Інвестиції в енергозбереження: як житловий будинок у Києві досягав рекордно низьких витрат на тепло

13 травня 2024

Київський житлово-будівельний кооператив “Кристал-21” розпочав проект оновлення системи опалення вартістю 1,5 млн грн у 2017 році. Незважаючи на різні труднощі, мешканці змогли досягти значних економій у своїх платіжках

Фото: ЖБК “Кристал-21”

Встановлення індивідуальних теплових пунктів, балансування системи опалення та утеплення трубопроводів дають можливість мешканцям економити в середньому 30% витрат на опалення. Проте в процесі реалізації таких проектів замовники і підрядники часто стикаються з непередбачуваними труднощами. Під час аналізу подібних ситуацій "Українська енергетика" вивчила приклад одного з будинків і з'ясувала, з чим слід бути готовими, щоб зменшити витрати.

Вагома економія на опаленні завдяки індивідуальним тепловим пунктам

У грудні 2023 року представники КП "Київтеплоенерго" повідомили, що будинки-учасники столичної програми енергоефективності "70/30" сплачують за тепло на 20-30% менше, ніж інші багатоповерхівки. Згідно з підсумками грудня 2023 року, лідером енергозбереження в Києві став будинок ЖБК "Кристал-21".

“Витрати на опалення тут становлять 22,51 грн/кв. м, що майже на 25% менше, ніж середня вартість опалення за цей період у київських будинках з лічильниками,” – йдеться в повідомленні теплоенерго.

Слід зазначити, що середня температура повітря у грудні 2023 року сягала +0,7 градусів.

Якщо порівняти вартість опалення в цьому будинку за останні кілька років, то можемо побачити таку картину:

• лютий 2020 р. – 22,08 грн/кв. м (середня t +2,5 градусів);
• лютий 2021 р. – 30,07 грн/кв. м (-4,7 градусів);
• лютий 2022 р. – 28,41 грн/кв. м (+1,9 градусів);
• лютий 2023 р. – 19,71 грн/кв. м (-0,2 градусів);
• лютий 2024 р. – 17,04 грн/кв. м (+2,9 градусів)

Таким чином, в умовах приблизно однакової температури в 2020 та 2024 роках, витрати на опалення відрізнялися на 5 грн за кв. м. Це свідчить про економію, досягнуту завдяки встановленню та налаштуванню ІТП, а також іншим енергозберігаючим заходам.

“Наш кооперативний дев’ятиповерховий будинок побудовано в 1991 році, – розповіла Ганна Панич, голова правління ЖБК "Кристал-21". – У будинку є 211 квартир. Шість років тому ми встановили 3 індивідуальні теплові пункти за програмою енергозбереження "70/30". Чому три? Тому що, за технічними характеристиками, цей будинок фактично є трьома окремими будинками.”

Вони отримують тепло з центральної теплової мережі через три різні вводи – по одному на кожні два під’їзди.

Мешканці, завдяки встановленим ІТП, економлять в середньому 30% тепла під час опалювального сезону.

За словами голови правління ЖБК, вартість проекту в 2017 році становила 1,5 млн грн. Однак зазначено, що ІТП фінансували за рахунок міського бюджету, а мешканці витратили гроші на розробку проектної документації та автоматичного балансування системи опалення (встановлення клапанів для балансування).

“Поряд із міською програмою "70/30" ми також скористалися державною програмою "Теплі кредити" – оформлення такого кредиту дозволило зэкономити частину коштів завдяки компенсації. В результаті ми сплатили лише 10% вартості проекту, тобто 150 тисяч грн,” – зазначила Ганна Панич.

Цей кредит мешканці отримали на рік, але фактично повернули його за 4 місяці по 37,5 тис. грн щомісяця. Проте для цього довелося підвищити тарифи для мешканців, додавши новий рядок до платіжок, в залежності від площі кожної квартири.

Вперше зимою після установки ІТП мешканці отримали вражаючі результати.

