Експерт ЖКП: Чотири фактори, які заважають нормальному проходженню опалювального сезону

22 жовтня 2021

“Українська енергетика” запитала голову Союзу споживачів комунальних послуг України Олега Попенка про те, яким буде цей опалювальний сезон для більшості українців.

Цьогорічний опалювальний сезон для українського населення схожий на квест. Уряд підтвердив готовність до цього важкого періоду ще в середині жовтня. Проте громадяни, зокрема власники квартир в старих багатоповерхівках, не вірять цим заявам. Причини недовіри не тільки в рекордних цінах на газ, а й у загальною кризовій ситуації в енергетичному секторі.

Більше 50% “хрущівок” і “панельок” були побудовані понад 50 років тому і вже давно потребують капітального ремонту. Аварійні ситуації можуть виникати в будь-який момент через зношені труби, дроти і стіни. Проте коштів на оновлення немає. Неохоче об’єднуються також мешканці багатоповерхівок у ОСББ, щоб впорядкувати свої будинки та знизити зимові витрати на опалення.

Яка ймовірність, що в цьому році звичайні українці не замерзнуть і отримають послуги, за які платять?

- У цьому опалювальному сезоні можуть виникнути будь-які несподіванки. Зокрема в містечку Лозова Харківської області 12 жовтня повністю відключили від газопостачання. 191 багатоквартирний будинок залишився без необхідного енергоносія. За офіційними даними, це зробили невідомі особи, але цікаво дізнатися, хто з них знав, де знаходиться вентиль. І це сталося після того, як кілька обласних держадміністрацій оголосили, що постачальники газу розірвали угоди з бюджетними установами. Я вважаю, що насправді газ багатоквартирним споживачам у Лозовій відключила компанія постачання газу через їх борги. Скоріше за все, подібні випадки ще частіше повторяться протягом опалювального сезону.

У Старокостянтинові (Хмельницька область) батареї були теплими після початку опалювального сезону всього кілька днів, через черговий прорив тепломереж. І така ситуація спостерігається в сотнях міст країни, де 85% теплових мереж потребують капітального ремонту.

Варто зазначити, що не всі застраховані від ситуації, яка нещодавно сталася на Херсонщині. Там було відключено від газопостачання обласну клінічну лікарню, і їй запропонували підписати додаткову угоду, відповідно до якої вона мала б отримувати газ втричі дорожче, ніж раніше.

Чи розпочався опалювальний сезон по всій Україні?

- Україні пощастило з теплим осіннім сезоном, тому до середини жовтня практично не було потреби в опаленні. Зараз у багатьох містах вже почався опалювальний сезон, проте економія газу в усіх містах триває. Наприклад, у Нововолинську та селищі Благодатне (Волинська область) тепло подавали лише вночі з 11 жовтня. Вдень подачу перекривають. У Львові батареї були ледве теплими. Прогнозую, що в деяких містах тепло подаватимуть лише в листопаді або навіть у грудні, як це сталося в Світловодську 2019 року. Наприклад, 1 листопада старт опалювального сезону призначений в Одесі, та в Монастирській громаді на Тернопільщині.

Проблеми з опаленням озвучив міський голова Івано-Франківська. Це місто, на жаль, відмовилося від централізованого опалення, але тепер скаржиться, що немає коштів для закупівлі газу. Міському бюджету не вистачає 500 тисяч грн. При цьому необхідні також кошти на заміну всіх труб. Ситуація демонструє, що під час планування переходу на автономне опалення керівники громад не врахували усіх ризиків.

Це все означає, що споживачі сьогодні залишаються абсолютно без захисту і не мають жодних гарантій щодо безперебійного проходження опалювального сезону.

Чому ж такі песимістичні прогнози, якщо чиновники вже давно звітують про повну готовність країни до проходження опалювального сезону? Що заважає пройти цей сезон без проблем?

- Основними перешкодами для нормального проходження опалювального сезону в країні є чотири фактори. Перший з них – мізерні кошти, виділені на енергомодернізацію житлового фонду з держбюджету і місцевих бюджетів. У 2021 році в держбюджеті було виділено всього 100 млн грн на Фонд енергоефективності. Цього року на встановлення лічильників не виділено нічого, а на “теплі кредити” було виділено лише 150 млн грн, які пішли виключно на утеплення приватних будинків і твердопаливні котли. Як результат, фактично в житловому фонді нічого не змінилося.

