Зелений курс в Україні: складний шлях до сталого розвитку

11 квітня 2023

Екологічна спільнота закликає планувати відновлення країни після війни на основі енергетичної незалежності та кліматичної безпеки, а також сприяти гармонізації національного законодавства з європейським.

Пакет ініціатив Європейський зелений курс (ЄЗК) був прийнятий в ЄС наприкінці 2019 року. Головною метою стратегії стало перетворення економіки на низьковуглецеву, стійку, що відповідатиме потребам майбутніх поколінь. За планами розробників ЄЗК, країни-члени Євросоюзу повинні досягнути кліматичної нейтральності до 2050 року. 

Україна стала однією з перших країн, яка підтримала ЄЗК. Народна влада аргументувала стратегію "раннього долучення" до угоди можливістю впливати на процеси мінімізації потенційних загроз завдяки спільним проектам з декарбонізації та захисту клімату.

 Однак з початком широкомасштабної російської агресії обставини в країні змінилися, тому наразі в суспільстві обговорюється кілька важливих питань. 

Чи є доречним запровадження дорожньої карти Зеленого курсу під час війни? Чому спеціалісти наполягають на пришвидшенні імплементації екологічного законодавства ЄС? Як бізнесу адаптуватись до умов євроінтеграції та ЄЗК?

 Ці та інші питання "Українська енергетика" передала на коментар експертам аналітичних центрів і громадських організацій, які займаються формуванням кліматичної політики в Україні.

Чи доречна в Україні "зелена" політика

В установчому документі Єврокомісії про ЄЗК підкреслено, що "зміни клімату та втрата біорізноманіття мають глобальний характер і не знають національних кордонів, тому ЄС може використовувати свій вплив, досвід та фінансові ресурс для залучення своїх сусідів та партнерів". Таким чином, ЄС закликав інші країни приєднатися до ЄЗК, рухаючись до сталого розвитку.

Україна відгукнулася на заклик президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн приєднатися до цієї угоди ще в грудні 2019 року, коли була представлена стратегія ЄЗК. 

Літом 2020 року українські фахівці з екологічної політики запропонували європейським інституціям розробити спільну дорожню карту для залучення України до виконання завдань Європейського зеленого курсу. 

З того часу, за оцінками експертів, в Україні досягнуто значного прогресу, включаючи консультації з регіональним бізнесом та відповідними міністерствами, формування позицій і встановлення точок співпраці, а також вироблення стратегічних цілей України та Євросоюзу у контексті ЄЗК. Україна взяла на себе зобов'язання досягти кліматичної нейтралітету до 2060 року.

З боку української влади восени 2020 року було представлено "Вектори економічного розвитку України до 2030 року". Хоча, на думку експертного екологічного середовища, ця стратегія не враховувала економічну модель України у контексті інтеграції екологічних та кліматичних аспектів в усі сфери економіки, а також не містила положень про климатичну нейтральність і циркулярну економіку.

Водночас соціологічне опитування, проведене Ресурсно-аналітичним центром "Суспільство і довкілля" на початку 2023 року, показало, що відбудова на екологічних засадах не входить до кількох найважливіших пріоритетів для українців.

Опитування продемонструвало: 95% українців вважають, що відновлення природи є важливим у повоєнній реконсолидації України. При цьому лише близько 26% готові платити за екологічність основних послуг, таких як доступ до якісної питної води, громадського транспорту або належного поводження з відходами. Близько 54% опитаних заявили, що не братимуть участі у державних програмах підвищення енергоефективності будівель, якщо це призведе до збільшення вартості комунальних послуг.

Опитування продемонструвало, що відбудова з урахуванням екологічних принципів не входить до основних пріоритетів українців

Аналітики центру зазначили, що опитування вказує на зрозумілу, але, в той же час, складну ситуацію, яка потребує інформаційного сприяння та роз'яснення політики "зеленої" відбудови України.

