Експерт: режим УРП вигідний як для держави, так і для інвестора

06 листопада 2020

При укладенні угод про розподіл продукції важливо враховувати специфічні умови національного рівня

В рамках українського законодавства, режим Угоди про розподіл продукції (УРП) має ряд значних переваг, які вигідні не тільки державі, але й інвесторам. При цьому, ця перевага залежить від того, наскільки ефективно сторони ведуть переговори щодо укладення УРП.

Про це заявив головний професор з права Texas A&M University School of Law Гаррі Салліван під час семінару "Нагляд за операційною діяльністю та виконанням УРП у видобувній галузі".

"Згідно з Угодою про розподіл продукції, одна сторона (Україна) доручає іншій стороні (інвестору) на визначений період виконання пошукових, розвідувальних та видобувних робіт на певній ділянці надр, а інвестор зобов'язується здійснити ці роботи на свій рахунок і на свій ризик, з можливістю подальшого повернення витрат і отримання винагороди у вигляді частини прибуткової продукції", - пояснив Салліван.

У нафтогазовій галузі в Україні працює близько сотні приватних компаній, але історично основною юридичною моделлю співпраці між державою та інвестором залишається договір про спільну діяльність (ДСД).

"Використання договорів про спільну діяльність у секторі видобутку вуглеводнів в Україні можна вважати дещо штучним. Режим ДСД не надає достатніх гарантій для сторін у рамках державно-приватного партнерства, натомість він створює можливості для зловживань. На відміну від України, у світовій практиці договірні угоди спільної діяльності використовуються активно, і за своїм змістом вони є набагато ближчими до Угод про розподіл продукції", - зауважив Салліван.

Для УРП, навпаки, визначено великий перелік суттєвих умов, що сприяють кращому захисту інтересів сторін, а також враховують інтереси суспільства.

"Зокрема, в угоді про розподіл продукції деталізується список видів діяльності інвестора, програма обов’язкових робіт з визначення термінів виконання, обсягів фінансування; проект рекультивації земель; конкретизуються обсяги і терміни реалізації передбачених угодою робіт; висуваються вимоги до якості проведених робіт відповідно до угоди; а також порядок узгодження бюджетів і програм робіт. Також важливо визначити вартість видобутих корисних копалин, включаючи валюту, в якій вона буде зазначена в угоді з участю іноземного інвестора; перелік витрат, що підлягають компенсації частинами продукції. Також має бути чітко прописано, як і коли буде передаватися державі її частина прибуткової продукції", - підкреслив Салліван.

Угода про розподіл продукції може бути як двосторонньою, так і багатосторонньою, тобто до її складу можуть входити кілька інвесторів, які несуть солідарну відповідальність за зобов'язання, передбачені угодою. Сторони угоди - це інвестори і Кабінет Міністрів України або орган місцевого самоврядування, на території якого перебуває ділянка надр, що передається на умовах угоди про розподіл продукції, яка укладається після узгодження з постійною міжвідомчою комісією.

Крім того, режим УРП має стабілізаційні положення. Держава гарантує, що протягом дії УРП до прав та обов’язків інвестора застосовуватиметься законодавство, що було чинне на момент підписання угоди. Водночас, стабілізаційне застереження не поширюється на зміни в законодавстві, які стосуються оборони, національної безпеки, громадського порядку та охорони навколишнього середовища.

Гаррі Салліван підкреслив значення відкриття інформації про контракти. Прозорі контракти вважаються нормою у світовій практиці, зокрема, це спостерігалося у компаніях, з якими він працював. Це дає змогу інвесторам і компаніям зрозуміти, що уряд є надійним і передбачуваним партнером.

Семінар проведено в рамках проекту USAID "Прозорість енергетичного сектору", який реалізує ГО "ДІКСІ ГРУП", з підтримкою International Senior Lawyers Project (ISLP).

Теги:Угоди про розподіл продукціїУРПінвестиціїПоділитись