Оскільки загальна сума, необхідна на енергомодернізацію житлових будинків, становить понад 100 мільярдів євро, то загальна сума, виділена всіма бюджетами, складає близько 0,1% від необхідної.

Другий фактор – це технічний стан теплокомуненерго та мереж. Ситуація там вкрай складна. Загальна довжина теплових мереж – понад 18 тисяч км. З них 15 тисяч км потребують заміни і ремонту. За цей рік відремонтовано лише 250 км, а в минулому – 350 км. Якщо існуючий темп збережеться, оновлення займе близько 200 років.

Третій важливий аспект – наявність достатньої кількості енергоносіїв (газу, вугілля та інших). Наразі їх вистачає в недостатній кількості. Зараз в українських газосховищах знаходиться 8 млрд кубометрів природного газу, а ще 6 млрд ми можемо видобути протягом опалювального сезону. Але для комфортного проходження процесу потрібно ще 4 мільярди кубів, отже НАК “Нафтогаз” має їх докупити. Щоб закупити ці куби, необхідно близько 4 млрд доларів.

Четвертий фактор, що вплине на проходження опалювального сезону, – це брак коштів на всіх рівнях. Місцеві органи влади заявляють, що не мають фінансів для підтримки підприємств тепло- та комунального господарства, зокрема на компенсацію різниці між ринковими тарифами та тарифами для побутових споживачів. Без цього неможливо розпочати опалювальний сезон. Наприклад, Полтава потребує 862 мільйони грн. Черкаси оголошують про 80 млн грн. Компенсації з держбюджету (урядом виділено 30 млрд грн) отримують лише ті міста, бюджет яких є від'ємним. Проблема дуже складна.

Але, як і щороку, влада шукатиме можливості для вирішення ситуації. Які варіанти можуть бути?

- Загалом опалювальний сезон проходитиме в умовах загальної економії газу. Це може призвести до продовження канікул для дітей у школах і дитячих садках (особливо в школах). Запропоновано почати канікули раніше. Напередодні вказували, що в багатьох областях ситуація наближається до “червоної зони” через зростання випадків COVID. Але я впевнений, що введення канікул прямо пов'язане з неможливістю постачання газу, оскільки його просто не вистачає, як і коштів. Існує ймовірність, що канікули автоматично продовжать до січня. Після цього - зимові канікули.

Діти можуть знову повернутися до шкіл лише в лютому. Тоді буде зрозуміло, скільки у нас є газу та коштів, і можна буде приймати якісь рішення.

Які можливості є у людей? Що вони можуть робити, щоб в опалювальний сезон мати тепло, гарячу воду, газ, електрику?

- Варіанти дій споживачів - платити вчасно за послуги та економити енергію. Проте в нинішніх умовах економія не видається реальною. Більшість українців, що проживають в багатоповерхівках, не мають навіть індивідуальних теплових пунктів з погодним регулюванням. У багатьох немає системи регулювання тепла в багатоквартирних будинках, що є другим елементом економії. Що вже говорити про індивідуальні газові лічильники та розподільники тепла (алокатори) для кожної батареї, що дозволяють регулювати тепло у квартирах.

Для встановлення алокаторів потрібно отримати згоду щонайменше половини власників квартир. Плюс потребуються кошти. Наприклад, щоб встановити індивідуальний тепловий пункт (ІТП) в 5-6-під’їздний будинок потрібно близько 800 тисяч грн. А встановлення системи регулювання тепла коштуватиме близько 20 тисяч грн на квартиру (якщо використовується горизонтальна система труб).

Водночас місцеві бюджети не мають фінансів і часу щоб частково компенсувати ці витрати, як це робиться наприклад у Києві за програмою 70/30. Щоб пройти всі етапи, подати документи до енергетичної компанії, знайти підрядника, потрібно щонайменше 5-6 місяців. Отже, під час цього опалювального сезону споживачі вже нічого не можуть зробити.

Хто має оплачувати енергомодернізацію та відновлення старого житла?

- Для цього має бути державна програма реновації або термомодернізації житлового фонду. Для її реалізації необхідно закласти бюджетні чи залучити кредитні кошти, забезпечивши долю місцевого бюджету та кошти самих співвласників багатоповерхового будинку.

Чи справляється програма Фонду енергоефективності з поставленими завданнями?