“За один зимовий місяць їм вдалося заощадити понад 110 тисяч гривень у порівнянні з аналогічним місяцем минулого року,” – сказав Петро Пантелеєв, заступник голови Київської міської державної адміністрації. – “А в кожній платіжці зниження на 40% на сплату опалення. P.S.: окупність системи менша, ніж один опалювальний сезон.”

Невчасне виявлення проблем з системою опалення

Однак проект встановлення трьох ІТП у "Кристалі-21" не був простим. Скоріше, навпаки – він став серйозним викликом як для голови ЖБК, так і для всіх учасників.

“Чесно кажучи, у нас були труднощі, – прокоментувала Ганна Панич. – Особливо в 2018 році, коли почали установку ІТП. Роботи затягнулися до грудня 2018-го. У 3-му і 4-му під’їздах (з одного боку) були холодні батареї. Мені довелося почути чимало негативних відгуків мешканців. Крім того, теплоенерго не надало потрібних параметрів для розробників проекту, включаючи інформацію про тиск. Таким чином, ми опинились між тепловиками і проектувальниками, і щоб вирішити це питання, нам довелося звертатися до інших спеціалістів.”

Консультант проекту, Олександр Гут, називає кілька причин, які негативно вплинули на реалізацію проекту. По-перше, система опалення будинку не була достатньо досліджена – ані енергоаудитором, ані проектувальником. Енергоаудитор вказав, що в будинку є один тип системи, а по факту виявилося, що це не так. В будинку виявилось три різні секції, по дві під’їзди в кожній, і в кожній – інший тип системи опалення.

“Зазвичай такого не відбувається, однак цей будинок є нетиповим. Наприклад, вузол введення був розміщений за межами будинку, а загальний лічильник тепла – під землею у тепловій камері,” – продовжив він.

Помилка енергоаудитора, яка стала помилкою проектувальника, майже вбила цю ініціативу.

На загальних зборах мешканців майже одностайно вирішили, що, окрім установки ІТП, слід також провести автоматичне балансування системи опалення будинку. Проте, через помилку енергоаудитора, яка перейшла до проектувальника, що розробляв проект балансування для цього будинку, відбулося серйозне уповільнення.

Виявилося, що в будинку не просто переплутано тип системи опалення, а вона, з технічної точки зору, є найгіршою з усіх варіантів – система з ступеневою регенерацією теплоти. Фахівців, які б могли належно працювати з цим застарілим і рідкісним для країни обладнанням, фактично немає. Вона використовувалася лише в двох містах – Києві та Запоріжжі, коли наприкінці 80-х – на початку 90-х реалізувались масові проекти житлового будівництва. Цю систему застосовували, оскільки вона допомагала підключити будинок безпосередньо до магістральних трубопроводів теплової мережі, нехтуючи такими важливими елементами, як центральні теплові пункти. Таким чином, якщо до системи подавали теплоносій температурою вище 100 градусів, то за допомогою регенераторів він остигає, що забезпечує надходження в приміщення теплоносія не вище 95 градусів, що відповідає стандартам.

Проте, коли ІТП почали функціонувати, стало зрозуміло, що щось піде не так. І, на жаль, лише тоді знайшли ці регенератори, які ховалися під старою теплоізоляцією разом із трубопроводами.

Втручання в систему опалення

Окрім технічних складнощів, під час реалізації проекту були проблеми через самовільні втручання мешканців у систему.

“Зазвичай, ми спостерігаємо подібні втручання в загальнобудинкові інженерні системи, хоча це не є дозволеним, – підкреслив Олександр Гут. – Самовільні несанкціоновані втручання в ці системи заборонені. Проте мешканці не знають або не бажають знати. Більше того, вони вважають, що в межах власної квартири можуть робити все, що їм забажається. І це, на жаль, стосується і кожного квартири в "Кристалі," де я відзначив самовільні втручання, як-от винесення радіаторів на балкони, перепайка стояків поліпропілентом, і інші зміни. Це все вплинуло на систему опалення, яка, і без того не була найкраща, взагалі перестала працювати належним чином. І мешканці почали скаржитися на наслідки своїх дій.”