“Це для нас знак, що потрібно починати комунікацію з українцями: створювати "маячки", щоб пояснити населенню важливість енергетичних реформ, які покажуть наш прогрес у досягненні кліматичних цілей. Необхідно донести до українців: якщо вони зараз не інвестують в енергоефективність, то потім доведеться платити набагато більше за споживану енергію,” – зазначила Олена Павленко, президентка аналітичного центру DiXi Group.

Впровадження Зеленого курсу не можна відкласти через війну 

Громадські організації вважають, що метою відбудови України має стати не повернення до довоєнного стану, а повноцінна реструктуризація та інтеграція в європейське співтовариство на основі сталого розвитку та з огляду на Європейський зелених курс, що також є передумовою вступу до ЄС за Копенгагенськими критеріями.

“Зрозуміло, що важко думати про реалізацію Зеленого курсу, якщо близько 20% нашої території досі окуповано, і щодня йдеться про виживання,” – поділився думками Олександр Опанасенко, фахівець з клімату ГО “Екодія”.  

Попри це, він переконаний, що суспільство не повинно відкладати вирішення питання кліматичної кризи на потім. 

“Кліматична криза подібна до війни в Україні: в багатьох містах життя продовжується, і важко одразу помітити, що країна воює. Так і з кліматичною кризою: на перший погляд, нічого не відбувається, все як завжди, але це ілюзія. Ми точно знаємо, що викиди парникових газів зростають, а середня температура підвищується. Кількість аномальних природних явищ поступово, але безперервно зростає,” – наголосив експерт.

Навіть після перемоги кліматична криза не зникне, дії потрібно вживати зараз, тому імплементація ЄЗК в Україні є одним з ключових кроків у розв'язанні наслідків кліматичних змін, вважає Олександр Опанасенко.

Цю думку розділяють експерти громадської організації Razom We Stand.  

“У контексті російської агресії і після отримання Україною статусу кандидата на вступ до ЄС, майбутнє України та Європи реформулюється. У нас є унікальна можливість інтегруватися у нові виробничі ланцюги ЄС, які формуються для реалізації Європейського зеленого курсу. Це може сприяти підвищенню економіки та рівня життя шляхом залучення міжнародного капіталу, готового інвестувати в Україну за умови реалізації необхідних реформ,” – окреслив перспективи Олег Савицький, менеджер Razom We Stand.

Цілі декарбонізації особливо актуальні через відмову від російських викопних видів пального: це тепер не лише про довкілля та клімат, а й про безпеку

Експерт звернув увагу на перші позитивні кроки, які Україна здійснила минулого року, затверджуючи європейські норми. Серед них: заборона на використання азбесту та реформа в управлінні відходами. Ці кроки демонструють, що "зелені" реформи охоплюють всі сфери. Вони сприяють економічному розвитку та національній безпеці.

“Наприклад, дешевий азбест з Росії та Казахстану більше не витіснятиме екологічні будматеріали з українського ринку, попит на них зросте, відповідно буде розвиватися виробництво екологічних та сучасних товарів,” – пояснює Олег Савицький. – Прийняття рамкового закону щодо управління відходами нарешті вирішує проблему утилізації сміття. Вона була гострою ще до початку відкритої війни, а в умовах великих руйнувань та забруднення через бойові дії стала критичною. Але кожний виклик також є можливістю: завдяки цій реформі утилізація будівельного сміття може стати великим ринком, що створить нові робочі місця та допоможе відбудувати зруйноване, одночасно зберігаючи цінні природні ресурси та уникаючи забруднення нових земель.”

За словами експерта, ці приклади свідчать про системний характер "зелених" євроінтеграційних реформ, які є нормативною основою для формування нової економіки відповідно до цілей Європейського зеленого курсу.

Таким чином, цілі декарбонізації стали ще більш важливими через відмову від російських викопних видів пального, оскільки тепер це стосується не лише довкілля та клімату, а й безпеки, підкреслив представник Razom We Stand.