- У нас існує Фонд енергоефективності, але нещодавно деякі його положення не функціонують як потрібно. З його допомогою реалізовано лише 26 проектів (на даний момент з 43 заявок на верифікацію завершених проектів відзначено тільки 26). Хоча гроші у Фонді є. Низька результативність обумовлена процедурою, яка передбачена Фондом. Вона наявна, але фактично не працює. Згідно з вимогами, в будинку має бути створене ОСББ, яке повинно пройти кілька етапів: визначити протокол, зібрати кошти, знайти підрядника, встановити ІТП, провести інші необхідні заходи. І лише після цього подати кошторис до Фонду енергоефективності для можливого відшкодування витрат. Очевидно, що люди не вірять в успішність цієї процедури і участь у ній. Аналогічна ситуація в країнах, як Польща чи Словаччина, реалізується зовсім по-іншому.

Які рішення ситуації?

- Потрібна державна програма доступного кредитування. Якщо в ОСББ або управлінської компанії не вистачає коштів на модернізацію, вони повинні мати змогу отримати кредит під 1-3%. З цією системою багатьох проблем можна буде уникнути.

Також важливо розпочати програму реновації/модернізації житлового фонду. Додаткова програма на модернізацію теплокомуненерго також потрібна. Враховуючи, що 15 тисяч км теплових мереж потребують термінового капітального ремонту, а обладнання ТКЕ було встановлено в 60-х роках минулого століття.

Модернізацію здійснюють переважно лише ті мешканці, які об'єдналися в ОСББ. В результаті їхні платежі зменшуються. Однак створення ОСББ в Україні відбувається повільно. Чому ж, на вашу думку, українці не поспішають об’єднуватися для модернізації житлових будинків?

- Ті, хто живе в нових багатоповерхівках, а також мешканці старих, але доглянуті, мають ОСББ. Однак власники квартир у старих, занедбаних будинках з сильно зношеними системами, труби не бажають створювати ОСББ.

Причина зрозуміла: люди бояться великої відповідальності за внутрішні мережі, які потребують термінової заміни. Мешканці бачать стан своїх будинків і розуміють, скільки грошей потрібно для ремонту, а взяти ці гроші неможливо.

Це відбувається через те, що програми підтримки ОСББ фактично не працюють. Останньою ефективною була програма “теплі кредити”, але її фінансування зменшили втричі. Наразі кредити видають лише на встановлення зарядних пристроїв для електромобілей в дворах ОСББ. Хіба ми вже вирішили всі нагальні питання і залишається тільки встановлювати зарядні станції? Це абсурд.

Необхідно розширити програму “теплих кредитів” та забезпечити, щоб вона працювала для багатоквартирних будинків без створеного ОСББ.

Для стимулювання людей до створення ОСББ потрібно внести зміни в законодавство, які дозволяють власникам квартир ставати співвласниками спільного майна та земельних ділянок. Також необхідно забезпечити доступ до фінансових ресурсів. Потрібно, щоб були не одна, а 2-3 програми, які б допомагали забезпечити ресурсами для модернізації. Тоді все може запрацювати.

Чи очікується підвищення тарифів на комунальні послуги цієї зими? З однієї сторони, частину тарифів заморожено, але ситуація у постачальників дуже напружена через високі ціни на газ і борги.

- Ситуація невизначена. В найближчий час тарифи не зміняться, але збільшення ймовірне. Якщо на ринку буде з’являтися дефіцит енергоносіїв чи коштів, деякі місцеві ради можуть підвищити тарифи на тепло та гарячу воду. Ситуація складна. Підписаний Меморандум не є юридично зобов'язуючим документом, і не існує механізмів для вирішення проблеми.

Переважна більшість місцевих рад поки не готові укладати угоди з НАК “Нафтогаз”, оскільки не знають, як компенсувати різницю в цінах на газ. Тарифи на тепло та гарячу воду можуть підняти, шляхи для цього відкриті. Стосовно тарифів на холодну воду (водопостачання та водовідведення), він може зрости на початку 2022 року (в січні або лютому). Інші заморожені тарифи зростуть навесні (обслуговування багатоквартирних будинків, вивезення сміття тощо). Тарифи на електроенергію не піднімуть раніше квітня-травня. Хоча це буде не чисте підвищення тарифів, а зміна градацій згідно з споживанням електроенергії. Вона буде розширена.

Тож, можна сказати, нас знову чекає щорічне підвищення тарифів на комунальні послуги. Здійснити модернізацію ЖКГ за рахунок місцевих бюджетів без державної підтримки неможливо.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”

Теги:експертопалювальний сезонЖКППоділитись