Самовільні зміни в системі опалення призвели до збою в їхній роботі.

Лише після роз’яснень фахівців мешканці усвідомили, чому їх система опалення десятиліттями не працювала якісно. Виявилося, що проблема полягала не лише у технічній застарілості обладнання, відсутності ІТП та балансуванні, а ще й у дії їх сусіда, який перепаяв свій стояк.

“Але ті, хто втручається в систему опалення, зазвичай дистанціюють себе від ЖБК та ОСББ і звинувачують у всіх проблемах тих, хто бажає навести порядок, мовляв, “ви нас виморожуєте, це все через ІТП або ваше балансування”. Їх втручання часто залишаються непоміченими, а під час загальнобудинкових робіт їх важко приховати. Тобто усі винні, лише не справжні винуватці. І такі мешканці "Кристалу", на жаль, стали уособленням безвідповідальних власників, які не тільки неправильно себе поводять, але і не знають своїх прав чи обов’язків. Я постійно говорю про необхідність навчати людей у школах, особливо в великих містах, правилам проживання в багатоквартирних будинках,” – додає він.

Зміни, які приховують тепловики

Але вже на початку наступного опалювального сезону будинок знову почав відчувати нестачу тепла, а ІТП працювали неналежним чином. Спершу ніхто не міг зрозуміти причину. Врешті-решт з’ясували, що проблеми виникли внаслідок реконструкції теплової мережі району, проведеної тепловиками, яку вони здійснили з метою оптимізації. Так, низькоефективні котельні були виведені з експлуатації, оскільки вони споживали багато газу і мали низьке навантаження.

“Київтеплоенерго прагне зменшити витрати на генерацію, тому виводить з експлуатації неефективні джерела енергії і довантажує інші, які перебувають у цьому районі,” – пояснив Олександр Гут. – “Проте, тепловики, на жаль, не взяли до уваги зміни у гідравлічній системі, що призвело до ряду проблем, головною з яких є практично нульова різниця у тисковому перепаді на вводі в будинок.”

Складається враження, що проблеми, які виникли в ЖБК "Кристал-21", є звичайним явищем у багатьох будинках, де реалізуються енергозберігаючі заходи.

Як відзначив фахівець, у перший опалювальний сезон після установки ІТП, перепад тиску в системі опалення на вводі становив приблизно 3 бара (на подаючому трубопроводі Р1 = 6,0 кгс/кв. см, у зворотному Р2 = 3,0 кгс/кв. см), а вже наступного сезону – на подавальному трубопроводі Р1 = 5,1 кгс/кв. см, в зворотному Р2 = 5,0 кгс/кв. см. Таким чином, реальний перепад тиску на вводах становив лише 0,1 кгс/кв. см. А для функціонування ІТП необхідно хоча б 1 бар перепаду тиску. Наявний перепад тиску, що забезпечується при підключенні до теплової мережі, є таким же важливим, як і напруга в електричній системі. І якщо, наприклад, всі електроприлади розраховані на роботу з напругою 220 В, а в мережі є тільки 110 В, то, зрозуміло, дозування не спрацює.

Це означає, що в будинку ЖБК "Кристал-21" перепад тиску був неналежним, тому ІТП не працювало добре. Проте це не стало виною ані підрядної організації, ані тим паче голови ЖБК. Але, на жаль, мешканці звинуватили їх у всіх проблемах. І поки тепловики не налагодили коректний гідравлічний режим роботи мережі, будинок страждав від ускладнень із опаленням.

Незважаючи на проблеми, економія залишається

Все ж, навіть за умов усіх цих проблем, мешканці цього будинку в результаті змогли досягти значних економій.