Промислові активи компанії “Інтерпайп” (м. Дніпро) сертифіковані відповідно до міжнародних екологічних стандартів. Колісні пари — продукція з високою доданою вартістю, що експортується на ринки Євросоюзу. Фото: Іnterpipe.biz

Швидше впроваджувати екологічне законодавство ЄС

Необхідність прискорення імплементації європейських екологічних норм викликана вимогами дотримання міжнародних зобов'язань та змінами в статусі України як країни-кандидата на вступ до ЄС. 

Повільний процес впровадження європейських директив у "зеленій" сфері в Україні відзначали в лютневому звіті 2023 року, підготовленому експертною групою Єврокомісії. Аналіз українського законодавства свідчить про те, що країна демонструє значний прогрес у імплементації енергетичних реформ, але поки знаходиться на початковій стадії підготовки у сферах довкілля та зміни клімату. 

У звіті підкреслено, що в останні роки Україна зробила багато важливого для створення своєї нормативно-правової бази у сфері екології, але значно менше для реформування нормативно-правової бази щодо кліматичних змін. Європейські експерти зазначили, що прогалини в законодавчому узгодженні зросли разом із розширенням і поглибленням acquis ЄС (право ЄС) у цих сферах. 

Єврокомісія рекомендує вирішити питання можливостей ухвалення відповідного acquis ЄС, зокрема, зважаючи на положення Європейського зеленого курсу в усіх сферах політики та ефективного виконання та контролю за дотриманням законодавства.

“Раніше наша країна працювала над наближенням національного законодавства до законодавства ЄС у сфері зміни клімату відповідно до зобов'язань за “Угодою про асоціацію з ЄС&, але ці кроки відбувалися досить повільно. Далі прогресу не було, а те, що було зроблено, не дало значного результату,” – прокоментував темпи ухвалення законів представник ГО “Екодія” Олександр Опанасенко. – У поточних умовах війни прискорення впровадження екозаконодавства ЄС ставить особливо важливе завдання у контексті відновлення країни після війни. Відновлення має відбуватися виключно "зеленим" шляхом, особливо з огляду на перспективу, що Україна невдовзі стане членом ЄС. У нас немає іншого шляху.” 

Експерти ГО “Екодія” наполягають на тому, що Україна повинна приєднатися до ЄЗК не лише юридично, а й практично, демонструючи своїми діями готовність до повноправного членства в ЄС.

“Якщо провести детальний самоаналіз нашого екозаконодавства на відповідність законодавству ЄС у областях, що займає ЄЗК, то ми побачимо суттєву невідповідність. У цих сферах нам потрібно буде багато чого імплементувати. Тож нумо пришвидшити ці зміни, адже ці зміни були необхідні ще "вчора",” – підсумував Олександр Опанасенко.

“Зелена” перебудова вимагатиме технологічного лідерства

Темпи "зелених" реформ в Україні експерти наразі вважають дуже повільними та непевними. Найбільшим показником цього є ключова реформа промислового забруднення, оскільки відповідний законопроект на розгляді вже третій рік, зазначив менеджер Razom We Stand Олег Савицький.

“При формуванні планів відновлення після війни, владі слід відповісти на гостре питання щодо майбутнього індустрії. Наприклад, металургійний сектор, який орієнтований на експорт, вже втратив близько третини своїх активів. Тридцятирічна повільна та недостатня модернізація промисловості разом із залежністю бізнес-процесів від російського газу, вугілля та старих технологій негативно вплинули на Україну в усіх аспектах: політичному, економічному та екологічному,” – констатував експерт.

Проте він зауважив, що існує можливість реалізувати важливу реформу в контексті відновлення після війни, що відповідає принципу "будувати краще, ніж було".

“Незабаром Верховна Рада буде голосувати за законопроект №6004 “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”, який має запровадити в українське законодавство Директиву 2010/75/ЄС про промислові викиди, – уточнив Олег Савицький. – Цей законопроект є важливим для Зеленого курсу і стане сигналом для інвесторів про те, що в Україні діють ті ж екологічні норми, які і в ЄС. Тому створювати виробництва в Україні чи інвестувати в українську промисловість стане можливим згідно з таблицею норм ЄС. А для України цей законопроект видасть страховку на те, що інвестиції будуть екологічно безпечними без загрози для здоров'я населення.”

