВВП України складав 190,34 млрд грн, що еквівалентно 4,54% загального обсягу ВВП (у 2019 році - 5,59%).

Приблизно 95% доходів до зведеного бюджету країни та ЄСВ від усіх видобувних галузей у 2020 році належали до видобування природного газу і нафти, руд заліза, кам’яного вугілля та транспорту нафти й газу.

За даними державних статистичних органів, рентний платіж за користування надрами, який сплатила видобувна галузь у 2020 році, складав 48,5 млрд грн, а екологічний податок - 970 млн грн.

Згідно з українським законодавством "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях", за виконання ІПВГ в Україні відповідає Міністерство енергетики України.

У міністерстві вважають, що дотримання стандартів ІПВГ дозволяє визначити напрямки енергетичного сектору, які потребують розвитку. Про це під час свого виступу на конференції "Роль Ініціативи прозорості видобувних галузей у трансформації" заявив заступник міністра енергетики з питань європейської інтеграції Ярослав Демченков.

"Наразі ми працюємо над новою енергетичною стратегією до 2050 року. Важливо, щоб розвиток енергетичного сектору був спрямований на досягнення кліматичної нейтральності, реалізацію "зеленої" трансформації", - зазначив він.

Президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко погоджується із заступником міністра, вважаючи, що стандарти ІПВГ можуть сприяти подальшому реформуванню енергетики.

Реформа видобувної галузі для боротьби зі змінами клімату

Серед основних напрямків розвитку видобувної галузі, які зараз обговорюються різними стейкхолдерами, Олена Павленко вказує на кілька аспектів, пов’язаних із кліматичною політикою.

По-перше, потрібно зменшити викиди парникових газів під час видобутку, обробки, транспортування та зберігання вугілля, нафти та газу.

Експертка зазначила, що у 2019 році викиди парникових газів, пов'язані з втратами енергоресурсів під час постачання, становили 20% загальних викидів в Україні, причому більшість з них складали викиди метану.

"Якщо у 1990-х роках половина викидів парникових газів цього сектора була від твердого пального (вугілля), а інша половина - від нафти та газу, то сьогодні вугілля становить лише третину цих викидів,- навела статистику експертка. - Сьогодні 65% викидів парникових газів у секторі викликані неконтрольованими втратами природного газу, з яких половина відбувається при транспортуванні, а близько 20% - під час видобування. Решта викидів парникових газів відбуваються під час розвідки, переробки та зберігання".

Держава має намір зменшити втрати природного газу під час транспортування на 80% у порівнянні з 2015 роком. Модернізація інфраструктури транспортування та постачання природного газу дозволить підвищити ефективність постачання та зменшити втрати на всіх етапах.

Сьогодні 65% викидів парникових газів у секторі викликані неконтрольованими втратами природного газу, половина з яких відбувається під час транспортування, а близько 20% - під час видобування. Решта викидів парникових газів відбуваються в процесі розвідки, переробки та зберігання

Другим аспектом реформи Олена Павленко вважає посилення екологічного регулювання з застосуванням найкращих світових стандартів для інтеграції в ІПВГ.

"Україна залучена до багатьох ініціатив з декарбонізації та сталого розвитку, покращення екологічних стандартів видобутку. Оскільки Україна стає частиною Європейського зеленого курсу, всі товари, вироблені та видобуті в Україні, повинні відповідати більш суворим екологічним стандартам", - вважає президентка аналітичного центру DiXi Group.

Інформація про важливі умови договорів (угод) щодо використання надр містить права та обов'язки сторін щодо використання ресурсу, інші права на природні ресурси, а також операційні зобов'язання, включаючи програми робіт. Крім того, компанії зобов'язані впроваджувати екологічні заходи.

Третім фактором, що протидіє змінам клімату, є відмова від викопних видів пального. Олена Павленко нагадала, що деякі компанії вже висловили намір відмовитися від вугілля до 2040 року, та зазначила, що експерти чекають від уряду терміни для державних компаній. Термін декарбонізації обговорюється в межах 2040-2070 років.

Щодо "зелених" газів, прогнозується, що до 2030 року біопаливо та водень не відіграватимуть значущої ролі в цьому секторі. Тож НВВ-2 зосереджується на зменшенні первинного споживання вугілля приблизно на 50% у порівнянні з 2019 роком, у той час як загальне первинне постачання газу може зрости на 20%.

Наступними кроками мають стати більш ефективний і прозорий соціальний діалог на місцях, подальша діджиталізація видобувних галузей та, безумовно, посилення прозорості, де Україна наразі демонструє хорошу практику впровадження.

Як ІПВГ пов'язаний зі змінами в довкіллі та кліматі

Експерти зазначають, що світ зазнає змін, і зміни в умовах декарбонізації є необхідними, тому важливо вжити правильних заходів адаптації до нових умов.

