Експерти: імпорт безакцизних розчинників за три місяці призвів до збитків у розмірі 245 млн грн
Експерти: імпорт безакцизних розчинників за квартал призвів до збитків у 245 млн грн
14 квітня 2021
Загальні недоотримання акцизу від кустарного виробництва фальсифікованої продукції з використанням цих сумішей можуть сягати 1 млрд грн

Прямі втрати державного бюджету в першому кварталі 2021 року через імпорт безакцизних розчинників склали 245 млн грн.
Таку інформацію оприлюднив директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн, коментуючи результати дослідження поставок цієї специфічної продукції.
Згідно з даними "А-95", у січні-березні 2021 року в Україну імпортували 27,2 тис. т розчинників для лакофарбової промисловості. Це на 85% більше порівняно з аналогічним періодом 2020 року (14,7 тис. т) і вдвічі більше, ніж в першому кварталі 2019 року (13,6 тис. т).
Ці продукти є сумішшю октанопідвищуючих компонентів, які використовуються у виробництві бензину: МТБЕ, метанол, толуол, ортоксилол та технологічний бензин. Кожен з цих компонентів обкладається акцизом у розмірі 213 євро/л (як і бензин), але їх суміші у вигляді розчинників для лакофарбової промисловості не підлягають оподаткуванню акцизом.
Згідно з інформацією "А-95", перше місце серед одержувачів розчинників займає неформальна група компаній "БРСМ". "Катма Груп" – постачальник всього асортименту нафтопродуктів для мережі "БРСМ-Нафта" – імпортувала за квартал 5,2 тис. т. Ще 2 тис. т ця група купила через компанію "Планета 2000". Продукція була розподілена на нафтобази "БРСМ" у Переяславі (Київська область) – 6,8 тис. т і в Шепетівці (Хмельницька область) – 0,4 тис. т.
На другій позиції серед одержувачів і першій серед імпортерів знаходиться харківська компанія "Пром Хім" (6,8 тис. т), яка імпортує розчинники з Росії. Одним з одержувачів розчинників "Пром Хім" є компанія "Альтернатив Енерджі Сорсес Компані", що експлуатує міні-НПЗ у м. Мерефа. Вона стала предметом розслідувань Національної поліції як компанія, що працює в тіньовому сегменті нафтопродуктів, і є постачальником фальсифікованих нафтопродуктів, один з покупців яких – мережа АЗС Motto.
В імпорті розчинників зафіксовано зростання обсягу постачань малих одержувачів. Якщо в січні 2021 року вони становили 3,1 тис. т, або 39% імпорту, то в березні їх частка зросла до 55% (5,5 тис. т).
Куюн підкреслив, що всі ці компоненти, зокрема МТБЕ і метанол, підлягали б акцизному оподаткуванню, але через лазівки в законодавстві можна уникнути сплати акцизу, якщо ці компоненти постачаються у сумішах. У результаті прямі втрати бюджету за квартал склали 245 млн грн.
За словами Куюна, для оцінки загальної суми втрат держави потрібно зрозуміти масштаб кустарного виробництва бензину за допомогою цих "розчинників". Консультації з технологами українських НПЗ свідчать, що вони становлять 10-20% загального обсягу бензину, виготовленого за їхньою допомогою.
Використовуючи 27,2 тис. т, можна виробити 200-270 тис. т бензину. Для довідки: легальні постачання бензину в першому кварталі 2021 року становили 521 тис. т. Це яскраво ілюструє масштаб тіньового ринку пального.
Експерти "А-95" оцінюють втрати державного бюджету від акцизів у першому кварталі 2021 року в сумі 1,2 млрд грн.
Куюн також зазначив, що передбачається, що половина фальсифікату виробляється шляхом змішування бензину А-92 з октанозбільшуючими розчинниками, а друга половина – через їх додавання в продукцію міні-НПЗ.
Можна також зазначити, що загалом експерти "А-95" оцінюють річні втрати державного бюджету від роботи тіньового ринку нафтопродуктів до 20 млрд грн. Основна частина цих втрат – 15-17 млрд грн на рік – пов’язана з використанням неврахованої готівки на АЗС та сценаріями продажу документів на пальне через мережу фіктивних підприємств з метою ухиляння від сплати ПДВ та податку на прибуток.
Теги:Поділитись