По-перше, нова дозвільна система для промисловості у вигляді IT-системи об'єднає окремі дозволи на викиди у воду, повітря, ґрунт, шумове забруднення, збільшуючи форму розрахунку на сукупний вплив на довкілля. 

По-друге, введення європейських норм викидів для всіх видів промисловості відповідно до вимог найкращих доступних технологій (BAT – best available techniques) сприятиме модернізації виробництва та його зростанню.

Продукція цехів гарячої та холодної прокатки металургійного комбінату “Запоріжсталь”. Фото: zaporizhstal.com

Яскравою ілюстрацією для України, коли зростання виробництва не призводить до збільшення викидів, служить приклад економіки Євросоюзу. Так, з 1990 по 2018 року промисловість ЄС скоротила викиди парникових газів на 23%, а економіка зросла на 61%, підкреслив менеджер Razom We Stand Олег Савицький. 

Він підкреслив, що боротьба за реформи є важливим внеском у перемогу та європейське майбутнє України.

“Ми не втомлюємося повторювати це народним депутатам і наполягатимемо на повній та адекватній інтеграції законодавчих норм ЄС в секторі енергетики та промисловості в українське законодавство. Ті, хто чинить опір “зеленим” євроінтеграційним реформам, відкрито чи приховано, працюють на ворога – на Росію та її зацікавлені інтереси,” – окреслив позицію команди Razom We Stand. – В інтересах Росії, щоб жодні західні інвестиції не надходили до України, щоб наша економіка та виробництво не розвивалися, енергетичні та промислові потужності не оновлювалися та ми залишалися залежними від російських викопних видів пального.”

Вже сьогодні слід переходити до перетворення виробництва з орієнтацією на євроінтеграцію та ЄЗК 

Експерти ГО “Екодія” радять бізнесу вже почати перехід на нові принципи організації виробництва з урахуванням євроінтеграції та ЄЗК, а також інвестувати в відновлювані джерела енергії та технології для зменшення всіх видів забруднень. 

Екологічно чисті та кліматично нейтральні продукти та послуги, схильні до європейської тенденції, стають популярними і в Україні. Втім, якщо раніше це сприймалося як “мода на еко”, то з урахуванням євроінтеграції, такий підхід стане обов'язковим, зазначив представник ГО “Екодія” Олександр Опанасенко.

В Європі ця необхідність обумовлена реалізацією ЄЗК. Україні також слід долучитися до цієї стратегії, навіть якщо найближчим часом страна не стане членом ЄС, вважає експерт.

“Згідно зі змінами до ЄЗК, затвердженими в пакеті Fit to 55, з 2026 року в Євросоюзі запрацює механізм коригування викидів вуглецю на кордоні (CBAM). Він охоплює ряд конкретних секторів та передбачає додаткове "вуглецеве мито" на імпорт товарів, вироблених за межами ЄС з високими викидами парникових газів,” – пояснив експерт “Екодії”. – Тож рано чи пізно, доведеться впроваджувати відповідні технології для зменшення викидів, щоб продукція українських виробників могла конкурувати на європейському ринку. Адже наразі товарообіг з Євросоюзом становить близько 40%”.

 Одним із інструментів для залучення інвестицій у сектор відновлювальних джерел енергії експерт називає механізм Net Billing. В даний час законопроект про його запровадження перебуває на розгляді у Верховній Раді.

“Net Billing передбачає, що організація може встановлювати на своєму території сонячні батареї та використовувати отриману енергію для власних потреб. Надлишок енергії можна продавати за ринковою ціною, отримуючи кошти на спеціальний рахунок споживача. При цьому, коли споживання енергії перевищить виробництво, наприклад, взимку, кошти будуть зніматися за ціною постачання електроенергії споживачеві,” – пояснив експерт механізм, розрахований на комерційні та промислові організації. 