"В умовах, коли банки відмовляються від проєктів, пов’язаних із видобутком вуглеводнів, можна очікувати, що ці плани, швидше за все, будуть кориговані. Наразі в ЄС розглядаються можливості фінансування газових проєктів як декарбонізаційних, але за умов зниження викидів або досягнення самовідновлення", - зазначила експертка DiXi Group Ольга Полуніна.

Ситуація також змінюється у відношенні до доступу до інформації, наприклад, щодо умов розподілу продукції в видобувному секторі. У грудні 2021 року було прийнято закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях", що удосконалив норми закону № 2545-VIII "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях".

Зміни, внесені депутатами, мають на меті привести закон у відповідність з вимогами стандарту ІПВГ. Зокрема, уточнено порядок розкриття та обсяги інформації, яка підлягає публікації. Також законом визначено порядок звітування, в тому числі щодо суми платежів за викиди вуглецю.

Зараз ІПВГ вимагає розкриття повних текстів усіх угод між видобувними компаніями та урядом, а також усіх доповнень і змін.

Проте розкриття контрактів, згідно з Орхуською конвенцією, допускає можливість виключення окремих положень з режиму конфіденційності, хоча одночасно вимагає залучення громадськості до переговорів щодо їх укладення та змін, що наразі не визначено українським законодавством.

Ольга Полуніна зазначає, що, хоча стандарти ІПВГ заохочують розкриття всіх матеріальних екологічних платежів на користь держави та інформації про вплив видобувних галузей на довкілля, обмежена кількість людей готова прозоро досліджувати питання впливу галузі на клімат. До недавнього часу лише сім з 55 країн, які приєдналися до ІПВГ, публікували дані, релевантні змінам клімату. Україна стала восьмою у цьому списку. Однак ця ситуація може змінюватися, оскільки країни продовжують публікувати нові звіти.

Експертка наголошує, що видобувні галузі є безпосереднім джерелом викидів та інших впливів на клімат.

"Найзначнішим чинником глобального потепління на сьогодні є спалювання викопного пального (вугілля, нафти, газу), що призводить до підвищення концентрації парникових газів, таких як, наприклад, двоокис вуглецю", - зазначила вона. - "У 2019 році країни ІПВГ разом утворили близько 4059 Мт еквіваленту викидів СО2 від викопних видів пального, що становить 10,7% від світового обсягу викидів."

Зараз український звіт ІПВГ вже містить дані про викиди двоокису вуглецю за різними секторами і навіть окремими компаніями. На їх основі можна, наприклад, сформувати висновки про вуглецевий слід, який залишає видобувна галузь. Але учасники Ініціативи вже почали задумуватися про необхідність моніторингу викидів метану.

До недавнього часу лише 7 з 55 країн ІПВГ публікували інформацію, що стосується кліматичних змін. Україна стала восьмою у цьому списку.

Які зміни до ІПВГ рекомендують українські експерти

На думку Олени Павленко, президентки аналітичного центру DiXi Group, звітування про викиди метану в Україні може бути включене до національних та міжнародних стандартів Ініціативи прозорості видобувних галузей.

"Уже зараз в законі прописано, що компанії звітують про викиди вуглецю. Проте, можливо, варто розглянути можливість включення в Ініціативу прозорості елемента, що стосується викидів метану. У нафтогазовій сфері це досить відома проблема, з якою бореться весь світ," - сказала експертка.

За її словами, організації, що займаються моніторингом викидів метану у видобуванні та транспортуванні енергоресурсів, вже розробили ефективні методології звітування, якими можна скористатися.

Експертка Ольга Полуніна пропонує розглянути низку змін до стандартів ІПВГ для покращення прозорості видобувних галузей.

Вона вважає доцільним встановити порогове значення річних викидів СО2, після перевищення якого доцільно залучати спеціалістів з кліматичних питань до складу багатосторонніх груп, що займаються імплементацією ІПВГ.

Крім того, експертка рекомендує країнам-учасникам ІПВГ окремо пресувати вплив національних видобувних галузей на клімат, включати у свої звіти інформацію про екологічні платежі та застосовувати механізм багатосторонніх груп для розв'язання питань імплементації кліматичної політики.

Опитані нами фахівці відзначають проактивну позицію експертів і урядових структур, зокрема, зацікавлених міністерств, у просуванні ініціативи ІПВГ в Україні. Проте експерти підкреслюють, що видобувна галузь вимагає подальшої реалізації сучасних законодавчих норм і швидкого реформування для досягнення кліматичних цілей та декарбонізації в цій сфері.

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"

Автор: Лариса БілозероваТеги:кліматичні змінивикиди СО2видобування газуПаризька угоданафтаІПВГвугілляПоділитися