“Якщо параметри тепломережі були б такими, як повинні, то ІТП працювало б якісно,” – підкреслила Ганна Панич. – “Економія відчутна у порівнянні із сусідніми будинками, які не мають ІТП. Там температура тепла протягом доби не змінюється: яке подали – таке і отримують. А у нас, завдяки роботі регуляторів, подача тепла варіюється в залежності від зовнішньої температури. Крім того, система налаштована так, що вночі подача тепла зменшується, при цьому дотримуються норми – в квартирах +20 градусів.”

Голова ЖБК постійно порівнює свої платіжки з платіжками бухгалтерки ЖБК, яка живе в такій самій трикімнатній квартирі в сусідньому будинку, що управляється ЖЕКом і де немає ІТП.

“За березень (останній місяць опалювального сезону) ми змогли заощадити майже 50% на опаленні. Я заплатила 845 грн, а мешканка сусіднього будинку – 1346 грн. Звісно, розмір економії залежить від погодних умов. Чим тепліше на вулиці під час опалювального сезону, тим більше економії у нашому будинку. Але й у холодніші періоди вона все ж залишається, в середньому – 30% протягом сезонів,” – додає голова правління ЖБК.

Важливо, що економія залежить від погодних умов. За останній місяць цього опалювального сезону, ЖБК зекономив на опаленні майже 50%. В середньому ж економія становить 30%.

Ганна Панич зазначила, що мешканці сусідніх будинків цікавляться результатами енергоефективних заходів, проведених у ЖБК, однак все ж бояться долучатись до подібних проектів. Причина, на її думку, полягає в тому, що це будинки, які управляються ЖЕКом, і люди бояться виходити з-під їх контролю. Таким чином, мешканці таких будинків, як "Кристал-21", поступово просуваються вперед, виконуючи роботу в своєму будинку та досягаючи бажаних результатів, тоді як у будинках під управлінням ЖЕКів немає жодних змін.

“Тепер чую від мешканців: чому ви не міняєте труби далі? Будинку 32 роки, він вимагає суттєвих витрат для повного оновлення. Люди вважають, що хтось має прийти і все зробити безкоштовно. Але це неможливо. Ми встановили теплові пункти за рахунок програми "теплого кредиту", яка допомогла сплатити 30% за програмою "70/30". Наступного року я подала документи на цю ж програму, щоб утепляти торцеві стіни будинку. Однак для досягнення максимальної економії одних тільки ІТП недостатньо; потрібно впроваджувати й інші заходи. На третій рік ми вже не подавалися на програму, оскільки виникли проблеми з боргами. Я заявила мешканцям, що поки вони не погасили свої борги, я нічого не робитиму далі. Не хочу мати борги, оскільки маю певну відповідальність.”

Голова ЖБК намагалася переконати сусідів сплатити борги для продовження енергозберігаючих заходів. Необхідно утеплити всі стіни, стелю на технічному поверсі, підвал. Проте поки що не знайшла розуміння. Вона визнала, що робота з людьми – це найскладніша й відповідальна справа.

Ганна Панич акцентує, що проблеми, виниклі в "Кристалі-21", на жаль, не є унікальними. Насправді, подібні проблеми виникають в багатьох будинках, де реалізуються енергоефективні заходи.

Олександр Гут підкреслює, що ситуації, подібні до тих, що виникли в ЖБК "Кристал-21", зустрічаються практично в кожному другому будинку, де здійснюються заходи з енергоефективності. Усунення цих проблем є непростим завданням, перш за все через монопольне становище теплоенерго. Власні виробничі завдання організації часто відривають споживачів від ініціатив з енергозбереження.

“На жаль, існує враження, що теплоенерго сприймає енергоефективність для людей і громади, як загрозу для своїх інтересів,” – підкреслив спеціаліст.

Крім того, він вважає, що проблеми, які виникають в проектах з енергоефективності, значно ускладнюються через брак кваліфікованих кадрів у сфері теплопостачання, що стає все більш актуальною проблемою в нашій країні.

Отже, для досягнення максимального ефекту від реалізації заходів з енергоефективності необхідно залучити всі сторони процесу: мешканців, місцеве самоврядування, теплопостачальні організації та уряд.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"

Теги:Поділитись