Крім запровадження стимулюючих механізмів, українському бізнесу вкрай важливо почати фіксувати власні викиди парникових газів за міжнародними стандартами.

Це необхідно для створення зрозумілих карт декарбонізації для міжнародних інвесторів та фінансових установ, підкреслила Ольга Євстігнєєва, менеджерка з адвокації зеленого відновлення України в ГО Razom We Stand. 

Вона нагадала, що це є вимогою директиви щодо корпоративної звітності стосовно сталого розвитку (CSRD), ухваленої Радою Європи у листопаді 2022 року. 

“Нові правила запроваджують більш детальні вимоги до звітності та гарантують, що не лише великі європейські компанії повинні розкривати дані про сталість, включаючи екологічні права, соціальні права, права людини та чинники управління. Це також стосуватиметься українських компаній, які мають дочірній бізнес у ЄС або значну частку торгівлі з ЄС, і, зрештою, всього бізнесу через підготовку до вступу в ЄС,” – повідомила експертка.

Сьогодні українському бізнесу критично важливо почати облік власних викидів парникових газів за міжнародними стандартами

Для обліку парникових газів існує GHG протокол (Greenhouse Gas Protocol), що включає методики та платформу корпоративного обліку та звітності щодо викидів парникових газів у світі. За GHG протоколом, виділяють сім категорій парникових газів: діоксид вуглецю, метан, закис азоту, гідрофторвуглеці, перфторвуглеці, гексафторид сірки та трифторид азоту. Кожен з них має свій вплив на глобальне потепління, що обов’язково враховується. 

Ольга Євстігнєєва уточнила, що протокол GHG використовують 9 із 10 компаній зі списку Fortune 500, які звітують через CDP (carbon disclosure project). Експерти визначають цей протокол як “золотий стандарт” екологічної звітності з найбагатшим та найповнішим набором даних для компаній та міст. 

“Ті підприємства, які імплементують GHG протокол для обліку парникових газів і встановлюють науково обґрунтовані цілі щодо їх скорочення, стануть беззаперечними лідерами у своїй сфері протягом найближчих 30 років. Сьогодні для українського бізнесу, який виявляє чудову стійкість під час боротьби за перемогу в умовах війни, відкриваються значні можливості,” – прогнозує підвищений інтерес інвесторів до таких бізнес-моделей Ольга Євстігнєєва. 

Водночас експерти Razom We Stand закликають керівництво Міністерства цифрової трансформації України та Державної служби статистики України запровадити облік викидів парникових газів відповідно до міжнародних стандартів та забезпечити відкритість кліматичних даних для всіх.

Опитані нами експерти, які представляють екологічні громади, підкреслюють, що Україна повинна використати шанс відбудувати енергетичну сферу на новому технологічному рівні, отримуючи міжнародне фінансування та стимулюючи бізнес на державному рівні. 

Фахівці відзначають, що через відмову від російських викопних палив, цілі декарбонізації стали ще більш актуальними, адже наразі вони охоплюють не лише питання довкілля та клімату, а й енергетичної безпеки.

Експерти підкреслюють, що навіть в умовах війни уже сьогодні потрібно планувати відновлення країни на основі енергетичної незалежності, нових технологій та кліматичної безпеки. Таким чином, євроінтеграційне законодавство у сфері довкілля та клімату необхідно терміново імплементувати в національні закони.

На думку експертів з екополітики, під час складання економічних стратегій розвитку підприємцям слід зосередитися на низьковуглецевих технологіях, адже це єдиний шлях для їхньої конкуренції на міжнародному ринку.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”

Автор: Лариса БілозероваТеги: торгівля викидами Євросоюз кліматичні зміни кліматична нейтральність викиди СО2 зелений курс Green Deal Європейська зелена угода Європейська комісія екологіяПоділитись